Агафонов Сергій Анатолійович

Суддя Агафонов С.А. став подільником і корєшом Вишняка М.В.

Новости, Популярные новости, Суды

17.01.2019 року особа 1 подав до Солом’янського районного суду м.Києва заяву за вих. № 2844/16 про відвід слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі № 760/155/19.
В якості належних доказів особа 1 до своєї заяви додав документи, які були гарантованою підставою для відводу вказаного судді: копію Ухвали у судовій справі № 760/32859/18 від 29.12.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/28534/18 від 07.12.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/28550/18 від 07.12.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/28562/18 від 07.12.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/26960/18 від 07.11.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/30013/18 від 23.11.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/13793/18 від 12.06.2018 року, копію скарги за вих. № 2675/24 від 25.10.2018 року, копію незаконно долученого до судової справи «доказу» про нібито наявність повноважень у детектива Грабара С.В. бути присутнім на судовому засіданні 09.11.2018 року з приводу розгляду скарження бездіяльності начальника УВК НАБУ Осипчука Романа Сергійовича, у вигляді копії листа за № 13-188/40871 від 31.10.2018 року, якого детектив Грабар С.В. надсилав особі 1 за наслідками розгляду Осипчуком Р.С. заяви особи 1 про вчинення кримінального правопорушення, копію Рапорту начальника 2-го ВРКП СУФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві своєму керівнику про недопущення його до судового засідання через відсутність повноважень, копію витягу з ЄРДР за №52018000000000783 від 13.08.2018 року на суддю Вишняка М.В., копію повідомлення детектива про початок досудового розслідування за ч.1 ст.375 КК України щодо вчинення злочину суддею Вишняком М.В., копію Ухвали у судовій справі № 760/22271/18 від 24.10.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/6377/16-к від 25.05.2016 року, копію Ухвали у судовій справі № 760/22514/18 від 18.09.2018 року, копію Ухвали у судовій справі № 761/15163/16-к від 27.04.2016 року.
В своїй заяві особа 1 зазначав, що впродовж другого півріччя 2018 року слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В., всупереч положенню ст.214 КПК України, Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, Наказу за № 125, затвердженого Генеральним прокурором України, а також Узагальненню про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), за результатами розгляду його 8 (восьми) скарг щодо бездіяльності керівника органу досудового розслідування (що виражалося у не внесенні до ЄРДР відомостей заяв про вчинене кримінальне правопорушення) постановлював ухвали, якими протиправно відмовляв у їх задоволенні. Однак, при повторному поданні цих самих скарг особою 1 — інші слідчі судді цього ж самого суду в 100% випадків їх  задовольняли (серед яких числився і слідчий суддя Агафонов С.А.).
Крім цього, особа 1 у своїй заяві за вих. № 2844/16 зазначав, що суддя Вишняк М.В. неодноразово допускав до участі у судових засіданнях осіб, які не підтверджували своїх повноважень, залучав до судових справ подані такими особами копії документів, які навіть не були належним чином оформлені, а також незаконно посилався на ці документи при винесенні своїх неправосудних ухвал.  19.10.2018 року, як для прикладу, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. заяву за вих. № 2664/19 про вчинення кримінального правопорушення керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В., яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-9430. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1,4 ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення ЄРДР, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 25.10.2018 року особу 1 так і не було повідомлено керівником УВК НАБУ Осипчуком Р.С. про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. №2664/19 від 19.10.2018 року.
25.10.2018 року, що відповідало 7 (сьомому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду скаргу за вих.№ 2675/24 від 25.10.2018 року на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судову справу № 760/27560/18 було розподілено на слідчого суддю Вишняка М.В.
09.11.2018 року, з затримкою розгляду скарги за вих. № 2675/24 від 25.10.2018 року на 13 календарних днів, відбулося судове засідання у судовій справі № 760/27560/18 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В., за результатами якого останній вчинив низку протиправних дій:
— надіслав особі 1 повістку шляхом та в спосіб, що не передбачений КПК України (надіслав телефонограму за номером телефону, якого особа 1 не вказував у своїй скарзі, і якого Вишняк М.В. здобув у незаконний спосіб);
— не викликав на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С., натомість незаконно викликав на судове засідання уповноважену особу, про існування якої в судовій справі не було жодного доказу;
— допустив до судового засідання детектива УВК НАБУ Грабара С.В., який не підтвердив своїх повноважень;
— надав детективу Грабару С.В. право на надання пояснень по суті справи;
— залучив до судової справи документи детектива Грабара С.В., який не підтвердив своїх повноважень;
— залучив до судової справи копії документів, які детектив Грабар С.В. належним чином не оформив;
— прийняв рішення на підставі належним чином не завірених документів, а також на підставі наданих показів детектива Грабара С.В., який не підтвердив своїх повноважень;
— при винесенні ухвали посилався на не підтверджений доказ детектива Грабара С.В. щодо надсилання особі 1 відповіді за наслідками розгляду заяви про вчинення злочину керівником ГПД НАБУ;
— позбавив особу 1 законного права на ознайомлення із незаконно долученими до судової справи документами детектива Грабара С.В.;
— не надав можливості скаржнику надати свої заперечення з приводу незаконно долученої до справи провадження копії листа детектива Грабара С.В.;
— незаконно перервав проведення судового засідання на етапі подання заяв та клопотань, в той час як за хвилину до цього надав особі 1 право на їх подання;
— відмовив особі 1 у поданні усного клопотання, оскільки на думку судді Вишняка Максима Володимировича воно мало подаватися на паперовому носії;
— протиправно зобов’язав особу 1 подати у «письмовій формі» клопотання про виправлення допущеної описки у зазначенні абревіатури підрозділу об’єкта оскарження (змінити раніше написане «УВР НАБУ» на «УВК НАБУ»), в той час як КПК не позбавляє права скаржника це зробити в усній формі;
— навмисно затягує розгляд судової скарги понад розумний строк;
— перешкоджає передачі судових справ, які не розглядає впродовж встановленого законом строку, на повторний авторозподіл;
— покриває злочини фігурантів у провадженні;
— перешкоджає громадській діяльності особи 1 тощо.
Вищенаписане надало підстави вважати, що в діяльності слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка Максима Володимировича є склад кримінального правопорушення, з приводу чого особа 1 неодноразово звертався з заявами про вчинене кримінальне правопорушення до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ, у відповідності до яких було відкрито декілька кримінальних справ, у яких зараз ведуться окремі досудові розслідування. Останнє аж ніяк не може не вплинути на винесення даним суддею правосудного рішення у судовій справі № 760/155/19, так як його упередженість при розгляді скарги за вих. № 2834/04 від 04.01.2019 року буде гарантованою.
