Харечко Сергій Петрович

Харечко С.П. Від шофера і лакея до маріонетки-судді

Новости, Популярные новости, Суды

В судовому провадженні слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка Петра Дмитровича знаходиться судова справа за № 569/2562/19 на бездіяльність слідчого СУ ГУ НП в Рівненській області у кримінальному провадженні № 42018000000003093 від 13.12.2018 року, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний винити у визначений КПК України строк.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Денисюк П.Д. не має права брати участь у судовій справі № 569/2562/19, особа 1 подав заяву за вих. № 2944/12 від 12.02.2019 року про його відвід.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, судову справу № 569/2562/19 було авторозподілено на суддю Рівненського міського суду Рівненської області Харечко Сергія Петровича.
15.02.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 569/2562/19 під головуванням суді Харечко С.П., за результатом якого даний суддя постановив завідомо неправосудне рішення.
Виходячи з тексту ухвали у судовій справі № 569/2562/19 від 15.02.2019 року можна зробити висновок, що судя Харечко С.П. є зухвалим шахраєм, абсолютно безграмотною і бездарною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної ухвали — є відповідні сумніви у психічному здоров’ї суді Харечко С.П.
А саме, як пише в одному із декілька всього абзаців своєї ганебної ухвали судя Харечко С.П., що «…на думку суду доводи, якими скаржник обґрунтовує необхідність відводу судді Денисюка П.Д., не свідчать про наявність обставин передбачених ст. 75 КПК України, а відтак, підстав для відводу судді не має».
Хіба міг написати таку безглузду і бездумну дурню суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею психічно нездорової людини, або деградованого наркомана, або білогарячащого алкоголіка. Навіть пересічна людина, яка далека від юриспруденції, не наважилась би і подумати про таке, ознайомившись із нижчевикладеною історією багаторічного бандитизму Петра Денисюка, який затято покриває злочини тих, хто в замовному порядку осудив на 11 років тюремного ув’язнення завідомо невинувату людину, а згодом — тортурами її знівечив. Хіба останнє не передбачає невідворотність покарання для тих, хто це зумисно вчиняв з ним? Тим паче, що після 1,5 (півтори) роки незаконної «відсидки» ця сама людина була визнана колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кузнецовського міського суду Рівненської області не винуватою та звільненою з-під варти!?
Крім цього, особа 1 в своїй заяві за вих. № 2944/12 від 12.02.2019 року про відвід судді Рівненського міського суду Денисюка П.Д. у судовій справі №569/2562/19 зазначав про таке:
«Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді». Отож, «…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…».
Останнє являється гарантованим приводом для відводу судді Денисюка П.Д. від розгляду судової справи за № 569/2562/19, навіть якщо іншого приводу в особи 1 не було б.
Хіба не за ці самі міжнародні стандарти права щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Чи саботажна і диверсійно-підривна особа Харечко С.П. напрочуд осліп і оглох та досі нічого не знає про посмертний героїзм свого земляка Сашка Білого і про АТО? А може саме у такий спосіб суддя Харечко С.П. навмисно сплюндровує добру пам’ять про таких як Сашко Білий, Небесна Сотня і бійці АТО, навмисно нівелюючи героїчні досягнення українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у м. Рівному знайдеться хоч один ветеран АТО, який задасть ці самі питання прямо в очі диверсанту і сепаратисту судді Харечко С.П.
Поміж тим, положення КПК України і Конституції України невблаганно вимагають від таких шахрайських суддів як Харечко С.П. в своїх судових рішеннях піддавати обов’язковому аналізу і процесуальному обгрунтуванню усіх зазначених заявником фактів, на які він посилається у своїй заяві як на відповідну підставу для відводу. Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 30 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді Денисюка П.Д., то суддя Харечко С.П. мусив описати в своїй ухвалі усі ці 30 фактів і надати їм відповідну оцінку, при чому — у кожному випадку посилаючись на відповідні закони, які спростовують ці доводи або обгрунтовують. Натомість, в своїй неправосудній ухвалі у судовій справі за № 569/2562/19 суддя Харечко С.П. лише одним абзацом виклав суть 9 (дев’яти) аркушів заявленого особою 1 відводу, не надавши правової оцінки зазначеним фактам, а також не спростовуючи їх та не посилаючись на норми закону.
Відповідно, в заяві про відвід за вих.№ 2944/12 від 12.02.2019 року без належної уваги залишилися наступні доводи заявника.
В судовому провадженні слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. знаходилася судова справа за № 569/11801/17 стосовно оскарження особою 1 Постанови від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за №52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Ткачуком В.В.
14.07.2017 року слідчий СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. передчасно закрив кримінальне провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017, в якому навіть не допитав особу 1, біля 30 існуючих свідків та біля 15 фігурантів.
