слідчі Ткач Г.О. і Батрак О.В.

Шахрайства і хабарництво слідчих Ткач Г.О. та Батрак О.В.

Новости, Полиция, Популярные новости

У провадженні СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві триває досудове розслідування кримінального провадження за № 12015100090005252 від 29.05.2015 року за підозрою у вчиненні Можаєвим І.М., Можаєвою А.С. та двома іншими членами їх сім’ї злочину за ч.4 ст.296, ч.2 ст.185 КК України.
19.01.2016 року, особа 1 подав на ім’я слідчого СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві у кримінальному провадженні № 12015100090005252 від 29.05.2015 року клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12015100090005252 від 29.05.2015 року, під час якого виявив відсутність у справі декотрих документів та комп’ютерних дисків:
1) протоколу огляду місця події від 28.05.2015 року (з фотографіями пошкоджених та викрадених речей, з відкатками пальців рук громадянина Можаєва І.М. з дверної ручки, з показами свідків та підписами понятих);
2) CD-R дисків з копіями відеозапису (з відеореєстратора) події вчинення злочину Можаєвим І.М., Можаєвою А.С. та його двома членами сім’ї, в кількості два штуки;
3) CD-R диска з копією відеозапису події перевищення службових повноважень майором Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Шкурка, в кількості одна штука;
4) фотографії чотирьох осіб, під час вчинення ними злочину (Можаєв І.М., Можаєва А.С. та ще двоє членів сім’ї), в кількості п’ять штук.
У викраданні документів та комп’ютерних дисків особа 1 запідозрив слідчих СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Батрак О.В. та Ткач Г.О., оскільки вони неодноразово зловживали службовим становищем та отримували неправомірну вигоду від адвоката Мельник В.Ф. (навіть в присутності особи 1) з метою приховування вчинених злочинів громадянина Можаєва І.М., громадянки Можаєвої А.С. та ще двох членів сім’ї.
Неспростовними доказами зловживання посадовим становищем і наявністю корупції у діях слідчих СВ Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Ткач Г.О. і Батрак О.В. являються такі факти:
1) слідчі проводили допит свідків за станом події на 27.06.2015 рік, хоча особа 1 надавав клопотання про допит свідків за фактом скоєння злочину саме 26.05.2015 року;
2) слідчі надали доручення дільничним інспекторам міліції встановити лише один автомобіль за одним номерним знаком і лише одну підозрювану особу, в той час як особа 1 зазначав у своєму клопотанні два автомобіля, два номерних знаки та чотири особи підозрюваних;
3) слідчі надали доручення дільничним інспекторам міліції встановити приналежність автомобіля конкретній підозрюваній особі за вказаним особою 1 номерним знаком, завідомо знаючи, що інспектори позбавлені права службового доступу до системи «Армор»;
4) слідчі і раніше не встановлювали усіх 4-х підозрюваних за адресними даними, які особа 1 їм надавав;
5) слідчі задовольнили клопотання особи 1 щодо проведення обшуку в помешканні № 180, що знаходиться по вул. О.Шовкуненка,3 в м.Києві з метою вилучення холодної зброї (сокири) та слюсарських інструментів (за допомогою яких підозрювані викрадали і нищили майно), однак дозволу на ці самі дії у слідчого судді чомусь не просили, а відповідно – сокири та слюсарських інструментів у підозрюваних досі не було вилучено;
6) слідчі у своїх службових листуваннях та дорученнях чомусь зазначають, що підозрювані лише пошкодили сміттєві баки особи 1, хоча насправді пошкоджено майна значно більше, щонайменше по 14 найменуваннях, на загальну суму в 20500,00 грн.;
7) слідчі допустили до ознайомлення з кримінальною справою адвоката Мельник В.Ф., який належним чином не оформив договір з громадянином Можаєвим І.М.;
8) слідчі відразу відпустили Можаєва І.М. після його затримання нарядом патрульної поліції, не провівши жодної слідчої і процесуальної дії, та належним чином не оформивши його відмову у проведенні допиту;
9) слідчі не виконали жодної із Ухвал слідчих суддів Солом’янського районного суду м.Києва;
10) 21.07.2015 року, особа 1 подав клопотання за вихідним №22 слідчій Ткач Г.О. про витребування інформації з паспортного столу ЖЕД 901 на усіх мешканців квартири № 180, що знаходяться в домі №3 по вулиці О.Шовкуненка в м.Києві (де і по сьогодні проживають усі 4 підозрювані особи), з метою встановлення їх осіб, однак слідча Ткач Г.О. чомусь зробила запит до міграційної служби, яка до цього ніякого відношення не має, про що їй власне і було повідомлено листом з даної організації;
11) станом на червень місяць 2020 року вже минуло майже 5 років з часу вчинення групового злочину, однак і по сьогодні ні один із 4 (чотирьох) членів злочинного угрупування не допитаний, а також не зроблено обшуку та не відібрано речових доказів вчинення злочину: сокири, слюсарських інструментів (хоча громадянин Можаєв І.М. зізнався наряду поліції, які його затримали і доставили 14.09.2015 року в СВ Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві, що дані речі у нього знаходяться на кухні в квартирі);
12) слідча Батрак О.В., проводячи допит особи 1 у питанні підстав затримання 14.09.2015 року громадянина Можаєва І.М. та його доставки до Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві для проведення допиту, прямо у його присутності з рук адвоката Мельник В.Ф. отримала неправомірну вигоду, після чого навіть не завершивши допит та без належного оформлення інших документів (підписки про не виїзд), відпустила громадянина Можаєва І.М. додому (навіть не вручивши йому повістки для наступної його явки на допит);
13) слідчі досі не призначили проведення жодної експертизи понищеного сокирою майна та дверних замків.
Вінцем абсолютної безглуздості та свавілля було те, що слідча Ткач Г.О. продовжувала і надалі проводити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, будучи уже відведеною від цієї справи за рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 29.10.2015 року (відсторонення від проведення досудового розслідування у провадженні № 12015100090005252).
Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.
Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою». Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після отримання клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість. З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання.
Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування. Якщо заявлене слідчому клопотання зумовлює потребу звернення до прокурора, то це не може розглядатись як підстава для відмовлення в задоволенні клопотання, і таке звернення розглядає слідчий, повідомляючи заявника про рішення останнього. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
