korenyuk-alla-mikola%d1%97vna

Коренюк А.М. Дежа в’ю, або суддя без пам’яті, моралі і гальм

Новости, Популярные новости, Суды

В Дарницькому районному суді міста Києва знаходиться на розгляді цивільна справа за №753/8648/16-ц за позовом особи 1 до ТОВ «Адамант», ТОВ «Адамант-Телеком» та ФОП Месюри Сергія Володимировича про стягнення матеріального і морального збитку та упущеної вигоди.
20.12.2017 року особа 1 подав судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк Аллі Миколаївні заяву про забезпечення доказів шляхом витребування інформації від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни, що здійснює свою нотаріальну діяльність по вулиці Ольжича,7 в м.Києві. Однак, дана заява була розглянутою лише 22.02.2018 року з порушенням чинних норм ЦПК України.
Більше того, суддя Коренюк Алла Миколаївна, як це витікає з матеріалів даної цивільної справи, скерувала копію Ухвали про витребування інформації від нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. лише один раз і то на неправильну (не існуючу) адресу та із неправильним зазначенням її прізвища (Чорнонор, взамін правильного — Чорноног). Як результат, Ухвала суду повернулася назад, а процесуальна дія досі не була вчиненою.
20.12.2017 року особа 1 подав судді Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М. заяву про забезпечення доказів шляхом витребування інформації від АТ «УкрСиббанк». Однак, дана заява була розглянутою лише 22.02.2018 року з порушенням чинних норм ЦПК України.
Про те, як це витікає з матеріалів даної цивільної справи, суддя Коренюк А.М. скерувала копію Ухвали про витребування інформації від АТ «УкрСиббанк» лише один раз і то з не завіреною печаткою Ухвалою суду та без зазначення ідентифікаційних кодів осіб, щодо яких потрібно було вчинити процесуальну дію. Як результат, Ухвала суду банком досі не виконана, а процесуальна дія досі не вчинена.
10.04.2018 року особа 1 подав судді Коренюк А.М. заяву про забезпечення доказів шляхом витребування інформації від ФОП Месюри Сергія Володимировича. Однак, дана заява була розглянутою лише 29.05.2018 року зі значним порушенням чинних норм ЦПК України, однак задоволеною.
Попри це, з незрозуміло яких підстав, суддя Коренюк Алла Миколаївна, як це витікає з матеріалів даної цивільної справи, скерувала копію Ухвали про витребування інформації від ФОП «Месюка Сергія Володимировича» лише один раз і то із неправильним зазначенням його прізвища (Месюка, взамін правильного — Месюру). Як результат, Ухвала суду повернулася назад, а процесуальна дія досі не була вчиненою.
12.04.2018 року особа 1 подав судді Коренюк А.М. через канцелярію Дарницького районного суду м.Києва 19 (дев’ятнадцять) клопотань і 1 (одну) заяву про вчинення процесуальних дій, кожну копію з яких суд завірив штампом суду та підписом відповідальної особи, яка приймала від нього дані документи.
Після розгляду даною суддею 1 (заяви) і 3 (трьох) клопотань особи 1 та винесення нею 4 (чотирьох) підряд незаконних судових рішень за результатами їх розгляду, що власне позбавляло доказової бази Позивача та різко обмежувало його процесуальні права, останній на даному засіданні відразу заявив судді Коренюк А.М. відвід. Поза тим, з цього моменту на руках у даної судді залишалося ще не розглянутими 16 (шістнадцять) клопотань (!).
29.05.2018 року, оскільки у відводі судді Коренюк А.М. особі 1 було відмовлено, останній подав заяву даній судді про забезпечення доказів шляхом витребування інформації від особа 2, що здійснює свою господарську діяльність в м.Вінниця.
Дана заява була розглянутою 29.05.2018 року суддею Коренюк А.М. в судовому засіданні із відмовою у задоволенні даної заяви, однак у зухвале порушення норм ЦПК України, копії відповідної Ухвали дана суддя досі так і не надала, тим самим вчинивши самовправство — позбавила права особи 1 на її оскарження в апеляційному порядку.
29.05.2018 року, особа 1 просив суддю Коренюк А.М. розглянутими решту ще не розглянутих від 12.04.2018 року 16 (шістнадцять) поданих клопотань, які як на даному судовому засіданні з’ясувалося хтось викрав.
Взамін того, щоби розшукати пропавші 16 (шістнадцять) клопотань, будучи явно не в собі, суддя Коренюк А.М. почала на підвищених тонах звинувачувати особу 1 в зловживанні правами: що вона ставить під сумнів існування саме таких клопотань, що особа 1 буцім то не має права часто подавати клопотання і заяви у провадженні, що особа 1 навмисно затягує розгляд справи і т.д. Тобто, суддя Коренюк А.М. 12.04.2018 року тримаючи в своїх руках подані особою 1 19 клопотань і 1 заяву, з яких фактично встигла розглянути — 1 заяву і 3 клопотання, 29.05.2018 року чомусь вирішила заперечити цей факт і стверджувати зворотнє, що доводить її явно не здорову психіку. Поміж тим залишається дивним те, чому дана суддя не підняла два комп’ютерних диски із звукозаписом судових засідань, які досі знаходяться в справі провадження і не прослухала їх на предмет дійсності розгляду декотрих клопотань і 1 заяви від 12.04.2018 року? Хіба не об’єктивної істини прагне кожен суддя при розгляді у любої справи провадження?
30.05.2018 року особа 1 подав судді Коренюк А.М. заяву про виправлення описок в ухвалі суду від 29.05.2018 року у цивільній справі №753/8648/16-ц, «…зазначивши правильним прізвище особи, з якої витребується судом інформація як — ФОП Месюра Сергій Володимирович (і без без лапок)».
Однак, у розгляді даної заяви суддею Коренюк А.М. особі 1 було рішуче відмовлено, що носить ознаки зухвалого перевищення службових повноважень та явної збоченості. Крім того, суддя Коренюк А.М. тривало не виконувала вимоги апеляційного суду м.Києва, який зобов’язав її впродовж 10 днів усунути існуючі недоліки (щодо впорядкування судової справи та подання запитуваних апеляційним судом документів), з метою навмисного затягування розгляду апеляційної скарги особи 1 (стосовно оскарження повторної відмови у забезпеченні позову). Як витікає з Ухвали Апеляційного суду м.Києва від 30.03.2018 року у справі №22-ц/796/3707/2018, дана судова справа ведеться безгосподарно та з порушенням вимог Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах…», внаслідок чого у судовій справі вже не вистачає декотрих процесуальних документів — оригіналу однієї Ухвали.
Суддя Коренюк А.М. регулярно позбавляє процесуального права особи 1 щодо обгрунтування поданих ним клопотань та заяв, що скоріше за все є методичною причиною відмов у їх задоволенні даною суддею. Як це добре видно і чутно на розміщеному внизу статті відеозапису судового засідання, суддя Коренюк А.М. постійно обмежує особу 1 в наданні обгрунтування поданих заяв і клопотань тільки через те, що у даної судді «…очікують розгляду ще 20 судових справ (у той самий день)…». Останнє є неприпустимим і таким, що порушувало конституційні права і свободи, не кажучи вже про наявність ознак вчинених даною суддею дисциплінарних і кримінальних правопорушень. В той же самий час, суддя Коренюк А.М. чомусь не робила подібних обмежень у процесуальних правах представників відповідачів ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком», які дозволяли собі постійно переривати спробу надання пояснень у справі провадження особою 1, всупереч нормам ЦПК (тобто, Кодексом передбачено право на позачергове подання суду клопотань і заяв — Позивачу та його законним представникам). Останнє підтветржувало факти привілегійованого відношення головуючого судді до представників відповідачів ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком», що є неприпустимим та антиконституційним діянням.
