gregul-oleg-vasilovich-foto

Клондайк Грегуль Олега Васильовича — значок і мантія судді

Новости, Популярные новости, Суды

В Деснянському районному суді міста Києва знаходиться на розгляді цивільна справа за № 754/16191/16-ц за позовом особи 1 до особи 2 про визнання Договору на розробку веб-сайту за № 1902/2016 від 19.02.2016 року не дійсним і не виконаним, стягнення заборгованості за невиконане зобов’язання, про відшкодування завданої моральної і матеріальної шкоди та упущеної вигоди.
29.03.2018 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Таран Наталія Григорівна, нахабно порушивши вимоги ст.ст. 78, 81, 83, 89, 95, 100 ЦПК України залишила позовну заяву особи 1 без руху. В якості доводів суддя Таран Н.Г. посилалася на наступне (Цитата):
1) «Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на як на момент подачі позову до суду, так і на момент винесення ухвали) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав»;
2) «Вказане положення застосовується у справах, пов’язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, однак зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що вирішення спору стосується порушення прав заявника, як учасника бойових дій, тому він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»; 3) «Така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 12.02.2018 року справа № 820/4260/17»; 4) «Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду».
Як витікає з матеріалів судової справи № 754/16191/16-ц, підставою для прийняття Ухвали № 754/16191/16-ц від 29.03.2018 року суддею Таран Н.Г. стало подане відповідачем клопотання від 12.03.2018 року «Про постанову (винесення) ухвали про усунення недоліків шляхом зобов’язання позивача оплатити судовий збір», до якого він долучив належним чином не завірену копію витягу з електронної системи Державного реєстру судових рішень – Ухвалу Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 820/4260/17 судді Шарапа В.М.
У відповідності до вищенаписаного, суддя Таран Н.Г. незаконно винесла судове рішення, опираючись лише на Ухвалу Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі № 820/4260/17 судді Шарапа В.М., яка не може вважатися належним і припустимим доказом, а також за відсутності у судовій справі жодного доказу про надсилання позивачу копії саме такого доказу. Крім того, відповідно до п.6 ч.2 ст.36 Закону № 2453-VI, роз’яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України і Верховного суду України носять суто рекомендаційний характер.
В Україні на сьогоднішній день не практикується прецедентне право, як це робиться у Великобританії. Україна і близько не може порівнюватися з рівнем культурного, економічного, соціального, політичного, етичного, естетичного, юридичного, морального і т.п. рівня розвитку.
Крім того, залучаючи в одній судовій справі, в якості не належного доказу приклади судових Ухвал в інших судових справах, зацікавлена сторона актуального судового провадження позбавлена права на ознайомлення зі всією судовою справою, за якою колись приймалися певні Ухвали, а відтак не можна достеменно переконатися, що архівна і актуальна судові справи — тотожні. Простіше кажучи, з Ухвали у справі № 820/4260/17 не можна лише по декілька словам як то, «…зі змісту позовної заяви не вбачається, що вирішення спору стосується порушення прав заявника, як учасника бойових дій», адже у вказаній Ухвалі судді Шарапа В.М. відсутні відомості щодо суті справи.
Відповідно, посилання судді Таран Н.Г. на практику судових рішень (тобто, на судову справу №820/4260/17) при винесенні нею Ухвали у провадженні №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року було протиправним, безграмотним, не етечним та безглуздим вчинком. Крім того, суддя Таран Н.Г. навмисно підмінила у своїй неправосудній Ухвалі поняття «судова Ухвала» на поняття — «судове Рішення», які мають зовсім різне процесуальне значення. Тобто, суддя Таран Н.Г. посилалась в своїй неправосудній Ухвалі на Постанову Верховного суду від 12.02.2018 року справа № 820/4260/17», тоді як відповідач до справи саме такого документу не залучав, що наглядно видно в його клопотанні від 12.03.2018 року, де даний документ був ним викресленим. І що найцікавіше, у реєстрі судових рішень відсутнє саме таке Рішення, на яке безпідставно посилається суддя Таран Н.Г. в Ухвалі у судовій справі №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року.
Також, суддя Таран Н.Г., зазначивши в Ухвалі у судовій справі №754/16191/16-ц від 29.03.2018 року таке: «…однак зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що вирішення спору стосується порушення прав заявника, як учасника бойових дій, тому він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», адже це речення не пояснює учасникам судового процесу, що саме їй не вбачається, так як позивач подав цей позов, що на 100% пов’язаний з порушенням його прав і його статусу як учасника бойових дій.
У відповідності п.8 ст. 11 (Гласність і відкритість судового процесу) Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки». У відповідності до статті 211 ЦПК України, «п.1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. 4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань». Однак, 02.05.2018 року та 04.05.2018 року суддя Таран Н.Г. протизаконно проводила два окремих судових засідання в своєму робочому кабінеті, що було протизаконно і зневажливо до учасників судового процесу.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. знаходилася на розгляді судова справа за № 754/14812/16-к стосовно оскарження бездіяльності керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова Костянтина Євгенійовича, допущену ним при розгляді заяви за вих. № 705/20 від 28.11.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 3 Д.Терещенко.
Вважаючи, що з етичних і процесуальних міркувань, слідчий суддя Броновицька О.В. у судовій справі за № 754/14812/16-к не має права брати участь, особа 1 заявив їй відвід 05.12.2016 року. У відповідності до ст.35 КПК України, заяву про відвід слідчому судді Броновицькій О.В. було розподілено на слідчого суддю Деснянського районного суду м.Києва Таран Н.Г. 12.12.2016 року суддя Таран Н.Г., у злісне порушення вимог п.3 ст.306 КПК України, розглянула заяву про відвід слідчого судді Броновицької О.В. без участі заявника, за результатами чого винесла неправосудну Ухвалу у судовій справі № 754/14812/16-к від 12.12.2016 року. Виходячи з тексту даної Ухвали випливає те, що суддя Таран Н.Г. насправді навіть не читала заяву про відвід слідчого судді Броновицької О.В., адже у своїй протиправній Ухвалі не надала жодної оцінки наступним кричущим фактам.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. перебувала на розгляді судова справа за № 754/12350/16-к стосовно оскарження бездіяльності керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова К.Є., допущену ним при розгляді заяви за вих. № 480/25 від 26.09.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення начальником СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві у кримінальному провадженні за номером 32016100030000069 від 27.09.2016 року за правовою кваліфікацією – ст. 382, 396 КК України.
25.10.2016 року особа 1 подав через канцелярію Деснянського районного суду м.Києва клопотання судді Броновицькій О.В. про перенесення судового засідання у судовій справі № 754/12350/16-к через потребу бути присутнім на паралельному судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва, про що і надав копію підтверджуючого документу.
Працівники канцелярії Деснянського районного суду м.Києва зареєстровали дане клопотання під номером 41366 та відразу передали його для виконання помічникам судді Броновицької О.В.
03.11.2016 року, без участі скаржника, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. винесла неправосудне рішення у судовій справі № 754/12350/16-к.
Крім того, суддя Броновицька О.В., своєю Ухвалою за № 754/12350/16-к від 03.11.2016 року, вчинила службове підроблення, адже:

