Крижова Оксана Григорівна

Суддя Крижова О.Г. — холуй і подільник Денисюка П.Д.

Новости, Популярные новости, Суды

В судовому провадженні слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка Петра Дмитровича знаходиться судова справа за № 569/2556/19 на бездіяльність слідчого СВ ГУ НП в Рівненській області у нездійсненні інших процесуальних дій.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д. не має права брати участь у судовій справі № 569/2556/19, особа 1 подав заяву за вих. № 2942/12 від 12.02.2019 року про його відвід.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, судову справу № 569/2556/19 було авторозподілено на суддю Рівненського міського суду Рівненської області Крижову Оксану Григорівну.
04.04.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 569/2556/19 під головуванням суді Крижової О.Г., за результатом чого остання винесла завідомо неправосудне рішення.
Виходячи усього з декількох абзаців ухвали у судовій справі № 569/2556/19 від 04.04.2019 року можна сміло зробити висновок, що судя Крижова О.Г. є шахраєм, абсолютно безграмотною і бездарною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної ухвали — є відповідні сумніви у психічному здоров’ї суді Крижової О.Г.
А саме, як пише в сьомому абзаці своєї ганебної ухвали судя Крижова О.Г., що «…суд приходить до висновку, про надуманість підстав для відводу та неспроможність доводів, приведених в їх обгрунтування, що повністю виключає задоволення заяви», а також як пише в шостому абзаці «Вирішуючи питання про відвід, суд вважає, що обставини, вказані в заяві про відвід, не передбачені жодним з положень статті 75 КПК України, які містять підстави для відводу судді, і не можуть свідчити про упередженість судді».
В той же самий час, коли ми заглянемо в текст заяви за вих. № 2942/12 від 12.02.2019 року про відвід слідчого судді Рівненського міського суду Денисюка П.Д. у судовій справі №569/2556/19, то посеред всього іншого ми можемо побачити і прочитати наступне:
«Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді». Отож, «…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…».
Хіба вищенаведене не являється гарантованим приводом для відводу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. від розгляду судової справи №569/2556/19? Хіба не за ці самі міжнародні стандарти права людини щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Чи саботажна і диверсійно-підривна особа Крижова О.Г. напрочуд осліпла і оглохла та насправді нічого не знає про посмертний героїзм свого земляка Сашка Білого? А може саме у такий спосіб суддя Крижова О.Г. навмисно сплюндровує добру пам’ять про таких як Сашко Білий, підриваючи героїчні досягнення усього українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у Рівному знайдеться хоч один ветеран АТО, який задасть ці самі питання прямо в очі цій явній диверсантці Крижовій О.Г.
А тепер, що стосується суті КПК України і Конституції України.
Так от, положення КПК України і Конституції України невблаганно вимагають від таких шахрайських суддів як Крижова О.Г. в своїх судових рішеннях піддавати обов’язковому аналізу і процесуальному обгрунтуванню усіх зазначених заявником фактів, на які він посилається у своїй заяві як на відповідну підставу для відводу судді. Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 20 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді, то суддя Крижова О.Г. мусила описати в ухвалі ці всі 20 фактів і надати їм відповідну оцінку, при чому посилаючись у кожному випадку на норми відповідних законів, які спростовують їх або актуалізують.
Натомість, в ухвалі у судовій справі №569/2556/19 від 04.04.2019 року Крижова О.Г. чомусь зовсім нічого не зазначила стосовно наступного.
В судовому провадженні слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. знаходилася судова справа за № 569/11801/17 стосовно оскарження особою 1 Постанови від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за №52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Ткачуком В.В.
14.07.2017 року слідчий СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. передчасно закрив кримінальне провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017, в якому навіть не допитав особу 1, біля 30 існуючих свідків та біля 15 фігурантів.
29.07.2017 року особа 1 подав слідчому судді Рівненського міського суду Рівненської області оскарження Постанови від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В.
19.12.2017 року, без особистої присутності особи 1, слідчий суддя Денисюк П.Д. виніс Ухвалу у судовій справі за № 569/11801/17, якою відмовив особі 1 у задоволенні оскарження Постанови слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. «…про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 520170000000000229 від 03.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.367 КК України, у зв’язку із відсутністю в діях складу кримінального правопорушення». Насправді ж, слідчий суддя Денисюк П.Д. відмовив особі 1 у задоволенні його скарги як акт помсти за те, що він відкрив на даного суддю дві кримінальних справи, у яких досі проводяться два незалежні досудові розслідування в ГСУ СБУ і в ГПД НАБУ.
Слідчий суддя Денисюк П.Д., при винесенні Ухвали у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року, не надав належної оцінки фактам, що мали значення. А саме, що слідчий СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. перед закриттям кримінального провадження №52017000000000229 від 03.04.2017 року не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
— не в повній мірі виконав вимоги Ухвали слідчого судді у судовій справі за № 760/9218/17 від 11.07.2017 року;
— не вніс до ЄРДР усіх кваліфікаційних статей, які були зазначеними заяві про вчинення злочину;
