dovgolevskij-oleksandr-viktorovich

Хабарники і зрадники ДФС: Довголевський О.В., Адарченко Д.С.

ГФС, Новости

27.02.2018 року особа 1 подав на ім’я начальника СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (87549, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. А.Куїнджі,93) Константинової Оксани Миколаївни заяву за вих. № 2244/27 про вчинене кримінальне правопорушення директором ТОВ «Металург-Спорт» Кір’яновою Оленою Іванівною, 18.11.1973 року народження, що зареєстрована в м.Маріуполь по вул. Будівельників, 113, кв.59 (фактично проживає у свого сожителя-подільника Ременнікова Сергія Віталійовича в м.Києві по пр-ту Лісний, 35, кв.137) за кваліфікаційними статтями вчиненого злочину — п.2 ст.205, п.2 ст.212 КК України.
Враховуючи те, що начальник СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинова Оксана Миколаївна покрила вчинений злочин директора ТОВ «Металург-Спорт» Кір’янової Олени Іванівни, при цьому явно з корупційних міркувань, так як категорично відмовилася виконати покладені на неї державою функції — внести до ЄРДР відомості поданої особою 1 заяви за вих. № 2244/27 від 27.02.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення директором ТОВ «Металург-Спорт» Кір’яновою Оленою Іванівною, останній 26.03.2018 року оскаржив злочинно-корупційну бездіяльність Константинової Оксани Миколаївни в Жовтневому районному суді м.Маріуполя Донецької області.
05.04.2018 року, нібито з метою належного виконання Ухвали № 263/3092/18 від 26.03.2018 року слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області, начальник СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинова Оксана Миколаївна «забезпечила» внесення до ЄРДР відомості заяви особи 1 за вих. № 2244/27 від 27.02.2018 року, однак не за вказаними ним кваліфікаційними статтями вчиненого злочину, з метою повторного покривання вчинених злочинів директора ТОВ «Металург-Спорт» Кір’янової Олени Іванівни.
У відповідності до витягу з ЄРДР № 32018050290000009, Константинова Оксана Миколаївна навмисно послабила статтю вчиненого злочину з більш важкої на менш важку — з п.2 ст.205, п.2 ст.212 КК України на п.1. ст.212 КПК України, що є злочином, передбаченим ст.382, 396, 256 ККУ.

