левченко Олег хостмайстер

Зрада ТОВ «Хостмайстер» і ТОВ «Центр інтернет-імен України»

Бизнес, Интернет, Новости

30.08.2016 року на російському веб-сайті було розміщено інформацію, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи 1. Оскільки домен до даного сайту делегується ТОВ «Центр інтернет-імен України» (ідентифікаційний код юридичної особи 35351405; місцезнаходження особи – 61146, м.Харків, вулиця Героїв праці, будинок 28, корпус «А», квартира 2; телефони: (057) 762-61-23, (057) 780-03-86,(093) 605-60-06; (099) 429-60-06, (096) 912-60-06, (044) 360-43-10, +7(499) 404-05-72; засновники: Михайлов Олексій (Ванкувер, Іст Кіт Роад, 120, квартира 104, Канада), Пташний Олексій Олегович (61146, Харківська обл., м.Харків, Московський район, вулиця Героїв Праці, будинок 28, корпус А, квартира 2), ТОВ “Днєпрінвест” (443008, Самара, вул. Калініна, будинок 14, 1-й поверх, позиція № 34-37, Російська Федерація); кінцевий бенефіціарний власник: Михайлов Олексій, Пташний Олексій Олегович, ТОВ “Днєпрінвест”, в особі Созонова Олексія Олександровича (Російська Федерація, Самарська область, місто Самара, Кіровський район, проспект Кірова, будинок 3/5 квартира 48) і Шарикова Сергія Миколайовича (Російська Федерація, Самарська область, місто Самара, Жовтневий район, вулиця Ново-Садова, будинок 22 квартира 30), то особа 1 у другій половині жовтня місяця 2016 року написав електронного листа на особисту адресу [email protected] директора вказаного підприємства Лобода Олександра Юрієвича. В даному листуванні Лобода О.Ю. обіцяв посприяти у видаленні незаконної інформації з веб-сайту, домен якого власне і обслуговує.
За його словами, він має звернутися до групи компаній (зазначення назви російського сайту 2), який особі 1 і повідомить про наслідки зробленої роботи по видаленню незаконно розміщеної інформації на вказаному вище сайті. Однак, взамін обіцяної допомоги, на особу 1 відразу обрушився шквал електронних листів з “пропозиціями” оплатити послуги певних компаній-посередників по видаленню незаконно розміщеної інформації, що тривав біля одного місяця. А оскільки особа 1 відмовився оплачувати саме такі послуги, то згодом йому надійшов ще один електронний лист від громадянки Росії Катерини Миколаєвої, яким остання повідомила його про те, що їхня російська компанія (зазначення назви російського сайту 2) не має ніякого відношення до веб-сайту, на якому розміщується незаконна інформація. Проаналізувавши інформаційні дані, які надала система who-is з даними листа громадянки Росії Катерини Миколаєвої, особа 1 прийшов до логічного висновку, що директор ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. вчиняє кіберзлочини та займається вимагательством. А саме, що директор ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. нібито делегує домен російського сайту (зазначення назви російського сайту 1), у якого насправді не виявилося ані власника, ані розпорядника.
Добре розуміючи, що директор ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. займається протиправними діями, особа 1 звернувся до директора ТОВ «Хостмайстер» Левченко Олега Михайловича з проханням розірвати (або призупинити) дію реселерської угоди з ТОВ «Центр інтернет-імен України» (ідентифікаційний код юридичної особи – 31306359; адреса – 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 18 та вул. Артема, 50; тел.: (044) 5941794, (044) 2336230; засновники: Кохманюк Дмитро Сергійович (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Вільгельма Котарбінського, будинок 10/12, квартира 40), Неверодський Петро Еммануїлович (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, Іванківський Тупік, будинок 16), Свиридов Ігор (94041, місто Маунтайн в’ю, вулиця Кастро, 120-335, США), Ткачук Роман Анатолійович (46016, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця 15 Квітня, будинок 35, квартира 13), Форсюк Віктор Васильович (03124, м.Київ, Солом’янський район, вулиця Героїв Севастополя, будинок 13-А, квартира 54), Стесін Андрій Вікторович (01054, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 88-92, квартира 28), Балабушевич Олексій Ростиславович (04108, м.Київ, Подільський район, проспект Правди, будинок 6-А, квартира 148), Гомон Віталій Анатолійович (58032, Чернівецька обл., місто Чернівці, Шевченківський район, вулиця Південно-Кільцева, будинок 19, квартира 30), Грабовецький Юрій Вікторович (02140, м.Київ, Дарницький район, вулиця Лариси Руденко, будинок 21-А, квартира 7), Долінська Тетяна Володимирівна (04107, м.Київ, вулиця Печенізька, будинок 9, квартира 103), Драчук Олександр Юрійович (86300, Донецька обл., місто Донецьк, Київський район, вулиця Іловайська, будинок 6, квартира 5), Михайленко Ігор Владиславович (61080, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, вулиця Машиністів, будинок 8, квартира 27), Ткаченко Світлана Юріївна (03190, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Салютна, будинок 42-46, квартира 50), Чалий Юрій Петрович (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, Першотравневий район, вулиця Полєтаєва, будинок 21, квартира 10), Щукін Сергій Павлович (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, Шевченківський район, вулиця Південно-Кільцева, будинок 7, квартира 103).
Однак, листом за № 324/12 від 28.12.2016 року, директор ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М. повідомив особу 1, що він не вважає злочином створення і надання технічних умов для кіберзлочинності і вимагательств директором ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лободою О.Ю. Тим самим директор ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М. зізнався, що він створив і фактично забезпечує умови для потенційного вчинення кіберзлочинів директором ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лободою О.Ю., при цьому чомусь не вважаючи себе співучасником цих самих злочинів.
Однак, кримінально-процесуальний і кримінальний кодекс України не поділяють такої чудернацької позиції далекого від юриспруденції директора ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М.
Небезпідставно вважаючи, що в діях директора ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. та директора ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст. 111, 189, 190 КК України, особа 1 подав до ГСУ СБУ заяву про вчинене кримінальне правопорушення.
ТОВ «Центр інтернет-імен України» і ТОВ «Хостмайстер», як це і витікає з вищенаписаного, активно підтримують російського агресора, з метою знищення української держави і повалення конституційного устрою (ознаки злочину – ст.111 КК України).
