Кравченко Ярослава Володимирівна

Кравченко Ярослава Володимирівна саботує роботу НАБУ

НАБУ, Новости, Популярные новости

12.12.2016 року особа 1 подав на особистому прийомі в НАБУ на ім’я керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України заяву за вих. № 770/11 про вчинене кримінальне правопорушення директором Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, Головним архітектором Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, директором КП «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району м.Києва Корчемлюком О.Л., директором житлово-експлуатаційної дільниці № 209, ВО голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Лозовим В.Б., Головою Київської міської державної адміністрації Кличком В.В., а також заяву за вих. № 768/10 про вчинене кримінальне правопорушення керівником Рівненської обласної прокуратури Соболем О.М., а також слідчими вказаної прокуратури Демчук П.Ю. і Бабич О.А. та процесуальними керівниками у кримінальному провадженні №42016000000001525 Рункевичем Б.М. і Ідрісовим Р.М. за правовою кваліфікацією – ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396 КК України.
В якості доказів вчинення кримінального правопорушення особа 1 додав до вказаної вище заяви наступні копії документів:
— запиту за вих. № 04/16 від 30.01.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 02.02.2016 року;
— повторного запиту за вих. № 15/16 від 12.02.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 15.02.2016 року;
— вимоги за вих. № 29/16 від 17.02.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 22.02.2016 року;
— заяви за вих. № 66 від 06.04.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 08.04.2016 року;
— заяви за вих. № 77 від 04.05.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 06.05.2016 року;
— заяви за вих. № 76 від 04.05.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції 06.05.2016 року;
— фотографії зведення незаконних споруд;
— листа за № 3560/0/21/27-16 від 15.03.2016 року;
— листа від 08.02.2016 року за № 101-1122/02 з Дарницької держадміністрації в м.Києві;
— листа за № 057022-2463 від 11.02.2016 року з Департаменту земельних ресурсів;
— Постанови від 30.08.2016 року про закриття кримінального провадження за №42016000000001525 від 07.06.2016 року;
— заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 252/30 від 01.08.16 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення заяви 03.08.2016 року уповноваженому Кондратюк;
— клопотання за вих. № 183/17 від 18.07.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення клопотання 20.07.2016 року уповноваженому Бега;
— клопотання за вих. № 177/17 від 18.07.2016 року;
— рекомендованого повідомлення про вручення клопотання 20.07.2016 року уповноваженому Бега;
— диск ДВД-Р із копією аудіо-відеозвукозапису за № ZЕ5820-DVR-J47F4.
У вказаних вище заявах особа 1 зазначив таке: «Одночасно повідомляю, що дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року, і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону. Дана заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст.214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» за № 137 від 06.04.2016 року підлягає реєстрації та подальшому розгляду в порядку КПК України».
13.12.2016 року, листом за вих. № 111-006/45044, особу 1 було повідомлено керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Кравченко Ярославою Володимирівною та юрисконсультом Савченко Л.В. про те, що йому відмовлено у внесенні до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року про вчинення кримінального правопорушення. Цією ж самою датою було повідомлено особу 1 листом за вих. № 111-006/45047 керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Кравченко Ярославою Володимирівною та юрисконсультом Савченко Л.В. про те, що йому також відмовляється у внесенні до ЄРДР відомостей його другої заяви за вих. № 768/10 від 12.12.2016 року про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно, вказані вище два листи стали неспростовними доказами вчинення кримінального правопорушення керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Кравченко Я.В., яка перевищила власні повноваження, вчинила службове підроблення та приховала вчинені злочини фігурантів у справі провадження, так як:
1) Кравченко Я.В. не являється детективом і не має жодного відношення до ГПД НАБУ;
2) Кравченко Я.В. фізично і юридично не мала права перебирати на себе повноваження керівника ГПД НАБУ, на ім’я якого особа 1 подавав 12.12.2016 року свої дві заяви за вих. № 770/11 та № 768/10 про вчинення кримінального правопорушення;
3) дві заяви особи 1 насправді були поданими виключно на підставі ст.214 КПК України, а тому не підлягали розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян», про що особа 1 у тексті своєї заяви за вих. № 770/11 та № 768/10 присвятив два окремих абзаци, виділений жирним кольором;
4) норми КПК України і Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) передбачають обов’язковість внесення до ЄРДР відомостей практично всіх заяв про вчинене кримінальне правопорушення;
5) чинний кримінально-процесуальний Кодекс передбачає обов’язковість внесення до ЄРДР відомостей практично любих заяв про вчинення кримінального правопорушення, «не залежно від територіальної юрисдикції і професійної компетентності органу досудового розслідування»;
6) у відповідності до п.3.1.1 Наказу Генерального прокурора України за №139 від 06.04.2016 року, перекидання заяв про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування має одночасно відбуватися з внесенням до ЄРДР відомостей заяв про вчинене кримінальне правопорушення;
7) у відповідності до п.3.1.1 Наказу Генерального прокурора України за №139 від 06.04.2016 року, перекидання заяв про вчинене кримінальне правопорушення до іншого органу досудового розслідування має визначатися виключно Генеральною прокуратурою України;
8) подані особою 1 дві заяви про вчинене кримінальне правопорушення насправді були підслідними органам ГПД НАБУ, так як в заяві було вказано ч.2 ст.364 і ч.2 ст.368 КК України;
9) у відповідності до положення ст.214 КПК України, без попереднього внесення до ЄРДР відомостей заяви про вчинене кримінальне правопорушення, Кравченко Я.В. не мала права на проведення будь-яких слідчих дій;
10) Кравченко Я.В. перекинула дві заяви особи 1 про вчинення правопорушення до прокуратури м.Києва, в той час як дана прокуратура на той час уже втратила право на проведення розслідування.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей поданих особою 1 двох заяв про вчинене кримінальне правопорушення у визначений КПК строк, була предметом оскарження в суді.
Відтак, особа 1 в подальшому двічі оскаржив бездіяльність керівника ГПД НАБУ, за результатами чого слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва було зобов’язано останнього внести до ЄРДР відомості двох заяв особи 1 за вих. № 770/11 та № 768/10 від 12.12.2016 року, про що повідомити заявника. Останнє стало більше чим прийнятним доказом вчиненого кримінального правопорушення керівником Управління по роботі з громадськістю НАБУ Кравченко Ярославою Володимирівною та юрисконсультом Савченко Л.В.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення – унесення за нею відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Крім того, згідно із положенням п.п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.16 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відомостей про правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Статтею 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень) встановлено:
«1.Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років». З об’єктивної сторони злочин може вчинятися у формі; 1) перевищення влади або 2) перевищення службових повноважень, які завдали істотної шкоди. Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції. Саме у цьому полягає принципова відмінність цього злочину від зловживання владою або службовими повноваженнями, при якому службова особа в межах її повноважень, визначених законом, використовує їх всупереч інтересам служби. На відміну від загального складу зловживання владою або службовим становищем (ст.364 ККУ) перевищення влади або службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Його об’єктивну сторону характеризує лише вчинення службовою особою дії. Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходять за межі цих повноважень. Перевищення службових повноважень — це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Судова практика виходить з того, що як перевищення влади або службових повноважень кваліфікуються: а) вчинення дій, які є компетенцією вищої службової особи даного відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій одноособове, тоді як вони могли бути здійснені лише колегіальне; в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення. — за відсутності цих умов; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти. Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ст.365 ККУ, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у т.ч. для винного, безсумнівний, відвертий.
Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з’ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.
Відповідно до статті 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем), передбачено таке:
«1.Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням.
Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:
1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах
третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Таким чином, з об’єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди. Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред’явлення вимог, а також прийняття рішень, обов’язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов’язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб. Зловживання службовим становищем — це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов’язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем — це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена. Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв’язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність Передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов’язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість). Словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності керівника Управління по роботі з громадськістю НАБУ Кравченко Ярослави Володимирівни та юрисконсульта Савченко Л.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що подані особою 1 заяви за вих. № 770/11 та № 768/10 від 12.12.2016 року також витікають з предмету його громадської діяльності, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. слід розцінювати як таку, що направлена на перешкоджання виконанню його обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до антикорупційних органів і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Кравченко Я.В. і Савченко Л.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органу НАБУ. Саботаж і бойкотування належної роботи органу НАБУ прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до УВК НАБУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Кравченко Я.В. і Савченко Л.В. Очікуємо результатів адекватного реагування УВК НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Кравченко Ярослава Володимирівна

