Вишняк Максим Володимирович суддя

Навіщо народові України такі ганебні судді як Вишняк М. В.?

Новости, Популярные новости, Суды

20.10.2017 року особа 1 подав через поштову службу України керівнику ГПД НАБУ заяву за вих. № 1912/20 про вчинення кримінального правопорушення. У відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дану заяву було вручено 23.10.2017 року уповноваженій особі Федько. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 25.10.2017 року у жодний із способів так і не було повідомлено особу 1 керівником або уповноваженою особою ГПД НАБУ про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 1912/20 від 20.10.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення.
25.10.2017 року, що відповідало 5 (п’ятому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих.№ 1922/25 від 25.10.2017 року на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва скаргу на бездіяльність керівника ГПД НАБУ за вих.№ 1922/25 від 25.10.2017 року було розподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка Максима Володимировича.
02.03.2018 року, у злісне порушення вимог ст.306 КПК України, із затримкою судового розгляду скарги за вих.№ 1922/25 від 25.10.2017 року аж на 123 (сто двадцять три) календарних дні, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розглянув дану скаргу, за наслідками якого виніс завідомо неправосудне рішення за № 760/22651/17, яким фактично продемонстрував власне покривання вчинених злочинів фігурантів у справі провадження.
Під час судового розгляду справи № 760/22651/17 слідчий суддя Вишняк М.В. зухвало проігнорував вимоги п.3 ст.26 КПК України. Крім того, слідчий суддя Вишняк М.В. проігнорував вимоги ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України, Наказ ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року, Наказ ГПУ за № 125 та Узагальнення ВССУ: «Про практику розгляду скарг ні рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування». Надані особою 1 безпосередньо в залі суду, в порядку окремого клопотання (які були судом задоволеними) копії судової справи № 753/12147/17 від 05.07.2017 року, копії судової справи № 753/12145/17 від 05.07.2017 року і копію листа з Міністерства фінансів в якості належного обгрунтування своїх доводів, якими доказувалося наявність всіх ознак складу вчиненого злочину в зумисних діях фігуранта, останні з незрозумілих підстав чомусь так і не отримали належної судової оцінки.
16.01.2018 року, особа 1 подав через поштову службу України слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року. 18.01.2018 року, у відповідності до даних рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції, дану скаргу отримала уповноважена особа Солом’янського районного суду м.Києва. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року було розподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В.
23.02.2017 року відбулося судове засідання в Солом’янському районному суді м.Києва з розгляду оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні за № 52017000000000811 від 21.11.2018 року. Оскільки на судове засідання належним чином повідомлена детектив Чайка Х.А. не з’явилася, суддя Вишняк М.В. незаконно переніс дане судове засідання на 02.03.2018 року, проігнорувавши заперечення особи 1 та вимоги ст.306 КПК.
02.03.2018 року, із затримкою судового розгляду справи аж на 40 (сорок) календарних днів, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. розпочав судовий розгляд оскарження за вих. № 2155/16 Постанови від 29.11.2017 року детектива Третього ВД Другого ПД ГПД НАБУ Чайка Х.А. про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000811 від 21.11.2018 року. З оглядом на вищенаписане, а також враховуючи непрофесійність і безграмотність слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк Максима Володимировича, який навіть не встановлює особи присутніх в залі суду за їх особистими документами, особа 1 подав йому відвід у справі судового провадження за № 760/1713/18.
Попри все це слід окремо зазначити, що слідчий суддя Вишняк М.В. регулярно і зухвало порушує вимоги КПК, Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», адже проводить практично всі судові засідання в своїй робочій кімнаті та з порушенням процедури ведення судового засідання:
без дотримання послідовності, без встановлення осіб учасників провадження за їх особистими документами, без спонукання учасників судового провадження назватися і вказати свою адресу реєстрації, без зачитування прав учасників провадження, без з’ясування в учасників провадження зрозумілості зачитаних прав, без зачитування тексту скарг, без надання права на дебати, без з’ясування у сторін провадження про підтримування скарги тощо.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається:
«1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора (детектива, начальника ГПД НАБУ) не є перешкодою для розгляду скарги».
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку». «3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
Статтею 322 КПК України (Безперервність судового розгляду) передбачено: «1.Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. 2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;
5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;
6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 139 від 06.04.2016 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України. Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення керівник органу досудового розслідування, відповідно такою особою, як для даного прикладу являється — керівник ГПД НАБУ. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язувало керівника ГПД НАБУ, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР. Попри зазначене, викладені у моїй заяві відомості до ЄРДР не внесені, внаслідок чого досудове розслідування фактично не здійснюється. Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність керівника органу досудового розслідування, що тягне за собою карну відповідальність. Також, п.2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України. Згідно ч.1 ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг та інших доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто – впродовж 24 годин.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається… Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора».
Вищенаписане дає тверді підстави вважати, що в діяльності судді Вишняка М.В. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вказані вище судові справи витікають з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Вишняка М.В. слід розцінювати як таку, що направлена на перешкоджання виконанню його обов’язків і тягне за собою сувору кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Вишняка М.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Вишняк М.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує службові повноваження, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Вишняк М.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Вишняком М.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Вишняка М.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Вишняком М.В. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Вишняком М.В. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Вишняка М.В. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Вишняка М.В., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Вишняк Максим Володимирович ЄРДР

2 comments

  • На этих видео невооруженными глазами видно, что этот судья Вишняк нервно больной: все время пальцами во все свои дыры тычет! Интересно, этих психов хотя бы раз в год кто нибудь да проверяет?

  • Хоча би для того, що б такі бандюги і потвори як Порошенко, Яценюк, Гройсман, Турчинов, Луценко, Ситнік, Говда, Князєв, Аваков, Грицак та декотрі інші їм подібні не перейшли найближчим часом на тюремну дієту. Тож вони і тримають міцно за яйця таких потвор як суддя Вишняк! Думаєте випадково цей сепаратист був переведеним з-під Луганська до Києва? Вибори уже на носі!

Добавить комментарий