Оксюта Тарас Григорович

Оксюта Т.Г. Як водій суду зробив кар’єру бездарного судді

Новости, Популярные новости, Суды

19.11.2018 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Національного антикорупційного бюро України Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 2725/19 про вчинення кримінального правопорушення суддею Деснянського районного суду м. Києва Броновицькою О.В., яку НАБУ зареєструвало під вх. № В-10194. У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 самостійно кваліфікував вчинення вищевказаною особою злочину – ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ст. 170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України.
Відтак, в заяві за вих. № 2725/19 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або детективом.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст. 214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 28.11.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 2725/19 від 19.11.2018 року. Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчило про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 2725/19 від 19.11.2018 року у визначений КПК України строк, була предметом оскаржування в суді. 28.11.2018 року, що відповідало 9 (дев’ятому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію суду скаргу за вих. № 2745/28 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судову справу № 760/31194/18 було розподілено на слідчого суддю Оксюту Тараса Григоровича.
Взамін того, що б у відповідності до вимог ст.135 КПК України, здійснити судовий виклик особи 1 шляхом надсилання повістки за поштовою адресою, яку останній вказав у своїй скарзі (без зазначення номеру телефону), суддя Оксюта Т.Г. вдався до протизаконних дій: у приватному порядку визначив номер особистого телефону особи 1 та передав по ньому телефонограму — дату і час призначеного судового засідання з розгляду скарги за вих. № 2745/28 від 28.11.2018 року у судовій справі № 760/31194/18.
15.01.2019 року мало відбутися судове засідання у судовій справі № 760/31194/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г., яке особа 1 переніс через призначення на цей самий день і час іншого судового засідання, подавши через канцелярію суду відповідне клопотання.
Взамін того, що б у відповідності до вимог ст.135 КПК України, здійснити судовий виклик особи 1 шляхом надсилання повістки за поштовою адресою, яку останній вказав у своїй скарзі (без зазначення номеру телефону), суддя Оксюта Т.Г. вдався до протизаконних дій: у приватному порядку визначив номер особистого телефону особи 1 та повторно передав по ньому телефонограму — дату і час призначеного судового засідання з розгляду скарги за вих. № 2745/28 від 28.11.2018 року у судовій справі № 760/31194/18.
05.02.2019 року мало відбутися судове засідання у судовій справі № 760/31194/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г., яке особа 1 переніс через призначення на цей самий день і час іншого судового засідання, подавши через канцелярію суду відповідне клопотання.
15.02.2019 року особа 1 подав до канцелярії суду заяву про відвід слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюті Т.Г. у судовій справі № 760/31194/18, якого даний суддя чомусь проігнорував, а справу для авторозподлілу так і не передав. 15.02.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 760/31194/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г., під час якого суддя вчинив наступні кримінальні правопорушення:
— не викликав на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— запросив на судове засідання «уповноважену особу НАБУ», не маючи у судовій справі на це доказу;
— залучив до справи провадження письмові заперечення та копії документів від представника НАБУ, який не підтвердив своїх повноважень;
— залучив до справи судового провадження письмові заперечення та копії документів від представника НАБУ, бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася;
— залучив до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів від представника НАБУ, які належним чином не були оформлені, у відповідності до вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— залучив до справи провадження письмові заперечення і копії документів від представника НАБУ, який насправді не являється детективом і не уповноважений розглядати звернення громадян в порядку ст.214 КПК;
— у порушення вимог ч.3 ст.306 КПК україни, розглядав судову справу 760/31194/18 без участі скаржника;
— вийшов за межі повноважень та розглядав заяву особи 1 про вчинення злочину по суті справи;
— у судовому засіданні вирішував ті питання, які віднесені до повноважень органу розслідування;
— вирішував у судовому засіданні питання, які особою 1 не виносилися на судовий розгляд;
— позбавив орган досудового розслідування передбачених КПК дій;
— протиправно стверджував в своїй ухвалі що начебто особа 1 без поважної причини пропустив 11.02.2019 року судове засідання, не маючи у справі суду належного доказу про надсилання судового виклику;
— протиправно стверджував в своїй ухвалі що начебто особа 1 без поважної причини пропустив 15.02.2019 року судове засідання, не маючи у справі суду належного доказу про надсилання судового виклику;
— протиправно посилався в своїй ухвалі на заперечення і копії документів, які ним були незаконно долученими до справи провадження, належним чином не оформлені, подані особою що не підтвердила своїх повноважень;
— стверджував обставини, не маючи на те належних підстав і доказів;
— посилався в своїй ухвалі на факти, які насправді ним не були перевіреними в суді і які не підтверджувалися належними доказами;
— завідомо неправдиво зазначив в своїй ухвалі, що нібито заявником не було викладено в заяві за вих. № 2725/19 від 19.11.2018 року «…конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення»;
