ОО "Украина против произвола чиновников" http://proisvol.info Новостной портал Sun, 22 Oct 2017 20:59:43 +0000 ru-RU hourly 1 https://wordpress.org/?v=4.5 Чи винен В.Путін втім, що Чечотка І.Р. тероризує Соломенку? http://proisvol.info/2017/10/22/chi-vinen-v-putin-vtim-shho-chechotka-i-r-terorizuye-solomenku/ http://proisvol.info/2017/10/22/chi-vinen-v-putin-vtim-shho-chechotka-i-r-terorizuye-solomenku/#respond Sun, 22 Oct 2017 19:04:19 +0000 http://proisvol.info/?p=2337 03.07.2017 року громадянин 1 (зазначення ПІП) на підставі статті 7, 12, 13, 14, 15, 19, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 6, 9, 28, 36, 48, 55, 56, 81, 93, 113, 132, 140, 141, 142, 220 КПК України, а також враховуючи те, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляна Володимирівна та процесуальні керівники у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В. та Легоч В.М. впродовж 26 (двадцяти шести) місяців поспіль уникають проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, подав клопотання за вих. № 1474/02 на ім’я керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки Ірини Романівни про забезпечення приводу для зловмисників:
1) Можаєва Ігора Миколайовича (зареєстрований в м.Києві по вул. Кибальчича, 15-а, кв. 102; проживає — в м.Києві по вул. О.Шовкуненка,3, кв.180);
2) Можаєвої А.С. (проживає в м.Київ по вул. О.Шовкуненка,3, кв.180),
а також для свідків у кримінальному провадженні за №42015100090005252 від 29.05.2015 року
1) Олефіренко М.О. (працює в ЖЕД-901, в м.Києві по вул. Єреванська, буд. 3-а,
2) Алдошиної Ірини Леонідівни (проживає і зареєстрована м.Києві по вул. О.Шовкуненка,3, кв.179).
Оскільки керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка І.Р. в черговий раз проігнорувала таке клопотання, то громадянин 1 подав скаргу слідчому судді на її бездіяльність.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г. від 13.07.2017 року у судовій справі № 760/11073/17 було задоволено скаргу громадянина 1 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотки І.Р., яка полягає у не вчиненні процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42015100090005252 від 29.05.2015 року та було зобов’язано керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотку І.Р. розглянути клопотання від 03.07.2017 року за вих. № 1474/02 про що винести вмотивовану постанову та вручити її особі, яка заявила клопотання або повідомити про результати його розгляду.
28.08.2017 року керівник Київської місцевої прокуратури №9 Чечотка І.Р. звернулась до суду з заявою про роз’яснення ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у судовій справі № 760/11073/17, оскільки нібито на її думку в Законі України «Про прокуратуру» сказано, що «…керівник місцевої прокуратури не є процесуальним керівником у кримінальних провадженнях, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, судове слідство».
04.09.2017 року, без участі скаржника, слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Оксюта Т.Г. виніс Ухвалу у судовій справі за № 760/11073/17, якою було «задоволено» заяву прокурора Чечотки І.Р. та надано їй відповідні роз’яснення.

У відповідності до положення ст. 380 КПК України, «Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст…».
Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Однак, слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Оксюта Т.Г. у судовій справі за № 760/11073/17, своїм тлумаченням змісту винесеної ним попередньої Ухвали, фактично змінив зміст Ухвали у справі за № 760/11073/17 під тиском керівника Київської місцевої прокуратури №9 Чечотка І.Р., роз’яснивши її виконання на рівні зобов’язання процесуального керівника.
11.09.2017 року громадянину 1 було надіслано лист за № 1303-15 від першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Малого Євгена Ігоровича, яким його повідомлялося про уповноваження процесуальних керівників у кримінальному провадженні № 42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В та Легоч В.М. на виконання Ухвали суду від 13.07.2017 року у судовій справі № 760/11073/17, якими було винесено Постанову про відмову у задоволенні клопотання за вих. № 1474/02 від 13.07.2017 року «…у зв’язку з не визначенням процесуального статусу Можаєва Ігора Миколайовича…» (?).
Тим самим же листом із тим самим номером (№ 1303-15 від 11.09.2017 року) громадянин 1 був також повідомленим першим заступником прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Малим Євгеном Ігоровичем про те, що «…у зв’язку з не визначенням процесуального статусу Можаєва Ігора Миколайовича…» слідчим Кобець У.В. було відмовлено у задоволенні клопотання за вих. № 1398/18 від 19.06.2017 року, після того як нібито даною прокуратурою «…було в межах компетенції розглянуто матеріали кримінальної справи».

З вказаних вище листів випливає, що керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна незаконним чином уповноважила прокурорів Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В та Легоч В.М. на розгляд їй адресованого клопотання, бездіяльність яких громадянином 1 біля 2 (двох) років як оскаржується на рівнях даної прокуратури та прокуратури м.Києва.
Також вказаних вище листів випливає, що керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна незаконним чином уповноважила слідчу СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляну Володимирівну на розгляд їй особистого клопотання, бездіяльність якої громадянин 1 біля 2 (двох) років як оскаржує на рівнях даної прокуратури та прокуратури м.Києва.
Більше того, щодо процесуальних керівників Київської місцевої прокуратури № 9 у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В та Легоч В.М., а також слідчої СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляни Володимирівни зараз у СУ прокуратури м.Києва триває дюжина досудових розслідувань у дюжину кримінальних провадженнях за неналежне ведення досудового розслідування у провадженні за №42015100090005252.
З незрозумілих причин керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна чомусь не взяла до уваги тривалу злочинну бездіяльність прокурорів Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В і Легоч В.М. та слідчої Кобець Уляни Володимирівни і в черговий раз все-таки уповноважила їх виконати те, чого вони уникають впродовж останніх 26 (двадцять шість) місяців поспіль з метою навмисного спливу строків, відведених ст.48 КПК України для притягнення до кримінальної відповідальності злочинних осіб, про що чітко зазначається в статті 28 КПК України.
Крім того, явно не без відому Чечотки Ірини Романівни, прокурори Київської місцевої прокуратури №9 Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В і Легоч В.М. та слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляна Володимирівна вчинили чергове службове підроблення з метою чергового покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження адже навмисне приховує факти того, що Можаєв Ігор Миколайович насправді має статус у кримінальному провадженні, що посвідчується протоколом допиту в якості свідка. Також, незрозумілим являється те, що заважає керівнику прокуратури Чечотці Ірині Романівні та її першому заступнику Малому Євгену Ігоровичу, а також процесуальним керівникам Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В і Легоч В.М. та слідчому Кобець Уляні Володимирівні за 26 (двадцять шість) календарних місяців існування кримінального провадження допитати інших чотирьох фігурантів у справі, чи то взяти їх під тимчасовий арешт? Це саме стосується і двох свідків у справі провадження, які бачили процес вчинення злочину і навіть розмовляли зі злочинцем Можаєвим Ігором Миколайовичем, коли той сокирою рубав чуже майно.
В статті 7 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеві прокуратури є частиною системи прокуратури.
В статті 12 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
В статті 13 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури, крім керівних повноважень, також виконує «інші повноваження, передбачені цим та іншими законами».
В п.14 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) наділений статусом прокурора.
В ст.19 Закону України «Про прокуратуру» зазначені загальні права та обов’язки прокурора.
В ст.22 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В п.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
В статті 6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх.
В статті 36 КПК України зазначено повноваження та обов’язки прокурора:
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
6. …Керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею статтею 219 цього Кодексу.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути
здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особу не може бути притягнуто до відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минули такі строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом.
Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя, а судового провадження — суд.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
В частині 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Стаття 28 КПК України — під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 93 КПК України зазначається: “Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.”
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною, першим заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Малим Євгеном Ігоровичем, процесуальними керівниками у кримінальному провадженні № 42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В та Легоч В.М. та слідчою СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляною Володимирівною мають ознаки злочину, що передбачені ст.366, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними особами. Крім того, зважаючи на наявність в діях вказаних осіб потенційних ознак зухвалих дисциплінарних порушень, вирішено зробити окреме подання скарг до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

prokuror-malij-yevgen-igorovich

malij-yevgen-igorovich-shaxrajstvo

malij-yevgen-igorovich-prokuror

]]>
http://proisvol.info/2017/10/22/chi-vinen-v-putin-vtim-shho-chechotka-i-r-terorizuye-solomenku/feed/ 0
Шахрайства і бандитизм прокурора Чечотки Ірини Романівни http://proisvol.info/2017/10/22/shaxrajstva-i-banditizm-prokurora-chechotki-irini-romanivni/ http://proisvol.info/2017/10/22/shaxrajstva-i-banditizm-prokurora-chechotki-irini-romanivni/#respond Sun, 22 Oct 2017 16:06:55 +0000 http://proisvol.info/?p=2334 09.10.2017 року громадянин 1 (зазначення ПІП) на підставі статті 7, 12, 13, 14, 15, 19, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру», статті 6, 9, 28, 36, 48, 55, 56, 81, 93, 113, 114, 220 КПК України, а також враховуючи те, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Кобець Уляна Володимирівна та процесуальні керівники у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Кулініч Д.Ю., Литвиненко Д.В. та Легоч В.М. впродовж 26 (двадцяти шести) місяців поспіль уникають проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, подав клопотання за вих.№ 1861/08 на ім’я керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірини Романівни.
21.10.2017 року громадянин 1 отримав від прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненка Д.В. копію Постанови від 13.10.2017 року про повну відмову у задоволенні клопотання потерпілого у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання було те, що нібито первинна подія вчиненого злочину мала місце у травні 2015 року, а громадянин 1 «…просить витребувати інформацію за період з 01.06.2017 року по 15.08.2017 року, яка фактично не стосується обставин, які відповідно до вимог ст.91 ПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.2 ст. 185 КК України».
З даної копії Постанови стало зрозумілим, що керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна незаконним чином уповноважила особу на розгляд вказаного клопотання, бездіяльність якої біля 2 (двох) років як уже оскаржується на рівнях даної прокуратури та прокуратури м.Києва.
Більше того, щодо процесуального керівника у кримінальному провадженні №42015100090005252 від 29.05.2015 року Литвиненко Д.В. (а також на прокурорів Кулініч Д.Ю. і Легоч В.М.) зараз у СУ прокуратури м.Києва триває 2 (два) досудових розслідування у двох кримінальних провадженнях за неналежне ведення кримінального провадження за №42015100090005252.
З незрозумілих причин керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка Ірина Романівна чомусь не взяла до уваги тривалу злочинну бездіяльність прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненка Д.В. і в черговий раз все-таки уповноважила його виконати те, від чого він уникає впродовж останніх 26 (двадцять шість) місяців поспіль з метою навмисного прострочування відведених ст.48 КПК України строків для притягнення до кримінальної відповідальності, про що чітко зазначається в статті 28 КПК України.
Крім того, прокурор Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва Литвиненко Д.В. вчинив чергове службове підроблення з метою чергового покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження адже навмисне приховує факти того, що 08.08.2017 року слідчий Солом’янського СВ УП ГУ НП у місті Києві Остапенко Аліна Володимирівна (КВП 009701, жетон 0053243) склала протокол прийняття від громадянина 1 усної заяви про повторно вчинене (рецидивізм) кримінальне правопорушення фігурантом у справі провадження — Можаєвим Ігором Миколайовичем та його сином і сусідом Саковським Сергієм Володимировичем (повторно пошкоджено і викрадено приватне майно 04.08.2017 року та 05.08.2017 року), якому було присвоєно вхідний № 58032 в журналі реєстрації ЗПЗ та вручено Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні.
В статті 7 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеві прокуратури є частиною системи прокуратури України.
В статті 12 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
В статті 13 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури, крім керівних повноважень, також виконує «інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України».
В п.14 ст.15 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої) наділений статусом прокурора.
В ст.19 Закону України «Про прокуратуру» зазначені загальні права та обов’язки прокурора.
В ст.22 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В п.1 ст.25 Закону України «Про прокуратуру» вказано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України
«Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
В статті 6 КПК України зазначено, що Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:
1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:
— злочини, що готуються;
— осіб, які готують вчинення злочину;
— осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
— осіб безвісно відсутніх.
В статті 36 КПК України зазначено повноваження та обов’язки прокурора:
2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;
3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;
4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом;
5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;
8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;
10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;
11) повідомляти особі про підозру;
13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;
14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
6. …Керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею статтею 219 цього Кодексу.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків:
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути
здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років.
Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.
Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом.
Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд.
Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків:
це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
В частині 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Стаття 28 КПК України — під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 93 КПК України зазначається: “Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.”
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень прокурором Литвиненко Д.В. та керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною мають ознаки злочину, що передбачені ст.366, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення прокурором Литвиненко Д.В. та керівником Київської місцевої прокуратури №9 Чечоткою Іриною Романівною. Крім того, зважаючи на наявність в діях вказаних осіб потенційних ознак нахабних дисциплінарних порушень, вирішено зробити окреме подання скарг до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