29.07.2017 року особа 1 подав слідчому судді Рівненського міського суду Рівненської області оскарження Постанови від 14.07.2017 року про закриття кримінального провадження за № 52017000000000229 від 03.04.2017 року слідчим СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В.
19.12.2017 року, без особистої присутності особи 1, слідчий суддя Денисюк П.Д. виніс Ухвалу у судовій справі за № 569/11801/17, якою відмовив особі 1 у задоволенні оскарження Постанови слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. «…про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 520170000000000229 від 03.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.367 КК України, у зв’язку із відсутністю в діях складу кримінального правопорушення». Насправді ж, слідчий суддя Денисюк П.Д. відмовив особі 1 у задоволенні його скарги як акт помсти за те, що він відкрив на даного суддю дві кримінальних справи, у яких досі проводяться два незалежні досудові розслідування в ГСУ СБУ і в ГПД НАБУ.
Слідчий суддя Денисюк П.Д., при винесенні Ухвали у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року, не надав належної оцінки фактам, що мали значення. А саме, що слідчий СВ прокуратури Рівненської області Ткачук В.В. перед закриттям кримінального провадження №52017000000000229 від 03.04.2017 року не вчинив наступних обов’язкових процесуальних дій:
— не в повній мірі виконав вимоги Ухвали слідчого судді у судовій справі за № 760/9218/17 від 11.07.2017 року;
— не виконав вимог Ухвали слідчого судді у судовій справі за № 760/4989/18 від 22.03.2018 року;
— не виконав вимог Ухвали слідчого судді у судовій справі за № 760/9218/17 від 11.07.2017 року;
— не вніс до ЄРДР усіх кваліфікаційних статей, які були зазначеними заяві про вчинення злочину;
— не проводив розслідування за статтями вчиненого злочину – ст.364, 368, 396, 307 КК України;
— не розглянув клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1103/27 від 27.03.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2160/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 2161/17 від 15.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1261/18 від 18.05.2017 року;
— не розглянув клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— не надав відповіді на клопотання за вих. № 1435/27 від 27.06.2017 року;
— не допитав особу 1 у справі даного кримінального провадження;
— не допитав у справі даного провадження жодного із існуючих свідків;
— не допитав екс-керівника прокуратури Рівненської області Соболь О.М.;
— не провів фоноскопічної експертизи щодо вчинених правопорушень Бабичем О.А.;
— не провів відеоскопічної експертизи щодо вчинених правопорушень Бабичем О.А.;
— не призначив потерпілому (особі 1) судово-медичної експертизи;
— не надав особі 1 Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
— не надав особі 1 витягів з ЄРДР;
— не повідомив своє керівництво про не підслідність справи прокуратурі області;
— не дослідив і не надав належної оцінки кожному із фактів, які особа 1 висвітлював у своїй заяві про вчинені злочини. Натомість, слідчий суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року зазначає факти, які нічим і ніким не підтверджені.
В тому числі це стосується і незаконного твердження судді Денисюка П.Д. щодо вказаних у заяві особою 1 про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року фактів, що нібито у провадженні налічується 4 (чотири) фігуранти. Останнє не відповідає дійсності і є черговим доказом службового підроблення даним суддею. Також, суддя Денисюк П.Д. безпідставно стверджує, що відмова особи 1 від проведення допиту у даному кримінальному провадженні є підставою для його закриття. Насправді ж, КПК України не містить жодної правової норми, яка б надавала підставу для закриття кримінального провадження через неявку на допит потерпілого. В той же самий час, КПК України містить норми Закону, якими регламентується привід і накладення грошових стягнень на особу, яка ухиляється від проведення допиту без поважної причини. Поміж тим, суддя Денисюк П.Д. не надав правової оцінки тому факту, що слідчі (в тому числі Ткачук В.В.) насправді жодного разу не пропонували особі 1 проведення саме такого допиту, і що протилежному у кримінальній справі немає жодного доказу. Не витримує критики і те, що суддя Денисюк П.Д. досі не знає про існування ст.55 КПК України, яка в п.2 зазначає, що всі заявники, щодо яких вчинено злочин, автоматично визнаються Кодексом потерпілими. Відповідно даній нормі Закону, прокурор чи слідчий, в момент отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення мусить вручити заявнику Пам’ятку про процесуальні права і обов’язки потерпілого у провадженні. Натомість, суддя Денисюк П.Д. у судовій справі за № 569/11801/17 від 19.12.2017 року зазначає таке: «…(ПІП заявника) із заявою про визнання його потерпілим до слідчого СВ прокуратури Рівненської області не звертався». Даним твердженням Денисюк П.Д. визнає себе абсолютно безграмотною особою, адже новий КПК уже не передбачає вчинення подібної процедури. А якщо зважити ще й на те, що в заяві за вих. № 770/11 від 12.12.2016 року чітко зазначається, що особа 1 зазнав морального і матеріального збитку на декілька мільйонів гривень, то у відповідності до вимог ст. 55, 56 КПК України — він є автоматично потерпілим.
Вочевидь вказаним можна стверджувати про абсолютну недієздатність Денисюка П.Д.

