shhebunyayeva-lidiya-leonidivna

Щебуняєва Л.Л. Навіщо воюючій державі судді-диверсанти?

Новости, Суды

Виходячи з того що Україна перебуває в глибокій економічній кризі, і що фронт постійно потребує відповідних коштів для подальшого та повноцінного ведення війни на східних рубежах держави, особа 1 (на громадських засадах, власними силами і за особисті кошти) роками виявляє злісних неплатників податків та своєчасно інформує про це відповідні підрозділи ДФС України.
10.11.2017 року, в черговий раз, особа 1 подав на ім’я начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві (03056, м.Київ, пров.Політехнічний, 5-а) заяву за вих. № 1957/10 про вчинене кримінальне правопорушення адвокатом Поповичем Павлом Борисовичем за правовою кваліфікацією — ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України. При чому, підставою для зазначення в заяві про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року суміжних кваліфікацій вчиненого злочину за ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України, які не підслідні органам СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві послужило те, що «Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відноситься розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла дана заява чи повідомлення» (цитата з ст.214 КПК України). Заявник, вказуючи у своїй заяві суміжні кваліфікації вчиненого злочину за ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України, покладався на глибоке знання своїх посадових обов’язків начальником СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, а також положення ст.39, 214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року. Вказані положення Кодексу (в т.ч. п.5 ст.214 КПК) передбачали внесення начальником СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві або уповноваженим слідчим до ЄРДР даних заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року за кваліфікаційними статтями вчиненого злочину — ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України впродовж 24 годин. А згодом, враховуючи вимоги ст.55 і 214 КПК України, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві або уповноважений слідчий мусив відразу надати заявнику три витяги з ЄРДР та три Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у трьох кримінальних провадженнях, у відповідності до внесених до ЄРДР кваліфікацій вчиненого злочину — ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України. Паралельно, як це вказано в ст.214, 216, 218 КПК України, а також в п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві або уповноважений слідчий мусив перекинути матеріали двох з трьох справ (за ч.2 ст.366 та ч.2 ст.189 КК України) до Київської місцевої прокуратури №10 з метою визначення їх підслідності за СВ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві. А третя кримінальна справа (за ч.2 ст.212 КК України) мала залишитися в СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві для проведення повноцінного досудового розслідування.
Однак, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проявив звичну як для нього корупційну бездіяльність та не вчинив жодної процесуальної дії.
17.11.2017 року, у зв’язку з допущеною бездіяльністю, особа 1 подала слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 1966/17 на бездіяльність начальника СВ СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо не внесення до ЄРДР відомостей його заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року.
14.12.2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мартинов Є.О., своєю Ухвалою у судовій справі № 761/41902/17 скаргу особи 1 задовольнив та зобов’язав уповноважену особу СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві внести впродовж 24 годин відомості до ЄРДР, що зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року. У порушення положення ст.21 і 534 КПК України, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проігнорував Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/41902/17.
27.12.2017 року, у зв’язку з допущеним правопорушенням, особа 1 подав на ім’я начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві заяву за вих. № 2093/27 про виконання судового рішення — Ухвали у судовій справі № 761/41902/17.
03.01.2018 року начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, із значним запізненням по строках (норма — до 24 годин!) все-таки забезпечив внесення до ЄРДР за № 32018100100000004 відомостей про вчинення кримінального правопорушення адвокатом Поповичем Павлом Борисовичем за правовою кваліфікацією — ч.1 ст.212 КК України. Оскільки дані дії підпадали під статтю вчиненого начальником СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві злочину, що передбачені ст.382, 364 396 КК України, особа 1 на ім’я останнього подала передбачене Кодексом клопотання за вих.№ 2280/30 від 30.03.2018 року про внесення ним відповідних доповнень до ЄРДР, а також про надання трьох витягів з ЄРДР, трьох Пам’яток про права і обов’язки потерпілого у трьох кримінальних провадженнях, про якнайскоріше проведення допиту в якості потерпілого, про надання інформації про призначення слідчих і процесуальних керівників у трьох провадженнях. Однак, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві повторно проявив звичну як для нього корупційну бездіяльність та не вчинив жодної процесуальної дії.
05.04.2018 року, у зв’язку з допущеною повторною бездіяльністю, особа 1 подала слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2288/04 на бездіяльність начальника СВ СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо не розгляду поданого клопотання за вих.№ 2280/30 від 30.03.2018 року.
