Суддя Масло С.П. змагається за звання першого шахрая суду

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві триває досудове розслідування кримінального провадження за номером 32016100030000069 від 27.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
Однак, в порушення п.2 ст.55 КПК України, ст.57 Конституції України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року та узагальнення ВССУ: «Про практику розгляду скарг ні рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12.01.2017 року, станом на 25.04.2018 року особі 1 так і не було вручено Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого. Крім того, в порушення ч.1 ст.214 КПК України особі 1 також не було вручено витягу з ЄРДР.
15.03.2018 року, враховуючи тривалий саботаж проведення досудового розслідування кримінального провадження №32016100030000069 від 27.09.2016 року слідчим ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. (включаючи заступника начальника і начальника СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві), а також на підставі ч.4 ст.21 і ч.3 ст.22 КПК України та ст.55 Конституції України, особа 1 подав через поштову службу України клопотання за вих. № 2250/15 у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року на ім’я в.о. начальника ГСУ ДФС України Татарінова Р.В., який знаходиться в Шевченківському районі м.Києва, про проведення ряду процесуальних дій, в тому числі щодо вручення витягу з ЄРДР і Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року.
21.03.2018 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, вказане вище клопотання отримала уповноважена особа ГСУ ДФС України. Однак, станом на 17.04.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено в.о. начальником ГСУ ДФС України Татаріновим Р.В. про розгляд його клопотання за вих. № 2250/15 від 15.03.2018 року.
18.04.2018 року, особі 1 було вручено поштовим працівником рекомендований лист за штрихкодовим номером 0221707863478, в якому знаходилася копія Постанови від 13.04.2018 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. про відмову у задоволенні клопотання за вих. № 2250/15 від 15.03.2018 року. В своїй незаконній Постанові від 13.04.2018 року слідчий Хіля М.В. зазначає, що підставою для відмови у задоволенні клопотання за вих. № 2250/15 від 15.03.2018 року являється відсутність в особи 1 статусу потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року.
25.04.2018 року, з оглядом на те, що 15.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва вже було скасовано незаконну Постанову іншого слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року (з виправленням описки 21.12.2017 року в Ухвалі суду № 754/3299/17), особа 1 подав слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва оскарження Постанови від 13.04.2018 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. про відмову у задоволенні клопотання за вих. № 2312/25 від 25.04.2018 року щодо проведення ряду процесуальних дій, в тому числі щодо вручення витягу з ЄРДР і Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року.
20.06.2018 року, Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва за № 754/5432/18 була скасована Постанова від 13.04.2018 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. про відмову у задоволенні клопотання за вих. № 2312/25 від 25.04.2018 року щодо проведення ряду процесуальних дій, в тому числі щодо вручення витягу з ЄРДР і Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року.
25.04.2018 року, з оглядом на те, що 15.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва вже було скасовано незаконну Постанову іншого слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року (з виправленням описки 21.12.2017 року в Ухвалі суду № 754/3299/17), особа 1 подав слідчому судді Деснянського районного суду м.Києва оскарження бездіяльності слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. щодо невручення витягу з ЄРДР і пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні за вих. № 2313/25 від 25.04.2018 року.
06.09.2018 року відбувся судовий розгляд оскарження бездіяльності слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. щодо невручення витягу з ЄРДР і пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні за вих. № 2313/25 від 25.04.2018 року під головуванням слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва Масло Сергія Павловича, за наслідками якого останній виніс безпрецедентне неправосудне судове рішення — Ухвалу у справі №754/7606/18.
А саме, у зухвале порушення вимог ст.23 КПК України, слідчий суддя Масло С.П. чомусь не витребовував від слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В.
матеріалів кримінального провадження за №32016100030000069 від 27.09.2016 року та не досліджував їх в судовому засіданні. Більше того, всупереч переконливим і тривалим запереченням особи 1 з посиланням на діючий Наказ Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також на діючу Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», незаконно залучив до справи судового провадження подані слідчою Хіля М.В. зовсім не завірені ксерокопії і фотокопії документів та протиправно посилався на них у своїй неправосудній ухвалі №754/7606/18 від 06.09.2018 року як на нібито правову підставу відмови у задоволенні скарги на бездіяльності слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хіля М.В. щодо невручення особі 1 витягу з ЄРДР і пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні за вих. № 2313/25 від 25.04.2018 року. При цьому, явно з позиції особистої безглуздості і бездарності та/або через певні відхилення в психічній сфері, слідчий суддя Масло С.П. відмовляючи у задоволенні скарги особи 1 чомусь посилається в своїй злочинній Ухвалі за №754/7606/18 від 06.09.2018 року на Ухвалу іншого слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва у справі №754/5432/18 від 20.06.2018 року, яка була винесена повністю на користь особи 1 і відразу зобов’язовувала слідчого Хіля М.В. надати останньому витяг з ЄРДР і Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року у відповідності до раніше поданого клопотання за вих. № 2312/25 від 25.04.2018 року (щодо проведення ряду процесуальних дій, в тому числі щодо вручення витягу з ЄРДР і Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року).

