Попович Павло Борисович

Шахрайства і бандитизм адвоката Попович Павла Борисовича

Адвокаты, Новости, Популярные новости

04.03.2016 року особа 1 уклав Угоду з адвокатом Попович Павлом Борисовичем в інтересах особи 2 про надання послуг захисника в кримінальному процесі (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3157 від 13.12.2007 року, що мешкає в м.Києві по вул.Довнар-Запольського,11, кв.13; тел. 096-385-85-38, 067-375-30-38, 093–640–38–00, 099–432–88–60).
У відповідності до п.1 даної Угоди, адвокат Попович Павло Борисович взяв на себе зобов’язання щодо виконання функцій захисника в кримінальному процесі та надання юридичної допомоги для забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи 2, а особа 1 – виплатити адвокату гонорар за надання юридичних послуг захисника.
Крім того, згідно з пунктом 1 даної Угоди, адвокат Попович Павло Борисович гарантував:
1) що буде належним чином захищати права і законні інтереси особи 2;
2) дотримуватися діючого законодавства;
3) захищати особу 2 в любому його статусі в кримінальному провадженні;
4) використовувати всі надані йому права КПК України та інші легітимні засоби захисту з метою, що виправдовують підозрюваного (обвинуваченого, підсудного), або пом’якшують чи виключають його
відповідальність;
5) надавати особі 2 необхідну юридичну допомогу, зберігаючи сувору конфіденційність отриманої від нього інформації;
6) що буде діяти виключно з принципу презумпції невинуватості;
7) що всі свої знання, досвід та дії буде спрямовувати на захист особи 2 як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого;
8) що не буде чинити ніяких дій на шкоду особи 2 тощо.
Однак, жодного із цих пунктів адвокатом Поповичем П.Б. так і не було виконано. Адвокат Попович П.Б. навіть ні разу не відвідав особу 2 в СІЗО м.Рівного, про що свідчить журнал відвідувань (в якому немає жодного запису з прізвищем та іменем даного адвоката). Як результат, особа 1 змушений був виходити з положення і особисто вишукувати можливість отримати копії матеріалів судової справи особи 2, щоб з ними ознайомити адвоката Поповича П.Б. та сподіватися на відповідні результати його роботи. Однак, всупереч укладеній Угоді, адвокатській етиці та присязі адвоката, адвокат Попович П.Б. діяв проти законних інтересів та в ущерб Конституційних прав і свобод особи 2, а також проти його життя та здоров’я. А саме, особа 1 і особа 2 неодноразово повідомляли адвоката Поповича П.Б. про те, що в медчастині СІЗО м.Рівного зберігаються матеріали доказів тяжких наслідків застосування слідчими Рокитнівського ВП Сарненського ВП УП ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. та Кибукевичем Р.Г. до особи 2 незаконних тортур (з випадками клінічної смерті через застосування до нього недозволених методів допиту з метою отримання завідомо неправдивих показів (самообмовлення). В супереч Договору та приватним інтересам особи 1 і особи 2, адвокат Попович П.Б. напрочуд відмовився використовувати наявні докази в суді, звертатися до органів прокуратури та до уповноваженого по правам людини у Верховній Раді України з відповідним повідомленням про застосування нелюдських тортур до особи 2, про що і дотепер на тілі останнього наявні пожиттєві каліцтва. Більше того, адвокат Попович П.Б. ступив в злочинну змову з прокурором Кузнецовського відділу Сарненської районної прокуратури Рівненської області з метою схилення особи 2 до самообмовлення, при цьому залякуючи його тим, що в протилежному випадку особу 2 все-рівно посадять в тюрму на дуже великий строк, а якщо він візьме на себе чужі злочини, то особу 2 осудять на дуже маленький строк, який би рівнявся строку фактичної його відсидки в цьому самому СІЗО (на 3 роки).
Все це робилося навмисно і з метою уникнення від кримінальної відповідальності учасників сфабрикованої кримінальної справи за засудження завідомо невинуватої людини, і в першу чергу – слідчими Рокитнівського ВП Сарненського ВП УП ГУ НП в Рівненській області Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г., а також процесуальним керівником з Кузнецовського відділу Сарненської районної прокуратури Рівненської області. Останній власне і вступив у злочинний зговір із адвокатом Поповичем П.Б. з метою змушування до сомообмовлення особи 2, однак насправді із зовсім іншими намірами – не допустити в суді назріваючого моменту остаточного виправдовування особи 2, так як у судовій справі не було жодного доказу вчинення ним злочину. Крім того, судова справа особи 2 була на особливому контролі міжнародної громадської організації, яка надала відповідного резонансу сфабрикованій справі і незаконному його осудженні.
Поміж тим, адвокат Попович П.Б., зловживаючи алкоголем, почав займатися вимагательством – витребувати з особи 1 додаткові кошти, які нібито йому були потрібними на “споювання прокурора Кузнецовського відділу Сарненської районної прокуратури Рівненської області, який підтримував державне обвинувачення в суді…” щодо особи 2, а також на непередбачені розходи, що були вов’язані із ночівлею в готелі, так як процес “споювання прокурора” призводив до того, що у адвоката Поповича П.Б. “не вистачало сил на тривалі і некомфортні пасажирські переїзди з міста Кузнецовська (Вараш) до міста Києва і обратно.
Відтак, адвокат Попович П.Б. тим самим грубо порушив: 1) присягу адвоката; 2) адвокатську етику; 3) умови підписаної ним Угоди від 04.03.2016 року.
Адвокат Попович П.Б., вступивши у злочинний зговір з прокурором Кузнецовського відділу Сарненської районної прокуратури Рівненської області, вчинив злочин, що передбачений ч.3 ст.190, ч.2 ст.372, ч,2 ст.373, ч.2 ст.366, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ст. 170 КК України. Крім цього, адвокат Попович П.Б., отримавши від особи 1 остаточний розрахунок (в 30 000 грн.) за надання неналежних і навіть злочинних адвокатських послуг особі 2, не видавав жодної квитанції про отримання коштів, що наштовхує на думку про те, адвокат Попович П.Б. немає статусу суб’єкта підприємницької діяльності та тим самим уникає сплати податків і обов’язкових зборів (в тому числі воєнного збору, який вкрай важливий для ведення воєнних дій в АТО; ознака ст.212 КК України).
Однак, враховуючи те, що особа 1 частину коштів сплачував даному адвокатові шляхом банківського переводу з своєї банківської картки (Приватбанк) на його банківську картку (Приватбанк), то відповідно наявні документальні підтвердження у вигляді банківської довідки. Фіналом неправомірної діяльності адвоката Поповича П.Б. стало те, що він і досі не надав особі 1 вказаного в Угоді Додатку про взаєморозрахунки (винагороду) та вчинив шахрайство щодо особи 2, так як незаконно заволодів його особистими коштами на суму 2000 (дві тисячі) грн. Тобто, адвокат Попович П.Б., користуючись довірою особи 2 та його абсолютним незнанням норм права, вчинив проти нього шахрайські дії, що виразилися в отриманні від нього незаконної винагороди за його адвокатські послуги, чого не було обумовлено в Договорі. Простіше кажучи, адвокат Попович П.Б. ввів в оману особу 2 і незаконно заволодів його особистими коштами, набрехавши йому що нібито особа 1 заборгував йому по Договору 2000 грн., що було неправдою.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень адвокатом Поповичем П.Б. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.190, ч.2 ст.372, ч,2 ст.373, ч.2 ст.366, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.212, ст.170 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди.
Діями адвоката Поповича П.Б. було завдано особі 1 і особі 2 матеріальну шкоду на загальну суму 200 000 (двісті тисяч) грн., а моральної – ще на 100 000 (сто тисяч) грн., разом – на 300 000 (триста тисяч) грн. Частина 2 ст.55 КПК України, передбачає, що права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2012 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення – впродовж 24 годин.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року за № 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань». Відповідно до вищезазначеного, були подані відповідні заяви про вчинене кримінальне правопорушення адвокатом Поповичем П.Б. до ГСУ СБУ, до Київської місцевої прокуратури №10, до СВ Шевченківського УП ГУ НП в м.Києві та до СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, а також відповідна заява до КМ КДКА. Очікуємо належної реакції даних силових структур, КМ КДКА, небайдужої громадськості і мас-медіа.

