Суддя Михайленко А.В.: порушення присяги, шахрайства, зрада

В судовому провадженні слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Михайленка Андрія Васильовича знаходилася судова справа за № 127/20134/18 стосовно оскарження Постанови від 31.07.2018 року про закриття кримінального провадження № 32018020000000037 від 17.04.2018 року слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області Даценко А.С.
29.08.2018 року особі 1 було надіслано поштою копію Ухвали у судовій справі за № 127/20134/18 від 23.08.2018 року суддею Вінницького міського суду Вінницької області Михайленко А.В.
Ознайомившись із текстом копії Ухвали у судовій справі № 127/20134/18 від 23.08.2018 року слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Михайленко А.В. особа 1 прийшов логічного висновку, що вона є неправосудною з наступних підстав.
Статтею 306 КПК України не передбачено проведення судового засідання без участі скаржника.
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Михайленко А.В. виніс Ухвалу у судовій справі № 127/20134/18 від 23.08.2018 року без обов’язкової участі у судовому засіданні скаржника.
У відповідності до п.8 ст.135 КПК України, особу 1 потрібно було попередити про дату судового засідання у справі за № 127/20134/18 не менше як за 3 (три) дні, в той час як це чомусь було зроблено суддею Михайленко А.В. із запізненням аж на 6 (шість) днів (тобто, суддя запросив на судове засідання особу 1 через тиждень після винесення ним Ухвали).
В статті 306 КПК України зазначається (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування):
«1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
У відповідності до п.8 ст.135 КПК України «Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом».
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань.
У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Згідно ч.1 ст. 10 КПК України, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених Цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
У ч.1. ст.21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом…
Згідно ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язковий цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року (із змінами і доповненнями),
суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу.
Стаття 342 (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України регламентує наступне:
«1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
У відповідності до листа № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до КПК України» головуючий суддя:
«1) оголошує склад суду…; 6) вирішує питання про можливість судового розгляду у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (причини неявки, заслуховування думки учасників, продовження чи відкладення розгляду ст.323-327 КПК). За загальним правилом, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч.2 ст.318 КПК України)».
Однак, слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Михайленко А.В. протиправно розглянув 23.08.2018 року судову справу № 127/20134/18 без участі скаржника, наперед знаючи, що повісток (повідомлень) на дане судове засідання особа 1 вчасно не отримував. Більше того, слідчий суддя Михайленко А.В. вчинив службове підроблення, адже неправомірно вказав у другому абзаці своєї неправосудної Ухвали у судовій справі № 127/20134/18 що «…В судове засідання… (зазначення ПІП особи) не з’явився, однак повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать повістки про виклик до суду».
По-перше, нормами ст.115 КПК України не передбачено брати до уваги дати відправлення процесуальних документів сторонам судового провадження, однак передбачено взяття судами до уваги фактичної дати отримання відправленої кореспонденції.
По-друге, як це добре видно з супровідного листа за №127/20134/18 від 16.08.2018 року рекомендованого відправлення за штрихкодовим № 2105010337295, слідчий суддя Михайленко А.В. відправив рівно в 19 годин і 07 хвилин 16.08.2018 року на поштову адресу особи 1 не повістку, про яку в своїй ухвалі зазначає, а лише копію Ухвали суду від 14.08.2018 року, при чому наперед знаючи, що дана Ухвала не доїде до міста Києва всього за 16 годин і 23 хвилини.
Це саме стосується і другого супровідного листа за №127/20134/18 від 17.08.2018 року другого рекомендованого відправлення за штрихкодовим № 2105010345220, якого слідчий суддя Михайленко А.В. відправив рівно в 19 годин і 26 хвилин 17.08.2018 року на поштову адресу особи 1, однак знову не повістку, про яку в своїй ухвалі зазначає, а лише копію Ухвали суду від 17.08.2018 року, яка була останньому врученою лише 29.08.2018 року, про що суддя добре знав, так як на момент проведення судового засідання 23.08.2018 року у справі суду не було наявної «обратки»!
Насправді ж, як це добре видно лише з однієї повістки за №127/20134/18 від 17.08.2018 року, надісланої відправленням за штрихкодовим № 2105010347371, слідчий суддя Михайленко А.В. відправив її особі 1 17.08.2018 року (яка була врученою 29.08.2018 року, із запізненням на 6 днів).