]]>
http://proisvol.info/2017/10/22/shaxrajstva-i-banditizm-prokurora-chechotki-irini-romanivni/feed/ 0
Безсмертний Олексій Миколайович: як обдурити половину Києва http://proisvol.info/2017/10/21/bezsmertnij-oleksij-mikolajovich-yak-obduriti-polovinu-kiyeva/ http://proisvol.info/2017/10/21/bezsmertnij-oleksij-mikolajovich-yak-obduriti-polovinu-kiyeva/#respond Sat, 21 Oct 2017 20:28:08 +0000 http://proisvol.info/?p=2327 Приблизно в 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон Лідер Сервіс» (04107, м.Київ, вул.Нагірна, будинок 25-27, Ідентифікаційний код юридичної особи — 40577366, тел.: 464-16-08; засновники: директор Безсмертний Олексій Миколайович (04212, м.Київ, Оболонський район, вул. З.Гайдай, будинок 10, квартира 119, розмір внеску до статутного фонду — 500.00 грн.) та Великодна Олена Миколаївна (04211, м.Київ, Оболонський район, вул. Л.Гавро, будинок 5, квартира 14; розмір внеску до статутного фонду — 500,00 грн.; розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) — 1000.00 грн.; види діяльності по КВЕД: 43.21 — Електромонтажні роботи, 43.29 — Інші будівельно-монтажні роботи, 80.20 — Обслуговування систем безпеки, 46.90 -Неспеціалізована оптова торгівля, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.13 — Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання (основний); 33.14 — Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 — Установлення та монтаж машин і устатковання (Цифрал сервіс) за незрозумілих підстав зібрало кошти з мешканців будинку (зазначення номеру будинку) що знаходиться на Повітрофлотському проспекті в м.Києві під обіцянку встановити вхідні броньовані двері, обладнані цифровим доступом — кодовим замком з переговорною функцією.
Невдовзі вхідні металеві двері були насправді встановленими, однак за так звану телефонну трубку майстри ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» почали вимагати окремі кошти.
На вимогу мешканців даного будинку надати платіжні документи на встановлені металеві вхідні двері та на продані телефонні трубки — майстри даного підприємства пообіцяли, що після закінчення всіх технічних робіт бухгалтер ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) особисто привезе і вручить:
1) касовий чек — на телефонну трубку;
2) касовий чек — на вхідні металеві двері (для уповноваженої особи з даного будинку);
3) договір на обслуговування обладнання (поквартирно).
Крім того, оскільки надавався на 1 (одну) квартиру лише 1 (один) магнітний ключ, мешканці даного будинку вимушені були докупляти магнітні ключі на інших членів квартири, платіжні документи на яких теж обіцяли згодом надати.
Однак, станом на 2016 року обіцяних документів ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) так і не надав. Більше того, ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) почав вчиняти шахрайство: по 1-2 місяці не ремонтувати зношені дверні доводчики, дверний електронно-фифровий механізм та магнітний замок. На скарги мешканців даного дому ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) не реагував взагалі або пояснював тим, що буцімто ремонтні роботи ними були виконані однак вказані пристрої знов поламалися не з їхніх причин, або на кшталт того, що потрібно довго очікувати своєї черги. На письмову пропозицію ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) ввести акти прийому-здачі виконаних робіт — останні відмовилися.
На письмову пропозицію ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) не стягувати плату з мешканців будинку (під’їзду) на той період, який буде перевищувати ремонтні роботи понад 3 (три) доби — останні знову відмовилися.
З метою звернення з цивільним позовом в суд за захистом своїх законних прав і інтересів, мешканці вказаного будинку неодноразово зверталися до ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) з проханням надати другий екземпляр договору на обслуговування електронного і механічного обладнання, на що дане підприємство порадило звернутися до уповноваженої особи (зазначення ПІП особи і номеру квартири даного будинку), що нібито зберігає у себе другий оригінал договору, який власне вона від імені мешканців будинку і підписала.
Звернувшись до власників квартири (зазначення номеру квартири) стало зрозумілим, що дані мешканці насправді не укладали колективного договору з ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) та не мають другого екземпляру договору, а також нічого не знають про кошторисну документацію на продані вхідні металеві двері і телефонну трубку.
На підставі вищенаписаного в діях ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» вбачається склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.4 ст.190, ч.2 ст.356, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.212 КК України.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди.
Діями ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (Цифрал сервіс) громадянину (зазначення ПІП) було завдано матеріальну шкоду на суму 200 000 (двісті тисяч) грн., а моральної – ще на 100 000 (сто тисяч) грн., разом – на 300 000 (триста тисяч) грн.
Частина 2 ст. 55 КПК України, передбачає, що права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2012 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення – впродовж 24 годин.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, облік
кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до органу досудового розслідування, прокуратури, відділу детективів НАБУ здійснюється за дорученням його керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України. Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється — начальник СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві.
Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язує начальника СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві, шляхом надання доручення забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.214 КПК України, Наказом про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, а також на підставі ч.2 ст.185, ч.2 ст.396 КК України на начальника СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві покладається відповідальність:
1) зареєструвати подану заяву про вчинене кримінальне правопорушення ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» за правовою кваліфікацією — ч.4 ст.190, ч.2 ст.356, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.212 КК України;
2) розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.356, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.212 КК України;
3) повідомити потерпілого письмово у встановленому законом порядку та строк про внесення відомостей даної заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаної силової структури, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції мас-медіа.
Також закликаємо усіх потерпілих від ідентичних злочинів ТОВ «Домофон Лідер Сервіс» (власники — Безсмертний Олексій Миколайович, Великодна Олена Миколаївна) приєднуватися до даного кримінального провадження шляхом подання заяви про визнання потерпілим слідчому СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві.