06.04.2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Світлицька В.М., своєю Ухвалою у судовій справі № 761/12797/18 скаргу особи 1 задовольнила та зобов’язала начальника та/або слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві розглянути клопотання за вих.№ 2280/30 від 30.03.2018 року у кримінальному провадженні № 32018100100000004 від 03.01.2018 року впродовж 72 годин. У порушення положення ст.21, 534 і 220 КПК України, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проігнорував Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року та Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/12797/18 від 06.04.2018 року.
Оскільки дані дії підпадали під статтю вчиненого начальником СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві злочину, що передбачені ст.382, 364 396 КК України, особа 1 на ім’я слідчого подала передбачене Кодексом клопотання за вих. № 2153/13 від 13.01.2018 року про внесення ним відповідних доповнень до ЄРДР, а також про надання трьох витягів з ЄРДР, трьох Пам’яток про права і обов’язки потерпілого у трьох кримінальних провадженнях, про якнайскоріше проведення допиту в якості потерпілого, про надання інформації про призначення слідчих і процесуальних керівників у трьох провадженнях. Однак, слідчим СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проявив звичну як для нього корупційну бездіяльність та не вчинив жодної процесуальної дії.
19.01.2018 року, у зв’язку з допущеною бездіяльністю, особа 1 подала слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2166/19 від на бездіяльність слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо не розгляду поданого клопотання за вих. № 2153/13 від 13.01.2018 року.
01.02.2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Слободянюк П.Л., своєю Ухвалою у судовій справі № 761/2237/18 скаргу особи 1 задовольнив та зобов’язав уповноважену службову особу СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві розглянути клопотання за вих. № 2153/13 від 13.01.2018 року у кримінальному провадженні № 32018100100000004 від 03.01.2018 року впродовж 72 годин. У порушення положення ст.21, 534 і 220 КПК України, п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, уповноважена службова особа СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проігнорувала Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року та Ухвалу слідчого судді у судовій справі № 761/2237/18 від 01.02.2018 року.
З оглядом на вищевказані неодноразові правопорушення та ознаки корупційних дій в діяльності слідчого та начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві у кримінальному провадженні № 32018100100000004 від 03.01.2018 року, особа 1 звернулася з відповідними заявами до ГСУ ДФС України, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві та до ГПД НАБУ.
Намагаючись уникнути дисциплінарного і кримінального покарання, слідчий другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. та начальник СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві вирішили заднім числом винести Постанову від 27.02.2018 року про закриття кримінального провадження за № 32018100100000004 від 03.01.2018 року, не вчинивши жодної процесуальної дії, в тому числі:
1) жодного разу не допитавши заявника у справі провадження;
2) жодного разу не допитавши потерпілого особу 2;
3) жодного разу не допитавши потерпілого особу 3;
4) жодного разу не допитавши існуючих свідків у справі провадження на стороні потерпілих;
5) не надавши трьох копій витягів з ЄРДР;
6) не надавши трьох Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у трьох кримінальних провадженнях;
7) не залучивши до провадження в якості потерпілих особу 2 та особу 3;
8) не розглянувши клопотання за № 2153/13 від 13.01.2018 року;
9) не надавши відповідь на клопотання за № 2153/13 від 13.01.2018 року;
10) не розглянувши клопотання за № 2280/30 від 30.03.2018 року;
11) не надавши відповідь на клопотання за № 2280/30 від 30.03.2018 року;
12) не виконавши вимоги ухвали у судовій справі № 761/41902/17 від 14.12.2017 року;
13) не виконавши вимоги ухвали у судовій справі № 761/2237/18 від 01.02.2018 року;
14) не виконавши вимоги ухвали у судовій справі № 761/12797/18 від 06.04.2018 року;
15) не залучивши експертів у даному провадженні для встановлення процесуальної істини;
16) не провівши перехресних допитів у кримінальному провадженні;
17) не надавши інформації про процесуальних керівників у даному провадженні;
18) не надавши інформації про наявність інших слідчих у даному провадженні;
19) не залучивши до справи провадження уже надані докази;
20) не надавши вже наданим доказам належної правової оцінки.
15.06.2018 року, особа 1 звернувся з клопотанням за вих. № 2439/15 до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва в порядку ст.57, 129, 129-1 Конституції України, а також на підставі ст.55, 56, 214, 220 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення від 17.10.2014 року за № 11, узагальненням ВССУ: «Про практику розгляду скарг ні рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12.01.2017 року та просив зобов’язати слідчого другого ВР КП СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві Плигач Т.О. вчинити наступні дії:
— в повній мірі виконати вимоги Ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Мартинова Є.О. у судовій справі № 761/41902/17 14.12.2017 року — впродовж 24 годин внести до ЄРДР відомості, що зазначені в заяві за вих. № 1957/10 від 10.11.2017 року про вчинення кримінального правопорушення за кваліфікаційними статтями вчиненого злочину — ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України;