Лобода О.Ю. і Левченко О.М., використовуючи технічний потенціал власних фірм, фактично поширюють підривні ідеї Росії в Україні та посеред широкого загалу людей, в тому числі посеред бійців АТО та активістського руху опору.
Відповідальність за ст.189 КК України може наставати тоді, коли особа примушується до виконання (невиконання) існуючого зобов’язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством.
Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості.
Вимога виконати (не виконувати) зобов’язання, що виникло з підстав, не передбачених чинним законодавством, або не існуючого зобов’язання, або зобов’язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов’язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру, які ним не передбачені, кваліфікується як вимагання. Ще однією особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу, – щоб та особа передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру. У ряді випадків винний взагалі не може без певних дій потерпілого досягти злочинного результату (зокрема, коли від останнього вимагається вчинити такі дії майнового характеру, як наприклад, виконання на користь винного певної роботи). Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред’являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилити робити певним чином. Задум погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред’явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку.
Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб’єктивного ставлення до неї винного і суб’єктивного сприйняття її потерпілим. Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином. Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь-якій формі; усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки, та/або іншими способами. Водночас, для того щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого. В окремих випадках при вимаганні погроза може і не висловлюватись у звичайному смислі цього слова. Вимагач може обмежитись пред’явленням майнової вимоги, якщо розуміння об’єктивно існуючої погрози випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню, інших обставин, які дають підстави робити висновок про можливе заподіяння шкоди. У таких випадках вимагач розраховує, що потерпілому без пред’явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому або його близьким певної шкоди, якщо він не виконає пред’явленої вимоги. Погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого або його близьких родичів полягає у залякуванні зазначених осіб ущемленням їх прав, свобод або законних інтересів, перешкоджанням їх реалізації.
Обмеження, яким погрожує вимагач, має незаконний характер (за відсутності законних підстав, в порушення встановленого порядку тощо). Воно може стосуватися будь-яких конституційних та інших прав чи свобод людини і громадянина або будь-яких законних інтересів. Так, вимагач може погрожувати обмежити потерпілого в праві на свободу пересування, зустрічі і спілкуванні з певними особами, вільного вибору місця проживання, на свободу світогляду і віросповідання, на підприємницьку діяльність тощо. Погроза обмежити незаконні інтереси потерпілого або його близьких родичів не утворює складу вимагання. Зміст і обсяг, в яких винний погрожує обмежити права та законні права потерпілого або його близьких родичів, значення для кваліфікації не мають. Якщо винний реалізував свою погрозу й обмежив зазначені права або законні інтереси інших осіб, його дії за наявності для того підстав повинні отримувати додаткову правову оцінку, зокрема за статтями Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадаю дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як відомості, які ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (наприклад, повідомлення, про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь її хворобу) або їх розголошення є суспільно корисним (скажімо, інформація про вчинений злочин). Головне при цьому, щоб погроза розголосити такі відомості спроможна була примусити потерпілого виконати пред’явлену до нього вимогу. Погроза розголосити такі відомості – це погроза повідомити про них особам (або особі), яким вони невідомі, і чиє ознайомлення з ними небажане для потерпілого. Для наявності складу вимагання, поєднаного з пошкодженням чи знищенням майна, не потрібно, щоб потерпілому було завдано шкоди у великих розмірах, що необхідно при умисному знищенні або пошкодженні чужого майна (ч.1 ст.194 КК України). Для кваліфікації вимагання за ч.2 ст. 189 достатньо встановити, що мало місце безпосередньо пов’язане з майновою вимогою протиправне приведення певного майна у непридатність.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діях директора ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. та директора ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачений ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 190, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, позиція Левченко О.М. та Лободи О.Ю. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до суб’єктів приватного господарювання та до контролюючих органів вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Левченко О.М. і Лобода О.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, надають допомогу злочинним угрупуванням, займаються вимагательством, вчиняють шахрайства і державну зраду, перешкоджають діяльності громадських організацій, приховують вчинені злочини, при цьому перешкоджаючи роботі правоохоронних органів. Левченко О.М. і Лобода О.Ю. умисно вчиняють злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії на території м. Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці Левченко О.М. і Лободою О.Ю. вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає відповідні підстави вважати, що в діяльності Левченко О.М. і Лободи О.Ю. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Левченко О.М. і Лободою О.Ю. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.189, ч.3 ст.190, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Левченко О.М. і Лободою О.Ю. Очікуємо результатів адекватного реагування небайдужої громадськості і адекватної реакції не продажного мас-медіа.
03.04.2017 року, рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, було зобов’язано ГСУ СБУ внести до ЄРДР відомості даної заяви про вчинення кримінального правопорушення директором ТОВ «Центр інтернет-імен України» Лобода О.Ю. і директором ТОВ «Хостмайстер» Левченко О.М. за ст.111, 189, 190 КК України, однак через корумпованість ГСУ СБУ досі ніяких слідчих дій не проводиться.

