суддя Шклянка М.П. фото 2

Суддя Шклянка Марія Петрівна — сльози української феміди

Новости, Популярные новости, Суды

В Дарницькому районному суді міста Києва знаходиться на розгляді цивільна справа за №753/8648/16-ц за позовом громадянина (зазначення ПІП) до ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» про визнання договору дійсним, визнання незаконним факт відсторонення від керування і володіння двома приватними веб-сайтами, зобов’язання повернення двох веб-сайтів і одного домену, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди та упущеної вигоди.
30.05.2017 року відбулося попереднє судове засідання у цивільній справі за №753/8648/16-ц, під час якого Позивач нарешті отримав право за останні 3-6 місяців (з моменту подачі клопотань) на їх судовий розгляд суддею Дарницького районного суду м.Києва Шклянка Марією Петрівною.
Безпрецедентним для світової юриспруденції стало те, що суддя Шклянка Марія Петрівна відмовилася розглядати кожне заявлене клопотання в індивідуальному порядку з наданням на кожного з них відповідного судового рішення: задоволення або відмови у задоволенні заявленого клопотання.
Суддя Шклянка Марія Петрівна, напевне забулася що вона знаходиться не в казино, змусила Позивача зачитати підряд усі клопотання в перемішку із заявами, яких власне і не слухала (спала!), а потім винесла отакий чудернацький вердикт: «Питання щодо допиту у справі ваших працівників і працівників Відповідачів залишається відкритим до моменту дачі пояснень сторонами»(?).
Стаття 168 Цивільного процесуального кодексу України передбачає таке:

«1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випливає з принципу змагальності та диспозитивності.
Заяви і клопотання — це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій.
Заяви — це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Заявами оформляються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмета позову, залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору тощо. Клопотання — це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд.
2. Процесуальний порядок вирішення заяв та клопотань передбачає з’ясування думки інших осіб, які беруть участь у справі. Йдеться, насамперед, про тих осіб, які з’явилися в судове засідання. Заслуховування їх думки з приводу клопотання інших осіб забезпечує принцип рівності. На підставі думок осіб, які беруть участь у справі, та свого внутрішнього переконання, яке базується на законі, суд вирішує клопотання.
3. Клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань, пов’язаних з розглядом справи, суд розглядає негайно. Водночас, якщо для вирішення клопотання необхідно з’ясувати певні обставини, суд вправі оголосити документи, заслухати свідків, викликати спеціаліста тощо. У необхідних випадках в судовому засіданні оголошується перерва.
ЦПК не передбачає відкладення вирішення клопотань на інший час, «залишення їх відкритими», зміна черговості їх вирішення. Проте за згодою особи, яка заявила клопотання, суд може відкласти його вирішення, якщо це сприятиме судовому розгляду. Наприклад, клопотання про призначення експертизи краще вирішувати після заслуховування пояснень сторін та третіх осіб, що б у повній мірі зрозуміти, які саме питання слід задати експерту. Якщо ж особа наполягає на негайному вирішенні клопотання, суд може відмовити у його задоволенні, а згодом повернутися до цього самого питання з власної ініціативи.
Суд не може розглядати справу до вирішення клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви, заяв про відмову від позову, про залишення позовної заяви без розгляду. Відкладати вирішення зазначених заяв та клопотань на майбутнє не можна.
4. Кількість клопотань, які особа має право заявити, не обмежується. Всі вони повинні вирішуватися у встановленому порядку, тобто задовольнятися або відхилятися ухвалою суду.

Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами, зокрема якщо воно заявлено з інших підстав. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання (п. 22 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. N 2).
Якщо особа повторно заявляє клопотання, яке вже було вирішено, з тих самих підстав, суд повинен роз’яснити особі положення ст.168 ЦПК і ухвалою залишити клопотання без розгляду. Так само повинен діяти суд, якщо клопотання не має правового характеру та його вирішення не входить до компетенції суду.
5. Законом не встановлено черговості заявлення клопотань. Однак, слід дотримуватися послідовності, яка передбачена у ч.1 ст.176 ЦПК. Спочатку усі свої клопотання вправі заявити позивач та третя особа на його стороні. Після них клопотання заявляють відповідач та третя особа на його стороні. Далі — третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Не допускається одночасне заявлення або вирішення усіх клопотань.
Суд може встановити інший порядок розгляду клопотань. Наприклад, спочатку можуть бути розглянуті усі клопотання про відкладення розгляду справи, далі — клопотання про зупинення провадження у справі, далі — усі інші.
Клопотання, що заявляються під час висловлення думки з приводу клопотання іншої особи (зустрічні клопотання) розглядаються спільно, якщо вони стосуються одного й того самого процесуального питання. Якщо ж зустрічне клопотання має іншу мету, то воно вирішується окремо.
6. За наслідками розгляду кожного клопотання суд постановляє ухвалу про задоволення клопотання або про відмову у задоволенні клопотання. Якщо клопотання задоволено, то в резолютивній частині ухвали суд повинен зазначити, які саме процесуальні дії слід вчинити.
Усні ухвали суду заносяться до журналу судового засідання. Вони оскарженню не підлягають.
Ухвали суду з окремих питань (зупинення, залишення без розгляду, закриття провадження, передача справи за підсудністю тощо) викладаються письмово і постановляються в нарадчій кімнаті.
Оголошення лише короткого (неповного) тексту ухвали законом не передбачено. Тому після повернення суду до залу судового засідання ухвала проголошується повністю. Після цього судове засідання продовжується з урахуванням проголошеної ухвали».
Не витримує критики і те, що суддя Шклянка Марія Петрівна на заявлене їй усне клопотання про винесення попередження вільному слухачу, який весь час розмовляв у судовій залі по мобільному телефону та засліплював Позивача стробоскопічною лампою відеокамери, сказала таке: «А мені це не заважає» (?).
Як зазначено вище в Кодексі, дана суддя не мала права забутися і опуститися до рівня плінтуса чи шинкаря, і надати чітко регламентований висновок розгляду заявленого клопотання, на кшталт того — «Клопотання Позивача щодо… задовільняю і вільного слухача (чів) попереджаю…, або зробити відмову у задоволенні поданого їй на розгляд клопотання.
Також, подані заяви представниками Відповідачів з незрозумілих причин суддя Шклянка М.П. не винесла на обговорення в даному судовому засіданні і не надала права Позивачу викласти свою думку щодо задоволення цих заяв та не вислухала його думки, а просто мовчки долучила дані заяви до судової справи.
Крім цього, суддя Шклянка Марія Петрівна 30.05.2017 року допустила до судового засідання представників Відповідачів, що не підтвердили свої повноваження у належний спосіб, а також надала їм для ознайомлення (непрошиту) судову справу та дозволила вчиняти процесуальні дії: виступати в суді, залучати документи до справи провадження, надавати заперечення на подані клопотання тощо. В той же самий час Позивачу було відмовлено у проханні надати дану судову справу для ознайомлення, так як вона була не прошитою, і з приводу чого він сидів у даної злочинної судді під дверима в очікуванні біля трьох годин.

У відповідності до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.
Як передбачено ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказами, як встановлено ст.57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко– і відеозаписів, висновків експертів.
Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ст.50 ЦПК України). Показання свідка – це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ст. 63 ЦПК України).
Тоді чому суддя Шклянка М.П. відмовила Позивачу у проведенні допиту найважливіших його свідків у справі провадження, які спростували б усі заперечення Відповідачів?
І чи випадкова така упередженість до Позивача нахабної судді Шклянка М.П. та відмова у прийнятті заявленого їй відводу? Відповідь тут очевидна, так як хабарництвом і бездарністю нестерпно тхне!

Вищенаписане дає нам явні підстави вважати, що в діяльності судді Дарницького районного суду м.Києва Шклянка Марії Петрівни наявний склад кримінального правопорушення, що передбачений ст. 111, 364, 368, 366, 375 КК України. Відповідно до вищезазначеного, нами були подані повторні заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ГСУ СБУ і ГПД НАБУ, а також до Вищої Ради юстиції.
Очікуємо належної реакції даних силових структур, небайдужої громадськості і мас-медіа.

Шклянка_Марія_Петрівна_єрдр

Шклянка_Марія_Петрівна_єрдр_2

Отправить ответ

7 Комментарий на "Суддя Шклянка Марія Петрівна — сльози української феміди"


Катя
21 дней 18 часов назад

це ж якою потрібно бути дурою, щоби за роки роботи суддею так і не запам’ятати правила, що усі клопотання потрібно розглядати відразу і по одному, а не відкладати на потім

Рита
18 дней 15 часов назад

а все потому, что в голове одни доллары и евро! небось за тысченку-две продала бы свою родную дочь насильнику, а сына — педофилу!

Бодик
18 дней 15 часов назад

какой ужас. эта бандитка даже не скрывает на судебных заседаниях того, что она продала свое телячее вымя ивану петухову.

Діна
16 дней 18 часов назад

невже в києві не знайдеться справжнього патріота який відірве їй конячу голову?

Ольга
12 дней 15 часов назад

Если украинская власть разрешает работать таким извращенцам судьями, тогда эта власть преступная и антинародная!

Света
5 дней 15 часов назад

этот жиртрест на людской беде постоянно зажирается, что скоро глаза уже заплывут жиром

Зина
3 дней 11 часов назад

судя по тому как на эту подлую суддю шклянку постоянно жалуются люди в квалификационную комиссию, то она явно на взятках уже рехнулась!

wpDiscuz