tov-domofon-lider-servis-yerdr

]]>
http://proisvol.info/2017/10/21/bezsmertnij-oleksij-mikolajovich-yak-obduriti-polovinu-kiyeva/feed/ 0
Депутат Руденко Олексій Павлович освоює роль рецидивіста http://proisvol.info/2017/10/18/deputat-rudenko-oleksij-pavlovich-osvoyuye-rol-recidivista/ http://proisvol.info/2017/10/18/deputat-rudenko-oleksij-pavlovich-osvoyuye-rol-recidivista/#comments Wed, 18 Oct 2017 17:47:11 +0000 http://proisvol.info/?p=2322 У провадженні Першого ВД Другого ПД ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем за ч.1 ст.206 КК України (хоча ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у справі №760/4128/17 від 06.06.2017 року було зобов’язано керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича у відповідності до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральною прокуратурою України за № 139 від 06.04.2016 року у порядку, визначеним п.5 ст.214 КПК України та п.8 ч.1 ст.3 КПК України внести відомості заяви особи 1 (зазначення ПІП) за вих. № 909/23 від 23.02.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за ст.364, 368 КК України).
Допитаний у ході досудового розслідування Руденко Олексій Павлович повідомив, «…що 22.06.2016 року до нього, як до депутата Київської міської Ради, за місцезнаходженням приймальної для громадян за адресою: м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 21/2, офіс 33 звернулися мешканці будинку №3 по вул. Шовкуненка… у м.Києві з проханням допомогти вирішити питання щодо усунення порушень благоустрою та пожежної безпеки, внаслідок незаконних на їх думку, дій особи 1… Вказане звернення було викладене у письмовій формі та засвідчене підписами 33 мешканців будинку №3 по вул. Шовкуненка у м.Києві. Після завершення депутатського прийому того ж дня Руденко О.П. мав візит до приватного підприємства 1 (зазначення назви підприємства) для того, щоб особисто переконатися в озвучених заявниками порушеннях, а також з метою обговорити з її керівництвом питання щодо можливості врахування скарги мешканців будинку при провадженні подальшої діяльності підприємством зокрема: понизити лампи освітлення рекламної вивіски; демонтувати лавочки та ін.
22.06.2017 року Руденко О.П. зустрівся за вказаною адресою із керівником підприємства 1, однак будь-яких домовленостей щодо врахування звернення мешканців зазначеного будинку із особою 1 досягнуто не було. Після цього Руденко О.П. відповідно до положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (?) направив депутатське звернення за № 08/279/08/056-167 на адресу Голови Солом’янської РДА Шкуро М.Ю. та начальника Головного управління ДСНС України в м.Києві Ватоліна А.Г. з метою перевірки уповноваженими особами дотримання вимог пожежної безпеки та правил благоустрою за місцезнаходженням підприємства 1.
При цьому, жодних вказівок щодо вчинення будь-якого тиску особисто на особу 1, його близьких родичів чи знайомих, або на підприємство 1 ні в усній формі, ні в письмовій формах жодним особам Руденко О.П. не вчиняв. Через деякий час після цього Руденко О.П. отримав ряд відповідей від виконавчих органів, в яких значились факти порушень особою 1 ряду будівельних норм при облаштуванні огорожі та прибудинкової території у м.Києві по вул. Шовкуненка… Також допитаний Руденко О.П. повідомив, що 23.12.2016 року особа 1 особисто прийшов до нього на депутатський прийом із зверненням від громадської організації 1 (зазначення назви громадської організації), до якої він має безпосереднє відношення, з проханням допомогти йому вирішити питання щодо його особистих бізнес-інтересів та питання щодо здійснення дій, які не входять в компетенцію депутата Київської міської Ради…
Після цього особа 1, за словами Руденка О.П., зайняв позицію активної боротьби з останнім: почав налаштовувати сусідів поряд з якими знаходиться його депутатська приймальня, ініціювати виселення; приходив до депутатської приймальні з погрозами та тиском на помічників-консультантів, шляхом запису на диктофон розмов, що змушувало помічників викликати охорону.
Окремо Руденком О.П. в показаннях зазначено, що подібні дії особою 1 вчиняються відносно й інших осіб, з якими він раніше мав будь-які господарські правовідносини.
Так, зі слів Ременнікова С.В. на особистому прийомі йому стало відомо, що останній раніше надав послуги особі 1 з розроблення та оформлення веб-сайту (зазначення назви сайту), за результатами яких оплати від останнього він не отримав.
Після прохання Ременнікова С.В. погасити перед ним відповідну заборгованість, особа 1 розпочав активно вести проти нього інформаційну кампанію, домагатися в судах відкриття кримінальних проваджень за нібито вимагання Ременніковим С.В. від нього грошових коштів».
Проаналізувавши зібрані у ході досудового розслідування відомості, слід дійти об’єктивного висновку про рецидивізм Руденка О.П., адже надаючи завідомо неправдиві пояснення детективу 1-го ВД 2 ПД ГПД НАБУ Мирко Б.М. при проведенні його допиту у даному кримінальному провадженні останній був попереджений (під особистий підпис, з відповідним тлумаченням статті закону) про кримінальну відповідальність за неправдивість пояснень згідно ст.384 КК України.
Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправ­дивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Об’єктивна сторона злочину за ст.384 КК України характеризується активною поведінкою — діями, які виявляються в:
а) неправдивих показаннях свідка чи потерпілого;
б) неправдивому висновку експерта;
в) неправдивому звіті оцінювача про оцінку майна;
г) неправильному перекладі, зробленому перекладачем.
За статтею 384 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.
Відповідальність за ст.384 КК настає, якщо показання, висновок, звіт чи пере¬клад є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності.
Показання (ст.95 КПК) свідка (ст.65 КПК) чи потерпілого (ст.55 КПК) є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження.
Злочин може бути вчинений лише шляхом активної поведінки — дії, бо для його об’єктивної сторони необхідно, щоб свідок чи потерпілий — у своїх показаннях, експерт — у висновку, оцінювач — у звіті, а перекладач — у перекладі діяли певним чином, тобто повідомляли неправдиві відомості, які стосуються тих чи інших обставин здійснюваного провадження.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є певна обстановка його вчинення, оскільки передбачені в ст.384 КК дії мають бути здійснені лише при провадженні дізнання, досудового слідства, судового чи виконавчого провадження.
Відповідальність за ст.384 КК України настає лише за умови, якщо свідка, потерпілого, експерта, оцінювача майна чи перекладача у встановленому законом процесуальному порядку (розписка, присяга) було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань (ст. 57, 67, 224 КПК, 50 ЦПК, 65, 141 КАС).
За частиною 2 ст.384 КК караються ті самі дії, якщо вони:
а) поєднані з об¬винуваченням у тяжкому (ч.4 ст. 12 КК України), особливо тяжкому (ч.5 ст.12 КК) злочині;
б) поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту;
в) або вчинені з корисливих мотивів (прагнення одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матері¬альної вигоди).
Суб’єктивна сторона злочину — лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, висновку, звіту чи перекладу і бажає діяти саме таким чином. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають, за винятком ч.2 ст. 384, у якій однією з кваліфікуючих ознак є корисливі мотиви вчиненого.
Якщо дії, зазначені в ст.384 КК, вчинюються з метою приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, раніше вчиненого членом сім’ї, близьким родичем або самою особою, яка дає неправдиві показання (висновок, переклад, звіт), вчинене на підставі ч.2 ст.385 КК не містить ознак складу злочину, передбаченого ст. 384 ККУ.
Якщо ці самі дії здійснюються з метою приховування тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчиненого іншою особою, скоєне кваліфікується лише за ст.384 КК України.
Якщо зазначені дії вчиняються особою під примушуванням, відповідальність за яке передбачена у статтях 373 або 386 КК України, вчинене може кваліфікуватися за ст.384 КК лише за умови, якщо відсутні підстави для застосування статей 39-41 КК України.
Суб’єкт злочину — свідок, потерпілий, експерт, оцінювач майна або перекладач у кримінальному, цивільному, адміністративному провадженні чи при здійсненні виконавчого провадження, які у встановленому законом порядку попереджені про кримінальну відповідальність за вчинення дій, зазначених у ст.384 КК України.
Усе вищенаписане підтверджується наявними в особа 1 доказами. Тобто, що практично всі покази у кримінальному провадженні за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року, що були надані депутатом Київської міської Ради Руденко Олексієм Павловичем, є завідомо неправдивими. Доказами надання завідомо неправдивих показів Руденка Олексія Павловича є бажання уникнути кримінальної відповідальності та з корисливих являються:
1) звукозапис розмови з депутатом на двох особистих його прийомах з приводу суті звернень, на якому насправді не йшлося про лобіювання власних бізнес-інтересів;
2) звукозапис розмови з в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончаровою Наталією Олексіївною, яка надала покази щодо тиску на неї даним депутатом;
3) звукозапис розмови з помічниками даного депутата, які протримавши на розгляді особи 1 та від організації 1 три заяви впродовж 2 (двох) місяців, протиправно вимагали забрати їх назад не розглянутими (всупереч Закону України «Про звернення громадян»);
4) копії трьох заяв з підписами помічників депутата, які «за текстом допиту» насправді не лобіюють власні бізнес-інтереси, однак покликані вирішити низку проблем з незаконним розміщенням рекламних засобів у м.Києві, незаконним будівництвом і несплатою податків суб’єктами господарювань;
5) два свідки, з якими даний особа 1 був на прийомі у даного депутата 23.12.2016 року, і які можуть свідчити про справжній предмет звернення до нього;
6) заяви декотрих підписантів за фактами підробленості їх підписів і обманом їх громадянкою Алдошиною І.Л. щодо суті їх відбирання;
7) Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», в якому насправді відсутнє право депутата без наявних дозволів з відповідних інстанцій (та одноосібно) вриватися до закриті приміщення підприємства 1 і вимагати кошти для придбання яхти;
8) листи з Солом’янської РДА, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ, електроенергію, теплову енергію, водовідведення, водопостачання, за утримання прибудинкової території, за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
9) листи з ДП «Київгаз», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ;
10) листи з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту електроенергію;
11) листи з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту теплову енергію;
12) листи з ДП «Київводоканал», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги водовідведення і водопостачання;
13) листи з ЖЕД-901″, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги за утримання прибудинкової території та за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
14) відсутність у даного депутата конкретних імен свідків щодо нібито ініціювання його виселення з орендованої ним квартири № 33 по пр-ту Повітрофлотському в м.Києві;
15) протоколи допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де останній надає покази слідчому, що насправді ним за виготовлення веб-сайту було отримано на 25% більше тої суми, яка була зазначеною в Договорі;
16) протоколи допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де завдячуючи громадській (неоплачуваній) діяльності особи 1, державі було повернуті кошти, яких останній раніше не сплачував державі (в якості податків);
17) матеріали кримінального провадження за № 12016100030010262 та за № 12016100030010263, згідно яких в СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві дійсно триває досудове розслідування щодо ФОП Ременнікова С.В. за статтями шахрайства (190 КК України), погроз (129 КК України), так як останній фактично витребував 125% суми за виготовлення сайту, якого досі так не зробив і зник, при чому — в Договорі навмисне зазначив не існуючу в м.Києві адресу свого проживання. Крім того, при проведенні переговорів і в електронному листуванні останній зазначав себе юридичною особою із численним штатом працівників «Студія дизайну Мотильок», тоді як у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року надавав покази що він насправді працює один;
18) факти того, що Руденко О.П. зазначаючи в багатозначному падежі «звернення на його депутатський прийом громадян зі скаргою…» не вказав жодних прізвищ для встановлення таких осіб;
19) факти того, що Руденко О.П. чомусь бурно взявся «допомагати» кримінальній особі Алдошиній І.Л., яка на той час (і на теперішній час) перебуває у 7 (семи) кримінальних провадженнях щодо вчинення нею злочинів, в тому числі — проти інтересів держави і т.д.
Таким чином, відомості щодо повторного вчинення кримінальних правопорушень депутатом Київської міської Ради Руденко Олексієм Павловичем мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384 КК України. Крім того, зважаючи на подальші протиправні дії депутата Руденко О.П. по відношенню до особи 1 і до підприємства 1, що призвело до незаконного демонтажу і пошкодження рекламної вивіски та пошкодження і викрадення його іншого приватного майна (відеокамери, мікрофони, прожектори, гофротруби), а також через доведення підприємства 1 до стану фактичного збанкрутування, то вказане надає суттєві підстави застосовувати до даної особи ще й запобіжний захід – взяття під варту.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності депутата Руденко О.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.2 ст.384 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень депутатом Руденко О.П. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування у відповідності до ст.214 КПК України, Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинене кримінальне правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

]]>
http://proisvol.info/2017/10/18/deputat-rudenko-oleksij-pavlovich-osvoyuye-rol-recidivista/feed/ 3
Монтажник київреклами Білоус Є.В. з подільниками вчинив крадіж http://proisvol.info/2017/10/16/montazhnik-ki%d1%97vreklami-bilous-ye-v-z-podilnikami-vchiniv-kradizh/ http://proisvol.info/2017/10/16/montazhnik-ki%d1%97vreklami-bilous-ye-v-z-podilnikami-vchiniv-kradizh/#comments Sun, 15 Oct 2017 21:56:39 +0000 http://proisvol.info/?p=2301 29.08.2017 року, рівно в 09 годин і 22 хвилини, без будь-яких попереджень і вручення будь-яких документів, монтажник КП «Київреклама» Білоус Євгенієм Васильовичем (посвідчення № 342) та ще три особи, які категорично відмовилися показати свої посвідчення чи інші документи, приступили до демонтажу розміщеної на законних підставах рекламної вивіски приватного підприємства (зазначення назви підприємства).
Оскільки на зауваження керівника підприємства (зазначення ПІП керівника) припинити вчиняти незаконні дії дані особи не реагували, то в силу ст.207 КПК України останній попередив їх, що якщо вини негайно не припинять пошкоджувати і демонтувати його приватне майно, то він застосує силу і самотужки утримуватиме їх до приїзду викликаної ним оперативно-слідчої групи.
Оскільки на місце події тривало не прибувала викликана оперативно-слідчої група поліції, дані особи зателефонували своєму керівництву, яке надіслало їм у допомогу наряд патрульної поліції із трьох чоловік: інспектора управління патрульної поліції Тесленко Руслана Олексійовича (жетон 0010186, ДПП 003050); інспектора управління патрульної поліції Ярмоленко Олега Володимировича (жетон 0004356, ДПП 002569); капрала управління поліції Гебрян Юрія Івановича (жетон 0001705, ДПП 001810).
З незрозумілих причин, вказані поліцейські взамін того, щоби установити особи чотирьох злочинців та забезпечити спокійне подальше очікування усіма учасниками події прибуття на місце вчиненого злочину викликаної оперативно-слідчої групи, чомусь утворили своїми тілами живий щит та перешкоджали громадянину (зазначення ПІП) захищати його приватне майно від нищення і викрадання: відеокамери, мікрофони, проводи, гофротруби, прожектори та інше майно.
Почувши зі слів громадянина (зазначення ПІП), що процес пошкодження і викрадання майна так званими працівниками ДП «Київреклама» було зафіксовано відеокамерами відеоспостереження, останні під охороною даних трьох патрульних поліцейських перерізали проводи і робили коротке замикання з надією вивести з ладу відеореєстратор, а разом із ним — відеодокази вчинення ними злочинів.
Рівно в 11 годин і 37 хвилин на місце події прибула довгоочікувана слідчо-оперативна група з Солом’янського УП ГУ НП в місті Києві, під час роботи яких зловмисники з так званого ДП «Київреклама» разом із злочинними поліцейськими повтікали, забравши з собою демонтоване майно.
Відповідно, на підставі вищенаписаного, в діях монтажника КП «Київреклама» Білоус Євгенія Васильовича та в діях інших трьох осіб, що так і не показали своїх посвідчень чи будь-яких інших документів, вбачається склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.185, ч.2 ст. 396 КК України.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди.
Діями Білоус Євгенія Васильовича та діями інших трьох не встановлених осіб громадянину (зазначення ПІП) було завдано матеріальну шкоду на суму 500 000 (п’ятсот тисяч) грн., а моральної – ще на 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) грн., разом – на 650 000 (шістсот п’ятдесят тисяч) грн.
Частина 2 ст. 55 КПК України, передбачає, що права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2012 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення – впродовж 24 годин.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, облік
кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до органу досудового розслідування, прокуратури, відділу детективів НАБУ здійснюється за дорученням його керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України. Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється — начальник СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Жидовцев Антон Володимирович.
Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язує начальника СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Жидовцева Антона Володимировича, шляхом надання доручення забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.214 КПК України, Наказом про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, а також на підставі ч.2 ст.185, ч.2 ст.396 КК України на начальника СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві Жидовцева Антона Володимировича покладається відповідальність:=
1) зареєструвати подану заяву про вчинене кримінальне правопорушення монтажником КП «Київреклама» Білоус Євгенієм Васильовичем та іншими трьома не встановленими особами за правовою кваліфікацією — ч.2 ст.185, ч.2 ст.396 КК України;
2) розпочати за цією заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.396 КК України;
3) повідомити потерпілого письмово у встановленому законом порядку та строк про внесення відомостей даної заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаної силової структури, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції мас-медіа.