— не проводив розслідування за статтями вчиненого злочину – ст.364, 368, 396, 307 КК України;
— не розглянув клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— не допитав особу 1 у справі даного кримінального провадження;
— не допитав у справі даного провадження жодного із існуючих свідків;
— не допитав екс-керівника прокуратури Рівненської області Соболь О.М.;
— не провів фоноскопічної експертизи щодо вчинених правопорушень Бабичем О.А.;
— не провів відеоскопічної експертизи щодо вчинених правопорушень Бабичем О.А.;
— не призначив потерпілому (особі 1) судово-медичної експертизи;
— не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
— не надав особі 1 витягів з ЄРДР;
— не повідомив своє керівництво про не підслідність справи прокуратурі області;
— не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїй заяві про вчинені злочини. Натомість, слідчий суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року зазначає факти, які нічим і ніким не підтверджені.
В тому числі це стосується і незаконного твердження судді Денисюка П.Д. щодо вказаних у заяві особою 1 про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року фактів, що нібито у провадженні налічується 4 (чотири) фігуранти. Останнє не відповідає дійсності і є черговим доказом службового підроблення даним суддею. Також, суддя Денисюк П.Д. безпідставно стверджує, що відмова особи 1 від проведення допиту у даному кримінальному провадженні є підставою для його закриття. Насправді ж, КПК України не містить жодної правової норми, яка б надавала підставу для закриття кримінального провадження через неявку на допит потерпілого. В той же самий час, КПК України містить норми Закону, якими регламентується привід і накладення грошових стягнень на особу, яка ухиляється від проведення допиту без поважної причини. Поміж тим, суддя Денисюк П.Д. не надав правової оцінки тому факту, що слідчі (в тому числі Ткачук В.В.) насправді жодного разу не пропонували особі 1 проведення саме такого допиту, і що протилежному у кримінальній справі немає жодного доказу. Не витримує критики і те, що суддя Денисюк П.Д. досі не знає про існування ст.55 КПК України, яка в п.2 зазначає, що всі заявники, щодо яких вчинено злочин, автоматично визнаються Кодексом потерпілими. Відповідно даній нормі Закону, прокурор чи слідчий, в момент отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення мусить вручити заявнику Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у провадженні. Натомість, суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року зазначає таке: «…(ПІП заявника) із заявою про визнання його потерпілим до слідчого СВ прокуратури Рівненської області не звертався». Даним твердженням Денисюк П.Д. визнає себе абсолютно безграмотною особою, адже новий КПК уже не передбачає вчинення подібної процедури. А якщо зважити ще й на те, що в заяві за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року чітко зазначається, що особа 1 зазнав морального і матеріального збитку на декілька мільйонів гривень, то у відповідності до вимог ст. 55, 56 КПК України — він є автоматично потерпілим. Вочевидь вказаним можна стверджувати про абсолютну недієздатність Денисюка П.Д. як професійного судді та як фізично здорової особи. Враховуючи те, що у справі кримінального провадження за №52017000000000229 від 03.04.2017 року досі немає Постанови про не визнання особи 1 потерпілим, то відповідно він досі являється Потерпілим у вказаному провадженні. Саме на цю річ вказує Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17). Суддя Денисюк П.Д. також не надав правової оцінки тому, що відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до ЄРДР і розпочинає розслідування (ч.1 ст.214 КПК), вручивши потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки. Потерпілою особа стає і в разі подання заяви про незакінчений злочин за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Що стосується безпідставних тверджень судді Денисюка П.Д. що особа 1 «…будь-яких вагомих доказів та підстав на спростування висновків органу досудового слідства суду…» не надав, і що «…не встановлено їх в судовому засіданні і слідчим суддею», то це є звичайне шахрайство.
Безпідставне твердження судді Денисюка П.Д. на кшталт «…аналізуючи вищенаписане в сукупності слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачука В.В. про закриття кримінального провадження грунтується на повному та об’єктивному дослідженні обставин справи, підстав для її скасування немає», свідчить про чергове вчинення даним суддею злочину, що передбачене ст. 366, 396, 111, 256 КК України та стало підставою для внесення до ЄРДР відповідних відомостей і проведення чергового досудового розслідування.
У відповідності до ст. 220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення — надсилається їй поштою». Клопотання — це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник), до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування.
Клопотання є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян, які залучені у сферу кримінального судочинства, повного й об’єктивного дослідження обставин кримінального провадження. Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість.
З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження.
Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання.
Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручена копію постанови.
Однак, суддя Денисюк П.Д. проігнорував надання відповідної оцінки діям слідчого, який досі не розглянув і не повідомив особу 1 про наслідки розгляду поданих особою 1 клопотань.