Крім того, більше чим вбачається з розгляду попередніх 8 (восьми) судових справ, що суддя Вишняк М.В. перебуває у крайньо неприязних стосунках з особою 1 як з громадським діячем з твердою антикорупційною позицією, якого було уповноважено міністерством юстиції на виявлення саме такого рівня службових зловживань. Вісім уже винесених неправосудних Ухвал слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва Вишняком М.В. із численними порушеннями регламенту ведення судового засідання, неправомірного допущення до судового засідання сторонніх осіб, незаконного долучення до справи провадження неналежних доказів сторонніми особами, незаконне перенесення судових засідань як спосіб затягування розгляду судових скарг з обмеженими Кодексом термінами їх розгляду, приховування від надання об’єктивної оцінки документам, які особа 1 залучав до справи в якості належного доказу — є уже доказаними фактами упередженого ставлення вказаного судді до скаржника, а також ставить під сумнів об’єктивність та компетентність даного слідчого судді при розгляді судової справи № 760/155/19.
Статтею 350 КПК України (Розгляд судом клопотань учасників судового провадження) встановлено: «1.Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала…
В статті 358 КПК України (Дослідження документів) зазначено: «1.Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред’явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності — також іншим учасникам кримінального провадження. 2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам. 3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа».
В ст.9 (Законність) КПК України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
У ч.1.ст. ст.21 КПК України визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на лоснові змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересівзасобами, передбаченими КПК.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу.
Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві. Відповідно до практики Європейського Суду, наявність безсторонності щодо п.1 ст.6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію, беруться до уваги лише особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб’єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об’єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній. Позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді.
Відповідно до ч.1 п.3,4 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя, або присяжні не можуть брати участь у кримінальному провадженні: 1) «якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження»; 2) «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості».
Згідно ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити спамовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявленими як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відповідно до вищевикладеного, при цьому керуючись ч.1 п.3,4 ст.75, ст. 80-82 КПК України.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, заяву за вих.№2844/16 про відвід слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі № 760/155/19 було розподілено на слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Агафонова С.А.
31.01.2019 року, із невиправданою затримкою розгляду заяви аж на 13 (тринадцять) календарних днів, відбулося судове засідання у справі № 760/155/19 про відвід слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. під головуванням слідчого судді Агафонова С.А., за результатами якого останній виніс неправосудне рішення та вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ст.170, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
А саме, слідчий суддя Агафонов С.А. проховав від дослідження в суді та надання оцінки тому факту, що суддя Вишняк М.В. перебуває на даний час у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні за № 52018000000000783 від 13.08.2018 року, яке було відкрито особою 1, і що це не могло не потягнути за собою низки негативних наслідків зі сторони вказаного судді. Також, суддя Агафонов С.А. навмисно уник від надання оцінки тим фактам, що він особисто розглядав частину повторних скарг, які особа 1 після незаконних відмов у їх задоволенні суддею Вишняком М.В., повторно подавав їх в ідентичному викладі і які у 100% випадків суддя Агафонов С.А. їх задовольняв. Не витримує критики і те, що суддя Агафонов С.А. не надав жодної оцінки наданим копіям ухвал великого кола слідчих суддів чи не з усіх судів м.Києва, які у 100% випадків задовільняли заяви особи 1 про відвід суддів, на яких він також відкрив кримінальні справи. Слідчий суддя Агафонов С.А. скомпроментував себе в очах світової громадськості, зазначивши в своїй неправосудній ухвалі у судовій справі № 760/155/19 таке: «Жодних переконливих доводів щодо того, що слідчий суддя Вишняк М.В. є зацікавленим в результатах розгляду скарги чи іншим чином упереджений, судді не надано, а заявлена заява про відвід є звичайною спробою заявника замінити суддю Вишняка М.В. на іншого, який можливо, буде більш лояльним та винесе необхідне заявнику рішення».
Цими словами слідчий суддя Агафонов С.А. позорно зізнається громадянам України, світовій громадськості і Вищій Раді правосуддя, що він нічого не знає про існування наступних правових положень.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року (із змінами), суди застосовують при розгляді судових справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді», а також що «Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу».
Відтак, усе вищенаписане стверджувало, що з однієї сторони суддя Вишняк М.В. не встані приймати здорові і правосудні судові рішення, а з іншої — він мусив взяти самовідвід або був усунутим від розгляду судової справи за № 760/155/19 через існування вотуму недовіри «у стороннього спостерігача» (скаржника), однак через явну професійну безграмотність, безалаберність, свавілля, безчинність, співучасть у вчиненому злочині, слідчий суддя Агафонов С.А. зробив усе можливе і не можливе, аби суддя Вишняк М.В. вчинив наступний по черзі свій злочин. А щодо твердження судді Агафонова С.А. що «…заявлена заява про відвід є звичайною спробою заявника замінити суддю Вишняка М.В. на іншого, який можливо, буде більш лояльним та винесе необхідне заявнику рішення», то це є явною ознакою його особистого нехлюйства, так як особа 1 ціною свого здоров’я і власних коштів роками бореться за права і свободи українських громадян, яким заважають нормально жити і працювати такі підривні елементи як Агафонов С.А. і Вишняк М.В.
Виходячи із тексту абсолютно протилежного змісту ухвали у судовій справі №760/156/19 від 22.01.2019 року, суддя Агафонов С.А. ніби професійний циркач жонглює конституційними правами і свободами людини, адже саме за ідентичних підстав (відкриття особою 1 кримінальної справи проти судді того ж самого суду) він без щонайменших вагань задовольнив самовідвід судді Коробенка С.В., при цьому посилаючись уже на зовсім інші норми українського і міжнародного права.
Останнє дає підстави вважати, що суддя Солом’янського районного суду м.Києва Агафонов С.А. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/155/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Агафонова С.А. слід розцінювати як таку, що направлена на перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України.
Крім того, як для даного випадку, дії судді Агафонова С.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Агафонов С.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, виносить неправосудні рішення, покриває вчинені злочини, вчиняє підроблення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Агафонов С.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Агафоновим С.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Агафонова С.А. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Агафоновим С.А. мають всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.111 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ, ГСУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Агафоновим С.А. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Агафонова С.А. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Агафоновим С.А., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, ГСУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи.
Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Агафонов Сергій Анатолійович неправосудна ухвала