Крім того, як це добре видно і чутно з відеозапису судового засідання у судовій справі №754/7606/18 від 06.09.2018 року, слідчий суддя Масло С.П. навіть не спромігся провести своє судове засідання у відповідності до встановлених норм Кодексу. А саме, даний суддя не встановив осіб учасників судового засідання у справі №754/7606/18 від 06.09.2018 року за їх особистими документами та не просив їх назватися, повідомити дату свого народження і місце свого проживання та реєстрації. Також, даний суддя незаконно уникнув ще й іншої обов’язкової дії — не повідомив учасникам судового засідання їх прав і процесуальних обов’язків. Слідчий суддя Масло С.П. в судовому засіданні також не зачитав текст скарги особи 1 за вих. № 2313/25 від 25.04.2018 року, як це передбачено Кодексом. Натомість, суддя Масло С.П. виходив за межі предмету судового розгляду, не звертаючи увагу на заперечення особи 1 з цього приводу із посиланням на ст.26 КПК.
Нонсенсом злочинного вчинку судді Масло С.П. стало і те, що він у своїй аутсайдерській Ухвалі у судовій справі №754/7606/18 від 06.09.2018 року навмисно не посилався на вкрай важливі Ухвали слідчих суддів у судових справах за № 754/5432/18 від 20.06.2018 року та № 754/3299/17 від 15.03.2018 року, які були належними доказами у справі даного провадження на відміну від тих, які він відбірково та протизаконно долучив до справи (через не належне оформлення) і на які він незаконно посилався з метою відмови у задоволенні скарги особи 1. Також, суддя Масло С.П. не надав правової оцінки тим фактам, на які особа 1 посилався як на одну з підстав задоволення його скарги: що слідчі у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року двічі вчиняли службові підроблення, адже виносили Постанови про не визнання особи 1 потерпілим виключно на підставі нібито поданих ним заяв про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні, яких він насправді не писав, і яких у даній кримінальній справі досі немає.
У відповідності до ч.1 ст.214 КПК України, «…при прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий або прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування, вручивши потерпілому Пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки. Відповідно ч.1, 2 ст. 55 КПК України, законодавець констатує наступне: «1.Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. 2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У своїй заяві за вих.№ 376/28 від 28.08.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення особа 1 вказував, що вона подається в порядку ст.55 КПК України. Крім того, в даній заяві особа 1 зазначав, що «…Діями ФОП Ременнікова Сергія Віталієвича та Олени Кір’янової було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 40 000 (сорок тисяч) гривень, а моральної – ще на 40 000 (сорок тисяч) грн., разом на 80 000 (вісімдесят тисяч) грн.». Отже, при прийомі від особи 1 даної заяви слідчим ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, останній мусив негайно вручити особі 1 Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадження, чого досі не зробив.
Винесення слідчим постанови про визнання особи потерпілим КПК не передбачає. Водночас, у п.1 ч.2 ст.56 КПК наголошується, що потерпілий має право «на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим». Крім того, слідчий Хіля М.В. досі не скорилася положенню ст.535,534 КПК України, адже продовжує не виконувати вимоги Ухвали суду за № 754/3299/17 від 15.03.2017 року та перевищувати свої повноваження, вчиняючи злочин, що передбачений ст.382 КПК України.
Відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
У справі вказаного кримінального провадження наявні копії фіскальних чеків про завдання особі 1 матеріальної шкоди ФОП Ременніковим С.В. та Кір’яновою О.І. на загальну суму 40 000 (сорок тисяч грн., станом на день подання заяви, однак яка на даний час уже збільшилася до 1 241 398,51 (одного мільйону двісті сорок одну тисячу триста дев’яносто вісім грн. 51 коп.). Дивно що суддя Масло С.П. обминув цей вкрай важливий факт і не надав правової оцінки, що реально вказує на його божевільність та/або на безграмотність чи/або на зухвалу корупцію.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
У відповідності до положення статті 23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей і документів) витікає наступне:
«1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом».
Як зазначається в ст.370 КПК України (Законність, обгрунтованість і вмотивованість судового рішення): «1. Судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 3. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. 4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення».
Стаття 94 КПК України (Оцінка доказів) констатує наступне:
«1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтею 318 КПК України (Строки і загальний порядок судового розгляду) встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається:
«1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора (детектива, начальника ГПД НАБУ) не є перешкодою для розгляду скарги».
Стаття 57 Конституції України (Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки) передбачає таке: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом».
Стаття 60 Конституції України (Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази) констатує: «За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».
У відповідності до листа № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» головуючий суддя:
