prokuror-litvinenko-d-v

Прокурори-перевертні: Чечотка І.Р., Литвиненко Д.В. та інші

Новости, Прокуратура

Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г. від 13.07.2017 року у судовій справі № 760/11073/17 було задоволено скаргу особи 1 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотки Ірини Романівни, яка полягає у не вчиненні процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42015100090005252 від 29.05.2015 року та зобов’язано керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотку І.Р. розглянути клопотання особи 1 від 03.07.2017 року за вих. № 1474/02 про що винести вмотивовану постанову та вручити її особі, яка заявила клопотання або повідомити її про результати його розгляду.
28.08.2017 року керівник Київської місцевої прокуратури №9 Чечотка І.Р. звернулась до суду з заявою про роз’яснення ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г. від 13.07.2017 року у судовій справі № 760/11073/17, оскільки нібито на її думку в Законі України «Про прокуратуру» сказано, що «…керівник місцевої прокуратури не є процесуальним керівником у кримінальних провадженнях, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, судове слідство». На підставі вищенаписаного керівник Київської місцевої прокуратури №9 Чечотка І.Р. просила задовольнити її заяву.
04.09.2017 року суддя Солом’янського районного суду міста Києва Оксюта Т.Г. виніс Ухвалу у судовій справі за № 760/11073/17, якою було задоволено заяву заявника та надано роз’яснення.
Ст.380 КПК України регламентує порядок роз’яснення судового рішення. Користуючись вказаною правовою нормою учасник судового провадження, орган виконання судового рішення або приватний виконавець у разі, якщо розуміння судового рішення викликає певні труднощі, мають можливість отримати від суду, який це рішення виніс, його викладення у більш повному і зрозумілому вигляді. Статтею 369 КПК України встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали.
Отже, виходячи з вказаної норми, ухвала слідчого судді не може бути предметом роз’яснення в порядку, передбаченому ст.380 КПК України.
Саме такої думки дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Листі №10-1332/0/4-13 від 22.08.2013 року.
Зокрема, ВССУ зазначав, що підстави та порядок роз’яснення судового рішення встановлені ст.380 КПК України. Відповідно до ч.1 зазначеної статті, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, предметом роз’яснення є судове рішення, прийняте судом. При цьому, враховуючи значення слів «за заявою учасника судового провадження», можемо зробити висновок, що таке рішення приймається під час судового провадження. Ухвали слідчого судді, на відміну від ухвал суду, постановляються під час досудового розслідування, а не судового провадження.
Тому ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, яке може бути роз’яснено.
При вирішенні питання, чи підлягають роз’ясненню ухвали слідчого судді, слід керуватися ч.1 ст.9 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно дотримуватись вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.
Враховуючи наведене, а також те, що порядок роз’яснення ухвал слідчого судді прямо не визначений у КПК, слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви осіб про роз’яснення постановлених ним ухвал.
У відповідності до положення ст.380 КПК України, «Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст…».
Однак, слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Оксюта Т.Г. у судовій справі за № 760/11073/17, своїм тлумаченням змісту винесеної ним попередньої Ухвали, фактично змінив зміст Ухвали у справі за № 760/11073/17, через що дана Ухвала прокурорами Київської місцевої прокуратури №9 Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В та Легоч В.М. була проігнорованою а фігуранти у справі кримінального провадження за № 12015100090005252 від 29.05.15 року (Можаєв Ігор Миколайович, Можаєва А.С., Алдошина Ірина Леонідівна, Саковський Сергій Володимирович та син Можаєва Ігора Миколайовича) знову залишаються не допитаними у вчинених ними злочинах, що передбачені ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 296 КК України.
Роз’яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків.
Щодо передбачених ст.380 КПК роз’яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно, суддя Оксюта Т.Г. під пресингом керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки Ірини Романівни перевищив свої повноваження при винесенні Ухвали у судовій справі за № 760/11073/17 від 13.07.2017 року, так як повністю змінив її зміст і суть.
Крім того, слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Оксюта Т.Г. у судовій справі за № 760/11073/17 викривив положення Закону України «Про прокуратуру».