Враховуючи те, що у справі кримінального провадження за №52017000000000229 від 03.04.2017 року досі немає Постанови про не визнання особи 1 потерпілим, то відповідно він досі являється Потерпілим у вказаному провадженні. Саме на цю річ вказує Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17). Суддя Денисюк П.Д. також не надав правової оцінки тому, що відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до ЄРДР і розпочинає розслідування (ч.1 ст.214 КПК), вручивши потерпілому пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки. Потерпілою особа стає і в разі подання заяви про незакінчений злочин за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди. Що стосується безпідставних тверджень судді Денисюка П.Д. що особа 1 «…будь-яких вагомих доказів та підстав на спростування висновків органу досудового слідства суду…» не надав, і що «…не встановлено їх в судовому засіданні і слідчим суддею», то це є звичайне шахрайство.
Безпідставне твердження судді Денисюка П.Д. на кшталт «…аналізуючи вищенаписане в сукупності слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого СВ прокуратури Рівненської області Ткачука В.В. про закриття кримінального провадження грунтується на повному та об’єктивному дослідженні обставин справи, підстав для її скасування немає», свідчить про чергове вчинення даним суддею злочину, що передбачене ст. 366, 396, 111, 256 КК України та стало підставою для внесення до ЄРДР відповідних відомостей і проведення чергового досудового розслідування.
У відповідності до ст.220 КПК України, «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення — надсилається їй поштою». Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Результати розгляду клопотання доводяться до відома заявника. Про задоволення клопотання, а також про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а оригінал долучається до матеріалів досудового розслідування. При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання особі, яка заявила клопотання, повинно бути вручена копію постанови.
Однак, суддя Денисюк П.Д. проігнорував надання оцінки діям слідчого, який не розглянув і не повідомив особу 1 про наслідки розгляду його клопотань, а також щодо не виконання слідчим вимог трьох ухвал.
Відповідно, чи не навмисно цим самим фактам слідчий суддя Денисюк П.Д. не надав жодної правової оцінки, тим самим покривши вчинені злочини фігурантів у справі провадження. За результатами розгляду судової справи за № 569/11801/17 на слідчого суддю Денисюка П.Д. особою 1 було відкрито додаткових 4 (чотири) кримінальні справи, у яких досі проводяться досудові розслідування.
Винесена слідчим суддею Денисюком П.Д. неправосудна Ухвала у судовій справі № 569/11801/17, яка стала підставою відкриття проти нього чотирьох кримінальних справ – більше чим доказує його упередженість, некомпетентність і неправомірність, а також доказує його глибоку неприязнь до особи 1 як до громадського діяча. Останнє аж ніяк не могло не вплинути на винесення даним суддею судового рішення у судовій справі № 569/2562/19. Тому, для втілення довіри громадськості до суду, з метою попередження виникнення сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості суду при розгляді скарги, заява особи 1 за вих. № 2944/12 від 12.02.2019 року про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Денисюка П.Д. у судовій справі № 569/2562/19 мала бути задоволеною. Однак, суддя Харечко С.П. усі ці факти навмисно приховав від дослідження, рівно як і тих, що документально підтверджували наявність гарантованих підстав для відводу судді Денисюка П.Д.: витяги з ЄРДР, ухвала апеляційної інстанції, якою уже скасовувалося одне неправосудне рішення даного судді, відкрите та зухвале покривання даним суддею прокурорів, слідчих і суддів, які засудили на 11 років ув’язнення завідомо невинного родича особи 1, покривання даним суддею фактів звірячих тортур родича особи 1 (які стали причиною його інвалідності), відмова у задоволенні скарги особи 1 щодо скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження за номером 520170000000000229, як спосіб приховування злочинів і т.д.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Харечко С.П. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.1 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 569/2562/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Харечко С.П. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім того, як для даного випадку, дії судді Харечко С.П. є явно антидержавними, що направлені на зневіру громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Харечко С.П., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, вступив у злочинний зговір, перевищив свої службові повноваження, вчинив підроблення, покрив вчинені злочини, порушив присягу судді, постановив неправосудне рішення, тим самим саботуючи роботу органу судової влади та відправленню правосуддя. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Харечко С.П. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Харечко С.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Харечко С.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Харечко С.П. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.1 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Харечко С.П. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Харечко С.П. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Харечко С.П. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Харечко Сергій Петрович ухвала 1

Харечко Сергій Петрович ухвала 2

3 comments

  • Редкостная дрянь! За ржавую монету любезно подставит свой дырявый зад и зад своей мамки под первого же жеребца!

