korobenko-sergij-vitalijovich-suddya

Суддя Коробенко С.В. у полоні безкарності і безграмотності

Новости, Суды

29.08.2017 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Шаманським М.Ю. було складено протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві Косиченко Тетяною Миколаївною, за наслідками чого особі 1 було видано Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого.
В даному протоколі були зазначені всі необхідні дані як для внесення його відомостей до ЄРДР: об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона.
Також в протоколі було зазначено попередні кваліфікаційні статті вчиненого злочину та рівень завданої матеріальної і моральної шкоди.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 06.09.2017 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником Київської місцевої прокуратури № 9 або уповноваженою ним особою про внесення до ЄРДР відомостей протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві Косиченко Тетяною Миколаївною.
06.09.2017 року, що відповідало 8 (восьмому) процесуальному дню (у відповідності до п.7 ст.115 КПК України), особа 1 подав через поштову службу України скаргу за вих. № 1795/06 від 06.09.2017 року слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 9.
Ухвалою за № 760/17702/17 від 03.10.2017 року слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. відмовив у задоволенні скарги особа 1 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 9 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчим СВ Солом’янського ГУ НП в м.Києві Косиченко Тетяною Миколаївною «…з огляду на її необгрунтованість». Своє рішення слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В. обґрунтував тим, що в протоколі прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.08.2017 року «…не міститься жодних конкретних відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, які навіть попередньо могли б бути кваліфікованими за ст. 366, 365 396 КК України». Саме у такий спосіб суддя Коробенко С.В. зазначає, що він свідомо вийшов за межі судового розгляду, що обмежується положеннями ст.26 КПК України, а також що він наділив себе функціями слідчого та що впродовж одного судового засідання встиг провести досудове розслідування навіть без попереднього внесення відомостей протоколу до ЄРДР.
Більше того, що суддя Коробенко С.В. чомусь не рахує вчиненим злочином слідчою Косиченко Тетяною Миколаївною те, що вона заставила особа 1 з отриманими тілесними ушкодженнями очікувати в тамбурі 1,5 на 1,5 метри квадратних, де налічувалися порядка 15 чоловік, поки вона знайде час на внесення відповідних відомостей в ЄРДР та підготує Протокол направлення на судово-медичну експертизу, чого навіть і через 4 години так і не зробила, навмисно затягнувши робочий час до його завершення та неможливості проведення такої експертизи найближчі 2 дні (була п’ятниця, 17 годин і 30 хвилин). Згодом слідча Косиченко Тетяна Миколаївна передала через чергового по Управлінню поліції що вона не надасть обіцяної особі 1 Постанови і що не буде вносити відомості в ЄРДР, при цьому брутально лаячись (записано на диктофон в якості доказу).
Також, суддя Коробенко С.В. в даній Ухвалі виклав «мотивацію» допущеного ним зумисного порушення ч.3 ст.306 КПК України, згідно з яким розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язковою участю особи, яка подала скаргу. За змістом цих пояснень, суддя Коробенко С.В. вважає що обгрунтованим і законним являється зумисне порушення ним висновків, що викладені в розділі 7 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», а також порушення ним норм Конституції України — відмова у доступі до правосуддя (ст.55, 129 Конституції України) та винесення неправосудної Ухвали.
Суддя Коробенко С.В. в своїй черговій неправосудній і напівграмотній Ухвалі зізнається, що він отримав клопотання особи 1 про перенесення даного судового засідання через поважність причини неявки (потребу бути присутнім на іншому судовому засіданні, яке трохи було раніше), однак що він не вбачає потреби у перенесенні такого судового засідання, «…у зв’язку з обмеженими строками розгляду скарг даної категорії, встановленими КПК України».
Тобто, суддя Коробенко С.В. вважав злочином перенести дане судове засідання хоч би на один день, в той час як скарга особи 1 у нього перед цим пролежала не розглянутою більше одного місяця, однак це чомусь не було неправомірною дією з точки зору даного судді!?
У відповідності до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Таким чином, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В., навмисне вийшовши за межі судового розгляду, намагався встановити ті обставини справи, які є компетенцією органу досудового розслідування (ознаки ст. 364 КК України).
Також, суддя Коробенко С.В. своєю незаконною Ухвалою у судовій справі за № 760/17702/17 вчинив службове підроблення, так як навмисно в ній не зазначив вкрай важливі речі:
1) що особа 1 надавав у додатку до своєї скарги копію Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, яка видається лише за фактом внесення відомостей до ЄРДР та після проведення допиту;
2) імені прокурора, який начебто був присутнім на судовому засіданні і приймав в ньому активну участь;
3) справжню причину того, чого не можна було перенести судове засідання на 1 день, в той час як даний суддя незаконно протримав скаргу особи 1 аж 33 дні;
4) норми закону, які дають право на відмову у задоволенні поданого клопотання;
5) норми закону, які дають право проводити судові засідання без участі скаржника;
6) норми закону, які дають право наділяти себе правами слідчого і вчиняти слідчі дії.
7) причини не взяття до уваги того, що Апеляційний суд м.Києва напередодні винесення даної Ухвали скасував подібну неправосудну Ухвалу і піддав критиці суддю Коробенка С.В. за допущені ним «…істотні порушення норм Кримінально-процесуального Кодексу України».
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаного завдання здійснюється, з поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення. Зазначене право породжує відповідний обов’язок органів досудового розслідування своєчасно відреагувати на такі звернення у передбачений законом спосіб, тобто відповідно до встановленої законом процедури. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано параграфом 1 Глави 26 КПК України.
Статтею 55 Конституція України зазначає, що кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових осіб та службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг та інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В. відібрав в особи 1 право на доступ до правосуддя та на реалізацію процесуальних прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України та постановив Ухвалу у справі за № 760/17702/17 від 03.10.2017 року, тим самим істотно порушивши вимоги КПК України та Конституцію України, що тягне за собою кримінальну відповідальність.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Коробенка С.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.364, 366, 375, 396 ККУ.
У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення – впродовж 24 годин.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив:
«…Після докорінної зміни процесуального порядку фіксації уповноваженими органами інформації про вчинення кримінального правопорушення, запровадженої КПК, розгляд скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), виявив існування проблем, пов’язаних з необхідністю пошуку належного порядку та підстав задоволення чи відмови у задоволенні відповідних скарг. Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг.
Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно, в діяльності слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Коробенка С.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.364, 366, 375, 396 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень суддею Солом’янського районного суду м.Києва Коробенком Сергієм Віталійовичем мають ознаки злочину, що передбачені ст.364, 366, 375, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Крім того, як для даного випадку, позиція судді Коробенко С.В. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до гілки судової влади та до керівників держави, що явно наруку ворогам нашої держави. Суддя Коробенко С.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищив службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової гілки влади. Саботаж і бойкотування належної роботи судового органу прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам нашої держави. Суддя Коробенко С.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території столиці України.
Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Коробенко С.В. вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності громадян.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності судді Коробенко С.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ст.111 КК України.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ ГПУ і до ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Солом’янського районного суду м.Києва Коробенком С.В.
Крім того, нами повторно повідомлено Вищу Раду правосуддя про порушення присяги судді суддею Коробенком Сергієм Віталійовичем.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, Ради Юстиції та належного резонансу небайдужої вітчизняної і міжнародної громадськості та мас-медіа.

