prokuror-danilyuk-yurij-oleksandrovich

Прокурор Данилюк Ю.О.: хабарництво і приховування злочинів

Новости, Прокуратура

23.11.2015 року громадянин (зазначення ПІП) подав у протокольній формі дві усних заяви про вчинення кримінального правопорушення керівниками ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» та працівниками Дарницького УП ГУ Н в м.Києві черговому прокурору Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва Данилюк Юрію Олександровичу. В даних заявах було зазначено, що через вчинення злочину керівниками ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» та працівниками Дарницького УП ГУ Н в м.Києві громадянин (зазначення ПІП) і його свідки отримали значну матеріальну і моральну шкоду, а також легкі тілесні ушкодження.
Однак, у порушення вимог ст.55 КПК України, прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва Данилюк Юрій Олександрович з незрозуміло з яких причин відмовився надати громадянину (зазначення ПІП) і потерпілим від злочину свідкам Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілих у провадженні.
В період з 24.11.2015 року по 30.11.2015 року, на підставі положення ст.214 КПК України, громадянин (зазначення ПІП) регулярно звертався до приймальної керівника і канцелярії Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва з метою дізнатися про наслідки розгляду Протоколів усних заяв про вчинене кримінальне правопорушення, де йому і було повідомлено, що протоколи було зареєстровано під вхідними номерами 7333 та 7331 від 23.11.2015 року та розписано на прокурора цієї ж самої прокуратури Данилюк Юрія Олександровича, однак до ЄРДР внесено не було.
Небезпідставно вважаючи, що в діях прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва Данилюка Юрія Олександровича є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.367, 396 КК України, громадянин (зазначення ПІП) подав на ім’я керівника даної прокуратури відповідну заяву про вчинене кримінальне правопорушення. Оскільки керівник Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва, як і слід було того очікувати, теж проявив службову бездіяльність і халатність, громадянин (зазначення ПІП) подав слідчому судді Дарницького районного суду м.Києві відповідну скаргу, яка 11.12.2015 року була задоволеною.
Ухвалою у справі № 753/22731/15-к від 11.12.2015 року слідчим суддею Дарницького районного суду м.Києва було зобов’язано керівника Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва внести до ЄРДР відомості заяви громадянина (зазначення ПІП) про вчинене кримінальне правопорушення прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва Данилюком Юрієм Олександровичем, що і було ним зроблено та перекинуто матеріали кримінальної справи за підслідністю до СУ прокуратури м.Києва.
Однак, прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 м.Києва Данилюк Юрій Олександрович, шляхом підкупу слідчого СУ прокуратури м.Києва спромігся тимчасово зупинити досудове розслідування у власній кримінальній справі, яка досі не розслідується, а злочинний прокурор — і надалі «кришує» з прокурором Даніловою Ю.І. незаконну діяльність ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком».
У відповідності до положення ст.396 КК України, заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину — карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Об’єктом злочину є діяльність суду, органів досудового слідства та дізнання з своєчасного виявлення, просікання та розкриття злочинів.
Об’єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Таке приховування передбачає приховування злочинця, слідів злочину, засобів та знарядь вчинення злочину, факту придбання або збуту майна, здобутого в результаті його вчинення, легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочин’ ним шляхом Способами приховування можуть, зокрема, бути надання злочинцю сховища, транспортних засобів, знищення слідів злочину, перенесення знарядь злочину в інше місце, зміна зовнішнього вигляду злочинця, забезпечення злочинця підробленими документами. Якщо спосіб приховування сам по собі є злочинним, він потребує самостійної кримінально-правової оцінки.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що спрямовані на приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Суб’єкт злочину загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом При цьому особа не обов’язково повинна знати, що приховує саме тяжкий чи особливо тяжкий злочин, — вона повинна усвідомлювати фактичні обставини вчиненого діяння, яке за законом визнається тяжким чи особливо тяжким злочином.
Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, карається штрафом від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
З об’єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності:
1) дія або бездіяльність службової особи;
2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;
3) причинний зв’язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.
Службова недбалість може проявлятись у формі:
1) невиконання службових, обов’язків через несумлінне ставлення до них;
2) неналежного виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов’язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Цей вид недбалості називають «чистою» бездіяльністю — службова особа повністю не виконує свої обов’язки. Неналежне виконання службових обов’язків — це такі дії службової особи в межах службових обов’язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.
Такий вид службової недбалості називають «змішаною» бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов’язки неналежне, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.
Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов’язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов’язків здійснюється за допомогою відповідних об’єктивних та суб’єктивних факторів.
До об’єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб’єктивних — особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи).
При службовій недбалості за наявності об’єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов’язків, у зв’язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Склад службової недбалості передбачає заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.
Для кваліфікації діяння за ст.367 ККУ слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість (наприклад, застосування лікарем неправильного лікування, невдала операція тощо). Службова недбалість вважається закінченим злочином з моменту настання наслідків, зазначених у ч.1 або ч.2 ст.367 ККУ.
Суб’єктом службової недбалості може бути лише службова особа.
Службова недбалість — це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчинюється тільки з необережності. З суб’єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов’язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Очікуємо на результати об’єктивного досудового розслідування в СУ прокуратури м. Києва, відповідний суспільний і міжнародний резонанс та на небайдужість мас-медіа.

uxvala-danilyuk-yurij-oleksandrovich

danilyuk-yurij-oleksandrovich-uxvala

danilyuk-yurij-oleksandrovich-yerdr

Отправить ответ

6 Комментарий на "Прокурор Данилюк Ю.О.: хабарництво і приховування злочинів"


Герман
1 месяц 3 дней назад

еще одно чучело коррупционное нарисовалось. Небось в паре с даниловой мзду с народа собирают

Эдик
1 месяц 3 дней назад

Не прокурор а быдло зачуханное. Папины штаны гнида зря протирает, взамен того чтобы в зоне боевых действий родину защищать!

Руся
1 месяц 3 дней назад

продажне бидло, якому пряма дорога туди, де і завершив свою прокурорську кар’єру Іуда Іскаріотський

Маряна
1 месяц 3 дней назад

Цей євнух у прокурорських погонах за 30 срібників продав не лише рідну маму, але і власну державу. Як і передбачив Шевченко: скоро «Згинуть наші вороженьки як роса на сонці»…

Алекса
1 месяц 2 дней назад

этот потрепанный мешок прокурорского дерьма небось ищет повода продать и родного отца за пяток медяков

Люся
25 дней 9 часов назад

горохове опудало, якому забракло місця на колгоспному подвір’ї

wpDiscuz