Оксюта Тарас Григорович

Суддя Оксюта Т.Г. у покірних лакеях детективів ГПД НАБУ

Новости, Популярные новости, Суды

11.10.2018 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Романа Сергійовича заяву за вих. № 2638/05 від 05.10.2018 року про вчинення кримінального правопорушення керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В., яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-9227. У даній заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. злочину – за ч.2 ст.364, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відтак, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником УВК НАБУ або уповноваженим детективом, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст. 214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 17.10.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником УВК НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. №2638/05 від 05.10.2018 року, яку особа 1 подав до НАБУ 11.10.2018 року. Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчило про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 2638/05 від 05.10.2018 року у визначений КПК України строк, була предметом оскаржування в суді.17.10.2018 року, що відповідало 7 (сьомому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію суду скаргу за вих. № 2648/17 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судову справу № 760/26962/18 було розподілено на слідчого суддю Оксюту Тараса Григоровича.
08.11.2018 року відбулося судове засідання у судовій справі № 760/26962/18 на бездіяльність керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г., під час якого суддя вчинив наступні кримінальні правопорушення:
— не викликав на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С.;
— запросив на судове засідання «уповноважену особу НАБУ», не маючи у справі суду на це жодного доказу;
— дозволив прийняти участь у судовому засіданні детективу Грабару С.В., який не підтвердив повноважень;
— дозволив детективу УВК НАБУ Грабару С.В. залучати до справи провадження письмові заперечення та копії документів, який не підтвердив своїх повноважень;
— залучив до справи судового провадження письмові заперечення та копії документів від детектива УВК НАБУ Грабара С.В., бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася;
— залучив до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від детектива УВК НАБУ Грабара С.В., які не були належним чином оформлені, у відповідності до вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— дозволив детективу УВК НАБУ Грабару С.В. надавати пояснення по суті справи, який не підтвердив своїх повноважень;
— вийшов за межі повноважень та розглядав заяву особи 1 про вчинення злочину по суті справи;
— у судовому засіданні вирішував ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування;
— вирішував у судовому засіданні питання, які особою 1 не виносилися на судовий розгляд;
— позбавив орган досудового розслідування передбачених КПК дій;
— покрив злочини фігуранта у справі провадження;
— в своїй ухвалі підмінив поняття «досудове розслідування» поняттям «судове провадження»;
— в своїй ухвалі зумисно підмінив поняття «кримінакльного покарання» поняттям «дисциплінарного покарання», що не одне і теж саме;
— в своїй ухвалі неправдиво констатував, що поки ухвала є не скасованою в апеляційному і касаційному порядку, доти вона являтиметься правосудною, так як у досудовому розслідуванні не передбачено скасовувати ухвали в порядку ст.309 КПК України, які винесено за результатами розгляду скарг, що виразилися у невнесенні до ЄРДР відомостей заяв чи повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення, про що він також зазначив вкінці своєї ухвали;
— вчинив службове підроблення;
— стверджував обставини, не маючи на те належних підстав і доказів;
— переніс судове засідання на 23.11.2018 року у зв’язку з його відрядженням;
— постійно порушував послідовність і порядок ведення судового засідання;
— зумисно перешкодив громадській діяльності особи 1;
— проводив судове засідання в своїй робочій кімнаті, що не пристосована для проведення судових засідань.
23.11.2018 року слідчий суддя Оксюта Т.Г. виніс неправосудну ухвалу у судовій справі № 760/26962/18, в якій знову ж таки зазначив завідомо неправдиву інформацію:

  • що нібито особа 1 не з’явився у судове засідання і не надавав своїх пояснень, так як саме такі пояснення ним уже були надані під час розгляду його скарги по суті справи на судовому засіданні, що відбулося 08.11.2018 року;
  • що нібито даний суддя не проводив судове засідання у даній судовій справі 08.11.2018 року;
  • що нібито керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. надавав особі 1 відповіді на подані клопотання, хоча цьому у судовій справі не було жодного доказу;
  • що нібито бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. починається з моменту вручення йому ухвали слідчого судді, в той час як вона де-факто розпочинається після спливу 72-х годин з моменту отримання клопотання;
  • що нібито зміна підслідності кримінального провадження дозволяє керівнику ГПД НАБУ Калужинському А.В. не виконувати вимог ухвали, яка набрала законної сили і була постановленою до зміни підслідності;
  • що нібито керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. вчинив правильно, що перед зміною підслідності кримінального провадження не допитав особу 1 та його свідків, не вручив особі 1 Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого та витягу з ЄРДР, не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування та не вніс до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину;
  • що нібито керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. мав виключне право не виконувати в повній мірі вимоги ухвали слідчого судді про внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину;
  • що дозволом на участь у судовому засіданні детектива УВК НАБУ Грабара С.В. нібито являється ніким не завірена копія листа-відповіді на адресу особи 1 на подану ним заяву про вчинене кримінальне правопорушення, яку той в свою чергу подавав на ім’я керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С.;
  • що керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. нібито наділений правом позбавляти потерпілих права на участь у кримінальному провадженні;
  • що керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. нібито наділений правом позбавляти потерпілих права на отримання витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого, позаяк і не виносити Постанов про не визнання потерпілим тощо.
  • У відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), суддя Оксюта Т.Г. перед своїм відрядженням мусив передати судову справу для повторного авторозподілу, шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи, чого зумисно зробив. Поміж тим, суддя регулярно порушує вимоги КПК України, Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», адже проводить усі судові засідання в своїй робочій кімнаті та з порушенням процедури ведення судового засідання: без дотримання процедури послідовності, без встановлення осіб учасників провадження за їх особистими документами, без спонукання учасників судового провадження назватися і вказати адресу реєстрації, без зачитування прав учасників провадження, без з’ясування в учасників провадження зрозумілості зачитаних прав, без з’ясування у сторін провадження чи у них наявні заяви та клопотання в межах даного провадження, без зачитування тексту скарг, без надання права на дебати, без з’ясування у сторін провадження про підтримування скарги тощо.
    Крім того, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Т.Г. надав особі 1 копію Ухвали у судовій справі №760/26962/18 від 23.11.2018 року, яка не відповідає вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ», адже:
    — не містить помітки про набрання законної сили;
    — не містить дат набрання законної сили;
    — не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали, що робить з такої Ухвали абсолютно недієздатний судовий документ.
    Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:«1.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку». «3.Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
    У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»(Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
    Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати свої права і виконувати процесуальні обов’язки».
    В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
    Статтею 322 КПК України (Безперервність судового розгляду) передбачено: «1.Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. 2.Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1)неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження; 2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення; 3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення; 4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; 5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці; 6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу; 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу». В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке: «1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3.Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
    У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи. Стосовно електронних листів, то вони крім вищенаписаного мають містити цифровий підпис. В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
    В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
    У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
    «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
    Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Тарас Григорович вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа №760/26962/18 від 23.11.2018 року також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Оксюти Т.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Оксюти Т.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Оксюта Т.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, допускає до участі в судовому засіданні осіб без повноважень та дозволяє їм вчиняти процесуальні дії, залучає до провадження копії належним чином не завірених документів, при винесенні судового рішення посилається на належним чином не завірені документи, які було залучено до судової справи від осіб, що не підтвердили своїх повноважень, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Оксюта Т.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Оксютою Т.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Оксюти Т.Г. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Оксютою Т.Г. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Оксютою Т.Г. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Оксюти Т.Г. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Оксюти Т.Г., який регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

