Бреус Сергій Михайлович

Презентуючи себе лідером Бреус С.М. став визнаним шахраєм

Госучреждения, Новости, Популярные новости, Юристы

Місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до покладених на них завдань:
1) розповсюджують інформацію у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, надання безоплатної правової допомоги;
2) проводять тематичні семінари, лекції, зокрема у навчальних закладах, закладах позашкільної освіти, в закладах післядипломної освіти, навчально-виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для визначених категорій громадян, зокрема пенсіонерів, інвалідів, учасників антитерористичної операції, молоді, громадських активістів, вчителів та педагогічних працівників, медичних працівників, інших вразливих суспільних груп з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення, запобігання злочинності;
3) здійснюють особистий прийом та облік осіб, які звертаються до місцевого центру для отримання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, роз’яснюють положення законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та порядок отримання такої допомоги;
4) розглядають звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги протягом десяти днів з дня надходження зазначеного звернення;
5) надають правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань;
6) забезпечують складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;
7) забезпечують роботу бюро правової допомоги;
8) забезпечують роботу мобільних консультаційних пунктів;
9) забезпечують відвідування осіб, зокрема одиноких, похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями, за місцем їх перебування, а також осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб з метою надання зазначеним особам безоплатної правової допомоги;
10) забезпечують розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі;
11) забезпечують представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1-2-2, 8-13 ч.1 та ч.2 ст. 14 Закону в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, а також надання інших видів правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги таким особам;
12) забезпечують складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача), видають доручення адвокатам/уповноважують працівників місцевих центрів для надання безоплатної вторинної правової допомоги таким особам; скасовують у разі необхідності видані адвокатам доручення в установленому порядку;
13) залучають у встановленому порядку перекладача (сурдоперекладача) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, у разі, коли зазначені суб’єкти не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або глухонімими;
14) укладають контракти/договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1214);
15) забезпечують надання доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України, зокрема шляхом надання доступу до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням; надають консультації, роз’яснюють правила пошуку та порядок отримання відомостей із зазначених сервісів;
16) розглядають звернення суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу та перевіряють належність особи до категорій осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, у встановленому порядку;
17) приймають рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в її наданні;
18) приймають рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги;
19) видають доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, скасовують у разі необхідності такі доручення в установленому порядку;
20) уповноважують працівників місцевих центрів для здійснення представництва інтересів осіб, визначених пунктами 1-2-2, 8-13 частини першої та частиною другою статті 14 Закону, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складення документів процесуального характеру;
21) приймають рішення про заміну адвоката / працівника місцевого центру, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених Законом;
22) приймають подані адвокатами акти надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками, здійснюють перевірку їх комплектності, правильності розрахунку розміру винагороди та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у разі необхідності спільно з адвокатами приводять їх у відповідність до встановлених вимог, забезпечують підписання і затвердження прийнятих актів надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідними додатками;
23) забезпечують оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу в установленому порядку;
24) посвідчують довіреності, виданих адвокатам/працівникам місцевих центрів суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненнями яких прийнято рішення про надання допомоги;
25) отримують від адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, інформацію про надання допомоги;
26) взаємодіють з іншими суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги, здійснюють їх координацію на відповідній території, надають органам місцевого самоврядування консультаційно-методичну допомогу з питань утворення спеціалізованих установ, які надають безоплатну первинну правову допомогу, залучення до її надання юридичних осіб приватного права та фізичних осіб;
27) організовують підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та працівників місцевих центрів;
28) подають клопотання до Координаційного центру про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
29) взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з урахуванням статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
30) узагальнюють, аналізують та поширюють практику надання безоплатної правової допомоги;
31) збирають за встановленою формою статистичні дані про надання безоплатної правової допомоги, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, а також щодо осіб, які скористались електронними сервісами Міністерства юстиції України;
32) забезпечують вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються щодо надання безоплатної первинної правової допомоги і безоплатної вторинної правової допомоги та/або отримали таку допомогу, у тому числі здійснюють аналіз питань, з якими особи звертаються до місцевого центру, та готують відповідні консультаційні матеріали;
33) готують пропозиції до проектів регіональних планів надання безоплатної правової допомоги та забезпечують їх виконання у межах повноважень місцевого центру;
34) подають щоквартальні та річні звіти про діяльність свого центру.
Місцевий центр очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади директором Координаційного центру. Директором місцевого центру може бути особа, яка має вищу освіту не нижче другого (магiстерського) рівня, загальний трудовий стаж не менше 3 років, досвід роботи на керівних посадах не менше 1 року. Директор місцевого центру може мати заступника, який призначається на посаду та звільняється з посади директором Координаційного центру. Заступником директора місцевого центру може бути особа, яка має вищу освіту не нижче другого рівня, загальний трудовий стаж не менше 1 року.
Обов’язки директора місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
1) здійснює керівництво діяльністю місцевого центру, забезпечує виконання покладених на нього завдань, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, звітує перед відповідним регіональним центром;
2) представляє інтереси місцевого центру у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами, укладає договори, видає довіреності на представництво інтересів місцевого центру;
3) видає в межах компетенції накази організаційно-розпорядчого характеру, контролює їх виконання;
4) відповідно до визначених Координаційним центром кваліфікаційних вимог призначає на посади та звільняє з посад: керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів місцевого центру — за погодженням з регіональним центром (крім керівників та заступників керівників бюро правової допомоги, які призначаються на посаду та звільняються з посади директором місцевого центру за погодженням з Координаційним центром);
5) приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників центру (крім заступника директора, який притягається до дисциплінарної відповідальності директором Координаційного центру);
6) подає пропозиції директорові Координаційного центру щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника директора місцевого центру;
7) приймає рішення про заохочення заступника директора та працівників місцевого центру у межах фонду оплати праці місцевого центру;
8) затверджує: положення про самостійні структурні підрозділи місцевого центру — відповідно до типових положень, затверджених Координаційним центром; структуру місцевого центру у межах штатної чисельності працівників — відповідно до типової структури, що затверджується Координаційним центром;
9) забезпечує цільове та ефективне використання коштів та майна місцевого центру, організовує ведення бухгалтерського і статистичного обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності в установленому порядку;
10) подає в установленому порядку регіональному центру пропозиції до бюджетного запиту, кошторису, помісячного плану асигнувань, штатного розпису місцевого центру та щодо внесення змін до них;
11) бере участь у роботі керівної ради з правом голосу;
12) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Директор місцевого центру безпосередньо підпорядкований директору відповідного регіонального центру, підзвітний і підконтрольний директору Координаційного центру.