Агафонов Сергій Анатолійович неправосудна ухвала 1

Агафонов Сергій Анатолійович ухвала Вишняк 1

Агафонов Сергій Анатолійович ухвала Вишняк 2

4 comments

  • схоже що цей явно дебільний суддя досі нічого не чув про існування чіткого порядку проведення судового засідання. він відразу перескочив з етапу подання заяв та клопотань до дебатів. а де ж доповідь скаржника по суті справи? я вже нічого не казатиму про пропущення етапу встановлення осіб та наявності у них повноважень на участь у судовому засіданні, про наявність заперечень у скаржника щодо можливості проведення судового засідання за відсутності інших сторін, а також про пропущення етапу зачитування прав і обов’язків…

  • Тупа мавпа навіть не поставила обов’язковий підпис секретаря суду на своїй тупій ухвалі, а в правому верхньому куті — напису «копія» (зліва таке писати неприпустимо). Не думаю що суддя Агафонов коли небудь чув про інструкції з діловодства та наказ №173. І взагалі, він не має права проводити судові засідання у своїй коморі! Сміло пишіть на нього скарги до ВРП. Таких паршивих суддів нехай Порошенко бере до себе додому унітази мити!

  • таке враження що психи з усіх судів пучкуються. раджу кожному, хто пересікатиметься з суддею Агафоновим, знімати його на відео а потім переглядати відеозапис дома. частини його тіла самі по собі рухаються, а голова — взагалі як у тої недорізаної курки в різні сторони качається. потрібно бути повним дебілом щоб шизофренікам роздавати посвідчення судді. невже комусь із ВРП не приходить в голову, що ці самі психи невинних людей саджають? дати божевільному повноваження судді — це те ж саме що дати гранату мартишці і бути з нею в одній кімнаті!

  • У судді Агафонова подвійні правові стандарти або серйозні проблеми із роздвоєнням особистості: для самовідводу судді Коробенка він використовує одні підстави, а для заяви про відвід судді Вишняка — зовсім інші. Невже у нас в Україні є два КПК, дві Конституції, дві Конвенції? Як там не було, псих він чи шахрай, однак одне і друге позбавляє його роботи судді!

Добавить комментарий