    Оксюта Тарас Григорович ухвала 1

    Оксюта Тарас Григорович ухвала 2

    Оксюта Тарас Григорович ухвала 3

    8 comments

    • Це ж якою безконечною нахабою або круглою дурепою потрібно бути, що б претендувати на вакансії Вищої ради правосуддя, не знаючи навіть таблички множення? Інший суддя на його місці сидів би тихенько в своїй конурі, що б навіть миші не здогадалися про його рівень реальної твердолобості!

    • як таких елементарних речей може не знати цей лисий оборотень? пише в своїй ухвалі якусь ахінею на рахунок пояснення калужинського в порядку ст. 220 кпк. насправді ця стаття передбачає або повне задоволення клопотання або винесення відмовної постанови. а що стосується посвідчення детектива, яке ніби заміняє довіреність його керівника, то це вже взагалі грань фантастики! люди добрі, позичте кусок вірьовки цьому божевільному лисому, нехай накінець згадає що він мужик і йде та повіситься!

    • як я зрозуміла, самокритики, розуму та сорому у цього лисоголового клоуна немає зовсім! а скоріше всього — він народився уже таким мутантом! в зазвичай судді шахраять там, де це можливо хоч на дюйм, а це дурило своєю злочинною ухвалою узаконив не виконання впродовж 12 місяців ухвали суду, в той час як ст. 129-1 Конституції вимагала проконтролювати виконання судового рішення! так коли у нас на кінець вже дурники переведуться? може Порошенку підкинути ідею що б він відправив їх усіх в АТО?

      • це не суддя, а дірявий гандон. при чому, дешевий, брудний і смердючий… Україну ніколи не поважатиме європейський світ, до якого вона так старанно і принижуючись тягнеться, поки такі ганебні судді як Тарас Оксюта продовжуватимуть ганьбити судову систему України!

    • бездарне теля, яке купило свій диплом на залізничному вокзалі. таке враження, що бути тупим і дурним — це мрія кожного судді Солом’янського районного суду. хоча, моя особиста думка така, що ці бариги дурнями уже народилися!

    • Из-за таких Оксют-хуют позор всей судебной системе Украины! Внешность человека не обманывает: как внешне выглядит судья Оксюта, так и ведет себя. Преступники ему по душе. В интернете есть информация, что этот судья получает пенсию по инвалидности. Однако, почему то не сказано в связи с чем эта инвалидность? А вдруг ему вообще нельзя работать судьей? Кроме этого, на него в инете есть информация, что против Оксюты Т.Г. открыто много криминальных дел и много другой очень не хорошей информации, а он все-равно работает судьей, продолжая выносить новые неправосудные и не адекватные решения, мешая людям жить. Разве это суд, когда судьи становятся на сторону преступников? А как же репутация судьи? Или любой уголовник, маньяк, извращенец, дебил и коррупционер может быть судьей? С такими судьями в суды людям ходить уже не хочется. Уж больно стало тошнить от одного вида этих лысых и продажных поддонков! У нас недогосударство, что собственно и толкает толпу людей на уличные методы защиты себя от действий обарзевших преступников.

    • жертва незакінченого аборта, яка внаслідок цього народилася акромегалічною потворою. суддя Оксюта за свої зовнішні уродства тривало мстить практично усім людям. дивно що його досі не позбавили повноважень. такому потворному позорищу не місце серед інших суддів!

    • У судді Оксюта є одна досить дивна риса характеру або так звана візитка особистості — завжди прикидається порядною і доброзичливою людиною, в той час коли він є зовсім протилежною особою. Навіть коли він і намагається зробити комусь із своїх колег добро, на виході все-рівно буде стояти зло і неприємності!

    Добавить комментарий для Олеся Отменить ответ