korobenko-sergij-vitalijovich-vchiniv-zlochin

korobenko-sergij-vitalijovich-zlochini-proti-lyudej

korobenko-sergij-vitalijovich-uxvala

Отправить ответ

9 Комментарий на "Суддя Коробенко С.В. у полоні безкарності і безграмотності"


Анастасія
1 месяц 4 дней назад

Таке враження що суддя Коробенко С.В. є неадекватною а то і сумазбродною людиною. Навіть тупий суддя здогадався що непотрібно більше штампувати дурнуватих ухвал, якщо саме такі ухвали вже були апеляційним судом скасовані і посоромлені, а він собі і надалі їх строчить

Потап
1 месяц 4 дней назад

одна из главных признаков безмозглости человека — это неспособность адекватно реагировать на определенные замечания со стороны. выходит что шизофреников в судах намного больше, чем это считалось досих пор!

Элеонора
1 месяц 4 дней назад

боже мой. какой балбес разрешает судить людей таким вот придуркам? представьте себе что вот такому негодяю ляжет на стол судебное дело абсолютно невиновного человека? удивительно ли что больше половины заключенных сидят по тюрмам будучи абсолютно невиновными?

Анастасія
1 месяц 1 день назад

виходячи з того що цей клоун являється заступником голови суду то можна прикинути який там суд в цілому і які там судді працюють. як правило на такі посади ставлять компетентних, поважних, авторитетних, культурних, з вислугою років суддів тощо, на якого це опудало зовсім не схоже

Аніта
24 дней 23 часов назад

А навіщо судді Коробенку читати вумні книжки на кшталт КПК, КК, Конституції… Не дай бог ще очі зіпсує і секретарша заревнує! Головне в його житті інше — сколочений сармак на відмазуваннях бандитів від тюрми та на інших заказухах.

Орися
24 дней 23 часов назад

схоже що суддя Коробенко приймає наркоту або кольоса. любий другий суддя, допустивши помилку, відразу починає її виправляти коли йому з апеляції приходить оплевуха. У Коробенка все не так: йому в кайф знов і знов виносити такі самі неправосудні ухвали щоби вони згодом знов були скасованими. хвіба це не синдром Дауна?

Руся
18 дней 2 часов назад

суддя Коробенко неміряне бабло Порошенку відвалив от і дав він йому довічну посвідку судєйкі. біда тепер втому що Коробенко не знає що тепер робити з цією посвідкою, як ота мартишка із сорока окулярами

Ольга
18 дней 2 часов назад

Як не соромно коробенку вести судові засідання, в яких від абсолютно нічого не петрає. Невже в нього зовсім відсутня самокритика? Я б на його місці під землю провалилася, а йому хоч гімном на чолі намаж

Соня
17 дней 3 часов назад

А де ви бачили, хоч би в тій лікарні, що б шизофреніки чи Дауни про себе як про хвору людину говорили? Такі як суддя коробенко народжуються без кори головного головного мозку, а відповідно — без звичайних людських цінностей, самокритики і здатності до навчання. Така собі ходяча китайська шкатулка, яка грає те, що на барабані майстер викарбував

wpDiscuz