можаєв_ігор

Можаєв Ігор Миколайович із дочкою та зятем вчиняють розбої

Люди

26.05.2015 року та 27.05.2016 року на приватне підприємство було вчинено подвійний розбійний напад мешканцями квартири 180, що знаходиться по вулиці Олексія Шовкуненка, 3 в м. Києві, із застосуванням холодної зброї – сокири. Як згодом з’ясувалося, це був громадянин Можаєв Ігор Миколайович, 31.01.1968 року народження (паспорт серії СН, №100379, що виданий 22.02.1996 року, Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві, що працює водієм на ОО «Восток»), його дружина Можаєва (Рисичук) Г.С., Можаєва А.С. та інші діти. Внаслідок розбійного нападу було пошкоджено особисте майно особи 1, яке орендувало приватне підприємство: декоративна лава, сміттєві баки, тросові замки, ФЕМи, анкери, дверні замки, дверні ручки тощо. Сценарій розбою виглядав немов класичний голівудський кіно-трилер.
26.05.2016 року, рівно в 12 годин і 06 хвилин, коли всі працівники приватного підприємства були на робочих місцях, невідомий чоловік з сокирою в руках, міцно вхопившись за ручку вхідних дверей, намагався силоміць вдертися до офісу.
Оскільки вхідні двері підприємства були міцно закритими, то останній почав поспішно та в присутності широкого кола свідків рубати сокирою тросові замки (якими було замкнуто імпортні сміттєві баки), металеві анкери (до яких кріпилися тросові замки), а також жбурляти в сторону пішохідної дороги металеві сміттєві баки (які в значній мірі пошкодилися об коріння дерев і стали не придатними для їх подальшого використання).
28.05.2015 року, рівно в 08 годин і 55 хвилин, директор приватного підприємства прийшов на роботу і відразу побачив, що одна із трьох декоративних лав знаходилася у демонтованому стані.
Пізніше, з камер відеоспостереження керівник підприємства дізнався, що декоративну лаву демонтували 5 (п’ять) невідомих йому осіб, один із яких був той самий чоловік, який 26.05.2015 року вчинив розбійний напад, пошкодивши його особисте майно. Із відеозапису камер спостережень директор приватного підприємства встановив, що 27.05.2015 року, рівно в 20 годин і в 18 хвилин два чоловіки і одна жінка за допомогою завчасно приготовлених слюсарських інструментів розкрутили декоративну лаву та викрали її елементи, а ще дві дівчини (одна з яких була з немовлям в колясці) стояли «на шухері».
Після того як декоративну лаву було демонтовано а її елементи було викрадено, старший чоловік сокирою повторно почав рубати залишки анкерів в опірних стінках, які частково уціліли від їх первинного пошкодження даним чоловіком 26.05.2015 року.
Наслідком вчинення двох розбійних нападів на приватне підприємство та викрадання елементів декоративної лави п’ятьма злочинними особами стало нанесення особі 1 матеріального збитку на загальну суму 35191,00 (тридцять п’ять тисяч сто дев’яносто одна) грн., що витікає із:
— оплати робіт по встановленню електромеханічного замка 400,00 (чотириста) грн.;
— оплати робіт з реставрації декоративної лави «Эксклюзив» — 1500,00 (одну тисячу п’ятсот) грн.;
— вартості електромеханічного замка, вартістю 720,00 (сімсот двадцять) грн.;
— оплати робіт по встановленню нового електромеханічного замка 400,00 (чотириста) грн.;
— вартості двох залізних анкерів (довжиною 40 см) – 150,00 (сто п’ятдесят) грн.;
— вартості канцелярських товарів, поштових конвертів, поштових відправлень (для реалізації права на судовий позов) на суму 5131,00 (п’ять тисяч сто тридцять одна) грн.;
— вартості установки нових замків на суму 2108,00 (дві тисячі сто вісім) грн.
— вартості робіт по благоустрою пошкодженої сокирою ділянки (ФЕМи) на загальну суму 2990,27 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто гривень двадцять сім копійок) грн.;
— вартості цементу, піску, клею та каміння на суму 248,80 (двісті сорок вісім грн. вісімдесят копійок) грн., як матеріал для благоустрою шматка пошкодженої сокирою ділянки;
— вартість фарби, лаку, фарбувальних робіт, робіт з благоустрою (з розрахунку об’єму фактичного пошкодження), монтажу анкерів, алмазних свердл, загальною сумою в 12000,00 (дванадцять тисяч) грн.
Крім цього, через не належну діяльність органів досудового розслідування, приватне підприємство тривалий час змушене було простоювати, отримуючи значно більші збитки, ніж вони були спричинені розбійним нападом та крадіжкою майна.
Бажаючи пришвидшити досудове розслідування у справі даного розбійного нападу та викрадення приватного майна, особа 1 провів опитування сусідів по будинку, що власне і дозволило встановити окремі особи зловмисників: Можаєв Ігор Миколайович, Можаєва (Рисичук) Г.С., Можаєва А.С. та інші діти, що проживають в квартирі № 180 по вулиці Олексія Шовкуненка, 3 в м. Києві. За фактами розбою, викрадання особистого майна та перешкоджання здійсненню законної господарської діяльності було відкрито кримінальне провадження за №1201510009005252 за частиною 4 ст.296 та частиною 2 ст.185 КК України.
Однак, дані злочинні особи постійно уникають слідчих дій, постійно переховуючись у своїй другій квартирі, що знаходиться в м.Києві по вулиці Кібальчича, буд.15а, кв.102.