В ст.7 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеві прокуратури є частиною системи прокуратури.
В ст.12 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
В ст.13 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури, крім керівних повноважень, також виконує «інші повноваження, передбачені цим та іншими законами».
В п.14 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) наділений статусом прокурора.
В ст.19 Закону України «Про прокуратуру» зазначені загальні права та обов’язки прокурора.
В ст.22 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В п.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
В ст.6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх;
— реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності.
В статті 36 КПК України зазначено повноваження та обов’язки прокурора:
1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності…
6. Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа не може притягнутися до відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років, (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно, саме через це, будучи вельми зацікавленими у наслідках перебігу кримінального провадження за № 42015100090005252 від 29.05.2015 року, слідчі і начальник слідчого відділу Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві та процесуальні керівники Київської місцевої прокуратури №9 із її керівником Чечоткою І.Р. саботують проведення досудового розслідування впродовж 2,5 двох з половиною років, у якому досі навіть не допитано 4 із 5 бандитів (при тому всьому що особа 1 надав слідству і прокуратурі необхідні дані про них: ПІП, рік народження, місце реєстрації та фактичного проживання, назви і номерні знаки їх приватних автомобілів тощо).
Останнє стало відповідною підставою для подання особою 1 клопотання на ім’я керівника Київської місцевої прокуратури №9, яка в силу вищевказаних законів мусила його розглянути та вчинити дії, яких чомусь не вчинила, однак з легкістю та уже не в перший раз перевищила свої повноваження, вчинила службове підроблення та покриває вчинені злочини вищевказаних осіб.

Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності прокурорів Чечотка І.Р., Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В. та Легоч В.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.364, 366, 382, 396 ККУ.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень прокурорами Чечотка І.Р., Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В. та Легоч В.М. мають ознаки злочину, що передбачені ст.364, 366, 382, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ ГПУ і до ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними особами.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур та належного резонансу небайдужої міжнародної громадськості і мас-медіа.

Отправить ответ

5 Комментарий на "Прокурори-перевертні: Чечотка І.Р., Литвиненко Д.В. та інші"


Руслан
1 месяц 8 дней назад

Від цих хнирів-прокурорів так і тхне стерв’ятиною. Гляньте на їх рожі, хіба в них є людська подоба? Психічно здорові люди ідуть на роботу куди завгодно, тільки не в прокуратуру і не в поліцію. А нелюдське бидло і закінчені шизофреніки — так і пруться туди наче мухи на гімно. Невже можна отримати якесь здорове задоволення від переслідування і мордування людей? Я рахую що вони всі виродки і що їх потрібно безжально знищувати як тарганів!

Зураб
1 месяц 8 дней назад

разве это те самие прокуроры, про которые так часто показывают по телику и которыми гордится Луценко и Порошенко? этих мразей не могла родить обычная человеческая мать, а скорее всего — нелюдь или науке пока не известная человеконенависническая тварь.

Славік
1 месяц 5 дней назад

Так мало про цих бандюків і шулерів казати — це все-рівно що нічого про них не сказати! Скільки революцій не було, а вони наче тифозні воші після чергових світових воєн виживають та знов і знов п’ють людську кров.

Павло
1 месяц 5 дней назад

повністю згоден. мій сусід побудував новий будинок на місці старого, що згорів. і як ви думаєте — воші повилазили із того земляного попелу і атакували новий будинок. так що для цих прокурорських паразитів потрібне дещо інша і дієвіша отрута чи заходи кардинального винищення

Анна
1 месяц 4 дней назад

Так навіщо цих бридких тарганів наплодив Луценко, аби бюджет доїти? Ці дебіли все одно словарним запасом обмежуються у декілька фраз, які направлені на захист злочинної діяльності кримінальних осіб, а не держави і людей. Хто не вірить — раджу сходити на любе відкрите судове засідання з розгляду скарг на бездіяльність Ірини Чечотки чи нею уповноважених прокурорів щодо не внесення відомостей до ЄРДР і самі побачите цей жах

wpDiscuz