1) неправдиво зазначила, що особа 1 був присутнім на судовому засіданні 03.11.2016 року;
2) неправдиво зазначила, що вимоги Ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва у судовій справі № 754/11078/16-к від 13.09.2016 року були виконаними в повному обсязі;
3) неправдиво зазначила, що клопотання за вих. № 457/15 від 15.09.2016 року було розглянутим;
4) неправдиво зазначила, що згідно витягу з кримінального провадження № 32016100030000069 від 27.09.2016 року, було в повній мірі виконано Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва у судовій справі № 754/11078/16-к від 13.09.2016 року;
5) неправдиво зазначила, що у діях начальника СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві немає складу злочину;
6) незаконно вийшла за межі розгляду судової справи № 754/12350/16-к та зухвало перевищила свої повноваження, що обмежено п.3 ст.26 КПК України.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. перебувала на розгляді друга судова справа за № 754/12099/16-к стосовно оскарження бездіяльності керівника Київської місцевої прокуратури №3 Антипова К.Є., допущену ним при розгляді заяви від 26.09.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення прокурором Кривов’яз І.І. та заступником начальника відділу вказаної прокуратури за правовою кваліфікацією – ст.365, 368, 396 КК України.
25.10.2016 року особа 1 подав через канцелярію Деснянського районного суду м.Києва клопотання судді Броновицькій О.В. про перенесення судового засідання у судовій справі № 754/12099/16-к через потребу бути присутнім на паралельному судовому засіданні в Печерському районному суді м.Києва, про що і надав копію підтверджуючого документу.
Працівники канцелярії Деснянського районного суду м.Києва зареєстровали дане клопотання під номером 41365 та відразу передали його для виконання помічникам судді Броновицької О.В.
14.11.2016 року, без участі скаржника, слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва Броновицька О.В. винесла неправосудне рішення у судовій справі № 754/12099/16-к.
Крім того, суддя Броновицька О.В., своєю Ухвалою за № 754/12099/16-к від 14.11.2016 року, вчинила службове підроблення, адже:
1) неправдиво в Ухвалі зазначила, що у скаржника не було потреби додатково надавати свідчення та долучати до справи провадження докази вчинення злочину прокурором Кривов’яз І.І. та заступником
начальника відділу Київської місцевої прокуратури №3;
2) порушила вимоги п.3 ст.306 КПК України в контексті розгляду судової справи без участі скаржника;
3) приховала від судового розгляду той факт, що заступник начальника відділу Київської місцевої прокуратури №3 прибув на судове засідання фактично у свій вихідний день;
4) приховала від судового розгляду той факт, що прокурор Кривов’яз І.І. та заступник начальника відділу Київської місцевої прокуратури №3 приховали вчинені податкові злочини ФОП Ременнікова Сергія Віталієвича та керівника проекту «Студія Мотильок» Оленою Кір’яновою;
5) приховала від судового розгляду той факт, що судом вже було визнано бездіяльними прокурора Кривов’яза І.І. щодо невнесення до ЄРДР відомостей заяви про вчинення кримінального правопорушення ФОП Ременніковим С.В. та керівника проекту «Студія Мотильок» Оленою Кір’яновою;
6) приховала від судового розгляду той факт, що прокурор Кривов’яз І.І., будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 32016100030000069 від 27.09.2016 року, вступив у злочинний зговір із слідчим СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. та зумисно не внесли до ЄРДР всіх кваліфікаційних статей вчиненого злочину ФОП Ременніковим С.В. та Оленою Кір’яновою;
7) незаконно вийшла за межі розгляду судової справи № 754/12099/16-к та зухвало перевищила свої повноваження, що обмежено п.3 ст.26 КПК України.
В судовому провадженні слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Броновицької О.В. перебувала на розгляді третя судова справа за № 754/14437/16-к стосовно оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Юрія Івановича.