В статті 28 КПК України зазначено про обов’язковість встановлення Розумних строків
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути
здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
В статті 48 КПК України зазначені строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Особу не може бути притягнуто до відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки:
1) один рік з дня вчинення будь-якого з злочинів, передбачених статтями 106 і 125 частина 1, або злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання не більш суворе, ніж виправні роботи або направлення в дисциплінарний батальйон;
2) три роки з дня вчинення злочину, за який згідно з законом можуть бути призначені позбавлення волі на строк не більше двох років (крім злочинів, передбачених статтями, які вказані в пункті 1 цієї статті);
3) п’ять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
4) десять років з дня вчинення злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на п’ять років. Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше двох років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину. Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло п’ятнадцять років і давність не була перервана вчиненням нового злочину.
Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд. Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків:
це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. В частині 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Стаття 28 КПК України – під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження у більш у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Частиною 2 ст.93 КПК України зазначається: “Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом”.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося.
При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України зазначається (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень): «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК передбачено:
«1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через 3 дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 (Порядок виконання судових рішень) КПК України передбачено: «2.Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Статтею 382 КК України (Невиконання судового рішення, що набрало законної сили) передбачено:
“1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, – караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.
Умисне не виконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення – та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
Відповідальність за ч.1 і 2 ст.382 КК України настає у випадку не виконання рішення суду. Поняттям суд охоплюються всі існуючі в Україні суди, які входять до судової системи України. Ухвала суду – це: а) у кримінальному процесі – будь-яке рішення, крім вироку, яке виносить суд першої, апеляційної і касаційної інстанцій в судових засіданнях у колегіальному складі; б) у цивільному процесі – рішення суду першої інстанції, яким вирішуються питання, що виникають у зв’язку з розглядом цивільної справи по суті; в) в господарському процесі – рішення, яке виносить господарський суд, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо). Як зазначено у диспозиції ч.1 ст.382 КК України, відповідальність настає у випадку невиконання чи перешкоджання виконанню службовою особою тільки таких судових рішень, які набрали законної сили. Вказівка на цю обставину є абсолютно обґрунтованою, оскільки судові рішення, що не набрали законної сили, не вважаються остаточними і можуть бути змінені. Для наявності складу злочину, передбаченого ч.1 і 3 ст.382 КК України, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до службової особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом. Так, закон передбачає ряд випадків, коли рішення суду підлягає негайному виконанню (зокрема це стосується справ про поновлення на роботі незаконно Звільненого або переведеного працівника, про присудження працівникові заробітної плати) або коли негайне виконання рішення не допускається (наприклад, це стосується судових рішень у справах про виселення громадян з жилих приміщень). Суб’єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Слідчі Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Батрак О.В. і Ткач Г.О. через свою корумпованість, нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, слідчі Батрак О.В. і Ткач Г.О. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним диверсантам фекальну люстрацію, якщо Міністр МВС України і Генеральний прокурор України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень прокурором Батрак О.В. і Ткач Г.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані порушення також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Батрак О.В. і Ткач Г.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, позиція Батрак О.В. і Ткач Г.О. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до правоохоронних органів та до керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Батрак О.В. і Ткач Г.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, не виконують жодних рішень суду, приховують вчинені злочини, вчиняють бездіяльність і службову недбалість, надає допомогу організованому угрупуванню та окремим кримінальним особам, культивують і поширюють корупцію, перешкоджають діяльності громадських організацій, саботують проведення досудових розслідувань, не виконують покладених на них службових обов’язків, тим самим саботуючи роботу органів поліції. Саботаж і бойкотування належної роботи органів поліції прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Батрак О.В. і Ткач Г.О. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії на території м.Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці слідчими Батрак О.В. і Ткач Г.О. вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності слідчих Батрак О.В. і Ткач Г.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень слідчими Батрак О.В. і Ткач Г.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ, СУ ДБР та до прокуратури м.Києва про вчинені кримінальні правопорушення слідчими Батрак О.В. і Ткач Г.О.
Як результат, проти злочинних слідчих Батрак О.В. і Ткач Г.О. уже відкрито біля 8 кримінальних проваджень (одне з яких – за № 42016101090000029 від 04.03.2016 року), в якому зараз ведеться відповідне досудове розслідування в СУ прокуратури м.Києва. Очікуємо на об’єктивні результати досудового розслідування, відповідний суспільний і міжнародний резонанс, небайдужість не громадськості і адекватної реакції не корумпованого мас-медіа.

