Безграмотність, безчинність і шахрайства судді Криворот О.О.

Новости, Популярные новости, Суды

05.05.2018 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 2324/02 від 03.05.2018 року про вчинення кримінального правопорушення працівником приймальної НАБУ та особою, якій працівник приймальної НАБУ надавав 28.07.2017 року незаконні послуги, яка була зареєстрованою під вхідним номером В-4654.
У даній заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивний сторона. Також, у своїй заяві особа 1 самостійно кваліфікував вчинення вищевказаними особами злочину – ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.256, ч.2 ст.366, ч.2 ст.396 КК України. Тобто, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ч.1, 4 ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 14.05.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення відомостей його заяви за вих. № 2324/02 від 03.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих, детектива), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим (детективом), здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (детектива). А слідчий (детектив), відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні відомостей його заяви до ЄРДР у визначений КПК України строк, є предметом оскаржування в суді.
14.05.2018 року, що відповідало 9 (дев’ятому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через поштову службу України слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2348/14 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України.
31.07.2018 року, з зухвалою затримкою розгляду скарги аж на 2,5 (два з половиною) місяці, відбулося судове засідання у справі № 760/13036/18 з розгляду скарги особи 1 за вих. № 2348/14 від 14.05.2018 року на бездіяльність керівника Національного антикорупційного бюро України Калужинського Андрія Володимировича під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Криворот Оксани Олексіївни.
Перевищуючи власні службові повноваження і порушуючи присягу судді, суддя Криворот Оксана Олексіївна незаконно перенесла призначене судове засідання на 14.09.2018 року тільки тому, що належним чином повідомлений «…старший детектив відділу внутрішніх розслідувань Грабар Сергій Васильович подав через канцелярію суду клопотання про перенесення даного судового засідання на іншу дату через те, що детектив, який колись розглядав заяву особи 1 і не порахував за потрібне її дані внести до ЄРДР зараз знаходиться у черговій щорічній відпустці», що є злочином, передбаченим ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.396 КК України.
Крім того, суддя Криворот О.О. нахабно проігнорувала позицію особи 1, яка була співзвучна нормам КПК України, Конституції України та Конвенції по правам людини (в тому числі положенням ч.2,3 ст.306 КПК України), Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за №139 від 06.04.16 року та Узагальненню про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17, які спростовували незаконні дії даної судді та змушували дану суддю не затягувати на ще більші строки розгляду скарги, які на той час були вже порушеними на вкрай не розумні строки, що вкінці-кінців суттєво збільшувало матеріальну і моральну шкоду потерпілого.
Як згодом з’ясувалося, суддя Криворот О.О. на один і той самий день і час призначили відразу три судових засідання, а згодом шукала маразматичний привід (при чому — в скандальному тоні) відмовитися від проведення двох із них, посилаючись нібито на її вкрай велику завантаженість судовими справами.
Якщо врахувати те, що судова справа № 760/13036/18 витікає суто з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Криворот О.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Більше того, суддя Криворот О.О. чомусь не звернула своєї уваги на те, що особа 1 насправді оскаржував бездіяльність не емпірично взятого детектива НАБУ, а дії конкретної посадової особи, яка не підлягає заміні (уповноваженні) детективом — керівника ГПД НАБУ Калужинського Андрія Володимировича.
Поза тим, як це добре чутно з аудіозапису, суддя Криворот О.О. грубо порушила Бангалорські принципи, адже обізвала громадського діяча і потерпілу особу 2 (від вбивства і розчленування його рідного брата) «…всякими там вашкевичами і слюсарями, які своїми скаргами мішають їй нормально працювати». Крім того, суддя Криворот О.О. у судовому засіданні не встановлювала учасників судового засідання за їхніми документами, не встановлювала осіб шляхом опитування їх прізвища, імені і по-батькові та адреси проживання, не зачитала учасникам судового засідання їх права і обов’язки, не запитувала в учасників судового засідання чи є у них відводи секретарю суду, не зачитала тексту скарги тощо.
Що стосується трьох судових справ особи 1, розгляд яких на день запланованої відпустки суддею Криворот О.О. затримувався більше чим на два-три місяці (взамін відведеного КПК строку в 72 години!), то остання протиправно вирішила їх відкласти аж до закінчення її щорічної відпустки (ще на півтори місяці!). З цього приводу особа 1 запропонував безграмотній судді передати його три судових справи для повторного авторозподілу, однак суддя Криворот О.О. дану пропозицію проігнорувала і бездарно висміяла, всупереч діючому пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положенню про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), які чітко регламентують можливість повторного авторозподілу судових справ на випадок коли розгляд проваджень розтягується на вкрай нерозумний строк, відведений нормами КПК, шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодженого Головою суду акту прийняття — передачі судової справи.
Статтею 170 КК України (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій) передбачено таке:
«Умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів — карається виправними роботами на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю на строк до трьох років».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається:
«1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора (детектива, начальника ГПД НАБУ) не є перешкодою для розгляду скарги».
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку».
«3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Однак, суддя Криворот О.О. 31.07.2018 року провела судове засідання у своїй робочій кімнатці (попри те що на той момент були вільними усі зали судових засідань), де не було елементарної можливості навіть покласти учасникам процесу свої речі та документи, користуватися документами та портативними аудіовізуальними пристроями, а також не було достатнім повітря (в приміщенні судді, що приблизно займає 5 кв.м. одночасно знаходилися п’ять чоловік, що суперечить встановленим санітарним нормам).
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Згідно ч.1 ст. 10 КПК України, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених Цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. У ч.1. ст.21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом…
Згідно ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями,
суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу.
Стаття 342 (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України регламентує наступне:
«1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
У відповідності до листа № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» головуючий суддя:
«1) оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого (підозрюваного), захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; 2) роз’яснює учасникам судового провадження право відводу (заявлення самовідводу чи відводу судді, запасного судді, присяжного та запасного присяжного, прокурора, захисника, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України); 3) повідомлення про здійснення фіксування судового розгляду (ст.343 КПК). Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання; 4) оголошення складу суду і роз’яснення право відводу (ст.344 КПК). Головуючий оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Якщо заявлено відвід, він вирішується відповідно до ст.75-81 КПК України; 5) роз’яснення прав і обов’язків учасникам судового розгляду (ст.345 КПК України). Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК України. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою, головуючий з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки і у разі необхідності роз’яснює їх; 6) вирішення питання про можливість судового розгляду у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (причини неявки, заслуховування думки учасників, продовження чи відкладення розгляду ст.323-327 КПК). За загальним правилом, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч.2 ст.318 КПКУ)».
З норм ст.26 КПК випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності судді Криворот О.О. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ст.170, ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.396 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень суддею Криворот О.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.396 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
Крім того, як для даного випадку, дії судді Криворот О.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Криворот О.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Криворот О.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Криворот О.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Криворот О.О. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Криворот О.О. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.356, ч.2 ст.364, ч.2 ст.396, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Криворот О.О. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Криворот О.О. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Криворот О.О., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відносно відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