bilous-yevgenij-vasilovich-uxvala-sudu

uxvala-sudu-bilous-yevgenij-vasilovich

bilous-yevgenij-vasilovich-uxvala

uxvala-bilous-yevgenij-vasilovich

obrizka_kamer_pri_polici%d1%97

pererizani_provoda_videosposterezhennya

videokamera_pobita

prozhek_polom_provod_porezan

net_mikrofonov

]]>
http://proisvol.info/2017/10/16/montazhnik-ki%d1%97vreklami-bilous-ye-v-z-podilnikami-vchiniv-kradizh/feed/ 3
Призначення психіатричної експертизи депутату Руденко О.П. http://proisvol.info/2017/10/15/priznachennya-psixiatrichno%d1%97-ekspertizi-deputatu-rudenko-o-p/ http://proisvol.info/2017/10/15/priznachennya-psixiatrichno%d1%97-ekspertizi-deputatu-rudenko-o-p/#comments Sun, 15 Oct 2017 15:29:39 +0000 http://proisvol.info/?p=2290 У провадженні Першого ВД Другого ПД ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем за ч.1 ст.206 КК України (хоча ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у справі №760/4128/17 від 06.06.2017 року було зобов’язано керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича у відповідності до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральною прокуратурою України за № 139 від 06.04.2016 року у порядку, визначеним п.5 ст.214 КПК України та п.8 ч.1 ст.3 КПК України внести відомості заяви особи 1 (зазначення ПІП) за вих. № 909/23 від 23.02.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за ст.364, 368 КК України).
Допитаний у ході досудового розслідування Руденко Олексій Павлович повідомив, «…що 22.06.2016 року до нього, як до депутата Київської міської Ради, за місцезнаходженням приймальної для громадян за адресою: м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 21/2, офіс 33 звернулися мешканці будинку №3 по вул. Шовкуненка… у м.Києві з проханням допомогти вирішити питання щодо усунення порушень благоустрою та пожежної безпеки, внаслідок незаконних на їх думку, дій особи 1… Вказане звернення було викладене у письмовій формі та засвідчене підписами 33 мешканців будинку №3 по вул. Шовкуненка у м.Києві. Після завершення депутатського прийому того ж дня Руденко О.П. мав візит до приватного підприємства 1 (зазначення назви підприємства) для того, щоб особисто переконатися в озвучених заявниками порушеннях, а також з метою обговорити з її керівництвом питання щодо можливості врахування скарги мешканців будинку при провадженні подальшої діяльності підприємством зокрема: понизити лампи освітлення рекламної вивіски; демонтувати лавочки та ін.
22.06.2017 року Руденко О.П. зустрівся за вказаною адресою із керівником підприємства 1, однак будь-яких домовленостей щодо врахування звернення мешканців зазначеного будинку із особою 1 досягнуто не було. Після цього Руденко О.П. відповідно до положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (?) направив депутатське звернення за № 08/279/08/056-167 на адресу Голови Солом’янської РДА Шкуро М.Ю. та начальника Головного управління ДСНС України в м.Києві Ватоліна А.Г. з метою перевірки уповноваженими особами дотримання вимог пожежної безпеки та правил благоустрою за місцезнаходженням підприємства 1.
При цьому, жодних вказівок щодо вчинення будь-якого тиску особисто на особу 1, його близьких родичів чи знайомих, або на підприємство 1 ні в усній формі, ні в письмовій формах жодним особам Руденко О.П. не вчиняв. Через деякий час після цього Руденко О.П. отримав ряд відповідей від виконавчих органів, в яких значились факти порушень особою 1 ряду будівельних норм при облаштуванні огорожі та прибудинкової території у м.Києві по вул. Шовкуненка… Також допитаний Руденко О.П. повідомив, що 23.12.2016 року особа 1 особисто прийшов до нього на депутатський прийом із зверненням від громадської організації 1 (зазначення назви громадської організації), до якої він має безпосереднє відношення, з проханням допомогти йому вирішити питання щодо його особистих бізнес-інтересів та питання щодо здійснення дій, які не входять в компетенцію депутата Київської міської Ради…
Після цього особа 1, за словами Руденка О.П., зайняв позицію активної боротьби з останнім: почав налаштовувати сусідів поряд з якими знаходиться його депутатська приймальня, ініціювати виселення; приходив до депутатської приймальні з погрозами та тиском на помічників-консультантів, шляхом запису на диктофон розмов, що змушувало помічників викликати охорону.
Окремо Руденком О.П. в показаннях зазначено, що подібні дії особою 1 вчиняються відносно й інших осіб, з якими він раніше мав будь-які господарські правовідносини.
Так, зі слів Ременнікова С.В. на особистому прийомі йому стало відомо, що останній раніше надав послуги особі 1 з розроблення та оформлення веб-сайту (зазначення назви сайту), за результатами яких оплати від останнього він не отримав.
Після прохання Ременнікова С.В. погасити перед ним відповідну заборгованість, особа 1 розпочав активно вести проти нього інформаційну кампанію, домагатися в судах відкриття кримінальних проваджень за нібито вимагання Ременніковим С.В. від нього грошових коштів».
Проаналізувавши вищевказані відомості, в тому числі неадекватність і тривалу агресивну поведінку Руденка О.П., що завдає нищівної шкоди не тільки особі 1 і підприємству 1, але і завдає суттєвої шкоди економіці та іміджу України в очах світової спільноти, слід дійти об’єктивного висновку про його психічну недієздатність.
Статтею 503 КПК України (Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру) зазначається наступне:
1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
3. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, застосування до неї примусових заходів медичного характеру.
4. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
1. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Чинним кримінальним і кримінальним процесуальним законодавством передбачено систему норм, спрямованих на об’єктивне й гуманне вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням інтересів осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, страждаючи на психічні хвороби або маючи інші психічні розлади, що зумовлюють потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру чи примусового лікування.
2. Глава 39 КПК передбачає особливий порядок кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Особливості досудового розслідування та судового розгляду щодо застосування цих заходів визначаються загальними правилами КПК і главою 39 (ст.503-516 КПК України).
3. Примусові заходи медичного характеру не є мірами кримінального покарання. Вони застосовуються щодо психічно хворих осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, з метою їх лікування або поліпшення їхнього психічного стану, запобігання вчиненню ними нових суспільно небезпечних діянь.
4. Примусовий характер цих заходів полягає в тому, що вони застосовуються незалежно від бажання хворого або його законних представників. Вони застосовуються тільки за ухвалою суду і пов’язані з певними обмеженнями особистої свободи хворого на час примусового лікування.
5. За своїм змістом, характером і метою примусові заходи медичного характеру можуть бути призначені тільки судом. Застосування цих заходів є правом, а не обов’язком суду.
6. Отже, примусові заходи медичного характеру — це надання за рішенням суду психіатричної допомоги
у примусовому порядку особі, яка вчинила суспільно небезпечну дію (бездіяльність) у стані неосудності або обмеженої осудності, або особі, яка вчинила суспільно небезпечну дію у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, з метою вилікування чи поліпшення стану її здоров’я, а також запобігання вчиненню особою нових суспільно небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена нормами КК України.
7. Застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за ухвалою суду за наявності достатніх підстав. Слід розрізняти підстави матеріально-правового характеру та кримінально-процесуального характеру. Так, підставами матеріально-правового характеру є вчинення особою, зазначеною у ст. 93 КК, суспільно небезпечного діяння та суспільна небезпека такої особи. Підставою кримінально-процесуального характеру є встановлення у передбаченому порядку фактичних даних, які вказують на наявність підстав матеріально-правового характеру. Слід зауважити, що ч. 4 ст. 503 КПК передбачає застосування примусових заходів медичного характеру лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
8. Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 503 КПК, підставою для застосування правил цієї глави є встановлення однієї з двох обставин:
1) вчинення суспільно небезпечного діяння, яке передбачене законом України про кримінальну відповідальність, неосудною особою;
2) виявлення в особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані осудності, психічної хвороби, на яку вона захворіла до постановлення вироку.
9. Необхідно зазначити, що ч. 1 ст. 503 КПК не узгоджується з ч. 2 ст. 504 КПК та не відповідає ст. 93 КК, яка визначає коло осіб, щодо яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Отже, ст. 93 КК передбачає, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечне діяння. Згідно з ч. 2 ст. 19 КК, такі особи не підлягають кримінальній відповідальності;
2) які вчинили злочин у стані обмеженої осудності. Згідно з ч. 1 ст. 20 КК, такі особи підлягають кримінальній відповідальності;
3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до винесення вироку або під час відбування покарання. Згідно з ч.3 ст. 19 КК особи, які захворіли на психічну хворобу до винесення вироку, не підлягають покаранню, до них за призначенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру, а після одужання вони можуть підлягати покаранню. Особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть бути звільнені від подальшого відбування покарання, і суд має право застосувати до них примусові заходи медичного характеру чи передати на піклування органів охорони здоров’я.
10. Згідно з ч. 1 ст. 19 КК осудність — це психічний стан людини, за якого вона під час учинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Точне та повне вирішення питання щодо осудності особи є необхідною умовою вирішення питання про визнання її винуватою.
Осудність — юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Вона характеризується двома критеріями — медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій осудності визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку.
Юридичний критерій осудності полягає в здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Неосудність — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час учинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Згідно з ч. 2 ст. 19 КК неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності. Неосудність, як і осудність, також характеризується двома критеріями — медичним (біологічним) і юридичним.
Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного із чотирьох видів психічних захворювань, зазначених у ч. 2 ст. 19 КК (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки).
Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну й вольову ознаки. Інтелектуальна ознака вказує на нездатність особи усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своєї дії (бездіяльності) на момент учинення нею конкретного суспільно небезпечного діяння. Вольова ознака полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), що передбачені законом як суспільно небезпечні (див. коментар до ст. 19 КК України).
Згідно з ч.1 ст. 20 КК обмежена осудність — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час учинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Обмежена осудність не виключає кримінальної відповідальності. Обмежена осудність, так само як осудність та неосудність, характеризується двома критеріями — медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій обмеженої осудності вказує на наявність у винного певного психічного розладу (різного роду психопатії, невротичні розлади, розлади особистості, залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість).
Юридичний критерій обмеженої осудності складається із двох ознак — інтелектуальної (нездатність особи повною мірою усвідомлювати свої дії чи бездіяльність) та (або) вольової ознаки (нездатність особи повною мірою керувати ними).
11. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час учинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Статтею 20 КК України установлено, що підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час учинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру застосовуються до цих осіб одночасно із призначенням покарання. Зі змісту цієї статті зрозуміло, що обмежено осудні особи є суб’єктами злочину.
Частина 3 ст. 19 КК України зазначає, що не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до винесення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню. Ураховуючи наведене, є необхідним приведення у відповідність ч.1 ст. 603 КПК зі ст. 93 КК, що визначає матеріальні підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
12. Вичерпний перелік заходів медичного характеру визначений у ст. 94 КК. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосовувати такі примусові заходи медичного характеру:
1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;
2) госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним наглядом;
3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;
4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
13. Необхідно розмежовувати такі передбачені законодавством види примусової психіатричної допомоги і лікування, які застосовуються за рішенням суду:
а) примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом, що застосовуються до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності, обмеженої осудності або вчинили злочини у стані осудності, але до винесення вироку чи під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу (ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р., ст. 19, 20, ч.1, 4 ст. 84, ст. 92-95 КК України);
б) примусове лікування, що здійснюється закладами охорони здоров’я чи медичними службами кримінально-виконавчих установ щодо осудних та обмежено осудних осіб, які вчинили злочини і мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб (ст. 96 КК України);
в) невідкладна примусова амбулаторна чи стаціонарна психіатрична допомога у психіатричних закладах, що надається особам, які за станом свого психічного здоров’я становлять небезпеку для себе або оточуючих, але не вчинили жодного суспільно небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена нормами КК (ст.12, 14, 16, 17 Закону України «Про психіатричну допомогу»).
14. Відповідно до ч.2 ст. 503 КПК України, якщо під час досудового розслідування будуть установлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути встановлені висновком психіатричної експертизи.
Отже, умовно можна виділити два етапи досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру: перший етап — із початку досудового розслідування до одержання висновку психіатричної експертизи про психічний стан особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 509 КПК); другий етап — з моменту прийняття рішення слідчого, прокурора у формі постанови про зміну порядку досудового розслідування до закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.511 КПК України).
15. Відповідно до ч.3 коментованої статті кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, не повинна враховувати попередню судимість, факт учинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру, а має ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій.
16. За змістом положень ст. 92 КК України, Закону України «Про психіатричну допомогу» метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є:
1) вилікування чи поліпшення стану здоров’я осіб, названих у ст.ст. 19, 20, 76,93 та 96 КК (мета медичного характеру);
2) запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена нормами КК (мета юридичного характеру).
Отже, примусові заходи медичного характеру мають подвійну лікувально-запобіжну мету. З одного боку, їх застосування захищає інтереси хворого, оскільки реалізація цих заходів спрямована на лікування або поліпшення його психічного стану. З іншого боку, застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється в інтересах суспільства, оскільки примусове лікування спрямоване на запобігання нових протиправних дій із боку психічно хворих осіб. Фактично медична мета примусових заходів медичного характеру виступає як засіб досягнення юридичної мети.
17. Під час кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру необхідним є дотримання принципу презумпції психічного здоров’я людини, втіленого у ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», відповідно до якої кожна особа вважається такою, що не має будь-якого психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбаченому законом.
Враховуючи наведене, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості у вчиненні злочину, закріпленого у ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК, ст. 17 КПК, до набрання законної сили судовим рішенням про неосудність особи і застосування до неї примусових заходів медичного характеру вона не обмежується в правах, якими наділена згідно з Конституцією і законами України.
Усе вищенаписане підтверджується наявними в особа 1 доказами. Тобто, що практично всі покази у кримінальному провадженні за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року, що були надані депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем, є завідомо неправдивими та такими, які випливають із його хворобливої уяви, що не мають ані реального підґрунтя, ані жодного прийнятного доказу (нічим реалістичним не підтверджуються). Докази сюрреалістичних показів Руденка Олексія Павловича особа 1 на даний час володіє у вигляді:
1) звукозапису розмови з депутатом на двох особистих його прийомах з приводу суті звернень, на якому насправді не йшлося про лобіювання власних бізнес-інтересів;
2) звукозапису розмови з в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончаровою Наталією Олексіївною, яка надала покази щодо тиску на неї даним депутатом;
3) звукозапису розмови з помічниками даного депутата, які протримавши на розгляді особи 1 та від організації 1 три заяви впродовж 2 (двох) місяців, протиправно вимагали забрати їх назад не розглянутими (всупереч Закону України «Про звернення громадян»);
4) копій трьох заяв з підписами помічників депутата, які «за текстом допиту» насправді не лобіюють власні бізнес-інтереси, однак покликані вирішити низку проблем з незаконним розміщенням рекламних засобів у м.Києві, незаконним будівництвом і несплатою податків суб’єктами господарювань;
5) двох свідків, з якими даний особа 1 був на прийомі у даного депутата 23.12.2016 року, і які можуть свідчити про справжній предмет звернення до нього;
6) заяв декотрих підписантів за фактами підробленості їх підписів і обманом їх громадянкою Алдошиною І.Л. щодо суті їх відбирання;
7) Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», в якому насправді відсутнє право депутата без наявних дозволів з відповідних інстанцій (та одноосібно) вриватися до закриті приміщення підприємства 1 і вимагати кошти для придбання яхти;
8) листів з Солом’янської РДА, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ, електроенергію, теплову енергію, водовідведення, водопостачання, за утримання прибудинкової території, за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
9) листів з ДП «Київгаз», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожитий газ;
10) листів з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту електроенергію;
11) листів з ДП «Київенерго», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за спожиту теплову енергію;
12) листів з ДП «Київводоканал», якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги водовідведення і водопостачання;
13) листів з ЖЕД-901″, якими підтверджується те, що депутат роками уникає сплати коштів як юридична особа за послуги за утримання прибудинкової території та за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури;
14) відсутністю у даного депутата конкретних імен свідків щодо нібито ініціювання його виселення з орендованої ним квартири № 33 по пр-ту Повітрофлотському в м.Києві;
15) протоколами допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де останній надає покази слідчому, що насправді ним за виготовлення веб-сайту було отримано на 25% більше тої суми, яка була зазначеною в Договорі;
16) протоколами допитів ФОП Ременнікова С.В. слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року, де завдячуючи громадській (неоплачуваній) діяльності особи 1, державі було повернуті кошти, яких останній раніше не сплачував державі (в якості податків);
17) матеріалами кримінального провадження за № 12016100030010262 та за № 12016100030010263, згідно яких в СВ Деснянського УП ГУНП у м.Києві дійсно триває досудове розслідування щодо ФОП Ременнікова С.В. за статтями шахрайства (190 КК України), погроз (129 КК України), так як останній фактично витребував 125% суми за виготовлення сайту, якого досі так не зробив і зник, при чому — в Договорі навмисне зазначив не існуючу в м.Києві адресу свого проживання. Крім того, при проведенні переговорів і в електронному листуванні останній зазначав себе юридичною особою із численним штатом працівників «Студія дизайну Мотильок», тоді як у кримінальному провадженні за №32016100030000069 від 27.09.2016 року надавав покази що він насправді працює один;
18) фактами того, що Руденко О.П. зазначаючи в багатозначному падежі «звернення на його депутатський прийом громадян зі скаргою…» не вказав жодних прізвищ для встановлення таких осіб;
19) фактами того, що Руденко О.П. чомусь бурно взявся «допомагати» кримінальній особі Алдошиній І.Л., яка на той час (і на теперішній час) перебуває у 7 (семи) кримінальних провадженнях щодо вчинення нею злочинів, в тому числі — проти інтересів держави і т.д.
Таким чином, відомості щодо повторного вчинення кримінальних правопорушень депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.384, ч.2 ст.364 КК України і витікають з його психічних розладів.
Крім того, зважаючи на подальші протиправні дії депутата Руденко О.П. по відношенню до особи 1 і до підприємства 1, що призвело до незаконного демонтажу і пошкодження законно розміщеної рекламної вивіски, пошкодження і викрадення його іншого особистого майна та доведення підприємства 1 до банкрутства, а також через неадекватність наданих ним показів детективу 1-го ВД 2 ПД ГПД НАБУ Мирко Б.М. при проведенні його допиту, а також на підставі ст.92, 503 КПК України, особа 1 вважає за доцільне подання керівнику ГПД НАБУ клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру для депутата Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексія Павловича.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаної силової структури, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