Кравченко Ярослава Володимирівна НАБУ

10 comments

  • Еще одной забулдыге мартышке дали примерить очки. Не успели затурканного мержука уволить, как на тебе — кравченко ярославу посадили на его место рулить. не проще ли было сперва этих неотесанных турков обучить хотя бы пониманию того, что кпк сильно отличается от закона об обращения граждан? Когда наконец в этом долбаном набу появится отдельный кабинет для приема людей, которые обращаются в порядке статьи 214 кпк украины?

  • А я би цю недолюдину і пройдисвітку поставив би на окружній. Нехай би там Ярослава Кравченко водіям-дальньобійщикам ширинки слюнявила

  • Еще одна полуобразованная шалава с окружной так и норовит порулить в набу!

  • Сперва был руководителем управления Владимир Мержук, потом его сменила — Ярослава Кравченко. Неделю назад, обратившись в НАБУ, смотрю — снова руководит управлением Владимир Мержук. Это что, антикорупционный онанизм? Я так понимаю: если есть два должностных урода, которые не справляются со своими обязанностями, то нужно увольнять их с работы и ставить во главе управления третьего, а не запудривать глаза народу преступниками Владимиром Мержуком и Ярославой Кравченко, которые оба находятся в досудебном расследовании по дюжину открытых против них криминальным делам!

  • Как это понять? Эта Кравченко — ворюга! Как при Януковичу воровала, так и теперь ворует. Во дает свол*чь. Гляньте на ее декларацию за 2015 год. Прямь сирота казанская!

  • Ця Ярослава є мудаком і дурепою. НАБУ має закінчену су^ку. Закінчена неуч, а красти уже вміє з пеленок.

  • Хочу обратиться ко всем. За этой негодяйкой Ярославой Кравченко стоит сам Петя Порошенко.

  • Кто в набу эту стерву и последнюю курву пристроил. Тупее ее разве что в психушке можно встретить!

  • Еще одна продажная погань из НАБУ и путинская диверсантка. Мозгов абсолютный ноль и задница вся разорванная, а вот кресло под собой крепко-накрепко держит

Добавить комментарий