Петренко Павло Дмитрович

Безглузді схеми і афери міністра юстиції Петренка П.Д.

Госучреждения, Минюст, Новости, Политика, Самые важные новости

Учасник бойових дій, тимчасово непрацююча особа 1, з метою вирішення виниклих правових негараздів неодноразово звертався у вересні-жовтні місяці 2017 року до Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де на підставі окремих доручень було забезпечено останнього когортою нижчеперелічених адвокатів «…для представницьких інтересів та для складання процесуальних документів»:
1) Гончаренко Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 513/10 від 29.09.1994 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №13 від 29.09.1994 року, Довіреність № 04-0000738 від 09.10.2017 року;
2) Кудрявцева Олександра Владиславовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4432 від 29.03.2011 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №10-19-11 від 29.03.2011 року, Довіреність № 04-0000753 від 19.10.2017 року;
3) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000754 від 19.10.2017 року;
4) Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000749 від 19.10.2017 року;
5) Лукацьку Лілію Григорівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1890/10 від 29.03.2001 року, що видане Київською обласною КДКА згідно протоколу №77 від 29.03.2001 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
6) Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000750 від 19.10.2017 року;
7) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 26.10.2010 року, Довіреність № 04-0000762 від 19.10.2017 року;
8) Гребенника Миколу Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 4196 від 26.10.2010 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №6-12-7 від 29.11.2011 року, Довіреність № 04-0000763 від 19.10.2017 року;
9) Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000767 від 19.10.2017 року;
10) Рибіну Оксану Геннадіївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2752 від 26.12.2007 року, що видане Донецькою обласною КДКА згідно протоколу №34 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000770 від 19.10.2017 року;
11) Ткаченко Наталію Миколаївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 585 від 21.12.2011 року, що видане Чернігівською обласною КДКА згідно протоколу №10 від 26.12.2007 року, Довіреність № 04-0000768 від 19.10.2017 року;
12) Вербіло Ларису Павлівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 2255 від 15.09.2005 року, що видане Київською міською КДКА згідно протоколу №22-4-20 від 15.09.2005 року, Довіреність № 04-0000743 від 19.10.2017 року;
13) Алімова Дмитра Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 1970 від 27.05.2004 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення № 210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0001019 від 19.03.2018 року;
14) Дроботенка Юрія Олександровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 000764 від 15.06.2017 року, що видане Радою адвокатів Черкаської області згідно рішення №210 від 15.06.2017 року, Доручення № 04-0000741 від 10.10.2017 року;
15) Федосіна Артема Вікторовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 3875 від 24.09.2009 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №210 від 24.09.2009 року, Доручення № 04-0001021 від 13.10.2017 року;
16) Овсяннікова Віктора Володимировича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 5201 від 29.08.2012 року, що видане Київською міською КДКА згідно рішення №28-59-28 від 29.08.2012, Доручення № 04-0001022 від 19.03.2018 року;
17) Галкіну Яну Геннадіївну (свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю за № 001608 від 29.03.2018 року, видане Радою адвокатів Запорізької області, Доручення № 04-0001305 від 28.08.2018 року;
18) Турову Євгенію Олександрівну (на підставі наказу про уповноваження працівника відділу представництва від 13.11.2017 року за №04-0000059, Довіреність № 04-0000797 від 20.11.2017 року).
На жаль, як це згодом з’ясувалося, майже усі вищеперелічені адвокати лише існували на папері та в хворобливій уяві директора центру Бреус Сергія Михайловича. За 1,5 (півтори) роки особа 1 навіть в очі не бачив майже усіх цих адвокатів, а яких в поодиноких випадках і бачив, то лише на судових засіданнях, на які вони з’являлися в якості слухачів, так як вивчати судові справи і складати процесуальні документи вони категорично відмовлялися.
Провівши власне 16-місячне розслідування (в тому числі опитування біля 100-а суб’єктів права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та порядка 50-ти адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги) особа 1 прийшов логічного висновку, що Координаційний Центр з надання правової допомоги з усіма його Регіональними і місцевими Центрами є ніщо інше як чергова афера Міністерства юстиції України.
А саме, як це пояснювали опитувані адвокати з багатьох Рігіональних і місцевих Центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що вони жодного разу за весь час існування системи з надання безоплатної вторинної правової допомоги не отримували офіційної заробітної плати (?). Крім того, штат Координаційного Центру з надання правової допомоги, як і Регіональні та місцеві представництва, мінімально укомплектовані фахівцями з права і то за рахунок вкрай не кваліфікованих осіб, осіб без стажу та осіб, що мають вкрай негативний імідж в адвокатурі України (через неправомірну діяльність, алкоголізм і наркоманію).
Відповідно, щоб утримати у своєму штаті хоч би таку категорію мізерної кількості некваліфікованих юристів та люмпен-адвокатів, Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за протекцією Міністра юстиції України, йдуть на поступки таким адвокатам і неофіційно дозволяють їм займатися вимогательством, шантажом, комерцією або банальним випрошуванням коштів від суб’єктів на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. А оскільки далеко не всі суб’єкти на отримання безоплатної вторинної правової допомоги мають фінансову можливість надавати хабарі адвокатам і юристам вказаних Центрів, то останні безкарно ігнорують своїх клієнтів.