Користуючись існуючим безладом та тотальною корупцією в поліції і в прокуратурі, Можаєв І.М., Можаєва Г.С. та їх діти постійно уникають справедливої кари за вчинені ними кримінальні правопорушення, залишаючись на сьогодні навіть не допитаними у даному кримінальному провадженні.
У відповідності до ст.185 КК України (Крадіжка) зазначається таке:
«1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,- карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,- карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. 4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою,- карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна». Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).
Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп’яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна: не можуть правильно оцінити і розуміти зміст, характер і значення дій винного. Це також стосується випадків, коли протиправне вилучення чужого майна здійснюється у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють злочинного характеру дій винного, вважаючи, що таке майно належить йому на праві власності або він має право розпорядитися цим майном. Тобто, йдеться про випадки, коли у осіб, які спостерігають за протиправним вилученням майна, відсутнє чітке розуміння щодо правового режиму майна — його фактичної належності або повноважень винного стосовно такого майна. Вилучаючи майно за таких обставин, винний розраховує, що його дії не будуть сприйматися особами, у присутності яких це вилучення здійснюється, як протиправні. При цьому для введення сторонніх осіб в оману щодо законності своїх дій винний може як використовувати обставини, що об’єктивно склалися на момент вилучення чужого майна, так і за допомогою різних засобів (наприклад, шляхом демонстрації певних документів, використання спеціального одягу чи транспорту) сам створювати у таких осіб враження про їх правомірність. Оскільки обман за таких обставин не є способом неправомірного вилучення чужого майна; то скоєне не утворює шахрайства і потребує кваліфікації за ст.185 ККУ України.
Викрадання визнається таємним і тоді, коли винний вилучає майно у присутності інших осіб, на потурання з боку яких він розраховує з тих чи інших підстав (родинні зв’язки, дружні стосунки, співучасть у вчиненні злочину тощо). Однак вчинюване за таких обставин викрадання перестає бути таємним у тому випадку, якщо такі особи дали підстави винному засумніватися щодо їх «мовчання» з приводу його дій.
Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж, а у разі застосування насильства чи висловлювання погроз його застосування — залежно від характеру насильства чи погроз — як грабіж чи розбій.
Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема його властивостей, розміру, ваги). місця, з якого воно було вилучено (територія заводу, сільськогосподарські угіддя, сейф, магазин тощо) та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо). Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на «їхніх очах», але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання (а через це і на втаємничення своїх дій) яких, в силу особливих зв’язків чи стосунків з ними, розраховує винний тощо. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив. Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою, а також крадіжка: 6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.
У відповідності до ст.296 КК України (Хуліганство) зазначається:
«1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом,- карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,- караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,- караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. 4. Дії, передбачені частинами 1,2 або 3 цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для тілесних ушкоджень,- караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років».
Основний безпосередній об’єкт хуліганства — громадський порядок. Його додатковим факультативним об’єктом можуть виступати здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
Кримінальний кодекс не пов’язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам’ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Об’єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодійних речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП. Ознакою об’єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об’єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення. Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, Їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов’язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль. Суб’єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку, Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства — це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій. Кваліфікований вид хуліганства (ч.2 ст.296 ККУ) наявний, коли дії, передбачені ч.1 ст.296, вчинено групою осіб. Особливо кваліфікованими видами хуліганства є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов’язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч.З ст.296 ККУ). Вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4 ст.296 ККУ).