Слідчий Батрак О.В. і слідчий Ткач Г.О.

Слідчий Ткач Г.О. і слідчий Батрак О.В.

Слідчий Батрак О.В. і слідчий Ткач Г.О. ЄРДР

17 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Жора
5 роки тому

Этих нелюдей нужно привселюдно распинать, чтобы неповадно другим было брать взятки и покрывать бандитов

simon
5 роки тому

З яких оце пір з дешевих шл-х з великої окружної дороги вже роблять слідчих поліцейських? Воно і зрозуміло, чому в країні царить хаос і так смердить смородом від реформ Хатії Деканоїдзе

Петя
5 роки тому

А я бы их на рудники урановые отправил. Пусть искупят там свою вину перед отечествои и соотечественниками

Жора
5 роки тому

Да уж. Одно дело шлю-а в постели, а другое дело – шл-ха на службе полиции! Теперь вся страна в трипере ходит

Шамиль
5 роки тому

А где еще можно сделать карьеру дешевой путане, как не в мусороканторе? В миру же им и доллара не лали бы за триперную пиз-у

Рома
5 роки тому

жертвы мамочкиного не законченного аборта

Инна
5 роки тому

Эти полуумные потаскухи вообще обезбашенные. Закрывают криминальные дела за ценой от 250 до 700 долларов. И для них не важно, убили человека или грабонули квартиру. Так сказать превратили хорошо оплаченную государством работу в частную бандитскую кантору

Владислав
5 роки тому

Вчерашние шалавы сегодня одели пагоны и стали полицейскими. Но грязь и трипер остались прежними. Как долго народ будет терпеть преступные деяния этих моральных дебилов, которые превратили свою казенную работу в очень выгодный доя себя бизнес?

Міша
5 роки тому

Курви триперні. На них уже навіть собаки бояться залазити, щоби зарази не підціпити

Трохим
5 роки тому

Хто не бачив продажних шалав у погонах – мерщій на соломенку! Слідчі Батрак і Ткач є гідним прикладом сучасної люмпенізованості української поліціі!

Влад
5 роки тому

из этих едреных корупционных курв батрак и ткач следователей не получилось. зря их родители бутерброды годами делали. пока эти шалавы совсем не одряхлели, их на окружную нужно выставлять, чтобы ширинками дальнобойщиков занимались, хоть какая то польза для народа будет!

Олена
4 роки тому

такі дегенерати від жінок не можуть народжуватися, однак від чупакабр – це точно!

Гретта
4 роки тому

лучше бы этих проституток мамы удушили между ног при родах, чтобы они сейчас родителей не позорили

Єва
4 роки тому

Жидовцев з Василенком встановив щомісячну норму откатів від зібраних хабарів, от ці сучки і лізуть з шкури щоби відпрацювати план і собі долю відірвати

Антонина
4 роки тому

Нада же дожиться до такого позорища, чтобы курвище-следователь не ударила палец-о-палец пока ей потерпевшие от преступления ручку взятками не позолотят? Этих мразей нужно в подворотнях давить как гребанных тараканов, набив рот их вонючий рот американскими долларами, пока они не удавятся, мрази!

Вадім
4 роки тому

дві пришелепкуваті дешеві шльондри, які за пару презервативів покривають вчинені злочини бандюків та закривають кримінальні провадження навіть без проведення досудового розслідування (в т.ч. без допиту потерпілих і свідків події)…

Даша
4 роки тому

ці бляді навіть роти свої не чистять після від*осів. якось зранку я прибула для проведення мого допиту, слідча ткач як дихнула на мене алкогольним перегаром і чимось що нагадує печений каштан (сперма), що я мало не блюнула їй прямо на стіл.