maslov-vitalij-georgijovich

Прокурори Подубинський Б.В. і Маслов В.Г. в ролі блазнів

Новости, Популярные новости, Прокуратура

У провадженні СВ прокуратури Рівненської області перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року за підозрою у вчиненні злочину за ч.1 ст.366, ч.1 ст.382, ч.1 ст.375 КК України.
19.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.55, 56, 220, 534, 535 КПК України, ст.57 і 129 Конституції України, Конвенції по правам людини, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», слідчий в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслов Віталій Георгійович надіслав особі 1 простий поштовий лист, в якому була копія Постанови від 28.02.2018 року про чергове (в четвертий раз підряд) закриття кримінального провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року.
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин — надсилається їй». Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручено копію Постанови.
У своєму першому клопотанні до слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. від 20.04.2016 року особа 1 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав належної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 20.04.2016 року.
У своєму другому клопотанні до слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. від 23.05.2016 року особа 1 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав жодної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 23.05.2016 року.
У своєму третьому клопотанні до слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. від 23.05.2016 року особа 1 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав жодної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 23.05.2016 року.
У своєму четвертому клопотанні від 23.05.2016 року до ГПУ, яке було перекинуто за належністю слідчому в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслову В.Г. особа 1 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав жодної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 23.05.2016 року.
У своєму п’ятому клопотанні від 13.06.2016 року прокурору Ковальчуку А.Д., яке згодом було перекинуто за належністю слідчому в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслову В.Г., особа 1 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав жодної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 13.06.2016 року.
У своєму шостому клопотанні від 05.09.17 року до слідчого в ОВС СВ прокуратури Рівненської області Маслова В.Г. особа 2 просив вчинити у відповідності до положення ст.220 КПК України низку процесуальних дій, які ним так і не були вчиненими. Станом на 28.02.2018 року слідчий Маслов В.Г. так і не надав належної відповіді за наслідками розгляду клопотання від 05.09.17 року.
Крім того, слідчий Маслов В.Г. перед закриттям кримінального провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
1) не виконав в повній мірі вимог 7 (семи) Ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м.Києва щодо внесення до ЄРДР усіх відомостей поданих особою 1 заяв щодо вчинення кримінального проти нього і його рідних правопорушень у відповідності до зазначених в заявах кваліфікацій вчиненого злочину;
2) не виконав вимог слідчого судді у судовій справі за №569/5699/16-к від 12.05.2016 року;
3) жодного разу не допитав особу 1 у справі кримінального провадження;
4) жодного разу не допитав особу 2 у справі кримінального провадження;
5) не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
6) не надав особі 2 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
7) жодного разу не допитав інспектора ВІОС УКЗ УМВС Тимощука О.І.;
8) жодного разу не допитав начальника РСІ Ткачука Ю.А.;
9) жодного разу не допитав суддю Сарненського районного суду Довгого І.І.;
10) жодного разу не допитав прокурора Скобуха І.М.;
11) жодного разу не допитав прокурора прокуратури Рівненської області М.Журавського;
12) жодного разу не допитав лейтенанта з СІЗО Мартинюк С.В.;
13) жодного разу не допитав працівника СІЗО Огородника Р.П.;
14) жодного разу не допитав фельдшера СІЗО Василевського Р.С.;
15) жодного разу не допитав ст. сержанта СІЗО Кузьмич Ю.Б.;
16) жодного разу не допитав Шкребтач Н.Г.;
17) жодного разу не допитав Романович В.М.;
18) жодного разу не допитав особу 3 у кримінальному провадженні;
19) жодного разу не допитав особу 4 у кримінальному провадженні;
20) жодного разу не допитав особу 5 у кримінальному провадженні;
21) жодного разу не допитав особу 6 у кримінальному провадженні;
22) жодного разу не допитав особу 7 у кримінальному провадженні;
23) жодного разу не допитав адвоката Алімамедова І.А.О.;
24) жодного разу не допитав працівників сільради с.Вежиця Рокитнівського району Рівненської області про те, що Романович В.М. дійсно півтори роки незаконно проживав у будинку особи 2;
25) досі не витребував матеріали звернення Романовича В.Г. до Рокитнівського УП Сарненського УП ГУ НВ в Рівненській області з приводу пошкодження його машини його подільниками (останнє доказує те, що Романович В.М. дійсно незаконно вселився і проживав в будинку особи 2 півтори роки);
26) не витребував матеріали трьох кримінальних справ з м.Харкова щодо триразового засудження Романовича В.М. і ув’язнення за статтями розповсюдження наркотиків;