«1) оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого (підозрюваного), захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; 2) роз’яснює учасникам судового провадження право відводу (заявлення самовідводу чи відводу судді, запасного судді, присяжного та запасного присяжного, прокурора, захисника, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України); 3) повідомлення про здійснення фіксування судового розгляду (ст.343 КПК). Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання; 4) оголошення складу суду і роз’яснення право відводу (ст.344 КПК). Головуючий оголошує склад суду, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз’яснює учасникам судового провадження право відводу і з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Якщо заявлено відвід, він вирішується відповідно до ст.75-81 КПК України; 5) роз’яснення прав і обов’язків учасникам судового розгляду (ст.345 КПК України). Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права та обов’язки, передбачені КПК України. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою, головуючий з’ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов’язки і у разі необхідності роз’яснює їх; 6) вирішення питання про можливість судового розгляду у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (причини неявки, заслуховування думки учасників, продовження чи відкладення розгляду ст.323-327 КПК). За загальним правилом, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч.2 ст.318 КПКУ)».
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
«…Однак у наведеному випадку слідчий суддя не врахував, що предметом оскарження є не лише відмова у визнанні потерпілим, а й бездіяльність, яка полягає у не вчиненні процесуальних дій.
У свою чергу, в судовій практиці є випадки, коли особа звертається до слідчого судді зі скаргою не на бездіяльність, яка полягає у невизнанні потерпілим, а на бездіяльність, яка виявилась у неврученні пам’ятки про права потерпілого. Так, слідчий суддя Самарського районного суду м.Дніпропетровська ухвалою від 22.07.2015 задовольнив скаргу на бездіяльність щодо невручення пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого. Згідно зі встановленими обставинами особа звернулась до слідчого із заявою про визнання її потерпілою, однак, всупереч ст. 55 КПК, на момент розгляду скарги слідчим не було виконано вимог ч.2 ст.55 КПК, відповідно до якої потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що відповідно до ст.55 КПК, вбачається, що обов’язок органів, які здійснюють кримінальне провадження, виносити постанову є лише у випадку відмови особі про визнання її потерпілою, а при задоволенні такої заяви не є обов’язковим. Таким чином, неповідомлення скаржника щодо невизнання його потерпілим дає підстави вважати, що органи досудового слідства його заяву прийняли та задовольнили, визнавши його потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення. В матеріалах справи… відсутні відомості щодо роз’яснення потерпілому його прав та обов’язків. Встановлено, що потерпіла особа вважає, що їй завдано моральну шкоду, а тому вона має право знати про свої права та обов’язки в рамках цього кримінального провадження. Також необхідно зазначити, що досудове слідство у цій кримінальній справі відкрито ще у 2012 році і на сьогодні не закінчено, що є порушенням розумності строків виконання процесуальних дій, передбачених ст.28 КПК. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі». У контексті наведеного слід зазначити, що КПК не передбачає обов’язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч.2 ст.55 КПК права та обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст.220 КПК може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, зокрема і щодо такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про процесуальні права та обов’язки. Враховуючи наведене, правильною є практика слідчих суддів, які відмовляють у відкритті провадження за скаргами, зумовленими бездіяльністю щодо визнання потерпілим, оскільки КПК не зобов’язує вчиняти такі дії слідчого чи прокурора. Водночас слід зазначити, що потерпілий може звертатись з іншими клопотаннями, пов’язаними з його статусом, до слідчого та прокурора, бездіяльність щодо реагування на які є предметом оскарження відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК».
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності судді Масло С.П. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 754/7606/18 від 06.09.2018 року витікає суто з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Масло С.П. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Масло С.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Масло С.П., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищив свої службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Масло С.П. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Масло С.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Масло С.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Масло С.П. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.2 ст.396,ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.111, ст.170 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Масло С.П. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Масло С.П. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Масло С.П., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відносно відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