suddya_krivorot_3_suda_12_00

7 comments

  • Боже мій, ви тільки послухайте цю явно неадекватну суддю, яка верзе казна що! людині не дає слова сказати, постійно перебиває і несе якусь ахінею. якби це позорище знало ст. 137 КПК (Зміст повістки про виклик), тоді б не прийшлося їй запитувати у простих смертних що потрібно їй зазначати у своїх повістках. таке враження що у неї щось з головою не впорядки…

  • суддя криворот зловживає алкоголем, в тому числі — у себе в кабінеті. колеги по роботі добре знають що вона напивається до білочки, а потім з синім носом проводить судове засідання, на якому про архангелів учасникам провадження розказує!

  • Ничего себе алкоголичка выкинула. То бишь для нее Конституция Украины и Криминально процессуальный Кодекс есть ничем иным как «….поганцами и «всякими тут» слюсарями и вашкевичами», которые мать их закидают ее царское величество жалобами, а соответственно — мешают лишнюю бутылочку самогона на работе раздавить! Как я вижу, в этом Соломенском суде Киева слишком много развелось дерьма, которого в срочном порядке нужно вычищать бульдозерами. Люди на Донбассе десятками тысяч гибнут только за то, чтобы эта подлая наволочь бесчинствовала и стяжала кров людскую! Было бы хорошо эти записи выложить Петру Порошенку на его веб-сайт, пусть посмотрит что он сделал с этой страной и кому продает ксивы судьи!

  • якщо сьогодні вища рада юстиції і петро порошенко продають ксіви судді «всяким там…» алкашам, тоді завтра хто буде наступним: наркомани, шпіони чи дауни? адже любий бізнес має таку собі особливість — зажерливість босів, втрата критики і збільшення продаж…

  • тут проблема банальніша: шереметьєва заставляє цивільних суддів вести кримиінальні справи, в яких вони зовсім не кумекають. вина судді криворот і декотрих інших їй подібних тільки втому, що вони неабияки ліниві і безвідповідальні, адже не хочуть відкривати КПК і хоч трохи підчитати перед тим як іти в судове засідання!

  • тут має вирішальне значення і степінь пихатості та дурнуватості кожного з них. навіть коли вони не хотять підчитувати кпк, в силу смекалки і простоти, на судовому засіданні легко зорієнтуватися що і по чому, якщо добре слухати доповіді сторін кримінального провадження. я знаю декілька суддів-цивільників, яких також заставила голова суду вести кримінальні справи, однак вони компенсують недостачу знань кпк своєю уважністю, спостережливістю, смекалістістю і толерантністю, тому у них проблем поки що немає.

  • Пробка від пляшки горілки… Хоча без пробки в пляшці не втримати ані горілки, ані самогону, ані бражки…

Добавить комментарий