26.04.2018 року, у відповідності до п.5. ст.214, п.2 ст.55 та ст.534 КПК України, а також керуючись ст.56, 220 КПК України та статтями 57, 129 Конституції України, особа 1 подав на ім’я начальника СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинової Оксани Миколаївни клопотання за вих. № 2318/26 про вчинення низки процесуальних дій, в тому числі:
— усунути від ведення кримінального провадження №32018050290000009 від 05.04.2018 року слідчого Довголевського О.В.;
— виконати Ухвалу слідчого судді у справі №263/3092/18 від 26.03.2018 року в повному обсязі;
— у належний спосіб внести до ЄРДР короткий виклад обставин заяви за вих.№ 2244/27 від 27.02.2018 року, із обов’язковим зазначенням прізвищ та імен осіб, що вчинили злочин;
— зазначити в ЄРДР вказані у заяві всі статті, за якими було кваліфіковано вчинення злочину фігурантами у справі провадження (п.2 ст.205, п.2 ст.212 КК України);
— надати Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
— повідомити імена процесуальних керівників у даному провадженні;
— повідомити імена слідчих у даному кримінальному провадженні;
— якнайскоріше допитати у справі провадження як потерпілого;
— повідомити до 72 годин про наслідки розгляду даного клопотання.
15.05.2018 року, начальник СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинова Оксана Миколаївна «забезпечила» розгляд клопотання за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року заступником начальника управління — начальником першого відділу розслідування кримінальних проваджень Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Адарченко Денисом Сергійовичем. Як витікає з його листа за вих.№777/05-19-23-01 від 15.05.2018 року, особа 1 нібито не являється стороною у справі провадження і що йому не дозволяється подавати будь-які звернення органу досудового розслідування, заявляти відводи слідчому та просити Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що начальник СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинова Оксана Миколаївна показала у всій своїй красі свою бездарність, безграмотність і злочинність, особа 1 повторно оскаржив її злочинну бездіяльність слідчому судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області. Ухвалою у судовій справі № 263/6253/18 від 24.05.2018 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області зобов’язав начальника СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинову Оксану Миколаївну розглянути подане особою 1 клопотання за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року.
11.06.2018 року, начальник СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Константинова Оксана Миколаївна, імітуючи виконання Ухвали слідчого судді у судовій справі № 263/6253/18 від 24.05.2018 року, повторно «забезпечила» розгляд клопотання за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року слідчим 1-го ВР КП СУ ФР Маріупольської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Довголевським Олександром Вікторовичем. Як витікає з листа за вих.№916/05-19-23-01 від 11.06.2018 року, особа 1 нібито не являється стороною у справі провадження і що йому не дозволено подавати будь-які звернення до органу досудового розслідування, заявляти відводи слідчому та просити Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні. Крім того, слідчий Довголевський О.В. надіслав рекомендованим листом копію Постанови від 14.05.2018 року про не визнання особи 1 потерпілим у провадженні.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», слідчий Довголевський О.В. мусив надіслати подібний документ виключно цінним листом з описом вкладення.
14.05.2018 року, без попереднього вручення Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки у кримінальному провадженні №32018050290000009 від 05.04.2018 року, без проведення допиту заявника і допиту наявних свідків, без залучення до провадження наявних додаткових доказів, не виконавши в повній мірі ухвалу слідчого судді щодо внесення до ЄРДР усіх відомостей заяви про вчинене кримінальне правопорушення, без подачі особою 1 заяви про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого, слідчий Довголевський О.В. виніс незаконну Постанову про відмову у визнанні потерпілим особу 1, тим самим підкресливши свою нахабність, бездарність, безграмотність і корупційну злочинність.
Як зазначає слідчий Довголевський О.В., підставою для винесення Постанови від 14.05.2018 року про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні №32018050290000009 від 05.04.2018 року стало те, що останній подав даному слідчому клопотання за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року «…в якому просить допитати його в якості потерпілого».
Насправді ж, як це вказано вище, 26.04.2018 року особа 1 подав на ім’я начальника СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області клопотання за вих. № 2318/26 про виконання судового рішення та інших процесуальних дій, передбачених положеннями ст.220 КПК України та ст. 57 і 129 Конституції України. При чому, дане клопотання має кардинальну процесуальну відмінність від заяви про залучення до провадження як потерпілого, так як перше подається на підставі ст.220 КПК України, а друге – виключно на підставі п.3 ст.55 КПК України.
У відповідності до п.3 ст.55 КПК України, «потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого».
Як це добре видно з тексту клопотання за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року (вище описані його прохальну частину), воно зовсім не схоже на процесуальний документ, що називається заявою про залучення до провадження як потерпілого. Більше того, у своєму клопотанні за вих. № 2318/26 від 26.04.2018 року насправді особа 1 не просив визнавати його потерпілим, однак просив вчинити низку процесуальних дій (що перелічені вище), про що власне і акцентується в Узагальненні про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17).
В статті 57 Конституції України зазначено таке: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
У відповідності до п.1,2 ст. 55 КПК України, «Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди…», «Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення».