— надати заявнику три витяги з ЄРДР;
— надати заявнику три Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у трьох кримінальних провадженнях.
26.06.2018 року, із запізненням на сім календарних днів, рівно на 16 годин і 50 хвилин було призначене судове засідання у справі № 761/22536/18 з розгляду клопотання за вих.№2439/15 під головуванням слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Щебуняєвої Лідії Леонідівни, яке надовго ввійде в історію світової Феміди як саме безпрецедентне, бездарне, безграмотне і злочинне судове засідання в Україні.
Не дивлячись на те, що в дану пору робочого дня у вказаному суді всі судові зали були практично вільними, суддя Щебуняєва Л.Л. проводила судове засідання з розгляду справи № 761/22536/18 в своєму робочому кабінеті, де не було елементарної можливості розкласти свої речі, одяг і матеріали судової справи, не кажучи вже про повноцінну можливість застосування портативних засобів фіксації даного судового засідання.
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
В п.3 ст.11 ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу) вказано, що «Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду…».
Пунктом 4 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що: «…Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду…».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Враховуючи хронічну профнепридатність судді Щебуняєвої Л.Л., а також наявний досвід від попередніх її засідань (щодо неадекватної поведінки даної судді, її розгубленість, спантеличеність та невміння слухати доповідь учасників провадження і надавати їм правову оцінку), особа 1 під час даного судового засідання посилався на численні норми законів України та на міжнародні договори (в тому числі на статті Конституції України), які цілими пачками залучав до справи провадження. Крім того, особа 1 надав даній судді в якості належного доказу три копії Ухвали інших слідчих суддів першої та другого рівня судової інстанції, а також особисті приклади детектива з ГПД НАБУ (який по одній заяві заявника про вчинення злочину вніс до ЄРДР усі ним зазначені кваліфікаційні статті, що були зовсім різними за номерами кримінальних проваджень, і що результати досудових розслідувань кожного із них не впливали одне на одного), якими продемонстрував те, що всі ці судді на ура задовольняли ідентичні клопотання особи 1 щодо не внесення слідчими до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину, які заявником зазначалися у заявах, а відповідно що з закриттям одного кримінального провадження — залишаються на досудовому розслідуванні інші кримінальні справи по іншим кваліфікаційним статтям, однак вкінці-кінців чомусь це так і не влізло в суддівську голову Щебуняєвої Л.Л. Крім того, як це добре видно на відео, суддя Щебуняєва Л.Л. у порушення норм КПК, навіть не дослідила матеріали судової справи в залі суду та не надала їм жодної правової оцінки. Більше того, дана суддя незаконно відібрала право в особи 1 на звернення до слідчого Плигач Т.О. із запитаннями у справі провадження. Це саме можна сказати і про не повідомлення суддею сторонам провадження їх процесуальних прав, що в зайвий раз підтверджує глибоке незнання нею норм права. Також, слід відмітити, що суддя не притримується власної правової позиції, адже в противагу раніше винесеній ухвалі у судовій справі за № 761/41900/17 від 29.11.2017 року щодо ідентичної бездіяльності начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві задовольнила скаргу особи 1 та зобов’язала даного керівника органу досудового розслідування внести до ЄРДР майже такі ж самі кваліфікаційні статті вчиненого злочину — ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.189 КК України.
Чому ж тоді у судовій справі № 761/22536/18 від 26.06.2018 року суддя Щебуняєва Л.Л. винесла неправосудне рішення? Чому насправді відмовила особі 1 у задоволенні його клопотання за вих.№2439/15 від 15.06.2018 року? І чи слід це розцінювати як планомірні, потенційні, холоднокровні її диверсії щодо економічних і військових устроїв України, чи звичайний старечий маразм чи банальна профнепридатність? Якби то не було, все тут перераховане не дає що найменшого права судді Щебуняєвої Л.Л. надалі обіймати посаду судді і чинити подальші злочини проти здоров’я, добробуту і свобод людей, проти обороноздатності країни та її економічної стабільності.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності судді Щебуняєвої Л.Л. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Щебуняєвої Л.Л. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Щебуняєва Л.Л., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Щебуняєва Л.Л. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Щебуняєвою Л.Л. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Щебуняєвої Л.Л. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Щебуняєвою Л.Л. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Щебуняєвою Л.Л. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст. 480, 482 КПК України, було прийнято рішення про звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Щебуняєвої Л.Л. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Щебуняєвої Л.Л., яка вже не вперше порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і Вищої Ради юстиції України, а також резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції мас-медіа.