]]>
http://proisvol.info/2017/10/15/priznachennya-psixiatrichno%d1%97-ekspertizi-deputatu-rudenko-o-p/feed/ 3
Заступник міністра Кругляк Едуард Борисович покриває кримінал http://proisvol.info/2017/10/15/zastupnik-ministra-kruglyak-eduard-borisovich-pokrivaye-kriminal/ http://proisvol.info/2017/10/15/zastupnik-ministra-kruglyak-eduard-borisovich-pokrivaye-kriminal/#comments Sat, 14 Oct 2017 22:23:42 +0000 http://proisvol.info/?p=2284 14.09.2017 року, у відповідності до затвердженого графіку прийому в Кабінеті Міністрів України, представники міжнародної громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» записалися на прийом до віце-прем’єр-міністра України, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Зубко Геннадія Григоровича щодо зловживання службовими повноваженнями (в тому числі корупційні дії і вимагательство) посадовими особами Солом’янської у місті Києві РДА, Дарницької у місті Києві РДА та КМДА.
Однак, явно з відвертої неповаги до людей, віце-прем’єр-міністр України Зубко Геннадій Григорович не з’явився на прийом, доручивши його проведення заступнику Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Едуарду Борисовичу.
На даному прийомі Кругляку Едуарду Борисовичу представниками міжнародної громадської організації було повідомлено кричущі факти тривалих посадових зловживань:
— головою Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації Шкуро Максимом Юрійовичем;
— директором КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радик Володимиром Івановичем;
— директором Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистуновим Олександром Вікторовичем;
— заступником голови Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації Бялковським Володимиром Вікторовичем;
— директором Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації Фіщуком Андрієм Вікторовичем;
— директором КП «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м.Києва Корчемлюком О.Л.;
— керівником житлово-експлуатаційної дільниці № 209;
— ВО голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Лозовим Василем Борисовичем;
— головою Київської міської державної адміністрації Кличком Віталієм Володимировичем та іншими посадовими особами з даних структур.
Крім того, Кругляку Едуарду Борисовичу було повідомлено про відсутність належної реакції з боку керівників вищеперелічених структур на факти незаконного заволодіння земельною ділянкою
(здебільшого за рахунок дитячого майданчика) в Дарницькому районі м.Києва ТОВ «Адамант» і зведення на ній незаконних стаціонарних і тимчасових споруд, що загрожують життю і здоров’ю мешканцям навколишніх будинків, а також щодо незаконного розміщення рекламних засобів і хаотичної забудови придомової території житлового фонду Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації.
За результатами попереднього розгляду поданих активістами заяв на ім’я віце-прем’єр-міністра України Зубко Геннадія Григоровича, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Едуард Борисович відразу зателефонував безпосередньо заступнику голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєву Петру Олександровичу з яким нібито домовився про те, що останній на наступний день зустрінеться з даними активістами і вирішить по суті всі підняті на прийомі питання у Кругляка Едуарда Борисовича.
Також Кругляк Едуард Борисович пообіцяв активістам, що у разі потреби створить комісію і вирішить ті питання, які будуть за межами повноважень Пантелеєва Петра Олександровича.
Активісти про всяк випадок попередили заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляка Едуарда Борисовича що згідно положення ст.7 Закону України «Про звернення громадян» не дозволяється перекидати оскаржуваним особам матеріали поданих на ім’я віце-прем’єр-міністра України Зубко Геннадія Григоровича заяви з додатками. Однак, як це добре видно з відеозапису, Кругляк Едуард Борисович був певен, що це не зашкодить справі.
Отож, Кругляк Едуард Борисович прямо перед камерою відеозапису активістів продиктував своєму секретарю порядок вирішення звернення, яке налічувало три етапи.
Термін виконання даного звернення був встановленим заступником міністра Кругляком Едуардом Борисовичем лише у 15 діб.
06.10.2017 року, так і не дочекавшись обіцяного заступником міністра Кругляком Едуардом Борисовичем дзвінка від заступника голови Київської міської державної адміністрації Пантелеєва Петра Олександровича із запрошенням на особистий прийом, активісти здогадалися що їх знов було ошукано.
Зателефонувавши секретарю заступника міністра Кругляк Е.Б. активістами було з’ясовано, що подані заяви були розподіленими спеціалістам даного міністерства Павліву В.І. і Ніколіну В.В.
Зателефонувавши даним особам було з’ясовано, що Кругляк Едуард Борисович чомусь змінив раніше надані вказівки своєму секретарю щодо порядку розгляду поданих активістами звернень на ім’я віце-прем’єр-міністра України Зубко Геннадія Григоровича до рівня усього одного етапу — скерування за належністю до КМДА з проханням «…розглянути вказане звернення та з урахуванням наданих повноважень здійснити перевірку дотримання вимог законодавства».
З надісланої 09.10.2017 року за № 7/17-10279 відповіді від заступника міністра Кругляка Едуарда Борисовича громадянину (зазначення ПІП; хоча заяв насправді було дві, і всі вони були від імені юридичних осіб) витікає наступне:

1) що даним заступником міністра, не дивлячись на неодноразові прохання активістів, перекинув заяву на розгляд оскаржуваним особам знов (порушено вимоги ст.7 Закону України «Про звернення громадян»; ознаки злочину — ст.364 КК України);
2) що обіцяної комісії так і не було створено (ознаки злочину — ст.366, 367 КК України);
3) що 2 із 3 заяв даним заступником міністра було навмисно приховано (або знищено) від розгляду по суті з метою покривання вчинених злочинів чиновниками Солом’янської у місті Києві РДА, Дарницької у місті Києві РДА та КМДА (ознаки злочину — ст.366, 364, 396 КК України);
4) що даний заступник міністра не повідомив ДФС, СБУ, НАБУ і ГПУ про корупційні дії чиновників і про уникання сплати податків, що передбачено ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (ознаки злочину — ст.396 КК України);
5) що даний заступник міністра сприяє незаконному користуванню займаною земельною ділянкою і зведенням на ній незаконних споруд ТОВ «Адамант» (ознаки злочину — ст.364 КК України);
6) що даний заступник міністра сприяє незаконному розміщенню рекламних засобів (ознаки злочину — ст.364 КК України);
7) що даний заступник міністра сприяє уникненню сплати податків ТОВ «Адамант» та іншими фізичними і юридичними особами (ознаки злочину — ст.364 КК України).
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Кругляк Едуардом Борисовичем, Павлів В.І. і Ніколіним В.В. мають всі ознаки кримінального правопорушення, що передбачені ст.364, 366, 367, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Крім того, як для даного випадку, дії Кругляк Едуарда Борисовича, Павлів В.І. і Ніколіна В.В. є явно злочинними та антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів виконавчої влади та до керівників держави, що явно на руку ворогам України.
Кругляк Едуард Борисович, Павлів В.І. і Ніколін В.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищив свої службові повноваження з метою отримання неправомірної вигоди, тим самим саботуючи євроінтеграцію і подальші демократичні перетворення в Україні.
Саботаж і бойкотування належної роботи виконавчої гілки влади прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Кругляк Едуард Борисович, Павлів В.І. і Ніколін В.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території столиці України.
Навмисна протидія нинішній державній політиці Кругляк Едуардом Борисовичем, Павлів В.І. і Ніколіним В.В. як посадовими особами органів Центральної виконавчої гілки влади, вже розчарувала певну частину киян у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення.
Вищенаписане дає явні підстави вважати, що в діяльності Кругляк Едуарда Борисовича, Павліва В.І. і Ніколіна В.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Кругляк Едуардом Борисовичем, Павлів В.І. і Ніколіним В.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.111, 364, 366, 367, 396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу нами були подані відповідні заяви до ГПД НБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення Кругляк Едуардом Борисовичем, Павлів В.І. і Ніколіним В.В.
Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних силових структур, резонансу міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

]]>
http://proisvol.info/2017/10/15/zastupnik-ministra-kruglyak-eduard-borisovich-pokrivaye-kriminal/feed/ 6
Петро Порошенко обманює бійців АТО про надання пільг http://proisvol.info/2017/10/14/petro-poroshenko-obmanyuye-bijciv-ato-pro-nadannya-pilg/ http://proisvol.info/2017/10/14/petro-poroshenko-obmanyuye-bijciv-ato-pro-nadannya-pilg/#comments Sat, 14 Oct 2017 16:58:31 +0000 http://proisvol.info/?p=2270 Президент України напередодні Дня захисника України привітав усіх військовослужбовців та ветеранів АТО.  Багатьом учасникам АТО навіть поталанило отримати з рук Петра Порошенка нагороди за відвагу і проявлену доблесть та потиснути йому руку.
Петро Порошенко у звичному для себе стилі висловив своє чергове «захоплення» українськими вояками та ветеранами АТО такими заїждженими словами: «Напередодні Дня захисника України хочу висловити слова щирої вдячності всім військовослужбовцям за героїзм і мужність, самопожертву і доблесть, патріотизм і вірність присязі».
Вражає і наступне гасло Петра Порошенка стосовно рушія українських збройних сил: «Найкраще залізо в українській армії те, з якого зроблені наші воїни».
З трибуни Президента України в черговий раз бездонними ріками лилися медові обіцянки і клятви до самого гроба шанувати патріотизм військових, проявлений в битві з зовнішніми і внутрішніми загарбниками, в тому числі — на Донбасі.
За даними з різних джерел мас-медіа, станом на 14.10.2017 року в Україні вже видано біля 400 000 (чотириста тисяч) посвідчень учасників бойових дій.
Для багатьох бійців АТО це радість і прояв відповідної пошани вдячного уряду України, в тому числі — від Президента України Петра Порошенка.
Для тих же громадян, які лише чули про посвідчення учасника бойових дій та про щедро обіцяні пільги і безконечне покровительство Президента — це бажана мрія і зайвий стимул піти в зону АТО.
Казалось би, а чому б і ні, коли щодня практично з усіх засобів інформації цілий Президент України тобі обіцяє під особисті клятви обіцяє золоті гори?
Куди не зайди, в тому числі в інтернет чи в якусь державну структуру, включаючи вокзали, поштові відділення зв’язку, ощадні каси, банки і зоопарк, непомірно попадаються агітаційні плакати
де і як саме потрібно отримувати посвідчення учасника АТО, наприклад такого змісту:
«Куди звернутися за наданням допомоги учаснику бойових дій?
Всім «атошнікам», бажаючим отримати допомогу від держави, необхідно звернутися до соціального фонду захисту громадян за місцем прописки. Перед візитом в соціальний орган необхідно зібрати наступний перелік документів:

  • заяву на отримання допомоги;
  • документ,  який вказує на особистість і його копію;
  • оригінал посвідчення учасника АТО, його копія;
  • довідка з паспортного столу, яка вказує на кількість членів сім’ї;
  • ідентифікаційний код платника податків;
  • дані про житло і житлові умови, інформація, яка вказує на суми щомісячних виплат за послуги комунальні.

Перелік пільг для учасників АТО
Основні пільги учасникам АТО, які надаються відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Податкового кодексу України:

  • безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  • першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
  • безкоштовне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
  • 100% знижка для інвалідів війни та 75% знижка учасникам бойових дій плати за користування житлом (квартплата) та комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 м2 загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку оплати, та додатково 10,5 м2 на сім’ю), а також 75% знижка на вартість палива для осіб, які проживають в будинках, що не мають центрального опалення;
  • безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів незалежно від відстані та місця проживання;
  • користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
  • щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
  • першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  • використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;,
  • першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
  • одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
  • першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;
  • безкоштовний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50% знижкою;
  • по сплаті податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
  • позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% від тарифів вартості основних і 50% — додаткових робіт). Абонплата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів;
    першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
  • позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;
  • учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів та на курси для отримання відповідних професій;
  • пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України;
  • пільга зі сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання: для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га, а для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;
  • фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, покликані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами військового часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по ПДФО та ЄСВ;
  • не обкладаються військовим збором на період участі в АТО;
  • безкоштовне оздоровлення для дітей учасників АТО, підручники, проживання в гуртожитку, соціальні стипендії, повне або часткове навчання за рахунок бюджету, довгострокові кредити на освіту на пільгових умовах, соціальні стипендії;
  • час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, зараховується в їх вислугу років, стаж роботи, стаж роботи за фахом, а також до стажу державної служби в подвійному розмірі.