Окрім того слід зазначити, що є вкрай неприпустимим неадекватність поведінки судді Коренюк А.М. при розгляді вказаної вище судової справи, адже взамін вирішення заявленого особою 1 клопотання 12.04.2018 року щодо потреби зробити зауваження представникам відповідачів ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком», які свідомо і з явної неповаги до суду вчиняли безчинність, остання чомусь винесла особі 1 два зауваження із занесенням в журнал судового засідання, в той же час як це потрібно було зробити із представниками відповідачів ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком».
Крім того, суддя Коренюк А.М. змушує зачитувати підряд усі клопотання і заяви, за наслідками яких виносить «пакетні» судові рішення, що є порушенням вимог ЦПК України.
Стаття 168 Цивільного процесуального кодексу України передбачає таке: «1.Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випливає з принципу змагальності та диспозитивності. Заяви і клопотання — це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Заяви — це звернення, в яких особа повідомляє суд про вчинення тієї чи іншої дії, яку вона може вчинити за законом. Заявами оформляються відводи, відмова від позову, визнання позову, відкликання позовної заяви, зміна підстав або предмета позову, залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору тощо. Клопотання — це прохання до суду про вчинення дії, яку може вчинити тільки суд. 2. Процесуальний порядок вирішення заяв та клопотань передбачає з’ясування думки інших осіб, які беруть участь у справі. Йдеться, насамперед, про тих осіб, які з’явилися в судове засідання. Заслуховування їх думки з приводу клопотання інших осіб забезпечує принцип рівності. На підставі думок осіб, які беруть участь у справі, та свого внутрішнього переконання, яке базується на законі, суд вирішує клопотання. 3. Клопотання осіб, які беруть участь у справі з усіх питань, пов’язаних з розглядом справи, суд розглядає негайно. Водночас, якщо для вирішення клопотання необхідно з’ясувати певні обставини, суд вправі оголосити документи, заслухати свідків, викликати спеціаліста тощо. У необхідних випадках в судовому засіданні оголошується перерва. ЦПК України не передбачає відкладення вирішення клопотань на інший час, «залишення їх відкритими», зміна черговості їх вирішення. Проте за згодою особи, яка заявила клопотання, суд може відкласти його вирішення, якщо це сприятиме судовому розгляду. Наприклад, клопотання про призначення експертизи краще вирішувати після заслуховування пояснень сторін та третіх осіб, що б у повній мірі зрозуміти, які саме питання слід задати експерту. Якщо ж особа наполягає на негайному вирішенні клопотання, суд може відмовити у його задоволенні, а згодом повернутися до цього самого питання з власної ініціативи. Суд не може розглядати справу до вирішення клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення перерви, заяв про відмову від позову, про залишення позовної заяви без розгляду. Відкладати вирішення зазначених заяв та клопотань на майбутнє не можна. 4. Кількість клопотань, які особа має право заявити, не обмежується. Всі вони повинні вирішуватися у встановленому порядку, тобто задовольнятися або відхилятися ухвалою суду. Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами, зокрема якщо воно заявлено з інших підстав. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання (п.22 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року №2). Якщо особа повторно заявляє клопотання, яке вже було вирішено, з тих самих підстав, суд повинен роз’яснити особі положення ст.168 ЦПК і ухвалою залишити клопотання без розгляду. Так само повинен діяти суд, якщо клопотання не має правового характеру та його вирішення не входить до компетенції суду. 5. Законом не встановлено черговості заявлення клопотань. Однак, слід дотримуватися послідовності, яка передбачена у ч.1 ст.176 ЦПК. Спочатку усі свої клопотання вправі заявити позивач та третя особа на його стороні. Після цих клопотання заявляють відповідач та третя особа на його стороні. Далі — третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Не допускається одночасне заявлення або вирішення усіх клопотань. Суд може встановити інший порядок розгляду клопотань. Наприклад, спочатку можуть бути розглянуті усі клопотання про відкладення розгляду справи, далі — клопотання про зупинення провадження у справі, далі — усі інші. Клопотання, що заявляються під час висловлення думки з приводу клопотання іншої особи розглядаються спільно, якщо вони стосуються одного й того самого процесуального питання. Якщо ж зустрічне клопотання має іншу мету, то воно вирішується окремо. 6. За наслідками розгляду кожного клопотання суд постановляє ухвалу про задоволення клопотання або про відмову у задоволенні клопотання. Якщо клопотання задоволено, то в резолютивній частині ухвали суд повинен зазначити, які саме процесуальні дії слід вчинити. Усні ухвали суду заносяться до журналу судового засідання. Вони оскарженню не підлягають. Ухвали суду з окремих питань (зупинення, залишення без розгляду, закриття провадження, передача справи за підсудністю тощо) викладаються письмово і постановляються в нарадчій кімнаті. Оголошення лише короткого (неповного) тексту ухвали законом не передбачено. Тому після повернення суду до залу судового засідання ухвала проголошується повністю. Після цього судове засідання продовжується з урахуванням проголошеної ухвали».
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва констатувала неправомірність поведінки судді Коренюк А.М. у судовій справі №753/8648/16-ц, а особа 1 — доказує це наявним відео,- і звукозаписом судового засідання від 12.04.2018 року, на якому суддя Коренюк А.М. вела себе неправомірно.
У низці рішень Європейського суду з прав людини, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності судді Коренюк А.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375 ККУ.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень суддею Саламон О.Б. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375, ч.2 ст.366 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Крім того, як для даного випадку, дії судді Коренюк А.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Коренюк А.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Коренюк А.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Коренюк А.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Коренюк А.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Коренюк А.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.356, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Коренюк А.М. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Коренюк А.М. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Коренюк А.М., яка вже не вперше порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР та від Вищої Ради юстиції України відносно відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

