суддя О.В. Броновицька

Антидержавна діяльність і саботаж судді Броновицької О.В.

Новости, Популярные новости, Суды

В провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. перебувала на розгляді судова справа за № 754/12350/16-к стосовно оскарження особою 1 бездіяльності керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова Костянтина Євгенійовича, допущену ним при розгляді заяви за вих. № 480/25 від 26.09.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення начальником СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві у кримінальному провадженні № 32016100030000069 від 27.09.2016 року за правовою кваліфікацією – ч.2 ст.382, ч.1 ст.396 КК України.
25.10.2016 року особа 1 подав через канцелярію Деснянського районного суду м.Києва клопотання судді Броновицькій О.В. про перенесення судового засідання у судовій справі № 754/12350/16-к через потребу бути присутнім на паралельному судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва, про що і надав копію підтверджуючого документу (повістки).
При чому, працівники канцелярії Деснянського районного суду м.Києва зареєстрували дане клопотання під № 41366 та відразу передали його для виконання помічнику судді Броновицької О.В.
03.11.2016 року, без участі у судовому засіданні скаржника, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. винесла неправосудне рішення у судовій справі № 754/12350/16-к.
Крім цього, суддя Броновицька О.В. своєю неправосудною Ухвалою за № 754/12350/16-к від 03.11.2016 року вчинила службове підроблення, адже неправдиво у ній зазначила:
– що особа 1 був присутнім у судовому засіданні 03.11.2016 року;
– що вимоги Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва у судовій справі № 754/11078/16-к від 13.09.2016 року були виконаними в повному обсязі;
– що клопотання особи 1 за вих. № 457/15 від 15.09.2016 року було нібито розглянутим;
– що у кримінальному провадженні № 32016100030000069 від 27.09.2016 року нібито було внесено до ЄРДР усі відомості про вчинені кримінальні правопорушення згідно Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва у судовій справі № 754/11078/16-к від 13.09.2016 року;
– що у діях начальника СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві немає складу злочину.
Крім цього, суддя Броновицька О.В. протиправно вийшла за межі розгляду судової справи № 754/12350/16-к і перевищила свої повноваження, адже діяла проти вимог п.3 ст.26 КПК України.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. також перебувала на розгляді іще одна судова справа – № 754/12099/16-к (стосовно оскарження особою 1 бездіяльності керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова Костянтина Євгенійовича, допущену ним при розгляді заяви від 26.09.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення прокурором Кривов’язом І.І. та заступником начальника відділу вказаної прокуратури за правовою кваліфікацією – ст.365, 368, 396 ККУ.
25.10.2016 року особа 1 подав через канцелярію Деснянського районного суду м.Києва клопотання судді Броновицькій О.В. про перенесення судового засідання у судовій справі № 754/12099/16-к через потребу бути присутнім на паралельному судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва, про що і надав копію підтверджуючого документу (повістки).
Працівники канцелярії Деснянського районного суду м.Києва зареєстрували дане клопотання під № 41365 та в присутності особи 1 передали його для виконання помічнику судді Броновицької О.В.
14.11.2016 року, без участі у судовому засіданні скаржника, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. винесла неправосудне рішення у судовій справі № 754/12099/16-к.
Крім цього, суддя Броновицька О.В. своєю неправосудною Ухвалою у справі № 754/12099/16-к від 14.11.2016 року вчинила службове підроблення в частині:
– неправдивого зазначення в ухвалі того, що нібито в особи 1 не було потреби виступати в даному судовому засіданні та долучати до судової справи додаткові докази вчинення кримінального правопорушення прокурором Кривов’язом І.І. і заступником начальника відділу Київської місцевої прокуратури №3;
– порушення вимог частини 2 статті 306 КПК України;
– не наданні правової оцінки тому, що прокурор Кривов’яз І.І. та заступник начальника відділу Київської місцевої прокуратури №3 приховали вчинені податкові злочини ФОП Ременнікова Сергія Віталієвича та керівником проекту «Студія Мотильок» Кір’яновою Оленою Іванівною;
– не наданні правової оцінки тому, що дещо раніше цим самим судом вже було визнано бездіяльними прокурора Кривов’яза І.І. щодо невнесення до ЄРДР відомостей поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення ФОП Ременніковим С.В. та керівником проекту «Студія Мотильок» Кір’яновою О.І.;
– приховання від судового розгляду того факту, що прокурор Кривов’яз І.І., будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 32016100030000069 від 27.09.2016 року, вступив у злочинний зговір із слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. з метою не внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину ФОП Ременніковим С.В. та керівником проекту «Студія Мотильок» Кір’яновою Оленою Іванівною, всупереч вимог окремої Ухвали Деснянського районного суду м.Києва.
Крім цього, суддя Броновицька О.В. протиправно вийшла за межі розгляду судової справи № 754/12099/16-к
і перевищила свої повноваження, адже діяла проти вимог п.3 ст.26 КПК України.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. також перебувала на розгляді третя судова справа за № 754/14437/16-к, стосовно оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Юрія Івановича.
При розгляді скарги за вих. № 706/20 від 21.11.2016 року на Постанову від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Юрієм Івановичем, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. вчинила наступні протиправні дії:
– відмовила особі 1 у доступі до правосуддя, тим самим порушивши вимоги ст.55 Конституції України та ст.13 Конвенції про основоположні права і свободи людини;
– неправдиво в ухвалі зазначила, що особа 1 порушив терміни для оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Бойко Юрієм Івановичем;
– безпідставно вимагала від особи 1 просити у суда поновлення пропущеного строку для оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Юрієм Івановичем, попри те, що слідчий Бойко Ю.І. не надав особі 1 копії саме такої постанови;
– безпідставно повернула особі 1 скаргу на Постанову від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І., адже згідно норм КПК не являється пропущеним строк для оскарження постанови про закриття кримінального провадження, якщо копія постанови не була вручена скаржнику.
Крім цього, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. впродовж 3 (трьох) календарних місяців не надає особі 1 копій Ухвал за наслідком розглянутих судових справ, в тому числі про відвід прокурора Кривов’яза І.І. у судовій справі № 754/12099/16-к, а ті ухвали, які дана суддя раніше надавала особі 1, зовсім не відповідали вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ»:
— не завірені гербовою печаткою;
— не містять підпису відповідального працівника суду;
— не містять помітки про набрання законної сили;