Також, суддя Денисюк П.Д. не надав оцінки тому, що слідчий Ткачук В.В. порушив вимоги ст.110 КПК України, так як його Постанова не відповідає жодним вимогам вказаного закону. У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
б) прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
б) мотиви прийняття постанови, їх обгрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст прийнятого процесуального рішення;
б) місце та час (строки) його виконання;
в) особу, якій належить виконати постанову;
г) можливість та порядок оскарження постанови,
чого майже немає у Постанові про закриття даного кримінального провадження.
Також, всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК України, у Постанові слідчого Ткачук В.В. не зазначено:
1) номеру телефону;
2) вихідного реєстраційного номеру;
3) резолюції начальника СВ прокуратури Рівненської області;
4) повного переліку статей кодексу, за якими було кваліфіковано вчинення злочинів;
5) причин не проведення допиту усіх фігурантів у справі;
6) причин не проведення мого допиту;
7) не визначено мій статус у даному провадженні;
8) причини не проведення експертизи наявних доказів;
9) правової оцінки фігурантам у справі провадження;
10) правової оцінки доказів у справі провадження тощо.
В даній Постанові також не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття рішення про закриття провадження, мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. Відтак, з тексту Постанови слідчого Ткачука В.В. взагалі не зрозуміло, що це за Постанова і про що в ній саме йдеться. Слідчий Ткачук В.В. своєю передчасною Постановою від 14.07.2017 року вчинив злочин (службове підроблення, покривання злочинів фігурантів по справі), що передбачений ст.366,396 КК України. Слідчий Ткачук В.В. незаконно відсторонив особу 1 від законної участі в даному кримінальному провадженні, у відповідності до ст.55,56,220 КПК України, не надавши жодної йому можливості відстоювати свої порушені права.
Відповідно, чи не навмисно цим самим фактам слідчий суддя Денисюк П.Д. не надав жодної правової оцінки, тим самим покривши вчинені злочини.
За результатами розгляду судової справи за № 569/11801/17 на слідчого суддю Денисюка П.Д. особою 1 було відкрито додатково чотири кримінальні справи, у яких досі проводяться досудові розслідування.
Винесена слідчим суддею Денисюком П.Д. неправосудна Ухвала у судовій справі № 569/11801/17, яка стала підставою відкриття проти нього чотирьох кримінальних справ – більше чим доказує його упередженість, некомпетентність і неправомірність, а також доказує його глибоку неприязнь до особи 1 як до громадського діяча. Останнє аж ніяк не могло не вплинути на винесення даним суддею судового рішення у судовій справі № 569/2556/19. Тому, для втілення довіри громадськості до суду, з метою попередження виникнення сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості суду при розгляді скарги, заява особи 1 за вих. № 2300/11 від 12.02.2019 року про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. у судовій справі № 569/2556/19 мала бути задоволеною. Однак, суддя Крижова О.Г. усі ці факти навмисно приховала від надання їм відповідної оцінки, рівно як і тих, що документально підтверджували наявність гарантованих підстав для відводу судді Денисюка П.Д.: витяги з ЄРДР на даного суддю, ухвалу апеляційної інстанції, якою уже скасовувалося неправосудне рішення даного судді, відкрите та зухвале покривання даним суддею низки прокурорів, слідчих і суддів, які засудили на 11 років завідомо невинного брата особи 1 (якого згодом було виправдано іншим судом), зухвале покривання даним суддею фактів звірячих тортур слідчими районної поліції над братом особи 1, які призвели до його інвалідизації.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Крижова О.Г. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.1 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 569/2556/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Крижової О.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Крижової О.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Крижова О.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вступила у злочинний зговір, перевищила свої службові повноваження, вчинила підроблення, покрила вчинені злочини, винесла неправосудне рішення, тим самим саботуючи роботу органів судової влади та відправлення правосуддя. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Крижова О.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Крижовою О.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Крижової О.Г. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Крижовою О.Г. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Крижовою О.Г. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Крижової О.Г. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім того, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Крижової О.Г., яка порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Крижова Оксана Григорівна ухвала

4 comments

  • ненажерлива бидлота вся жиром обросла, навіть рота свого закрити уже не може! Петро Денисюк напевне ширинки своєї застібати не встигає.

  • Если бы эта зажратая свинья хоть краем своего уха от своих коллег услышала о существовании ст. 9, 370, 372 УПК Украины, тогда у нее появилась бы реальная возможность стать независимой личностью, нисколько не зависящей от протухшей старостью ширинки своего «босса» Денисюка

  • як таких нелюдей земля носить? одні люди голодують, інші — жебракують, треті бомжують, четверті -масово гинуть на війні, а ця звихнута бестолоч отруює життя усім відразу!

  • Ця тьотя хвора на усю голову. Очевидно, у Порошенка Петра дуже погані справи у кадрових питаннях, якщо він значки суддів роздає шизонутим і безтолковим бабам!

Добавить комментарий