Хостмайстер Левченко

levchenko_xostmajster_uxvala

12 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Микола
5 роки тому

На палю всіх оцих уродов і сепарів! За спиною героїв і смертників АТО ці зрадники наживаються. Їм насрати, що Україна на краю бездни!

Сашко
5 роки тому

Дані інтернет компанії активно співпрацюють з сепаратистами і російським ворогом. І це попри те, що зараз Україна по коліна у крові! Куди дивляться СБУ і Генпрокуратура?

Уля
5 роки тому

этих сепаратистских проституток нужно сжечь в огне их содружественного с Россией бизнеса!

Оля
5 роки тому

замасковані сепаратисти і диверсанти, які під виглядом підприємців зрадили Україну та забезпечують підривну роботу Кремля

Эмма
4 роки тому

Сепаратист в тилу у ворога, а СБУ типу нічого не помічає! А може все-таки не хоче помічати, бо сепаратист поділився з ними отриманими від ворога грошими за підривну діяльність в серці України?

Зоя
4 роки тому

тільки в Україні може бути таке, що б купка сепаратюг і диверсантів офіційно орудувала в центрі держави, а СБУ і РНБО, не кажучи вже про поліцію і прокуратуру, закривала на це очі.

Люба
4 роки тому

Поки керуватимуть ГПУ зеки і кумов’я президента країни, доти триватиме в державі хаос, поголовна корупція і зрада!

Жанна
4 роки тому

Не було більшої помилки в Україні чим допустили до влади іудеїв. Тому вони і навмисно зруйнували вщент державу, правоохоронні органи, СБУ, НАБУ, прокуратуру… Тепер нічого не мішає цим тарганам полонити в рабство не іудеїв!

Руся
4 роки тому

і дійсно, в СБУ і в поліції є спеціальні кібер-підрозділи. тоді чому вони не згортають ці дві шарашкіни кантори і не відправляють їх керівників на тюремні нари? відповідь дуже проста – корупція!

Леонід
4 роки тому

в жодній війні словяни не програли і поступилися ворогам своїми землями та промисловістю, людьми та моральними цінностями. однак, колишня могутня СРСР була так швидко зруйнована, що навіть опам’ятатися не успіла, коли взамін танків і артилерії до СРСР застосували систему хабарництва! отож, так само зараз вчиняють і з Україною: хабарями знищують увесь народ, так само як вже знищили економіку та індустрію…

Микола
4 роки тому

я думаю, що хостмайстер і центр інтернет-імен України надають щомісячні відкати посадовим особам з центральної виконавчої влади і роблять що хочуть. а по скільки в Україні повний правовий безлад, то ніхто з тих чиновників не боїться відповісти за вчинений злочин. виходить так, що правоохоронну систему самі олігархи і зломали для того що б не боятися брати хабарі за все і будь де.

Оксана
4 роки тому

тоді навіщо порошенко всім лапшу навуха вішає що ми йдемо до європи? хіба ж там не знають що вони з неми усіма тут роблять? виходить так, що вони насправді нас ніколи до себе не примуть в ЕС. це все ігри для ідіотів! вони прекрасно знають чим їм це буде чревато. так що спасибі усім олігархам-іудеям за солодкий обман!