chechotka-irina-romanivna-prokuror

Шахрайства і бандитизм прокурора Чечотки Ірини Романівни

Новости, Прокуратура

09.10.2017 року громадянин 1 (зазначення ПІП) на підставі статті 7, 12, 13, 14, 15, 19, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 6, 9, 28, 36, 48, 55, 56, 81, 93, 113, 114, 220 КПК України, а також враховуючи те, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляна Володимирівна та процесуальні керівники у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В. та Легоч В.М. впродовж 26 (двадцяти шести) місяців поспіль уникають проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, подав клопотання за вих.№ 1861/08 на ім’я керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірини Романівни.
21.10.2017 року громадянин 1 отримав від прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненка Д.В. копію Постанови від 13.10.2017 року про повну відмову у задоволенні клопотання потерпілого у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання було те, що нібито первинна подія вчиненого злочину мала місце у травні 2015 року, а громадянин 1 «…просить витребувати інформацію за період з 01.06.2017 року по 15.08.2017 року, яка фактично не стосується обставин, які відповідно до вимог ст.91 ПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.2 ст. 185 КК України».
З даної копії Постанови стало зрозумілим, що керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна незаконним чином уповноважила особу на розгляд вказаного клопотання, бездіяльність якої біля 2 (двох) років як уже оскаржується на рівнях даної прокуратури та прокуратури м.Києва.
Більше того, щодо процесуального керівника у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Литвиненко Д.В. (а також на прокурорів Кулініч Д.Ю. і Легоч В.М.) зараз у СУ прокуратури м.Києва триває 2 (два) досудових розслідування у двох кримінальних провадженнях за неналежне ведення кримінального провадження за №42015100090005252.
З незрозумілих причин керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна чомусь не взяла до уваги тривалу злочинну бездіяльність прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненка Д.В. і в черговий раз все-таки уповноважила його виконати те, від чого він уникає впродовж останніх 26 (двадцять шість) місяців поспіль з метою навмисного прострочування відведених ст.48 КПК України строків для притягнення до кримінальної відповідальності, про що чітко зазначається в статті 28 КПК України.
Крім того, прокурор Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненко Д.В. вчинив чергове службове підроблення з метою чергового покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження адже навмисне приховує факти того, що 08.08.2017 року слідчий Солом’янського СВ УП ГУ НП у місті Києві Остапенко Аліна Володимирівна (КВП 009701, жетон 0053243) склала протокол прийняття від громадянина 1 усної заяви про повторно вчинене (рецидивізм) кримінальне правопорушення фігурантом у справі провадження — Можаєвим Ігором Миколайовичем та його сином і сусідом Саковським Сергієм Володимировичем (повторно пошкоджено і викрадено приватне майно 04.08.2017 року та 05.08.2017 року), якому було присвоєно вхідний № 58032 в журналі реєстрації ЗПЗ та вручено Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні.
В статті 7 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеві прокуратури є частиною системи прокуратури України.
В статті 12 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
В статті 13 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури, крім керівних повноважень, також виконує «інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України».
В п.14 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) наділений статусом прокурора.
В ст.19 Закону України «Про прокуратуру» зазначені загальні права та обов’язки прокурора.
В ст.22 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В п.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
В статті 6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх.
В статті 36 КПК України зазначено повноваження та обов’язки прокурора:
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
6. …Керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею статтею 219 цього Кодексу.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути
здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом.
Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків:
це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
В частині 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Стаття 28 КПК України — під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 93 КПК України зазначається: “Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.”
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень прокурором Литвиненко Д.В. та керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною мають ознаки злочину, що передбачені ст.366, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення прокурором Литвиненко Д.В. та керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною. Крім того, зважаючи на наявність в діях вказаних осіб потенційних ознак нахабних дисциплінарних порушень, вирішено зробити окреме подання скарг до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

Отправить ответ

7 Комментарий на "Шахрайства і бандитизм прокурора Чечотки Ірини Романівни"


Вадім
6 месяцев 2 дней назад

а я би додав ще й те, що б її родичі не просирали награбоване нею народне добро — зробити конфіскацію в усіх Чечоткіних родичів до третього коліна!

Дуся
6 месяцев 1 день назад

Прокурора Чечотку не просто потрібно було викинути з прокуратури а ще й заставити в уранових копальнях свої злочини перед державою відпрацьовувати! Таких злочинних прокурорів замало посадити за іржаві грати, а заставити на благо спаплюженої нею держави до останніх днів своїх попрацювати

Ніна
6 месяцев 2 часов назад

цеж треба так щоб якась там прохіндєйка тероризувала цілий район міста києва в погоні за ненаситними хабарями. і щото за гнила влада порошенка яка зовсім не реагує на таких от керівників збоченців і хабарників?

Жорік
6 месяцев 2 часов назад

Боже милий, живемо в 21 сторіччі і ніяк не можемо покарати запроданку і сепаратистку прокурора чечотку? якщо влада не хоче цього робито то ми самі давайте згуртовуватися і судити іх судом народним!

Кнуся
5 месяцев 25 дней назад

Такої жахливої прокуратури в усій Україні немає як Солом’янська. Такої маразматичної і безголової прокурорши немає в усьому світі — як оця І.Чечотка. Так чому досі люди тримають на своїй шиї оце огидне ярмо?

Джулия
5 месяцев 23 дней назад

я всяких у своєму житті прокурорських виродків бачила, но щоби таких тупих, дурних і корумпованих як у Київській місцевій прокуратурі №9 м. Києва — сама не бачила і по радіо не чула!

Ника
5 месяцев 21 дней назад

наверное это чучело давно продалось сепарам и своими действиями специально будоражит народ, что бы люди подымались на третью революцию против режима коррупционнго Петра Порошенка. как ни странно его секретные службы и пиарщики об этом нисколечки не догадываются

wpDiscuz