При розгляді скарги за вих. № 706/20 від 21.11.2016 року щодо оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І., слідчий суддя Броновицька О.В. вчинила наступні неправомірні дії:
1) відмовила особі 1 у доступі до правосуддя, тим самим порушивши вимоги ст.55 Конституції України та ст.13 Конвенції по правам людини;
2) неправдиво зазначила в Ухвалі, що особа 1 порушив терміни для оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І.;
3) перевищила свої повноваження, вимагаючи поновлення нібито пропущеного строку для оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчим Бойко Ю.І., при тому всьому що слідчий копії Постанови скаржнику не надавав (!);
4) протиправно повернула оскарження Постанови від 28.09.2016 року про закриття кримінального провадження за № 32016100030000059 від 12.08.2016 року слідчого Бойко Ю.І. Крім того, слідчий суддя Броновицька О.В. впродовж 3 (трьох) місяців не надає особі 1 копії Ухвали у судовій справі № 754/12099/16-к, а ті ухвали, які вона надавала із запізненням у два-три місяці, не відповідали жодним вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва…».
На підставі усього вищенаписаного, а також керуючись ст. 3, 8, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 6,13 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Першого протоколу Конвенції, п.4 ч.1 ст. 20, ч.2 та ч.3 ст. 23, ст. ст.24, 25 ЦПК України, особа 1 заявив 04.05.2018 року відвід судді Таран Н.Г. у судовій справі № 754/16191/16-ц. При чому, до заяви про відвід особа 1 в якості належних доказів долучив біля 120 (сто двадцять копій документів) та копію аудіо- відеозапису. У відповідності до ст.11(1) ЦПК, заяву про відвід судді Таран Н.Г. було розподілено на суддю Деснянського районного суду м.Києва Грегуль Олега Васильовича. 04.05.2018 року суддя Грегуль О.В. розглянув відвід судді Таран Н.Г. у судовій справі № 754/16191/16-ц, за результатами чого виніс неправосудну Ухвалу. Більше того, даний суддя в своїй аутсайдерській Ухвалі нагло збрехав що «…04.05.2018 року до канцелярії суду надійшла заява…(ПІП заявника) про відвід судді…», чого насправді не було. Також суддя Грегуль О.В. безсоромно збрехав що «…заявник посилаючись на те, що він не погоджується із процесуальними рішеннями судді Таран Н.Г…», чого в заяві вказаним не було.
Виходячи з тексту Ухвали судді Грегуль О.В. випливає те, що він навіть не читав заяву про відвід судді Таран Н.Г., адже у своїй Ухвалі не надав жодної оцінки вищевикладеним фактам свавілля, безчинності, безграмотності, упередженості, перевищення службових повноважень, шахрайствам, власній зацікавленості у результатах розгляду судової справи та фактам переслідування особи 1 суддею Таран Н.Г. за його тверду громадську позицію і боротьбу з такими як вона безчесними суддями.
Постановляючи злочинну Ухвалу у судовій справі № 754/16191/16-ц суддя Грегуль О.В. лише зазначив таке (Цитата): «У заяві про відвід судді не викладено обставин і не зазначено правових доказів, які б в свою чергу, давали правові підстави для відводу (самовідводу) судді. Заявник фактично не погоджується з процесуальними рішеннями судді, що в свою чергу не є правовою підставою для відводу судді» (копія даної Ухвали розміщується в кінці даної веб-сторінки).
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності судді Грегуль О.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Грегуль О.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Грегуль О.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищив службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Грегуль О.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Грегуль О.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Грегуль О.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Грегуль О.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.375, ч.2 ст.396, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Грегуль О.В. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Грегуль О.В., який зухвало порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і Вищої Ради юстиції України, а також резонансу небайдужої міжнародної і вітчизняної громадськості та належної реакції мас-медіа.