Враховуючи те, що особа 1 виявився одним з таких «неплатоспроможніх» клієнтів Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а власна малообізнаність в юриспруденції терміново вимагала у цивільних і кримінальних провадженнях регулярної участі адвоката, останній записався на особистий прийом до директора Координаційного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бонюка Олексія Петровича. Після невеличкої доповіді по суті справи особа 1 подав йому на особистий розгляд скаргу за вих. № 2303/17 від 18.04.2018 року. В своїй скарзі особа 1 у зрозумілій формі і подробно виклав усі негаразди роботи Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в тому числі щодо відсутності контролю за належною роботою адвокатів (кількісним і якісним наданням адвокатських послуг), за своєчасною явкою адвокатів в Центр для знайомства з клієнтами і з процесуальними документами, за явкою в Центр адвокатів для отриманні Довіреностей і Доручень на представництво інтересів клієнтів, за явкою адвокатів на призначені судові засідання клієнтів, за складанням процесуальних документів адвокатами, за поданням процесуальних документів в різні інстанції тощо. Отож, особа 1 даним зверненням вимагав від Бонюка Олексія Петровича проведення службового розслідування фактів адвокатської бездіяльності, а також злочинної бездіяльності директора Четвертого Центру Бреуса С.М., за результатами яких застосувати відповідні санкції, про що його своєчасно повідомити поштовим листом.
Вже на особистому прийомі директор Координаційного Центру Бонюк О.П. повністю відхрестився від своєї відповідальності та відповідальності директора Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Бреуса С.М. за усі негаразди в роботі адвокатів Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За словами Бонюка О.П., до його повноважень і повноважень Бреуса С.М. не належить контроль за роботою адвокатів, а також робота з організації роботи адвокатів. І що саме ці питання находяться в прямій компетенції КДКА, куда нібито особі 1 і належало звернутися, якщо у нього є відповідні кошти.
29.06.2018 року особа 1 отримав простий поштовий лист за вих. № В-0640-34-18/11 від 17.05.2018 року, який був підписаним заступником директора Координаційного Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сінчук Оленою Анатоліївною, за підготовки Головним спеціалістом відділу забезпечення доступу до публічної інформації (?) Зубрицької Діани Вікторівни. В даному листі в хронологічному порядку описувався процес заміни одних адвокатів на інших, на що пішло півтори роки, в той час як жодної допомоги від них особа 1 фактично не отримував, за невеличким виключенням. Даний процес безконечної заміни адвокатів, за словами Бонюка О.П., Сінчук О.А. і Зубрицької Д.В. виключає жодні порушення в діяльності як самих адвокатів так і Четвертого київського місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Насправді ж, в цій безконечній заміні адвокатів, є злочинний підтекст. На справді ж, як показало власне приватне розслідування особи 1, Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Міністр юстиції України вчиняють шахрайства: з однієї сторони, нібито клієнту і виділяється адвокат для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а з іншої — його ніколи насправді немає.
За таких умов Центри правової допомоги безконечно міняють одного адвоката на іншого, поки у клієнта взагалі не відпаде потреба у такому адвокаті.
Відповідно, факт існування системи безоплатної правової допомоги в Україні, в такій формі як вона зараз є, є чистою фікцією, та як фактично позбавляє права українських громадян звертатися до ЄСПЛ зі каргами на порушення їх прав, в тому числі щодо обмеження доступу до правосуддя через тотальну зубожілість. Зараз уже нікому не секрет, що судові витрати уже не по карману більше 90% населення України і що Міністерство юстиції України навмисно вводить цивілізований світ в заблуду тим, що імітує безкоштовність безоплатної правової допомоги для малозабезпечених верств населення та для пільгових категорій, якої де-факто не існує.
З цього та з інших питань особа 1 неодноразово впродовж останніх трьох років записувався на особистий прийом до Міністра юстиції України Петренка П.Д., шляхом надсилання листів (з рекомендованим повідомленням про вручення кореспонденції), однак жодної відповіді на сьогоднішній день з міністерства юстиції так і не надійшло, що є очевидним правопорушенням.
У відповідності до Закону України «Про звернення громадян», а також на підставі Конституції України та Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни», особі 1 гарантувалося позачергове право на особистий прийом у міністра юстиції.
Поміж тим, добре вивчивши Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504, а також Постанову Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року за № 504 «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції» особа 1 прийшов висновку, що в діяльності Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.1 ст.396, ч.2 ст. 256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії міністра Петренка П.Д. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів виконавчої влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам України. Петренка П.Д., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вчиняє службові підроблення, вчиняє бездіяльність, перевищує службові повноваження, покриває вчинені злочини, поширює корупцію, безлад, свавілля і безчинність, тим самим саботуючи введення в Україні системи безоплатної вторинної правової допомоги. Саботаж і бойкотування роботи міністерства юстиції як центрального органу виконавчої влади прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Міністр Петренко П.Д. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці міністром Петренком П.Д. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності міністра Петренка П.Д. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень міністром Петренком П.Д. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.111, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення міністром Петренком П.Д. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ СБУ і СУ ДБР стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Петренко Павло Дмитрович ЄРДР 1