27) не проводив досудове розслідування за тими статтями Кодексу, за якими в семи заявах про вчинення кримінального правопорушення було кваліфіковано злочини;
28) не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїх 7 (семи) окремих заявах про вчинення кримінального правопорушення;
29) досі не витребовував із СІЗО м.Рівного фотографії покаліченого тіла особи 2 після тортур слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.;
30) досі не витребував із СІЗО м.Рівного Акти наслідків тортур слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.;
31) досі не витребував із СІЗО м.Рівного медичної карточки особи 2;
32) досі не витребував від швидкої медичної допомоги м.Рівного матеріалів надання реанімаційних заходів особі 2 після тортур слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.;
33) не дослідив історії хвороби особи 2, яка знаходиться в Рівненському СІЗО, і в якій відмічено інспектором медичної служби про те, що особу 2 було привезено непритомного і знівеченого від тортур слідчими Євпатом О.О. і Кибукевичем Р.Г.;
34) не дослідив фактів того, що інспектором медичної служби Рівненського СІЗО викликалася швидка допомога, яка проводила реанімаційні заходи особі 2;
35) не допитав працівників СІЗО м.Рівного щодо предмету складання ними Актів, надання медичної допомоги та викликання ними швидкої допомоги для особи 2;
36) не дослідив і не надав оцінки факту викрадення з кримінальної справи № 12014180190000720 від 13.12.2014 року фотографій знівеченого тіла особи 2;
37) не дослідив і не надав правової оцінки фактам підробки підписів особи 2 у кримінальній справі за номером 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
38) не дослідив і не надав правової оцінки фактам підробки підписів адвоката Алімамедова І.А.О. у кримінальній справі за номером 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
39) не дослідив фактів того, що прокурор Скобух І.М. досі не виконав вказівок прокуратури Рівненської області щодо проведення судово-медичної і почеркознавчої експертизи у справі кримінального провадження за № 12014180190000720 від 13.12.2014 року;
40) не дослідив і не надав правової оцінки факту переховування Романовича В.М. у будинку особи 2 від проведення досудового розслідування у кримінальній справі за № 12015220490004333 від 11.09.2015 року за ч.1 ст.307 КК України;
41) не дослідив того факту, що справжню адресу Романовича В.М. в матеріалах кримінальної справи № 12014180190000760 було навмисно змінено о/у Муханьковим і Євпатом О.О. з метою покривання його злочинів в період його розшуку в місті Харкові за підозрою у вчиненні злочину за ст.307 КК України;
42) не надав правової оцінки тому, що прокурор Боровик А.В. і Топольський В.М. досі ще не виправдані судом (а відповідно — вони аж ніяк не можуть бути не винуватими і у даній справі);
43) не надав правової оцінки тому, що особа 2 вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області був визнаним не винним (відповідно, існують особи, що винні у його засудженні);
44) не надав жодної правової оцінки тому, що Апеляційний суд Рівненської області відмовив прокуратурі Рівненській області в задоволенні оскарження вироку Кузнецовського міського суду Рівненської області щодо визнання особи 2 не винним у вчиненні злочину;
45) не дослідив і не надав правової оцінки фактам не виконання судових Ухвал слідчим Євпат О.О.;
46) не дослідив і не надав правової оцінки фактам не виконання судових Ухвал слідчим Смик І.І. і т.д.
Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність. Оскільки особу 1 досі не було жодного разу допитано у кримінальному провадженні за №42016000000000549 від 02.02.2016 року, а значить і не було слідчим його попереджено про кримінальну відповідальність, а також що у справі даного провадження досі немає жодного документу про отримання заявником Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого, то тим самим це все спростовує доводи слідчого про нібито проведення ним досудового розслідування, яке насправді ще не розпочалося.
Слідчий Маслов В.Г., вийшовши за рамки професійної діяльності, в даній Постанові зазначає лише власне божевільне бачення, що нічим не підкріплено та без посилання на норми процесуального права. Відтак, з тексту Постанови слідчого Маслова В.Г. взагалі не зрозуміло, що це за Постанова і про що в ній саме йдеться. Однак, в який уже раз, слідчий Маслов В.Г. виходячи за рамки своїх повноважень і надалі продовжує безпідставно звинувачувати особу 2, чого він насправді не робив, попри те що судом уже було визнано його не винуватим у вчиненні злочину. Останнє є кримінально караємим вчинком, так як не дає підстав будь кому звинувачувати людину утім, чого судом встановлено не було. Останнє більше чим доводить психічну і фізичну недієздатність слідчого Маслова В.Г. та потребує термінового обстеження в спеціалізованих психо-неврологічних закладах.
Відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває: з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування (ч.1 ст.214 КПК), вручивши потерпілому Пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки.