Крім того, слідчий суддя Михайленко А.В. в своїй неправосудній Ухвалі №127/20134/18 посилається на факти, які насправді ним не перевірялися та нічим не підтверджувалися:
– що начебто слідчий Даценко А.С. телефонував особі 1 і запрошував його на допит;
– що начебто під час даної телефонної розмови особа 1 повідомив слідчому Даценко А.С. про те, що він не з’явиться на допит, і що причини своєї неявки не повідомив;
– що слідчим завчасно направлялися особі 1 повістки для проведення допиту;
– що начебто судовий позов особи 1 до ФОП Месюри С.В. у судовій справі № 753/8648/16-ц було судом залишено без розгляду;
– що співробітниками ГУ ДФС у Вінницькій області встановлена сума обсягу виручки ФОП Месюри С.В., що складає значно меншу суму від суми, за якою наступає кримінальна відповідальність;
– що ФОП Месюра С.В. має приблизну виручку в рік 200 000-300 000 грн.;
– що слідчий Даценко А.С. зробив правильний висновок у досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні № 32018020000000037 щодо відсутності складу злочину в діях ФОП Месюри С.В.;
– що слідчий Даценко А.С. в ході досудового розслідування провів всі необхідні слідчі дії;
– що органами слідства зібрано достатньо доказів, які вказують що ФОП Месюра С.В. не ухилявся від сплати податків та зборів;
– що оскаржувана постанова слідчого Даценко А.С. відповідає вимогам п.2 ч.1 ст. 284 КПК України;
– що слідчий Даценко А.С. при винесенні постанови про закриття кримінального провадження діяв в спосіб, визначений законом і в межах повноважень;
– що рішення слідчого Даценко А.С. щодо закриття кримінального провадження відповідає вимогам закону та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Попри все це, слідчий суддя Михайленко А.В. чомусь не надав жодної оцінки злочинній бездіяльності слідчого Даценко А.С. щодо не вчинення нею цілої низки обов’язкових слідчих дій у кримінальному провадженні за № 32018020000000037 від 17.04.2018 року:
– не виконала Ухвалу у судовій справі за № 127/11822/18 від 26.06.2018 року;
– не виконала Ухвалу у судовій справі за № 127/7087/18 від 06.04.2018 року;
– не розглянула по суті подане клопотання за вих. № 2319/26 від 26.04.2018 року;
– не надала відповідь на подане клопотання за вих. № 2319/26 від 26.04.2018 року;
– не надала Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого;
– не надала витягу з ЄРДР;
– жодного разу не допитала особу 1 у справі даного провадження;
– жодного разу не допитала наявних свідків у справі даного провадження;
– не провела жодного перехресного допиту із фігурантом у справі провадження;
– не призначила судово-медичної експертизи щодо отримання особою 1 ушкоджень здоров’я через незаконні дії фігуранта у справі провадження;
– не дослідила і не надала правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїй заяві за вих. № 2253/16 від 16.03.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення;
– не дослідила і не надала правової оцінки кожному із письмових доказів, які особа 1 долучив до своєї заяви за вих. № 2253/16 від 16.03.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення;
– не обґрунтувала причини не виконання двох Ухвал слідчих суддів;
– не обґрунтувала факт не розгляду клопотання за вих. № 2319/26 від 26.04.2018 року;
– не повідомила про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні;
– не надала особі 1 інформації про наявність процесуальних керівників у кримінальному провадженні;
– не надала особі 1 інформації про наявність інших слідчих у кримінальному провадженні тощо.