У відповідності до заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 2244/27 від 27.02.2018 року особа 1 зазначав, що дана заява подається виключно в порядку ст.55 КПК України,
і що: «Діями Кір’янової Олени Іванівни, станом на день подачі даної заяви, було завдано матеріальну шкоду на суму 600 000 (шістсот тисяч) грн., а моральної – ще на 100 000 (сто тисяч) грн., разом – на 700 000 (сімсот тисяч) грн.». Також, у додатку до даної заяви особа 1 надав часткові докази у формі: «копія трудової книжки сер. БТ №6735860, один аркуш; копія витягу з ЄРД на ТОВ «Металург-Спорт», один аркуш; копія протоколу 2-3 сторінки допиту у кримінальному провадженні, два аркуші; копія електронних листувань із Кір’яновою Оленою Іванівною, де вона зазначає себе як керівник інтернет проектів, чотири аркуші; фотокопія монітору при огляді комерційного веб-сайту «Мотильок», де є фото і вказана посада Кір’янової Олени Іванівни, три аркуші; результати сканування антивірусною програмою Doctor Web комп’ютерного диску із сайтом «Проізвол», один аркуш; Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), два аркуші».
Слідчий Довголевський О.В., стверджуючи у своїй незаконній Постанові від 14.05.2018 року те, що нібито ним «…не не виявлено та не отримано фактів, підтверджуючих завдання особі 1 моральної та матеріальної шкоди діями Кір’янової О.І.», вчинив службове підроблення, адже це не відповідає дійсності, так як вказана особа у шахрайський спосіб заволоділа його особистими коштами (10 000 гривень) та нанесла значну моральну шкоду і додаткові матеріальні витрати, пов’язані із поновленням його порушених прав впродовж двох років поспіль.
Відповідно до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), перша процесуальна дія слідчого після початку досудового розслідування направлена на повідомлення заявника про початок досудового розслідування, друга – вручення особі, щодо якої було вчинено кримінальне правопорушення, Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого, а третя – проведення допиту потерпілого та свідків на його стороні, фігуранта у справі провадження та свідків на його стороні, проведення судових експертиз, перехресних допитів тощо. Якщо ж після цих процесуальних дій слідчий виявить відсутність елементів завданої шкоди охоронюваним правам і інтересам заявника, тоді він уповноважений на винесення Постанови про не визнання особи потерпілим за власної ініціативи, в якій належним чином має це обґрунтувати та надати останньому право на її судове оскарження.
Це саме сказано і в ч.5. ст.55 КПК України, «…за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення… подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді». Про які тут «очевидні та достатні підстави» можна казати, якщо слідчий Довголевський О.В. навіть не відрізняє процесуальної відмінності поданих йому документів: клопотання від заяви?
Крім того, про які «достатні відомості» слідчого Довголевського О.В. можна казати, якщо цей самий слідчий навіть не вручив Пам’ятки заявнику про права і його обов’язки, а також жодного разу не допитав його і його свідків? Даними незаконними діями слідчий Довголевський О.В. відібрав в особи 1 конституційне право знати свої права і обов’язки у кримінальному провадженні (ст.57 Конституції) та брати участь в ньому.
Пунктом 5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що особою 1 і було зроблено.
Тобто, в заяві про вчинення кримінального правопорушення не прийнято розписувати в подробицях всі обставини вчинення кримінального правопорушення та отриманого потерпілим матеріального, фізичного і морального збитку, а також надавати розрахунки отриманого збитку, так як для цього КПК України передбачає період досудового розслідування з сукупністю вчинення численних процесуальних дій, в тому числі проведення допитів, витребування і подання доказів, призначення судово-медичної експертиз тощо.
Для таких безграмотних і злочинних осіб як слідчий Довголевський О.В., стаття 55 КПК України передбачає таке:
«1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди…
2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення… Потерпілому вручається Пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У випадку особи 1, його заяву про вчинення проти нього кримінального правопорушення отримав слідчий Довголевський О.В., однак Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки у кримінальному провадженні досі йому вручив, що є злочином. У відповідності до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, і які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1).
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «Зазначений вид скарги, яка підлягає розгляду під час досудового розслідування, передбачений п.5 ч.1 ст.303 КПК. Відповідно до ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов. Крім неналежного мотивування постанов, підставою їх скасування є і необґрунтованість прийнятого рішення слідчим, прокурором стосовно співвідношення процесуальних вимог щодо визнання особи потерпілою та фактичних обставин кримінального правопорушення. На окрему увагу заслуговує питання суб’єктного складу осіб, які можуть бути визнані потерпілими у кримінальному провадженні, зокрема це стосується близьких родичів та членів сім’ї особи, яка внаслідок кримінального правопорушення перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви. Необґрунтована відмова у визнанні потерпілим внаслідок неналежного встановлення ознак сімейних відносин призводить до скасування відповідних постанов».
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Константинової О.М., Адарченко Д.С. та Довголевського О.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Константинової О.М., Адарченко Д.С. та Довголевського О.В. є явно злочинними та антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів фіскальної служби і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Константинова О.М., Адарченко Д.С. та Довголевський О.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу податкових органів. Саботаж і бойкотування належної роботи податкових органів прирівнюються до шпіонажу і зраді інтересам держави. Константинова О.М., Адарченко Д.С. та Довголевський О.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки сепаратисти не розпочали воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Константиновою О.М., Адарченко Д.С. та Довголевським О.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності. Зазначене підтверджує, що в діяльності Константинової О.М., Адарченко Д.С. та Довголевського О.В. наявний склад додаткового правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Константиновою О.М., Адарченко Д.С. та Довголевським О.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення вищевказаними посадовими особами. Крім того, прийнято рішення про ініціювання дисциплінарного провадження щодо вказаних осіб. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ, резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості, а також належної реакції мас-медіа.