Слідчий Маслов В.Г. своєю злочинною Постановою від 28.02.2018 року уп’яте вчинив злочин (службове підроблення, покривання злочинів фігурантів по справі), що передбачений ст.366, 256, 382, 396 КК України. Слідчий Маслов В.Г. незаконно відсторонив особу 1 від законної участі в даному кримінальному провадженні, у відповідності до ст.55 КПК України, не надавши жодної можливості відстоювати свої порушені конституційні права. Відтак, вищенаписане дає явні підстави вважати Постанову слідчого Маслова В.Г. від 28.02.2018 року про закриття кримінального провадження злочинною, а вказаного слідчого – злочинцем, що вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ст.366, 382, 256, 396 КК України.
На сьогоднішній день проти слідчого Маслова В.Г. та процесуальних керівників Бабич Андрія Анатолійовича, Рункевича Богдана Миколайовича, Ідрісова Рафаеля Мурсаловича вже відкрито 6 (шість) кримінальних проваджень, в яких досі проводяться відповідні досудові розслідування, однак з незрозуміло яких підстав явно божевільний слідчий і вказані процесуальні керівники продовжують вчиняти посадові злочини. З цього приводу особою 1 роками подаються відповідні скарги і заяви на ім’я керівника прокуратури Рівненської області Подубинського Богдана Володимировича, який їх незаконно ігнорує, тим самим покриваючи злочини процесуальних керівників Бабич А.А., Рункевича Б.М. і Ідрісова Р.М., а також незаконні дії слідчого Маслова В.Г. Більше того, прокурор Подубинський Б.В. продовжує і надалі покривати злочини вищевказаних осіб навіть за умови чотириразових скасувань злочинних Постанов про закриття кримінального провадження за №42016000000000549 від 02.02.2016 року особою 1 (останній раз — 06.06.2018 року, Ухвала слідчого судді № 569/5382/18). Якщо врахувати те, що прокурор Подубинський Б.В. за подібні речі сам уже перебуває в трьох кримінальних провадженнях, в яких на даний час проводяться три окремі досудові розслідування в ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ і в ГПД НАБУ, то є відповідні підстави вважати що він також являється психічно нездоровою особою та/або заручається злочинною підтримкою псевдо-Генерального прокурора України Луценко Ю.В. (який теж уже перебуває під слідством).
Частина 2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного,
повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає
встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження — суд. Згідно ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним та неупередженим. Слідчі повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та висновки судових експертиз, яких слідчий Маслов В.Г. умисно уникає з метою приховування вчинених злочинів та з корупційних міркувань.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Маслова В.Г. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.2 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Маслова В.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів прокуратури і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Прокурори Подубинський Б.В., Бабича А.А., Рункевич Б.М., Ідрісов Р.М. і Маслов В.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів досудового розслідування. Саботаж і бойкотування роботи органів прокуратури прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Прокурори Подубинський Б.В., Бабич А.А., Рункевич Б.М., Ідрісов Р.М. і Маслов В.Г. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці прокурорами Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. і Масловим В.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Маслова В.Г. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. і Масловим В.Г. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст. 382, ч.2 ст.368, ч.2 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Подубинським Б.В., Бабичем А.А., Рункевичем Б.М., Ідрісовим Р.М. і Масловим В.Г. Крім того, було прийнято рішення про ініціювання дисциплінарного провадження при дисциплінарній комісії Генеральної прокуратури України з метою дисциплінарного покарання прокурорів Подубинського Б.В., Бабича А.А., Рункевича Б.М., Ідрісова Р.М. і Маслова В.Г. Очікуємо результатів адекватного реагування дисциплінарної комісії ГПУ, органів досудового розслідування — ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ, а також належного резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та не корумпованого мас-медіа.

maslov-vitalij-georgijovich-postanova-1

maslov-vitalij-georgijovich-postanova-2

3 comments

  • два пришелепкуватих корумпованих орангутани. ця прокурорська гніда живе одним днем і за таким принципом: поки бурштин і наркотики під рукою є, доти юра луценко у нас на відсосах опущеним на четвереньках лазитиме!

  • тупоголовий мерзотник Подубинський Б.В., як той туберкульозний щур на помийці, лише довольствується черговим хабарем. йому просто западло вникати у справи своїх племінних коровок, які помісячно надоюють йому встановлену норму відкатів.

  • Невже в героїчному постмайданівському славному місті Рівному досі не знайшлося іншого Сашка Білого, що б цю корупційно-фашистську потвору розмазав по стінам службового кабінету, або удушив його у його вишуканій краватці?

Добавить комментарий