korenyuk-alla-mikola%d1%97vna-zauvazhennya-apelyaci%d1%97

korenyuk-alla-mikola%d1%97vna-zauvazhennya-apelyaci%d1%97-2

korenyuk-alla-mikola%d1%97vna-bank-zauvazhennya

korenyuk-alla-mikola%d1%97vna-notarius-adresa

korenyuk-alla-mikola%d1%97vna-notarius-povernennya

Отправить ответ

4 Комментарий на "Коренюк А.М. Дежа в’ю, або суддя без пам’яті, моралі і гальм"


Тоня
23 дней 19 часов назад

Я взагалі не розумію, що дана особа робить в суді. Її місце по оприділенню — в психушці. Навіть не озброєним оком видно що її поведінка є нездоровою. Це саме можна сказати і про її безграмотність. Таке враження що вона купила диплом юриста.

Маряна
18 дней 7 часов назад

краще б у нас взагалі не було суддів, якщо вони майже всі такі звихнуті, безграмотні і корумповані.

Камалія
16 дней 8 часов назад

ця селючка навіть імені свого не може написати без помилок. дивно що вона змогла закінчити школу і не попасти в дурку…

Наталия
9 дней 10 часов назад

В Дарницком районном суде есть таких же два уникума. Одна из таких — судья Леонтюк, которая рассматривает иск на земельный участок, который был подарен (и является личным имуществом). По статье 59 семейного кодекса, участок не может принадлежать лишь второй половине. Более того, куда то пропал журнал судебных заседаний и почему то не велась запись судебных заседаний…

wpDiscuz