Учасник бойових дій, тимчасово непрацююча особа 1, з метою вирішення виниклих правових негараздів неодноразово звертався у вересні-жовтні місяці 2017 року до Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де на підставі окремих доручень було забезпечено останнього кагортою нижчеперелічених адвокатів «…для представницьких інтересів та для складання процесуальних документів»:
1) Гончаренко Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 513/10 від 29.09.1994 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №13 від 29.09.1994 року, Довіреність № 04-0000738 від 09.10.2017 року;
2) Кудрявцева Олександра Владиславовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4432 від 29.03.2011 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №10-19-11 від 29.03.2011 року, Довіреність № 04-0000753 від 19.10.2017 року;
3) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000754 від 19.10.2017 року;
4) Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000749 від 19.10.2017 року;
5) Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
6) Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
7) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000762 від 19.10.2017 року;
8) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 29.11.2011 року, Довіреність № 04-0000763 від 19.10.2017 року;
9) Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000767 від 19.10.2017 року;
10) Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000770 від 19.10.2017 року;
11) Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000768 від 19.10.2017 року;
12) Вербіло Ларису Павлівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2255 від 15.09.2005 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №22-4-20 від 15.09.2005 року, Довіреність № 04-0000743 від 19.10.2017 року;
13) Алімова Дмитра Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1970 від 27.05.2004 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення № 210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0001019 від 19.03.2018 року;
14) Дроботенка Юрія Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 000764 від 15.06.2017 року, що видане Радою адвокатів Черкаської області згідно рішення №210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0000741 від 10.10.2017 року;
15) Федосіна Артема Вікторовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 3875 від 24.09.2009 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №210 від 24.09.2009 року, Доручення № 04-0001021 від 13.10.2017 року;
16) Овсяннікова Віктора Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 5201 від 29.08.2012 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №28-59-28 від 29.08.2012, Доручення № 04-0001022 від 19.03.2018 року;
17) Галкіну Яну Геннадіївну (свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю за № 001608 від 29.03.2018 року, видане Радою адвокатів Запорізької області, Доручення № 04-0001305 від 28.08.2018 року;
18) Турову Євгенію Олександрівну (на підставі наказу про уповноваження працівника відділу представництва від 13.11.2017 року за №04-0000059, Довіреність № 04-0000797 від 20.11.2017 року).
На жаль, як це згодом з’ясувалося, майже усі вищеперелічені адвокати лише існували на папері та в хворобливій уяві директора центру Бреус Сергія Михайловича. За 1,5 (півтори) роки особа 1 навіть в очі не бачив майже усіх цих адвокатів, а яких в поодиноких випадках і бачив, то лише на судових засіданнях, на які вони з’являлися в якості слухачів, так як вивчати судові справи і складати процесуальні документи вони категорично відмовлялися.
На подані з цього приводу директору Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус Сергію Михайловичу та уповноваженим працівникам відділу по роботі з адвокатами біля 30 (тридцяти) усних і письмових заяв та скарг щодо фактичної відсутності обіцяних послуг з надання безоплатної вторинної правової допомоги через небажання призначених адвокатів зустрічатися з ним, отримувати матеріали справ, ознайомлюватися з матеріалами справ, створювати процесуальні документи, відвідувати судові засідання, подавати цивільні позови, подавати апеляційні і касаційні скарги тощо, останні зовсім з незрозумілих причин не реагували. Також не було жодної реакції зі сторони Бреус Сергія Михайловича і уповноважених працівників відділу по роботі з адвокатами щодо розгляду поданих особою 1 дюжини заяв про влаштування особистих зустрічей з вищепереліченими адвокатами у приміщеннях Четвертого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Провівши власне 16-ти місячне розслідування (в тому числі опитування біля 100-а суб’єктів права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та порядка 50-ти адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги) особа 1 прийшов логічного висновку, що Четвертий місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги є одним із активних учасників гучної афери Міністерства юстиції України та Координаційного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
А саме, як це пояснювали опитувані особою 1 адвокати з Четвертого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що вони жодного разу за весь час існування системи з надання безоплатної вторинної правової допомоги не отримували офіційної заробітної плати, тому вимушені існувати на подачки своїх клієнтів навіть з центрів безоплатної допомоги. За словами цих самих адвокатів їм неофіційно дозволено Міністерством юстиції України та Координаційним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги займатися вимагательством навіть по відношенню до клієнтів системи безоплатної допомоги, хто б це не був: багатодітні сі’ї чи інваліди, перестарілі чи пенсіонери, ветерани війни чи Герої України, тимчасово не працюючі чи зубожілі верстви населення. Також, вказані адвокати та окремі працівники з Четвертого місцевого центру розкрили приховану інформацію, що штат центрів з надання безкоштовної правової допомоги мінімально укомплектовані фахівцями з права та за рахунок вкрай не кваліфікованих спеціалістів, фахівцями без стажу та особами, що мають вкрай негативний імідж в системі адвокатури України через алкоголізм, наркоманію, проституцію, порушення присяги, продажність, збоченність, неадекватність, психічні розлади.
Однак, що б утримати у своєму штаті хоч би таку категорію люмпен-адвокатів, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за протекцією Міністра юстиції України, свідомо йдуть на поступки таким адвокатам і неофіційно дозволяють їм займатися вимагательством, шантажом, комерцією або банальним випрошуванням коштів від суб’єктів на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. А оскільки далеко не всі суб’єкти на отримання безоплатної вторинної правової допомоги мають фінансову змогу надавати хабарі саме таким горе-адвокатам, то останні безкарно ігнорують їх, наперед знаючи що їм за це ніякого покарання від директора центру зовсім не буде.
Відповідно, процес безконечної заміни одних адвокатів на інших в межах Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є нічим іншим як зухвале шахрайство Бреус Сергія Михайловича. За таких умов центр правової допомоги безконечно змінює на папері одного адвоката на іншого, поки у клієнта взагалі не відпаде потреба у такому адвокаті за фактами закінчення судового процесу чи обставин, за яких цей адвокат був конче потрібним для суб’єкта на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Напрошується шокуючий для широкого кола громадян висновок: факт існування системи безоплатної правової допомоги в Україні є чистою фікцією, в такій формі як він зараз є, та фактично позбавляє права українських громадян звертатися до ЄСПЛ зі каргами на порушення їх прав, в тому числі щодо обмеження доступу до правосуддя через неспроможність населення сплатити судовий збір.
Зараз нікому уже не секрет, що судовий збір та інші судові витрати вже не по карману 90% населення України і що Міністерство юстиції України навмисно вводить цивілізований світ в оману тим, що імітує безкоштовність і якісність безоплатної правової допомоги, якої де-факто не існує.
Вивчивши Положення про місцеві центри з надання безкоштовної правової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504, а також Постанову Кабінету Міністрві України від 6 червня 2012 року за № 504 «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції» можна прийти висновку, що Бреус С.М. вчиняє кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності директора Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреус С.М. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.4 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії Бреус С.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів державної влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Бреус С.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом вчиняє недбальство, службові підроблення і розтрату державного майна, перевищує службові повноваження, покриває вчинені злочини, поширює корупцію, безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи роботу місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Саботаж і бойкотування роботи місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Бреус С.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Бреус С.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Бреус С.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Бреус С.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.111, ч.4 ст.191, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Бреус С.М. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