shhebunyayeva-lidiya-leonidivna-uxvala

shhebunyayeva-lidiya-leonidivna-zmina-pidslidnosti

shhebunyayeva-lidiya-leonidivna-uxvala-ne-vikonana

shhebunyayeva-lidiya-leonidivna-uxvala-ne-vikonana-2

korobenko-sergij-vitalijovich-yerdr

yerdr-korobenko-sergij-vitalijovich

suddya-korobenko-s-v-yerdr

yerdr-suddya-korobenko-s-v

Отправить ответ

4 Комментарий на "Щебуняєва Л.Л. Навіщо воюючій державі судді-диверсанти?"


Настя
2 месяцев 26 дней назад

порошенко понабирав грьобаних маразматиків, неучей і корупціонерів, поробив з них аби яких суддів і мріє виграти війну з Росією? схоже що пархаті насправді не дуже мудрі люди, якими себе давно вважають!

Бодя
2 месяцев 26 дней назад

ця стара карга проробила усе своє життя в суді, а навчитися чомусь так і не змогла. як уявлю собі скільки вона невинних людей посадила — голова кругом йде! дивно що таких як вона пройдисвіток заживо в землю ще не закопують!

Маряна
2 месяцев 25 дней назад
З мінімально наявних в інтернеті автобіографічних даних на суддю Щебуняєву Л.Л. вже можна сказати, що вона прибула до Києва з Донецької області, де прожила і пропрацювала все своє життя: «2003–2015 – обрана на посаду судді місцевого Харцизького міського суду Донецької області безстроково. 2005 – призначена на посаду заступника голови місцевого Харцизького міського суду Донецької області. 2015 – т.ч. – переведена на посаду судді Шевченківського районного суду м.Києва». Зверніть особливу увагу на те, що вона навмисно перебралася до Києва саме після початку війни Донбасу з Києвом. Це дуже не схоже на співпадіння, рівно як і те, як вона з особливою скаженістю… Read more »
Ліна
2 месяцев 22 дней назад

ніколи б не подумала що судді бувають такі пришелепкуваті і зухвалими бандитками в законі…

wpDiscuz