adarchenko-denis-sergijovich-shaxrajstvo

shaxrajstvo-adarchenko-denis-sergijovich

dovgolevskij-oleksandr-viktorovich-shaxrajstva

shaxrajstva-dovgolevskij-oleksandr-viktorovich

5 comments

  • Тільки но подивіться як цей триперний педофіл перед жінками петушиться, які як мінімум йому годяться в мами! Це ж яка жінка могла народити це чудовище, яке не посоромилося поглумитися над старшою жінкою?

  • у таких євнухів де-факто мам від роду не могло бути. скоріше за все, якась шльондра зробила викидень на 7 місяці і його недоношеним в сміттєвий бак жбурнула. але нажаль на світі так повелося, що збоченці і потвори виживають там, де не можуть вижити нормальні люди!

  • Якби ця дебільна і напіврозвинена потвора хоч би раз відкрив Конституцію України, яка є надзаконом (в тому числі над КПК), то в 57 статті напевне побачив те, що гарантує усім людям знати свої права і обов’язки, втому числі в межах КПК. А саме, «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути до ведені до відома населення порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
    Тобто, основні права і свободи людини і громадянина і України закріплені й гарантовані Конституцією. Вона виходить з того, що тільки їх знання дозволяє людині мати, користуватись та розпоряджатися матеріальними, політичними, культурними та соціальними благами і цінностями, основними свободами. В той же час кожна людина повинна знати і сумлінно виконувати свої обов’язки, поважати права і законні інтереси інших осіб, оскільки це є вимогою суспільства, бути непримиренною до анти суспільних вчинків і всіляко сприяти охороні громадського порядку і додержанню трудової дисципліни. Знання кожним громадянином України, іншими особами, що перебувають на її території, всієї сукупності прав і свобод, які вона може використовувати, та обов’язків, які повинна виконувати, є важливою передумовою правомірної поведінки і розвитку суспільної активності. Конституція в цій статті вперше закріпила важливий обов’язок держави щодо забезпечення доведення законів та інших нормативно-правових актів, що визначають права і обов’язки громадян, до відома населення. При цьому ставиться вимога до держави здійснити це у встановленому законом порядку. Якщо закон або інший (підзаконний) нормативно-правовий акт не буде доведений до населення або буде порушений порядок такого доведення, то він не вважається введеним в дію, не є чинним і не породжує: будь-яких юридичних наслідків. Відповідно, цей покидьок мусив вручити цій бідоласі-жінці Пам’ятку про права і обов’язки потерпілої особи в кримінальному провадженні, а потім допитати її як потерпілу особу, а вже тільки потім порушувати питання про достатність доказів у кримінальному провадженні щодо завдання даній особі будь-якої шкоди…

  • Чмо сепаратиське! Всі їх посадові обв’язки зводяться до того, що б вчиняти саботаж і диверсії: не наповнювати державну казну податками. Скоріше за все, саме у такий підлий спосіб ці виродки воюють із незалежною Україною.

  • бидлота шахрайська. ментівський мусор — він і в африці буде тим же мусором!

Добавить комментарий