suddya-maslo-s-p-shaxrajstvo-1

suddya-maslo-s-p-shaxrajstvo-2

xilko-a-v-uxvala-sudu-poterpilij

xilko-a-v-poterpilij-uxvala

xilko-a-v-poterpilij-uxvala-sudu

suddya-salamon-o-b-uxvala-1

suddya-salamon-o-b-uxvala-2

4 comments

  • раніше я працювала в апеляційному суді і знаю деякі вражаючі секрети цієї бездарної особи і невдахи. він також працював в цьому суді на посаді помічника судді. через його тупість і бездарність складалися обставини не на його користь: його мали звільнити з роботи. над ним там практично усі сміялися, словом тримали за клоуна. на якомусь етапі йому прийшла шахрайська ідея, напевно після перегляду фільму «За двома зайцями». він днями розпитував у суддів і помічників суддів про те, у кого на виданні є дочка. у такий спосіб цей євнух-очкарик оженився на дочці однієї з суддів, яка давно засиділася в дівках. таким чином цей твердолобий мотлох зробив собі так знану кар’єру: із клоуна-помічника судді став цілим суддею. правда, це ще не робить з нього справжнього судді, так як забагато носить з собою хвостів: дурнуватості, твердолобості, бездарності, шахрайства, підлості і хабарництва!

  • Схоже що воно так і є. Цей недолюд не знає навіть азів права, не кажучи вже про не знання ст. 23, 94, 370 КПК України та Наказу № 173 про діловодство в судах… В його фуфловій ухвалі не вистачає в правому верхньому куті позначки «Копія», а на другому аркуші — підпису секретаря суду, позначки про набрання законної сили, місця зберігання ухвали і т.д. Впевнений що він підробив свій диплом і корчить з себе мавпу! Ініціюйте перевірку на предмет наявності у цього циркача законного диплому.

  • поки є гроші на хабарі вищій раді правосуддя, доти можна цьому опудалу ходити на роботу в суд бездарному і безголовому. все-рівно з роботи не виженуть, хіба що винесуть чергову догану чи пошлють на перенавчання… не дарма ж він найшов собі таку круту тещу.

  • этот очкарик явно больной на всю голову. все время норовит быть выжающимся философом, но попытки его бесплодны и он все равно остается все темже дешевым клоуном. в деснянском суде практически все над ним насмехаются.

Добавить комментарий