Петренко Павло Дмитрович ЄРДР 2

Петренко Павло Дмитрович ЄРДР 3

Петренко Павло Дмитрович ЄРДР 4

Петренко Павло Дмитрович ЄРДР 5

4 comments

  • нарешті знайшлися люди які змогли відкрити відразу п’ять кримінальних справ на цю алкогольну потвору з міністерства юстиції, який перетворив центральний орган виконавчої влади на притон збоченців і корупціонерів, педофілів і гомосексуалістів

  • отаке наше життя з цим свавільним іудейським урядом. я записався на пільгову чергу (на особистий прийом) до цього червонопикого клоуна-міністра. уже п’ятий рік пішов, а мене ніхто не запрошує. намагався прорватися силоміць,так ці уроди почали шугати поліцією. не розумію, навіщо Петро Порошенко направо і наліво роздає ці корочки, якщо він не може забезпечити навіть безчерговий прийом учасникам бойових дій?

  • у цього циркача замало фантазії як для такого розмаху афер. скоріше за все автором цих схем є нащадок Авраамов — Гройсман. надто примітивним є Павло Петренко що б щось там вигадувати. його функція — підмивати брудні зади обраних. а от Гройсман таке полюбляє. наприклад, в землю гроші закопувати під виглядом ремонту доріг.

  • в нашій країні на місце міністра юстиції було тисячі нормальних претендентів, які б гідно виконували свої обов’язки і достойно себе б вели, однак казна які порошенки, яценюки і турчинови знайшли саме цього довбаного ідіота, який толком і розмовляти не уміє, крім як стягати хабарі і займатися рейдерством

Добавить комментарий