— не містять дати набрання сили;
— не містять помітки «Копія»;
— не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
— містять міжрядкові відступи;
— написані неправильним стилем і розміром шрифту;
— не прошнуровані та не скріплені гербовою печаткою на зворотній стороні останньої сторінки, що робить з таких Ухвал даного злочинного судді абсолютно недієздатний судовий документ.
Також слід відмітити, що суддя Броновицька О.В. при проведенні судових засідань відверто ігнорує права учасників провадження:
– не встановлює учасників судового провадження за особистими документами;
– не просить назватися та вказати адресу реєстрації;
– не повідомляє процесуальних прав;
– не повідомляє процесуальних обов’язків;
– порушує процедуру та порядок ведення судового засідання.
У відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11. 2010 року за № 30 (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 15.09.2016 року № 58, від 02.03. 2018 року за № 17, від 12.04. 2018 року за № 16):
«п.19. Повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному п.6 цього Розділу у випадках:
1) коли суддя або суддя-доповідач не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом — на підставі розпорядження керівника апарату, підписаного у відповідності до його посадових обов’язків;
2) у разі наявності протоколу про неможливість проведення автоматизованого розподілу та після усунення обставин, що унеможливлювали його здійснення — на підставі розпорядження керівника апарату суду, підписаного у відповідності до його посадових обов’язків;
3) у випадках порушення пункту 5 Розділу III цього Положення, якщо це призвело до порушення порядку визначення судді — на підставі розпорядження керівника апарату суду (секретаріату)».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
У відповідності до ст.129-1 Конституції України: «Суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд».
Відповідно вимогам ст.534 КПК (Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні), законодавцем визначено, що: «1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. 2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. 3. Виправдувальний вирок або судове рішення, шо звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. 4. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання вироку або ухвали.
Виконання вироку або ухвали може бути зупинене також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 5. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом».
У відповідності до ст.535 КПК (Звернення судового рішення до виконання), передбачено: «1. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 2. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. 3. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. 4. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
5. До набрання обвинувальним вироком законної сили обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути переведений у місце позбавлення волі в іншу місцевість».
Статтею 21 КПК (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень) зазначається:
«1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. 2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. 3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. 4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України».
Суддя Броновицька О.В., добре володіючи інформацією щодо не виконання слідчим і прокурором дюжини ухвал суду стосовно внесення до ЄРДР усіх відомостей про вчинені кримінальні правопорушення, чомусь знехтувала прямими вимогами КПК України, ст.129-1 Конституції України та практикою ЄСПЛ, адже не зобов’язала даних осіб виконати вимоги цих ухвал суду, а своїм неправосудним рішенням – перешкодила їх виконанню у подальшому, що є злочином і дисциплінарним проступком.
Відповідно до вимогам ст.370 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого має бути законною, обгрунтованою
та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального і процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції).
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано параграфом 1 Глави 26 КПК України.
Враховуючи вимоги ч.6 ст.9 КПК України, за якими у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюються або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Слідчий суддя Броновицька О.В. під час прийняття рішень за скаргами особи 1 на Постанови слідчого про закриття кримінальних проваджень залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. За таких обставин слідчий суддя Броновицька О.В., постановивши вищевказані неправосудні Ухвали у трьох судових справах, фактично істотно порушила вимоги КПК України.
При цьому слід особливо зазначити, що суддя Броновицька О.В. винесла біля 9 неправосудних ухвал, якими в значній мірі нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на сотні мільйонів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону». Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо. Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст.6 Конвенції є право на розумний строк розгляду.
Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні ст.6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов’язкові для виконання рішення; 2) обов’язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4) гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи. Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону. Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.
Якщо добре проаналізувати вищенаписане, то хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі шести років гинуть в ООС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Броновицька О.В. через свою бездарність, протиправність, неадекватність і ненормальність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, суддя Броновицька О.В. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій диверсантці фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Броновицька О.В. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.3 ст.375, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вищевказані судові справи також витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Броновицької О.В. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Броновицької О.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Броновицька О.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, затягує розгляд судових справ на вкрай нерозумний строк, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, саботує роботу суду і створює диверсії, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Броновицька О.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Броновицькою О.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Броновицької О.В. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Броновицькою О.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.375, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Броновицькою О.В. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Броновицької О.В., яка регулярно та грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — щодо відкриття дисциплінарної справи. Також сподіватимемося на суспільний резонанс небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 1

