Букіна Олена Миколаївна

Букіна О.М. порушила тайну нарадчої кімнати і присягу судді

Новости, Популярные новости, Суды

25.10.2018 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Національного антикорупційного бюро України Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 2672/24 від 24.10.2018 року про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва Голуб О.А., яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-9564. У даній заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві він самостійно кваліфікував вчинення слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва Голуб О.А. злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 2672/24 від 24.10.2018 року були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 01.11.2018 року особу 1 у жодний із способів не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. №2672/24 від 24.10.2018 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчило про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні відомостей заяви за вих. № 2672/24 від 24.10.2018 року до ЄРДР у визначений КПК України строк, була предметом оскаржування в суді.
01.11.2018 року, що відповідало 8 (восьмому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду скаргу за вих. № 2694/31 від 01.11.2018 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судову справу № 760/28540/18 було розподілено на слідчого суддю Букіну О.М.
09.11.2018 року, з невиправданою затримкою судового розгляду скарги за вих. № 2694/31 від 01.11.2018 року аж на 35 (тридцять п’ять) календарних днів, відбулося судове засідання у судовій справі № 760/28540/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Букіної О.М., за результатами чого даною суддею було винесено неправосудну ухвалу.З метою з’ясування обставин справи, особа 1 ознайомився з матеріалами справи № 760/28540/18 та прийшов висновку, що суддя Букіна О.М.:
— порушила таємницю нарадчої кімнати;
— вчинила службове підроблення;
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— запросила на дане судове засідання «уповноважену особу з НАБУ», про існування якої у справі провадження не мала жодного доказу;
— вийшла за межі повноважень та розглядала заяву про вчинення правопорушення по суті справи;
— протиправно у судовому засіданні вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— вирішувала на судовому засіданні питання, які особою 1 не виносилися на судовий розгляд;
— позбавила орган досудового розслідування передбачених КПК дій;
— покрила злочини фігуранта у справі провадження;
— в своїй ухвалі протиправно підмінила поняття «досудове розслідування» поняттям «судове провадження»;
— неправомірно в своїй ухвалі зазначила, що нібито ухвали у досудовому провадженні щодо оскарження бездіяльності керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у не внесенні відомостей до ЄРДР нібито підлягають оскарженню в апеляційній та касаційній інстанції, що у відповідності до положення ст.309 КПК України не відповідає дійсності;
— неправдиво зазначила в своїй ухвалі те, що нібито особа 1 «не погоджується із діями і рішеннями судді…», що не відповіжає дійсності, так як він своєю заявою повідомляв компетентний орган про факти вчиненого злочину, а не про свою незгоду із винесеною ухвалою;
— в своїй ухвалі протиправно підмінила поняття «кримінального покарання» поняттям «дисциплінарного покарання» суддів, що вчинили злочин;
— стверджувала обставини, не маючи на те належних підстав і доказів;
— постійно порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— навмисно затягнула розгляд судової справи понад розумний строк;
— перешкодила передачі судової справи керівникові апарату суду на повторний авторозподіл;
— зумисно підмінила поняття «складності судового рішення»;
— перешкодила громадській діяльності особи 1;
— винесла неправосудне рішення;
— проводила судове засідання в робочій кімнаті, що не пристосована для проведення судових засідань.
Доказом вищенаписаному служать наступні та неспростовні доводи і закони України:
— невмотивовано покинула нарадчу кімнату без винесення рішення у справі судового провадження та проводила в цей день інші судові засідання;
— неправдиво вказала в своїй ухвалі, що нібито 09.11.2018 року було знеструмлено всі приміщення суду, що не відповідає дійсності;
— у відповідності до положення ст.26 КПК, суддя у судовому провадженні не має права вирішувати ті питання, які не виносяться на розгляд суду сторонами провадження та не були віднесені до його повноважень;
— у відповідності до положення ст.9 КПК, суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке може бути прийняте детективом на виконання ухвали;
— суддя підмінила поняття «складності судового рішення», адже видає звичайну судову ухвалу на 1-2 сторінках за «складне» судове рішення, а просту судову справу в 9-14 аркушів — за «складне» і «об’ємне» судове провадження, тим самим по-шахрайськи позбавляючи учасників провадження на отримання копії ухвали в день її фактичного проголошення;
— особа 1 подавав скаргу до суду виключно на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., однак дана суддя чомусь відкрила судову справу «на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ», що є не одне і те саме (тим паче, що у судовій справі немає жодного доказу, що Калужинський А.В. призначав уповноважену особу для розгляду заяви про вчинене кримінальне правопорушення);
— особа 1 подавав скаргу виключно на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., однак суддя чомусь викликала повісткою «уповноважену особу НАБУ», не маючи для цього правових підстав;
— КПК і Конституція України гарантує право учасникам провадження бути належним чином повідомленим про призначення дати, часу і місця розгляду судової справи, однак дана суддя відібрала таке право в Калужинського А.В., адже не надсилала йому у встановлений спосіб повісток про призначене судового засідання з розгляду судової справи;
— у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України
від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), суддя мусив передати судову справу для повторного авторозподілу, шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи, чого так і не зробив;
— суддя регулярно і зухвало порушує вимоги КПК, Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», адже проводить усі судові засідання в своїй робочій кімнаті та з порушенням процедури ведення судового засідання: без дотримання процедури послідовності, без встановлення осіб учасників провадження за їх особистими документами, без спонукання учасників судового провадження назватися і вказати адресу реєстрації, без зачитування прав учасників провадження, без з’ясування в учасників провадження зрозумілості зачитаних прав, без зачитування тексту скарг, без надання права на дебати, без з’ясування у сторін провадження про підтримування скарги;
— надала особі 1 копію ухвали, яка не відповідає вимогам Наказу 173 від 17.12.2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді» (ухвала не прошита, не опечатана вкінці, без зазначення місця збереження її оригіналу, без зазначення дати набрання її законної сили; ухвала написана з міжрядковими відступами тощо).
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:«1.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку». «3.Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду».
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»(Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено,що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати свої права і виконувати процесуальні обов’язки».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
Статтею 322 КПК України (Безперервність судового розгляду) передбачено: «1.Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. 2.Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1)неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження; 2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення; 3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення; 4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; 5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці; 6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу; 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке: «1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3.Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи. Стосовно електронних листів, то вони крім вищенаписаного мають містити цифровий підпис.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого не є перешкодою для розгляду скарги».
В ст.9 (Законність) КПК України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Букіна Олена Миколаївна вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/28540/18 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Букіної О.М. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Букіної О.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Букіна О.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, залучає до провадження копії належним чином не завірених документів від осіб, що не підтвердили своїх повноважень, при винесенні судового рішення посилається на належним чином не завірені документи, які було залучено до судової справи від осіб, що не підтвердили своїх повноважень, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Букіна О.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Букіною О.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Букіної О.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Букіною О.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Букіною О.М. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Букіної О.М. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Букіної О.М., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Букіна Олена Миколаївна ухвала 1