Крім того, додаткові пільги і гарантії учасникам АТО можуть бути встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування».
Однак, насправді це є брехня Петра Порошенка і його псевдоуряду з корисливих мотивів.
Хто із громадян бальзаківського віку бачив по телевізору знятий за радянських часів нині заборонений мультфільм про вовка і зайця то напевне згадає сцену, коли вовк котиком почистив взуття і жбурнув його геть. Саме у такий спосіб Петро Порошенко з його корупційним урядом зараз використовує молодий чоловічий «ресурс» країни для реалізації своїх злочинних амбіцій, а коли даний ресурс «зношується» чи зазнає «пошкоджень» і стає непридатним — він його у такий же самий спосіб позбавляється як вовк від кота.
Громадяни України, які далекі від статуса ветерана війни, навіть не уявляють, що насправді Президент України Петро Порошенко і його нинішній злочинний уряд не тільки не надають жодних пільг, але і попирають основні права і конституційні свободи даних ветеранів, включаючи вимагательство і їх переслідування.
Щоби не бути голослівним і не зазнати ще більшого переслідування злочинною системою, наведу такі факти з реального життя одного ветерана війни — учасника бойових дій.
Отож, УБД (зазначення ПІП і адреси його проживання), станом на 14.10.2017 року стоїть у пільговій черзі на прийом до Голови Адміністрації Президента України Райніна Ігора Львовича вже 3 (три) роки, однак його туди так і не допускають. Скарги і заяви з цього приводу на ім’я Президента України Петра Порошенка, які налічують порядка 19 (дев’ятнадцяти) звернень, попросту ним ігноруються!
Казалось би, це щонайпростіше конституційне право не тільки учасника бойових дій, але і всякого пересічного громадянина, мало безперешкодно реалізуватися максимум впродовж однієї неділі адже ніяких для цього випадку коштів від уряду України не потребує, яких у них ніколи чомусь немає і не було, однак стало трирічною проблемою.
Другий приклад: всупереч Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Кабінет Міністрів України і Адміністрація Президента України в незаконному порядку видалила з переліку осіб учасників бойових дій, яким надається право на першочергове (позачергове) звернення до вказаних структур.
Відповідно, даний учасник бойових дій, звернувшись в дані структури мусив цілу добу стояти в загальній черзі, попри те що у нього на це не вистачало здоров’я.
При чому, черга насправді була подвійною: до обідньої перерви — для запису на прийом, а з 15-00 до 18-00 — для прийому працівниками Кабінету Міністрів України і Адміністрації Президента України, так як міністри, віце-прем’єр-міністр і прем’єр-міністр настільки зневажають український народ, що на власні прийоми не з’являються два роки поспіль.
Третій приклад: у зухвале порушення ч.7 Закону України «Про звернення громадян» Кабінет Міністрів України та Адміністрація Президента України навмисно перекидає звернення (заяви, скарги) даного учасника бойових дій «на розгляд» оскаржуваним особам.
Останнє призвело до ще більшого затравлювання заявника (скаржника) оскаржуваною посадовою особою, так як прочитавши його скарги (заяви) чиновники ще більше скаженіли від прочитаного, а також від ейфорії вседозволеності, безкарності і неконтрольованості її службових зловживань теперішньою злочинною владою.
Четвертий приклад: у порушення основоположних свобод, що гарантуються Конституцією України і Конвенцією по правам людини, при спробах учасника бойових дій звернутися зі скаргами на представників влади до мас-медіа, останній піддався переслідуванню усіма засобами державних структур.
За наданою інформацією від низки телеканалів України, Петро Порошенко особисто формує списки таких небажаних для нього осіб, в тому числі учасників бойових дій, які підлягають абсолютній ізольованості від суспільного життя (операція — «під ковпаком») і переслідуванню правоохоронними органами і підрозділами місцевих виконавчих структур, а у разі потреби — кримінальними елементами (тітушками).
П’ятий приклад: від даного УБД роками вимагали і отримали 9000 (дев’ять тисяч) доларів США заступник голови фонду приватизації комунального майна Солом’янського району м.Києва Радик Володимир Іванович (зараз — директор КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва») і заступник голови Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації Шкуро Максим Юрійович (зараз — голова Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації), вступивши в злочинну змову з президентом Симоненко Ю.Г. і головним бухгалтером Корчова Я.А. благодійного фонду «Либідь».
Численні звернення з цього приводу УБД до компетентних органів (НАБУ, СБУ) навіть не призвели до елементарної їх зацікавленості даним прецедентом. Коли ж даний УБД через слідчого суддю відкрив на даних злочинних осіб по декілька карних справ, НАБУ і СБУ навіть не виконує Ухвали суду та не вносить відомостей його заяв про вчинення злочину до ЄРДР та не проводить досудового розслідування.
Шостий приклад: у провадженні Першого ВД Другого ПД ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення депутатом Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексієм Павловичем за ч.1 ст.206 КК України (за вимагательство, переслідування і перешкоджання здійсненню законній господарській діяльності, а також за ухилення від сплати коштів за отриману електричну і теплову енергію, за газ, за утримання внутрішньобудинкової інфраструктури і прибудинкової території).
Однак, детективи Першого ВД Другого ПД ГПД НАБУ і керівник ГПД НАБУ Калужинський Андрій Володимирович чомусь не проводять у ньому досудового розслідування та покривають його вчинені злочини.
Сьомий приклад: вказаний вище УБД біля 28 (двадцяти восьми) раз звертався із відповідними заявами, скаргами і особисто був неодноразово на прийомі в Кабінеті Міністрів України з приводу порушення його особистих прав і свобод, а також з приводу протиправних дій чиновників щодо його приватного підприємства, однак всі вони в протизаконному порядку перекидалися в руки оскаржуваних осіб (ст.7 Закону України «Про звернення громадян»).
Відповідно, Гройсман Володимир Борисович не тільки не вчинив жодної процесуальної дії по поновленню порушених прав і свобод даного УБД і усунення штучних перешкод в діяльності його приватного підприємства, але своєю юридичною безграмотністю і бездарністю додатково нашкодив йому тим, що порушивши положення ст.7 Закону України «Про звернення громадян», незаконно ознайомив оскаржуваних чиновників із суттю його скарг і з наданими доказами їх службових зловживань, що стимулювало цих самих чиновників до повторних злочинних дій проти УБД.
Казалось би, це щонайпростіше конституційне право на оскарження незаконних дій чиновників мало безперешкодно реалізуватися максимум впродовж однієї неділі адже ніяких для цього випадку додаткових коштів від уряду України не потребувало, однак чомусь не спрацювало та посприяло ще більшому порушенню прав даного УБД.
Восьмий приклад: у провадженні Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів ГПД НАБУ триває досудове розслідування кримінального провадження за №52017000000000216 від 29.03.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення директором Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистуновим Олександром Вікторовичем, що передбачене ч.1. ст.366 КК України.
У провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві триває досудове розслідування кримінального провадження за №12017100100009589 від 12.08.2017 року щодо вчиненого кримінального правопорушення директором Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистуновим Олександром Вікторовичем, що передбачене ч.1. ст.367 КК України.
У зв’язку з тим, що ТОВ «Адамант» і ТОВ «Адамант-Телеком» рейдерськи захватили земельну ділянку в Дарницькому районі м.Києва та на ній незаконно побудували стаціонарні цегляні будівлі і залізні споруди, що загрожують безпеці життю і здоров’ю оточуючих, при цьому уникаючи сплати податків за користування землею впродовж 12 (дванадцяти) років, завдавши збитку бюджету м.Києва на суму 1,500 000 (один мільйон п’ятсот тисяч) грн., УБД неодноразово подавав письмові звернення директору Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистунову Олександру Вікторовичу, який впродовж багатьох років покриває вказані незаконні дії зазначених підприємств.
06.01.2017 року, враховуючи масовість самозахоплення земельних ділянок та незаконної забудови прибудинкових територій житлового фонду Солом’янського району міста Києва, а також щодо масового розміщення рекламних засобів на житлових будинках таких вулиць:
1) проспект Повітрофлотський;
2) вулиця О.Шовкуненка;
3) вулиця Богданівська;
4) вулиця Сурікова;
5) вулиця Калінінградська;
6) вулиця Стадіонна;
7) вулиця Василя Липківського
8) вулиця Гладківська,
що налічують порядка 400 незаконних рекламних засобів на площі 0,5 квадратного кілометра в Солом’янському районі м. Києва та складають реальну загрозу життю оточуючим та мешканцям цих самих будинків, УБД в черговий раз подав заяву директору Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистунову Олександру Вікторовичу про термінове сформування компетентної комісії провести відповідні перевірки і скласти Акти виявлених порушень.
Крім того, згідно виявлених порушень зробити подання в суд, з метою повернення в комунальну власність самозахоплені земельні ділянки та знесення незаконних будівель і тимчасових споруд.
Також, у відповідності до ст.197-1 КК України, повідомити прокуратуру м.Києва про вчинення кримінального правопорушення приватними особами та суб’єктами господарювання.
На жаль, дані звернення і досі залишаються не розглянутими Свистуновим Олександром Вікторовичем, однак стало причиною для тривалого переслідування УБД та вчинення проти нього низки незаконних дій, що фактично припинило діяльність його приватного підприємства і ввело в банкрутство.
Однак, ані Кабінет Міністрів України, ані Президент України, ані НАБУ, ані СБУ, ані Національна поліція України не вчинили жодної процесуальної дії щодо поновлення порушених прав і свобод вказаного вище УБД, ані порушених прав держави і її громадян.
При спробі самому захистити свої конституційні права і свободи, що передбачено положенням ст.207 КПК України, а також захистити майно свого приватного підприємства, даного УБД поліцією було побито і удушено, а його майно було демостративно відібрано.
Що ж стосується «інших пільг», то даний УБД неодноразово звернувся в Солом’янську поліклініку (що на вул. Соломянській), де йому пропонувалося очікувати в черзі до лікаря за 6 (шість) годин до явки даного лікаря на роботу. Крім того, в таких довгих чергах, люди відмовляються безчергово пропускати УБД до лікарів. З отриманням безоплатних ліків — справа виявилася ще гіршою, так як ліміт коштів у даної лікарні вже закінчився. Також, з даного УБД вимагали за видачу лікарського висновку 500 грн. у лікарняну касу. Щодо першочергового безплатного зубопротезування — це справжній міф. В Києві не відомо жодного лікаря-стоматолога, який би безоплатно лікував зуби, так як стоматологічний матеріал вони купують за власні кошти.
Щодо безоплатного проїзду в міському транспорті, то це взагалі урядове знущання. Розміщаємо вкінці статті фото одного з таких транспортних засобів (маршрутка), де щоразу доходить справа до «мордобою» за право отримання гарантованої Порошенком «пільги УБД», адже пасажироперевізники категорично відмовляються безоплатно перевозити більше чим 2 (два) пільговика, при чому — цього все-рівно не можна перевірити. Що ж стосується пільг на міжобласне сполучення — у воєнкоматі роками відмовляють у наданні пільгових талонів на проїзд за браком коштів у держави.
Це саме стосується і санаторно-курортних путівок, де одну путівку пропонують поділити на сотні УБД.
Щодо навчання, то там взагалі без хабарів нічого робити. Немає грошей — немає і навчання (виганяють під виглядом незадовільно зданих заліків і екзаменів).
І потім, з економічної сторони, не витримує критики порошенківський принцип повального опільгування всіх українців посвідченнями статусу — УБД!
Невже володарю суперфабрики «Рошен» досі не відома очевидна економічна істина, що кожне зайве посвідчення тягне за собою потреби збільшення соціального фонду, а відповідно — підвищення цін для всіх українців і подальшого загострення економічної кризи?
Чи не простіше було б продати приватні Віргінські мальдивські острова і готівкою сплачувати власні стратегічні плани, а не дотла знищувати і так зубожілий народ і її пустотілу економіку?
Відповідно, брехня Президента України Петра Порошенка і його злочинного уряду очевидна і зводиться лише до того, щоби надалі одурманювати рештки уцілілого українського народу і схиляти його до подальшої безоплатної реалізації його примарних воєнних амбіцій і брудної комерції.