адвокат Попович Павло Борисович

адвокат Поповича П.Б.

Поповича П.Б. адвокат

эрдр_393_попович_адвокат

эрдр_394_попович_адвокат

эрдр_395_попович_адвокат

эрдр_396_попович_адвокат

13 comments

  • Хто цій алкогольній бидлоті дав посвідчення адвоката? Місяцями в своєму гаражі облизує бутилки із під горілки, а потім вирветься на день два, щоби ошукати якусь старушку

  • До цього отморозка павла попович ніхто в приватному порядку не звертається, так він влаштувався у центр надання вторинною безоплатної адвокатської допомоги та доїть державу. я вже мовчатиму, чим виливається для його “безоплатних” підзахисних його злочинна співпраця з органами досудового слідцтва і прокуратурою

  • Эта тупица настолько деградировала, что на суде слова толком сказать не может

  • Этот уродец настолько тупой, что на суде все от него тащутся. И этому есть понятная причина: алкоголизм, многолетнее лечение в наркодиспансере, бросила жена, длительное проживание в вонючем захламленном гараже, недоедание, стрессы (от вечного преследования кредиторами)…

  • Павел, шизонутый алик, перестань разводить лохов. Вовремя тебе писать чистосердечное признание. Два криминальных дела как на тебя одного законченного алика – это черезчур тяжелая ноша

  • неотесанный и полуобразованный уродец, который тщетно пытается стать адвокатом, располагая опытом законченного алкоголика

  • Только в Украине могли догадаться выдавать (продавать!) дипломы адвокатов законченным алкоголикам и не знающим таблички умножения обезьянам. В какой такой стране цивилизованного мира пошли бы на такое вызывающее преступление?

  • Цей алкогольний чмирік валявся в підворотнях обісцяний і обісраний, не маючи жодного клієнта, поки його дружина не працевлаштувала в Центр вторинної правової допомоги, де платять не за розум і старання, а за години перебування в судах чи на допитах. Як результат, всі йому довірені клієнти, в тому числі невинні, сидять по тюрмам і СІЗО.

  • Как эта бля*ина адвокатская работает, алкаш дырявый. Он мошенник и пида*аст. Находит себе партнеров в собутыльники типа шл*хи Крывохижи

Залишити відповідь