4 comments

  • зелений метелик, що скоріше схожий на дівчачий бант, туго обхвачує не по розміру одіту сорочку, яка розмальована в крупні червоні клітини. думаю, цього більше чим вистачить для виставлення йому діагнозу — шиза! а якщо добре придивитися за його дівочою і розмашистою проходкою по подіумі то сумнівів уже не буде в його справжній сексуальній орієнтації!

  • а як йому не стати геєм, коли ще нецілованим і чепурним хлопчиком його закинули до мінюсту на так звану практику. там його відразу і облюбував депутат верховної ради, який за неабияку слухняність зробив Сергія навіть своїм номінальним помічником…

  • этот гомосек заливает что нада. зарисовался везде, где только можно было. небось самореклама ему обошлась ровно ничего. сейчас вовремя серию телепередач кинуть про него, мол как он разводит этих самих стариков и неимущих, в обход полиграфу!

  • цікаво, хто ж першим в мінюсті його целочку зломав? в інтернеті гуляє досить багато фото цього червонощокого пєтушка, якого як гарматне м’ясо було закинено після вишки в цю педерастичну структуру мінюсту як ту беззахисну овцу. хлопчик по своїй наївності і повівся, повіривши тамтешнім збоченцям відкрити йому дорогу до вищого світу, до якого йому через свою дурнуватість як до самого неба

Добавить комментарий