avtobus

]]>
http://proisvol.info/2017/10/14/petro-poroshenko-obmanyuye-bijciv-ato-pro-nadannya-pilg/feed/ 1
Злочини і безкарність Бялковського Володимира Вікторовича http://proisvol.info/2017/09/24/zlochini-i-bezkarnist-byalkovskogo-volodimira-viktorovicha/ http://proisvol.info/2017/09/24/zlochini-i-bezkarnist-byalkovskogo-volodimira-viktorovicha/#comments Sun, 24 Sep 2017 14:22:02 +0000 http://proisvol.info/?p=2236 З приводу перевищення службових повноважень, перешкоджання законній господарській діяльності та корупційних дій з боку Шкуро Максима Юрійовича, Бялковського Володимира Вікторовича, Радика Володимира Івановича, Крупенькіна Аркадія Івановича, Табор Юлії Володимирівни, Сидорчука Андрія Юрійовича, Міщенко Лариси Анатоліївни, Смаровоза Ігора Олександровича, Терещенко Анатолія Михайловича та інших посадових осіб Солом’янської в м.Києві державної адміністрації громадянин (зазначення ПІП) звернувся до урядової гарячої лінії за № ВА-7155117.
З незрозумілих причин, у порушення вимог ст.7 Закону України «Про звернення громадян»(«…Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються»), вказана вище скарга громадянина (зазначення ПІП) була передана на розгляд оскаржуваним особам.
За наслідками «розгляду» звернення громадянина (зазначення ПІП) до урядової гарячої лінії за № ВА-7155117, листом за № 108-13161 від 16.08.2017 року, вже перебуваючи у досудовому розслідуванні за вчинення вищеперелічених злочинів, перший заступник голови Солом’янської в м.Києві державної адміністрації Бялковський Володимир Вікторович надав письмову відповідь громадянину (зазначення ПІП), якою власне і вчинив додатковий злочин — службовий підлог (надав завідомо неправдиві висновки проведеної ним «перевірки» за дорученням Кабміну).
А саме, в своєму листі за № 108-13161 від 16.08.2017 року Бялковський Володимир Вікторович завідомо неправдиво зазначає, що:
«…22.06.2017 року, об 11-00 годин, представники відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської в м. Києві державної адміністрації, Солом’янського районного управління ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві, комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» та житлово-експлуатаційної дільниці № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», з огляду на численні колективні звернення мешканців житлового будинку №3 на вул. О.Шовкуненка, проведено зустріч з мешканцями стосовно декоративної огорожі, встановленої на прибудинковій території в межах приватного підприємства (зазначення назви підприємства) та освітлювальних елементів рекламної вивіски над входом до даного підприємства, що створюють незручності для мешканців. Комплексна перевірка приватного підприємства (зазначення назви підприємства) не проводилася».
Доказами протилежного, що викривають зухвалі підроблення Бялковського В.В., являються:
— вручення керівнику приватного підприємства (зазначення назви підприємства) неодноразових попереджень, приписів та розпорядчих листів за підписами керівників Солом’янської в м.Києві державної адміністрації (останній припис датовано – 21.07.2017 року за підписом головного спеціаліста відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м.Києві державної адміністрації Терещенко Анатолія Михайловича; останній розпорядчий лист-припис – від 21.07.2017 року за підписом головного інженера КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Смаровоза Ігора Олександровича);
— наявний не редагований відеозапис відеореєстратора приватного підприємства (зазначення назви підприємства), де на відеозапису не спостерігається заявлених Бялковським В.В. мешканців будинку, яким нібито «освітлювальні елементи рекламної вивіски над входом до підприємства створюють незручності», крім декількох вже перебуваючим у досудовому розслідуванні за вчинені ними злочини осіб за викрадання електроенергії і тепла, за самогоноваріння і незаконний збут горілки, викрадання і пошкодження майна приватного підприємства (зазначення назви підприємства), за вимогательство та перешкоджання здійсненню законній господарській діяльності вказаного підприємства;
— лист за № 38-1931/03 від директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радика В.І., який теж зараз проходить по трьом кримінальним справам (за вимогательство, хабарництво, розтрату державного майна, за перешкоджання здійснення законній господарській діяльності тощо), яким було надано відповідь на запит керівника приватного підприємства (зазначення назви підприємства) про те, що насправді була лише одна скарга від 20.03.2016 року громадянки Алдошиної І.Л., яка вже на той час проходила у 4 (чотирьох) кримінальних провадженнях за вчинені злочини проти даного підприємства і її керівника;
— те, що громадянка Алдошина І.Л. (алкоголічка з багаторічним стажем) шляхом обману збирала потрібні їй підписи від людей для помсти за відкриті проти неї карні справи, які не проживають безпосередньо біля чи над приватним підприємством (шахрайство), і яким повідомляла зовсім інші причини збирання таких підписів (не прибирання працівниками ЖЕД-901 прибудинкової території;
— те, що при проведенні незаконної перевірки 22.06.2017 року насправді було 5 (п’ять) фонарів на рекламному засобі а не 6 (шість), про що було зроблено відповідну фотофіксацію та надіслано повідомлення керівництву КП «Київреклама» через канцелярію КМДА, яка дану інформацію вже перевіряла 2 (два) рази: в січні і в червні місяці 2017 року;
— те, що керівнику КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» надавалися попередній і остаточний варіанти проекту, які ними і було затверджено, однак чомусь з метою проведення незаконної перевірки і винесення незаконних рішень чомусь було взято до уваги лише попередній варіант копії проекту (?);
— те, що в кінці листа за № 108-13161 від 16.08.2017 року Бялковський Володимир Вікторович написав те, що протирічить змісту початку написаного листа стосовно того, що начебто Солом’янською в м.Києві державною адміністрацією не проводилися перевірки вказаного приватного підприємства, у відповідності до такого: «…Обслуговуючою організацією неодноразово надавалися попередження приватному підприємству (зазначення назви підприємства) стосовно демонтажу самовільно встановленої декоративної огорожі та цегляного фундаменту…»;
— те, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України за № 553 від 23.02.2011 року, а саме – пунктом 7 Порядку, «…під час проведення перевірки посадова особа органу державного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки», чого при «…проведенні зустрічі з мешканцями будинку…» дотримано посадовими особами не було;
— те, що у відповідності до ст.7 положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) мусить видати наказ на предмет перевірки, тобто на так звану «зустріч» корупціонерів-вимогателів і сепаратистів Солом’янської в м.Києві державної адміністрації із декотрими кримінальними особами-рецидивістами будинку №3, що знаходиться по вул. О.Шовкуненка,3, безпосередньо на перед входом у вказане приватне підприємство;
— те, що під час так званого шабашу посадових бандитів Солом’янської в м.Києві державної адміністрації із сусідами-рецидевістами — сім’ями Алдошиної І.В., Саковського С.В., Можаєва І.М. настирливо викликалося для участі керівників вказаного підприємства шляхом звінків у двері;
— те, що у відповідності до ст.7 положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі наказу мусить оформлятися направлення на проведення перевірки, тобто на так звану тусовку корупціонерів-вимагачів із рецидевістами Алдошиною І.В., Саковським С.В., Можаєвим І.М. безпосередньо перед дверями вказаного підприємства;
— те, що згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», любі позапланові заходи мусять забезпечуватися необхідними дозвільними документами;
— те, що впродовж останніх 1,5 (півтори) роки керівництвом громадської організації «Україна проти свавілля чиновників» заказаними листами було подано біля 13 (тринадцяти) заяв практично всім підрозділам Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, в тому числі на ім’я голови адміністрації Шкуро Максима Юрійовича та на ім’я начальника відділу контролю за благоустроєм — Крупенькіна Аркадія Івановича щодо потреби створення комісії та проведення перевірок за участі активістів вказаної громадської організації низки приватних осіб і суб’єктів приватного сектору господарювання з метою демонтажу незаконних будівель і споруд а також – рекламних засобів, що завдають збитку державі і м.Києву на міліарди гривень в рік, однак всі ці звернення чомусь були залишеними без належного розгляду і без подібних «…зустрічей представники відділу контролю за благоустроєм Солом’янської в м. Києві державної адміністрації, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом’янської в м.Києві державної адміністрації, Солом’янського районного управління ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві, комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» та житлово-експлуатаційної дільниці № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва», з огляду на численні…». Тобто, що рецидивісти Алдошина І.В., Саковський С.В., Можаєв І.М. є для посадових бандитів Солом’янської в м.Києві державної адміністрації повноправними особами, на звернення яких потрібно реагувати, а на звернення міжнародної громадської організації — ні (?). Це що, ознака расової дискримінації чи жидівсько-масонської ейфорії вседозволеності?;
— те, що за наявними у даного приватного підприємства документами Шкуро Максим Юрійович та Радик Володимир Іванович вимагали від керівника даного підприємства і фактично отримали за видачу дозвільних документів кошти у розмірі біля 9000 (дев’яти тисячі) доларів США;
— те, що Шкуро Максим Юрійович та Радик Володимир Іванович, через підставних осіб привласнювали і розтрачували державне майно що примикає до даного приватного підприємства, яке згодом ними перепродувалося чи здавалося в оренду за рахунок відмінного стану прибудинкової території, що було оплачено коштами вказаного підприємства;
— те, що саме у такий ганебний спосіб переслідування діяльності громадської організації і її керівника Шкуро Максим Юрійович, Радик Володимир Іванович, Бялковський Володимир Вікторович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович, Гончарова Наталія Олексіївна, Смирнов Олександр Григорович, Свистунов Олександр Вікторович, Фіщук Андрій Вікторович, Кличко Віталій Володимирович та інші посадові особи перешкоджають ефективній діяльності вказаної громадської організації з метою послаблення обороноздатності України (сепаратизм) і економічному процвітанню держави, а також свідомому знищенню патріотизму і працездатного населення країни.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Бялковським Володимиром Вікторовичем, Смаровоз Ігором Олександровичем та Міщенко Ларисою Анатоліївною мають всі ознаки повторного злочину, що передбачені ст.111,
364, 368, 366, 189, 206 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.

Бялковський Володимир Вікторович, Шкуро Максим Юрійович

]]>
http://proisvol.info/2017/09/24/zlochini-i-bezkarnist-byalkovskogo-volodimira-viktorovicha/feed/ 6
Свистунов О.В. і його працівники отримали незаконну зарплату http://proisvol.info/2017/09/20/svistunov-o-v-i-jogo-pracivniki-otrimali-nezakonnu-zarplatu/ http://proisvol.info/2017/09/20/svistunov-o-v-i-jogo-pracivniki-otrimali-nezakonnu-zarplatu/#comments Wed, 20 Sep 2017 19:42:07 +0000 http://proisvol.info/?p=2226 06.01.2017 року, рівно в 09 годин і 30 хвилин, громадянин (зазначення ПІП) та 5 (п’ять) представників з 3 (трьох) громадських організацій прибули до Департаменту містобудування та архітектури КМДА (що знаходиться за адресою: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 32) на прийом до керівника (директора) Свистунова Олександра Вікторовича, у відповідності до затвердженого головою КМДА графіку прийому громадян.
На жаль, в цей день у вказаному департаменті активісти побачили лише декількох працівників канцелярії, особистого секретаря Свистунова Олександра Вікторовича та прибиральницю.
Прочекавши під дверями приймальної директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистунова Олександра Вікторовича аж до 11 години і 30 хвилин активісти переконалися, що даний підрозділ КМДА кричуще порушує трудову дисципліну, при чому — навіть про це не попереджаючи своїх відвідувачів.
За фактом не виходу на роботу усього підрозділу Департаменту містобудування та архітектури КМДА активісти громадських організацій склали Акт, якого намагалися подати в канцелярію на ім’я Кличка В.В., однак, головний спеціаліст відділу особистого прийому громадян КМДА Володимир Бологій у дуже грубій формі відмовив їм у їх даному законному праві. За декілька календарних днів, даними активістами вказаний Акт все-таки був направлений на ім’я і адресу голови КМДА В.Кличка у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення кореспонденції.
Яким же великим було здивуванням даних активістів коли вони довідалися, що увесь Департамент містобудування та архітектури КМДА був незаконно протабельованим за 06.01.2017 року відповідальними особами за облік робочого часу та згодом отримав повну заробітну плату за січень місяць 2017 року.

Даним злочином нашій державі і бюджету м.Києва було заподіяно відповідну матеріальну шкоду.
Небезпідставно вважаючи, що в діях директора Департаменту містобудування та архітектури Свистунова Олександра Вікторовича, заступників директора департаменту (Антоненко Валентини Анатоліївни і Яструбенко Олександра Васильовича), а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончарової Наталії Олексіївни, начальника Управління інфраструктури Просяник Ольги Валеріївни, начальника Управління комплексного благоустрою Бондар Ганни В’ячеславівни, начальника Управління організаційних питань Іщенко Людмили Анатоліївни, головного спеціаліста відділу особистого прийому громадян КМДА Володимира Бологія та багатьох інших посадових осіб (згідно наданого переліку у вигляді скриншотів) є склад кримінального правопорушення, що передбачений ст.191, 366, 364 КК України, дані активісти подали в ГПД НАБУ заяву про вчинення вказаними вище посадовими особами кримінального правопорушення.
Крім того, як для даного випадку, позиція директора Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистунова Олександра Вікторовича, заступників директора департаменту (Антоненко Валентини Анатоліївни і Яструбенко Олександра Васильовича), а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончарової Наталії Олексіївни, начальника Управління інфраструктури Просяник Ольги Валеріївни, начальника Управління комплексного благоустрою Бондар Ганни В’ячеславівни, начальника Управління організаційних питань Іщенко Людмили Анатоліївни, головного спеціаліста відділу особистого прийому громадян КМДА Володимира Бологія та багатьох інших посадових осіб є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів виконавчої влади та до керівників держави вцілому, що явно наруку зовнішнім ворогам нашої держави.
Директор Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистунов Олександр Вікторович, заступники директора Департаменту (Антоненко Валентина Анатоліївна і Яструбенко Олександр Васильович), а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончарова Наталія Олексіївна, начальник Управління інфраструктури Просяник Ольга Валеріївна, начальник Управління комплексного благоустрою Бондар Ганна В’ячеславівна, начальник Управління організаційних питань Іщенко Людмила Анатоліївна, головний спеціаліст відділу особистого прийому громадян КМДА Володимир Бологій та багато інших посадових осіб, явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів виконавчої влади. Саботаж і бойкотування належної роботи органів виконавчої влади прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам нашої держави.
Директор Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистунов Олександр Вікторович, заступники директора департаменту (Антоненко Валентина Анатоліївна і Яструбенко Олександр Васильович), а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончарової Наталії Олексіївни, начальник Управління інфраструктури Просяник Ольга Валеріївна, начальник Управління комплексного благоустрою Бондар Ганна В’ячеславівна, начальник Управління організаційних питань Іщенко Людмила Анатоліївна, головний спеціаліст відділу особистого прийому громадян КМДА Володимир Бологій та багато інших посадових осіб умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території столиці України.
Навмисна протидія нинішній державній політиці директором Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистуновим О.В., заступниками директора департаменту (Антоненко В.А. і Яструбенко О.В., а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончаровою Н.О., начальником Управління інфраструктури Просяник О.В., начальником Управління комплексного благоустрою Бондар Г.В., начальником Управління організаційних питань Іщенко Л.А., головним спеціалістом відділу особистого прийому громадян КМДА Володимиром Бологієм та багатьма іншими посадовими особами вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності.
Зазначене дає явні підстави вважати, що в діяльності директора Департаменту будівництва і архітектури КМДА Свистунова О.В., заступників директора департаменту (Антоненко В.А. і Яструбенко О.В.), а також в.о. начальника Управління з питань реклами КМДА Гончарової Н.О., начальника Управління інфраструктури Просяник О.В., начальника Управління комплексного благоустрою Бондар Г.В., начальника Управління організаційних питань Іщенко Л.А., головного спеціаліста відділу особистого прийому громадян КМДА Володимира Бологія та багатьох інших посадових осіб наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень вищевказаними посадовими особами мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.111, 191, 366, 364 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Очікуємо належного резонансу небайдужої до Києва і України громадськості, мас-медіа і світової спільноти.

svistunov-oleksandr-viktorovich-groshi-uxvala

svistunov-oleksandr-viktorovich-uxvala-groshi

svistunov-oleksandr-viktorovich-yerdr-groshi

]]>
http://proisvol.info/2017/09/20/svistunov-o-v-i-jogo-pracivniki-otrimali-nezakonnu-zarplatu/feed/ 7