  • ця лиса потвора, коли ще був особистим водієм Денисюка, а вже тоді підробляв документи суду. за наявною в інтернеті інформацією (веб-сайт «ОРД»), ця тварюка навіть умудрялася на коліні писати від імені судді П.Денисюка ухвали стосовно притягнення до адміністративного покарання осіб з числа водіїв автомобільного транспорту, якщо вони відмовлялися давати йому хабарі в 500 грн.

  • Кажись я знайшла цю сторінку в інтернеті. Для зацікавлених осіб викладаю цитату із статті «Подонок в судейской мантии и его брат-прокурор» із сайту «ОРД»:
    Ну, тем, что Денисюк получал зарплату, грея пузо в Египте и Турции по нескольку раз в год, никого не удивишь. Взяток много — можно отдыхать в дорогих отелях. Но вот история с водителем-судьей стоит отдельного изложения. Вот выдержки из письмажителя Ривного Владимира Фесюка на имя тогдашнего председателя комитета ВРУ по борьбе с организованной преступностью и коррупцией Владимира Стретовича. Оба документа подписано «Денисюк», но ПОДПИСИ РАЗНЫЕ. Шеф и водитель, случайно приняли решения по одному и тому же делу. Думаете, их за это наказали. Нет, абсолютно, нет. Харечко и сейчас работает (во всяком случае, до последнего времени) в штате территориального управления государственной судебной администрации Ривного».
    «Я, Фесюк В. Я., працював водієм на підприємстві «Хлібодар», м. Рівне. 13 червня 2002 р. близько 2-ї год. ночі я їхав на автомобілі ГАЗ-53 на хлібозавод за хлібом. На вул. Кіквідзе мене зупинили працівники ДАІ. Коли не було до чого вчепитися, вони сказали, що все одно складуть протокол. Після цього мене відвезли на освідчення до наркодиспансеру. Кров та сечу в мене не брали. Лікар, якого розбудили, спросоння при свічці не став проводити експертизу, а склав неправдиву довідку, що я був нетверезим. І разом із працівниками ДАІ змушували її підписати. Я відмовився. Однак працівники ДАІ склали на мене незаконний протокол.
    Через деякий час я отримав повістку із Рівненського міського суду, що мені потрібно з’явитися ДО СУДДІ СЕРГІЯ ПЕТРОВИЧА ХАРЕЧКА В 9-Й КАБІНЕТ. 19 липня 2002 р. я прийшов до нього. Він підтвердив, що є тим суддею, який розглядатиме мою справу. Я йому все розповів і на підтвердження своїх слів попросив викликати свідками лікаря і працівників ДАІ. Ці прохання суддя проігнорував, натомість спитав, чи є в мене 500 грн.? Інакше позбавить мене прав. Я пояснив, що з порушенням не згідний, натомість маю двох дітей і права мені потрібні, щоб було на що жити і утримувати дітей. Тоді суддя Харечко сказав, що мені потрібно звернутися до адвоката Юшко, яка може мені допомогти. І на аркуші паперу написав її дані. Оскільки коштів на адвоката в мене не було, то я до неї не пішов. В подальшому мені стало відомо, що мене судив не суддя, а шофер цього суду. Винесене ним незаконне рішення — позбавлення прав на 2 роки — призвело до того, що я втратив роботу і не маю за що утримувати двох маленьких діточок».
    Круто!!! Харечко Сергей Петрович, 1973 г.р., уроженец с. Кричильск Сарненского района Ривненской области, образование — среднее, специальность — водитель СУДИЛ ЛЮДЕЙ ИМЕНЕМ УКРАИНЫ. И это не анекдот. Ниже два документа, с абсолютно одинаковыми номерами, но с разными датами и решениями. В одной написано, что автолюбителя Мартынова лишено водительских прав на два года, в другой — оштрафовано на 340 грн».

    Харечко Сергій Петрович штраф 2 Харечко Сергій Петрович штраф

Добавить комментарий