Слідчий суддя Михайленко А.В. чомусь не дослідив і не надав правової оцінки тим фактам і доказам, які особа 1 зазначав і надавав у підтвердження в своєму оскарженні Постанови від 31.07.2018 року про закриття кримінального провадження за № 32018020000000037 від 17.04.2018 року слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області Даценко А.С., в якій слідча Даценко А.С. неправдиво зазначила, що:
a) буцімто особа 1 не являюся на допит згідно надісланих нею повісток, в той час як він саме таких повісток жодного разу не отримував. Більше того, у своєму клопотанні за вих. № 2319/26 від 26.04.2018 року особа 1 просив допитати його за місцем перебування, так як він перебуває у стані обмежених можливостей щодо пересування (стан після ДТП, довідка лікаря-хірурга надавалася);
b) буцімто особа 1 не являється на допит згідно надісланої повістки уповноваженою особою з СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, в той час як він саме такої повістки жодного разу не отримував, а відповідно – у справі провадження не має бути допустимих доказів протилежному;
c) буцімто особі 1 телефонувала слідча Даценко А.С. і пропонувала провести його допит, від якого він відмовився, чого насправді не було і чому у справі провадження доказів немає;
d) буцімто ФОП Месюра С.В. нічого не знав про відкриття особою 1 цивільного позову проти нього, що є неправдою, так як він разом із адвокатом Мазуркевичем М.А. 02.10.2017 року подав до Дарницького районного суду м.Києва заперечення на цивільний позов проти нього;
e) буцімто Дарницький районний суд м.Києва відмовив особі 1 у цивільному позові щодо ФОП Месюри С.В., що є неправдою, так як він 29.05.2018 року просив суд залишити його позов в частині вимог до ФОП Месюри С.В. до моменту уточнення деталей справи. При цьому, Ухвалою у судовій справі № 753/8648/16-ц від 29.05.2018 року особі 1 надано було право повторної подачі позову проти ФОП Месюри С.В. в любий час;
f) буцімто проведення допиту особи 1 є не обов’язковою процесуальною дією, що є вірною ознакою гострої невідповідності займаній посаді даним слідчим в ГУ ДФС у Вінницькій області;
g) буцімто можна закривати кримінальне провадження лише на однобокому баченнях суті справи слідчим, що не передбачено нормами КПК України (в т.ч. ст.284);
h) буцімто не явка особи 1 на допит дає підставу для закриття провадження, що не узгоджується із нормами КПК України, Конституції України, Конвенції по правам людини, Узагальненню про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17);
i) слідча покрила вчинені злочини фігуранта у справі провадження, адже не провела жодної фактичної виїзної перевірки господарської діяльності ФОП Месюра С.В.;
j) слідча не перевірила і не надала жодної оцінки скаргам великого кола інших осіб на ФОП Месюра С.В., який викрадає чужі домени (займається кіберсквотерством, тобто викрадає майно, а відповідно – насправді займається фіктивним підприємництвом);
k) слідча не надала особі 1 можливості залучити до справи провадження докази отриманих ним матеріальних і моральних збитків, і т.д.
Також, слідчий суддя Михайленко А.В. у злочинний спосіб уник надання правової оцінки тому фактові, що слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області Даценко А.С., у порушення вимог ст. 303-307, 110 КПК україни, не дочекавшись остаточного рішення суду щодо поданого особою 1 оскарження її злочинної Постанови від 07.05.2018 року про відмову у визнанні потерпілим, винесла ще одну постанову – про закриття кримінального провадження. Слідчий суддя Михайленко А.В. чомусь обминув і не надав правової оцінки і наступним фактам, які були гарантованою підставою для скасування незаконної постанови про закриття кримінального провадження № 32018020000000037 від 17.04.2018 року слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області Даценко А.С.
У відповідності до заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 2253/16 від 16.03.2018 року особа 1 зазначав, що дана заява подається в порядку ст.55 КПК України, і що: «Діями ФОП Месюри С.В., станом на день подачі даної заяви, було завдано матеріальну шкоду на суму 700 000 (сімсот тисяч) грн., а моральної – ще на 100 000 (сто тисяч) грн., разом – на 800 000 (вісімсот тисяч) грн.».
Відповідно до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), перша процесуальна дія слідчого після початку досудового розслідування направлена на повідомлення заявника про початок досудового розслідування, друга – вручення особі, щодо якої було вчинено кримінальне правопорушення, Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого, а третя – проведення допиту потерпілого і його свідків.
Якщо ж після цих трьох процесуальних дій слідчий виявить відсутність елементів завданої шкоди охоронюваним правам і інтересам заявника, тоді він уповноважений на винесення Постанови про не визнання особи потерпілим за власної ініціативи, в якій належним чином має це обґрунтувати та надати останньому право на її судове оскарження. У випадку з особою 1, тривалу бездіяльність слідчого Даценко А.С. він вже оскарожив до суду, за рішенням якого Постанова від 26.04.2018 року про не визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 32018020000000037 була скасованою, однак чомусь це не стало приводом для вручення слідчим Даценко А.С. йому належної Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого.
Даними незаконними діями слідча Даценко А.С. відібрала в особи 1 конституційне право знати свої права і обов’язки у кримінальному провадженні та брати повноправну участь в ньому, в тому числі — долучати до провадження докази отриманого матеріального і морального збитку та бути присутнім при вчиненні слідчим певних процесуальних дій.
Згідно ст.2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив: “…Закриття кримінального провадженні є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів”.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності судді Михайленка А.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396,ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Михайленка А.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Михайленко А.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищив службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Михайленко А.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Михайленко А.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Михайленка А.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Михайленко А.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396,ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Михайленко А.В. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Михайленка А.В. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Михайленка А.В., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відносно відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.