— неправдиво зазначив в своїй ухвалі що нібито «…у своїй заяві за № 2725/19 від 19.11.2018 року не встановлено обставин для віднесення зазначених вимог до компетенції НАБУ, у зв’язку з чим відсутні були достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування», так як п.3.3.1 Наказу ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року вимагає перекидати подібні заяви до іншого органу досудового розслідування виключно з паралельним внесенням її даних до ЄРДР, а також що новий КПК, на відміну від КПК 1960 року, передбачає обов’язковість внесення до ЄРДР відомостей практично всіх заяв;
— завідомо неправдиво зазначив в своїй ухвалі що нібито даний суддя мав право розглядати судову справу № 760/31194/18 за відсутністю скаржника у зв’язку «…з стислими строками розгляду скарг, встановлені ч.2 ст.306 КПК України», адже дану скаргу він до цього вже протримав без розгляду та без викликів два календарних місяці, а подібне практикує — увесь час;
— в своїй ухвалі підмінив поняття «досудове розслідування» поняттям «судове провадження»;
— в своїй ухвалі зумисно підмінив поняття «кримінакльного покарання» поняттям «дисциплінарного покарання», що не одне і теж саме;
— вчинив службове підроблення;
— покрив злочини фігуранта у справі провадження;
— зумисно перешкодив громадській діяльності особи 1.
У відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), суддя Оксюта Т.Г. не мав права тримати у себе скаргу без розгляду понад встановлений законом строк, а у випадку допущення саме такого порушення — передати судову справу для повторного авторозподілу, шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи, чого зумисно зробив.
Крім того, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Т.Г. надав особі 1 копію Ухвали у судовій справі №760/31194/18 від 15.02.2019 року, яка не відповідає вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ», адже:
— не містить помітки про набрання законної сили;
— не містить дат набрання законної сили;
— не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали, що робить з такої Ухвали недієздатний документ.
Відповідно ст.135 КПК України (Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні) законодавцем передбачено таке:
«1. Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. 2. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. 6. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв’язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду. 8. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків ідійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом».
Повістка — це письмове повідомлення про виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, яке адресується конкретній особі — учаснику кримінального провадження. Це стандартний бланк, в якому міститься письмове звернення до конкретної особи — підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка або іншого учасника кримінального провадження, з вимогою прибуття у визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду для дачі показань або для участі у проведенні інших слідчих дій, де вказані адреса місця проживання, прізвище, ім’я та по батькові цієї особи, куди (назва відповідної установи, її адреса), до кого (з вказівкою посади та прізвища, а також номера кабінету) вона повинна з’явитися. В повістці також можуть бути вказані наслідки неявки за викликом, передбачені відповідними статтями КПК. Стандартна повістка має корінець, на якому ставиться розписка в її отриманні. Він долучається до матеріалів розслідування як підтвердження факту отримання особою повістки про виклик.
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку».
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке: «1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3.Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи. Стосовно електронних листів, то вони крім вищенаписаного мають містити цифровий підпис.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Тарас Григорович вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа №760/26962/18 від 23.11.2018 року також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Оксюти Т.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Оксюти Т.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Оксюта Т.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, затримує судовий розгляд скарг до 2-3 місяців, розглядає скарги без скаржників, не надсилає повістки законним способом, залучає до провадження копії належним чином не завірені документи, при винесенні судового рішення посилається на належним чином не завірені документи, які було залучено до судової справи від осіб, що не підтвердили своїх повноважень, не реагує на заявлений відвід, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Оксюта Т.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Оксютою Т.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Оксюти Т.Г. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Оксютою Т.Г. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Оксютою Т.Г. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Оксюти Т.Г. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Оксюти Т.Г., який регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

3 comments

  • ця безграмотна істота пропрацювала в Солом’янському районному суді м. Києва більше п’ятнадцяти років але по своїй суті залишився на рівні розумового розвитку того самого шофера, яким в 2003 році і починав свою кар’єру в даному суді

  • цікаво, для кого Оксюта зняв це ганебне відео? в його лису голову ніяк не влізе навіть одна 55 стаття з КПК, а на відео він розкохкудахтав себе всьому світові до цілого унікума! всякий, хто хоч раз побував на його судових засіданнях добре знає, яким тупим цей шоферюга є!

  • У мене також був подібний прецедент з Оксютою. Досі не можу збагнути, це ознака потворності чи набутої дуркуватості? Навіть шимпанзе за 15 років роботи змогла б запам’ятати суть всього однієї статті кримінально процесуального кодексу. В протилежність мавпі, цей суддя досі не розуміє, що у новому Кодексі не передбачено потреби заявникам звертатися із заявами до слідчого і просити визнавати їх потерпілими. Також не передбачено проводити судові засідання без участі скаржника і розглядати справи після заявленого відводу.

Добавить комментарий