Букіна Олена Миколаївна ухвала 2

Букіна Олена Миколаївна ухвала 3

4 comments

  • схоже що ця обскубана курка зовсім неадекватна! людина пів години їй твердить що апеляційною інстанцією було скасовано незаконне рішення судді Голуб та що остання не притримується певної процесуальної позиції і виносить заперечливі ухвали, а вона йому на зустріч таку фігню меле: «на суддів не можна відкривати кримінальні провадження так як для цього існують дисциплінарні комісії». таке враження що в її голові замість мозків курячий помет!

  • бездарна наглота! приходить на роботу в 10-11 годин ранку, а людям призначає судові засідання на 9 ранку. з оглядом на те, що Букіна отримує повну заробітну плату, то подібне можна розцінити як отримання незаконних коштів (розтрата) і службове підроблення! пора цих корупційних нездар і хапуг за решітку кидати!

  • іще одна твердолоба нахаба, яка дуже далека від знання таблички множення. дивлячись на суддю
    О. Букіну та на декотрі інші їй подібні пройдисвіти з Солом’янського районного суду м. Києва я дивуюсь тому, як міг протриматися увесь свій президентський термін Петро Порошенко без неминучого імпічменту і кривавого публічного лінчування?

  • Не думаю що суддя це робить навмисно. Для цього у неї занадто мало сірої тканини у черепній коробці! Скоріше за все, тут актуальним є маразм або дурнуватість, або одне з другим одночасно! На власному досвіді переконався, що Букіна постійно наступає на одні і ті ж самі граблі, що не характерно для розумної і не маразматичної істоти!

Добавить комментарий