Можаєв Ігор Миколайович паспорт

Можаєв Ігор Миколайович

Можаєв_Ігор_Миколайович_ЄРДР_1

Можаєв_Ігор_Миколайович_ЄРДР_2

13 comments

  • Ця мразь навіть власних дітей і внуків підставила. Це ж яким потрібно бути закінченим виродком, щоби на мокруху іти цілою сім’єю. Як таку мерзоту земля носить

  • Дибіл і отморозок. Справжній тато на злочин би не потянув власних дітей і онуків. І потім, це не позбавляє його права на сумісну тюремну відсидку разом із своїми родичами. Спільний злочин більш важкий, аніж як по-одиночку

  • Бешенных псов нужно отстреливать и делать чучела на показ тем, у кого руки чешутся украсть чужое

  • если чешутся руки и на героизм потянуло, тогда идите казлы вонючие в АТО и там проявите свой героизм, а не среди мирных жителей топором размахивайте

  • Мразь чахоточная! Повесить бы его на этих самых тросах, которых он героически и привселюдно порубал. И потом, разве нормальный отец будет подставлять свою родную дочь, зятя и внуков, наверняка зная, что камеры записывают их преступления. Это не человек, а долбанный и прибацанный шоферюга!

  • Обычно в семьях болеют на шизуху по-одному, но чтобы вся семья заболела — это крайняя редкость. На сколько я понимаю, если Игор Можаев решил совершить преступление, то его должны были остановить как минимум зять, дочка, жена, онучка или соседи. В даном случае прослеживается какой то массовый шизофренизм или последствие передоза наркотиков, иначе почему ни один из этих ублюдков не мог предвидеть ожидаемой ответственности за содеянное? Так или иначе, эта семейка явно задроченная! А факт того, что и у зятя Игоря Можаева нету клепки, очередной раз доказывает, что народная мудрость верна: «Что шло, того и встретило»! Интересно, а каких суперуродов нарожают эти родители-уроды? И сколько от них будет бед соседям?

  • Ця підарюга подався у біга зі своїми виродками, як тільки сусіди йому передали, що його з подільниками розшукують слідчі за вчинення злочину і поштарі з повістками (на суд у цивільному позові).
    Цікаво, квартира надовго буде пуста? Може б туди бомжів заселити?

  • підарюга кантужена. якщо чешуться руки — бери своїх сифілітичних байстрюків і айда в АТО країну захищати

  • смердючі уродські щурі, які понарожали таких же уродських байстрюків і ніяк не можуть їх вилікувати

  • в інтернеті пишуть що ця сімейка адамсів тривало переховується від слідчих і судів, так як вчинили злочин за ч.2 ст. 185 і ч.4 ст. 296 ККУ. здали свою квартиру в оренду і типу залягли на дно: переїхали усім скопом жити на вул. Кібальчича, буд. 15-а, кв.102 (Київ)

  • дивно що з шизофреніками-можаєвими хтось захотів поріднитися. невже брак шкільної освіти? в школі вчителі навчали, що шизофренія і даунізм — це хвороби спадкові! хоча в народі кажуть: «яке йшло — таке і надибало».

  • А хіба у сифілітиків могла народитися здорова дитина? Уперше потрібно було венеричні хвороби вилікувати, а вже потім даунів заводити! Може б тоді усім краще було: і сусідам, і виродкам…

  • сім’я придурків, дебілів і сифілітиків. купили собі по сокирі і бігають з ними розмахуючи за людьми і машинами…

Добавить комментарий для Марта Отменить ответ