Жовноватюк Вікторія Сергіївна

Повертаючи значок судді Жовноватюк В.С. отримала амнезію

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень суддею Солом’янського районного суду м. Києва Букіною О.М., передбачених ч.2 ст. 364 КК України.
19.11.2018 року, у злісне порушення ст.55, 56, 21, 220, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, статті 57 Конституції України та Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», детектив Жукова Валерія Ігорівна надіслала поштою особі 1 простий лист, в якому була копія Постанови від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року.
30.11.2018 року, що відповідало 8 (восьмому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію суду слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року на Постанову від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І. Враховуючи те, що суддя Букіна О.М. являється працівником Солом’янського районного суду м.Києва, то відповідно вимогам ч.2 ст. 32, п.3 ч.1 та ч.2 ст. 34 КПК України подана скарга за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року на Постанову від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І. підлягала передачі слідчим суддею апеляційній інстанції для визначення підсудності впродовд до 5 (п’яти) календарних днів, з постановленням відповідної ухвали. Зважаючи на малокомпетентність і організовану злочинність переважної кількості суддівського корпусу Солом’янського районного суду м.Києва, особа 1 у прохальній частині своєї скарги за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року жирним шрифтом в першому пункті (після слова «Прошу») в якості підсказки зазначив таке:
«Направити судову справу до Апеляційного суду Київської області для визначення підсудності не пізніше п’яти діб з моменту відкриття провадження. 2. У визначеному апеляційною інстанцією судом першої інстанції — розглянути скаргу до 5 діб».
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа №760/31573/18 була розподіленою на суддю Жовноватюк (Кицюк) В.С.
27.02.2019 року, в зухвале порушення вимог ч.2 ст.306, ч.2 ст. 32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України, не розглянувши подане клопотання з обмеженим строком розгляду щодо передачі судової справи до апеляційної інстанції для визначення підсудності, не постановивши ухвали та не передавши матеріали справи до апеляційної інстанції для визначення підсудності, нахабно перевищуючи власні повноваження, після протиправного утримування скарги за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року впродовж 3 (трьох) календарних місяців, все-таки було запрошено особу 1 на 10 годин і 30 хвилин для її розгляду в межах судової справи №760/31573/18 під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк (Кицюк) Віторію Сергіївну.
Однак, у зв’язку з тим, що детектив ГПД НАБУ Жукова В.І. зателефонувала помічнику судді Жовноватюк (Кицюк) В.С. і попросила суддю до обіда не розглядати дану судову справу (?), поки вона не оприділиться із своїми планами, то суддя Жовноватюк (Кицюк) В.С. протиправно відклала судовий розгляд на не визначений час та почала протиправно проводити судові засідання в інших справах, завдячуючи чому особа 1 мусив під дверями даної судді чекати аж до 14 години і 30 хвилин, поки врешті-решт суддя Жовноватюк (Кицюк) В.С. не отримала телефонну вказівку від детектива Жукової В.І. перенести дане судове засідання на 18.03.2019 року, так як даний детектив нібито має поїхати у відрядження. Особа 1 заперечував проти незаконного перенесення даного судового засідання, мотивуючи відсутністю належних підстав, на що суддя Жовноватюк (Кицюк) В.С. не реагувала. Тоді особа 1 повідомив суддю Жовноватюк (Кицюк) В.С., що він на повторне судове засідання не прийде і повістку на нього отримувати не буде, оскільки ця дія являється протиправною і свавільницькою, з приводу чого він звернеться до Вищої Ради правосуддя та в СУ ДБР, на що дана суддя відреагувала шантажем — відмовою у видачі довідки (або повістки на паперовому носії) про перебування особи 1 у даному судовому засіданні (для потреб пред’явлення довідки в іншому суді, чиє засідання особа 1 змушеним був пропусти через невмотивоване очікування під дверями даної судді, поки детектив Жукова В.І. оприділялася щодо власних планів і бажань (відвідувати судове засідання з оскарження її Постанови від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року).
Відповідно до ч.2 ст.32 (Територіальна підсудність) КПК України, передбачено:
«2. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з ч.1 статті 32 кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, області, міста Києва чи Севастополя)».
Як зазначається в ст. 34 (Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого) КПК України:
«1. Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження. До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції). 2. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. 3. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. 4. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання. 5. Спори про підсудність між судами не допускаються. 6. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини».
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
«1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3.Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В ст.9 (Законність) КПК України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк (Кицюк) В.С. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/31573/18 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Жовноватюк (Кицюк) В.С. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Жовноватюк (Кицюк) В.С. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Жовноватюк (Кицюк) В.С., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, запрошує на судові засідання не оскаржуваних осіб, залучає до матеріалів провадження письмові заперечення і копії документів що не підтвердили свої повноваження, залучає до матеріалів провадження письмові заперечення і копії документів, що належним чином не завірені, залучає до матеріалів провадження письмові заперечення і копії документів, що передані незаконним способом, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Жовноватюк (Кицюк) В.С. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Жовноватюк (Кицюк) В.С. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Жовноватюк (Кицюк) В.С. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Жовноватюк (Кицюк) В.С. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Жовноватюк (Кицюк) В.С. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Жовноватюк (Кицюк) В.С. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Жовноватюк (Кицюк) В.С., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Жовноватюк Вікторія Сергіївна засідання

Жовноватюк Вікторія Сергіївна повістка

5 comments

  • На скільки я розумію, «штувхани», якими поліцейські щедро облагородили в своєму автомобілі і без того неадекватну суддю, не пройшли для її психічного здоров’я не заміченими. Криша у неї зовсім поїхала!

  • Вікторія Кицюк тормознута від народження. Прислухайтеся уважно і поспостерігайте за її реакцією і переконаєтеся самі. У частих відвідувачів Солом’янського районного суду м. Києва (в адвокатів і скаржників) що вона є наркоманкою або токсикоманкою

  • Кицюк настільки нагла і обезбашена що навіть пробувала на дурника зробити кар’єру в антикорупційному суді, в той час як жодного кодексу не знає, однак брудні зади практично кожного прокурора, слідчого і набушніка першою в Солом’янському суді Києва облизує

  • Полный капец! Человек по несколько раз обращается к даной судье, а она в полной отрешенности и сама с собой о чем то разговаривает. Это же класическая шиза! И потом, судья не имела права нарушать установленого расписания судебных заседаний и игнорировать ходатайство в порядке ст.34 КПК о передаче дела в апеляцию. Оно и не удивительно, почему Кицюк вышла замуж не в свои цветущие 18, а в 45 лет.

  • Злочинність, нехлюйство, бездарність, некомпетентність, божевільність, збоченість, нахабство і корумпованість — це чи не єдині якості чиновницького і суддівського корпусу, якими може «похизуватися» у передвиборчій гонці Петро Порошенко!

Добавить комментарий