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 375

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 366

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 364

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 396

Броновицька Оксана Валентинівна ЄРДР 170

Звільнення судді Броновицької з посади судді

Дисциплінарне провадження на суддю Броновицьку

Порушення суддею Броновицькою присяги судді

Суддя Броновицька неправосудна ухвала

Оскарження постанови про закриття кримінального провадження

Оскарження постанови про закриття кримінального провадження 2

Суддя Броновицька ухвала кримінал 1

Суддя Броновицька ухвала кримінал 2

9 comments

  • цеж якою тупоголов*ю потрібно бути що б не знати таких простих азів кпк. а може вона і вправду шиз*нута, раз і до тепер не замужем. чоловіки від доброї жінки так просто втікати не будуть

  • Судя по тому как на эту сте-ву Броновицкую столько раз жаловались люди в дисциплинарную комисию то можно логически предположить что она больная на всю голову! и скорее всего эта болезнь у нее тянется от самого рождения

  • ця скажена собака переслідує навіть адвокатів за їх справедливу позицію: пише скарги у км кдка. типічний маніакальний синдром (психічного розладу)!

  • Суддя Деснянського районного суду м. Києва Броновицька О.В. покриває злочинну діяльність прокурорів, які під час Революції гідності переслідували учасників майдану та мордували їх в СІЗО http://proisvol.info/2016/09/16/prokuror-krivovyaz-ivan-ivanovich-krishuye-podatkovix-zlochinciv/, а також нахабно співпрацює з ними (на прикладі прокурора Київської місцевої прокуратури №3 Кривов’яза І.І.) http://proisvol.info/2016/12/04/antiderzhavna-diyalnist-i-sabotazh-suddi-bronovicko%D1%97-o-v/

  • Это какойто невероятный ужас. Как можно допускать к работе такую тупую судью, которая на самом то деле даже не знает того, что нельзя пропустить сроки для обжалования постановления о закрытии криминального дела, копии которого следователь не дал заявителю?!

  • Это жалкое ничтожество, если бы жило в нормальной стране, то за свои преступления давно гнило бы на каторге. Это же каким выродком надо быть, чтобы попирать права народа в то время, когда идет братоубийственная война, и когда ее толстый зад умирая защищают молодые парнишки! Даже при Сталине таких мародеров расстреливали без суда и следствия!

  • Судья Броновицкая – это даже не человек, а жалкое подобие стервятника, постоянно ищущего возможности поживиться на мародерстве и взятках.

  • Эта судья явно с психическими отклонениями. Кроме того, тупизм так и прет из нее!

Залишити відповідь до Руслан Скасувати відповідь