gregul-oleg-vasilovich-shaxrajska-uxvala

6 comments

  • у корупційної хапуги настільки обріс мозок жиром, що остаточно втратив обережність щодо публічних розваг і витрат незаконно нажитого добра із своїми байстрюками

  • я би назвав це гідним викликом для усього українського суспільства і для президента україни, у якого і без того репутація козлиною мочою замочена. мовляв, дивіться дурнуваті лохи як я і мої розбещені діти вас давно розводимо…

  • ця нахабна потвора навіть не одіває на своїх судових засіданнях значка і мантії судді, попри те що він добре бачив що його активісти знімають на відео.

  • з однієї сторони, це дуже нахабна і безвідповідальна істота, а з іншої — безграмотна і нікчемна. навіть дурепа не проводив би судове засідання у своїй кімнаті, не кажучи вже що — без начка і без мантії, якщо побачив би що його на відеокамеру знімають громадські активісти. не здивуюся, якщо ця нездара досі не знає, що нормами КПК і ЗУ «Про судоустрій і ставтус суддів» це заборонено!

  • Жуть яка. Ухвала судді Грегуль зовсім не відповідає вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ»:
    — не завірена гербовою печаткою;
    — не містить помітки про набрання законної сили;
    — не містить дати набрання законної сили;
    — не містить підпису і прізвища секретаря;
    — не містить запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали…
    Не схоже що цей аутцайдер є суддею чи юристом.

  • схоже що цей мудак взагалі забив на значок і мантію судді, рівно як і на свого шоколадного боса. от і скажіть що такі як суддя грегуль конче потрібні Україні для відбудування світлого майбутнього? а може пан порошенко такими як оця потвора хвастається перед Анлелою Меркель і Дональдом Трампом як іміджевими взірцями слуг світової феміди? думаю що вказані лідери скоріше в огні згоріли б аніж посадили би в крісло судді таких неотесаних мавп.

Добавить комментарий