Хардіна Оксана Петрівна

Суддя Хардіна О.П. викликає на дуель ВРП та Зеленського

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні третього слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32016100030000069 від 27.09.2016 року за ознаками вчинених кримінальних правопорушень ФОП Ременніковим С.В., передбачених ч.1 ст.212 КК України.
Однак, в порушення п.2 ст.55, п.1 ч.2 ст.56, 21, 534 КПК України, ст.57 Конституції України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, а також у порушення вимог двох Ухвал у судовій справі № 754/3299/17 від 15.03.2017 року та № 754/3299/17 від 21.12.2017 року (щодо скасування Постанови слідчого про не визнання потерпілим у кримінальному провадженні), станом на 12.04.2019 року особі 1 так і не було надано Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого, а також двох витягів з ЄРДР.
В статті 57 Конституції України зазначено таке: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
Відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 р. під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів.
У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває: з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора.
У відповідності до ч.1 ст. 214 КПК України, «…при прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий або прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування, вручивши потерпілому Пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки. Відповідно ч.1,2 ст.55 КПК України, законодавець констатує наступне: «1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди… 2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення… Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У своїй заяві за вих.№ 376/28 від 28.08.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення особа 1 вказував, що вона подається в порядку ст.55 КПК України. Крім того, в даній заяві особа 1 зазначав, що «…Діями ФОП Ременнікова Сергія Віталієвича та Олени Кір’янової… було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 40000 (сорок тисяч) гривень, а моральної – ще на 40000 (сорок тисяч) грн., разом на 80000 грн.».
Отже, при прийомі даної заяви слідчий ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, де раніше перебувала на досудовому розслідуванні кримінальна справа, мусив вручити особі 1 Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого, чого досі так і не зробив.
Винесення слідчим постанови про визнання особи потерпілим КПК не передбачає. Водночас, у п.1 ч.2 ст.56 КПК наголошується, що потерпілий має право «на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим».
15.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м. Києва було скасовано незаконну Постанову слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. про відмову у визнанні особи 1 потерпілим у кримінальному провадженні №32016100030000069 від 27.09.2016 року (з виправленням описки 21.12.2017 року, з винесенням додаткової Ухвали № 754/3299/17 суду). Однак, слідчий досі не скорився положенню ст.21, 534 КПК, адже продовжує не виконувати вимоги Ухвали суду за № 754/3299/17 від 15.03.2017 року та перевищувати свої повноваження, вчиняючи злочин, що передбачений ст.382 КПК України.
Згодом, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України щодо реорганізації органів СУ ДФС України, слідча ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Хілько А.В. передала матеріали кримінальної справи № 32016100030000069 від 27.09.2016 року до СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві. Однак, після цього досудового розслідування знову ніким не здійснюється, а особу 1 та свідків у даному кримінальному провадженні навіть не допитується.
Крім того, начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. досі не виконав вимог Ухвали слідчого судді у справі № 569/4440/18 від 22.03.2018 року, адже взамін вказаної у заяві кваліфікації вчиненого злочину (ст.205, ст. 212 КК України) вніс до ЄРДР лише ч.1 ст.212 КК України, тим самим послабивши кримінальну відповідальність фігуранта за вчинені ним злочини.
У відповідності до статті 129-1 Конституції України (Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання), держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
Вважаючи тривалу бездіяльність і беззаконність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука Сергія Андрійовича незаконною та такою, що підриває економічні підвалини та обороноздатність нашої держави, особа 1 подав 12.04.2019 року скаргу за вих. № 3148/12 слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва на не здійснення ним інших процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити у визначений КПК строк. При чому, у першому пункті прохальної частини своєї скарги особа 1 зазначив таке: «1. Розглянути дану скаргу впродовж 72 годин», виходячи із чітко діючої норми ч.2 ст.306 КПК України.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/13642/19 була розподіленою на слідчого суддю Хардіну Оксану Петрівну.
04.06.2019 року, у відповідності до повістки, рівно в 08-00 мало відбутися судове засідання у судовій справі № 761/13642/19 під головуванням слідчої судді Хардіної О.П.
Натомість, із невиправданою затримкою на 20 хвилин (через запізнення судді на роботу), розпочалося і було незаконно проведене в робочій кімнаті судді Хардіної О.П. судове засідання у судовій справі № 761/15641/19. Більше того, в особистому розкладі судді Хардіної О.П. зовсім не було вказано судове засідання у судовій справі № 761/13642/19, на яке і було запрошено особу 1.
Крім цього, під час проведення судового засідання у справі № 761/15641/19, суддя Хардіна О.П. вчинила кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука Сергія Андрійовича;
— протиправно викликала на дане судове засідання уповноваженого слідчого, про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення від уповноваженої особи, яка не підтвердила своїх повноважень;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів, які належним чином були не оформлені та були подані з порушенням вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— не дозволила залучити до провадження, в порядку клопотання, наявні в особи 1 копії документів;
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— приймала процесуальні рішення за заявами і клопотаннями, яких насправді не заявляли учасники провадження (неадекватність поведінки судді);
— перервала судове засідання за заявою сторін, якої насправді не поступало від учасників судового засідання (неадекватність поведінки судді);
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення.
05.06.2019 року, у відповідності до незаконно перенесеного судового засідання на інший час та день, було продовжено судове засідання, однак уже у судовій справі № 761/13642/19 у судовій залі №2 Шевченківського районного суду м.Києва з повторною затримкою на 20 хвилин через повторне запізнення судді на роботу. Під час продовженого судового засідання у судовій справі № 761/13642/19 суддя Хардіна О.П. знову вчинила кримінально караємі вчинки:
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука Сергія Андрійовича;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— не зачитала текст поданої скарги за вих.№ 3148/12 від 12.04.2019 року;
— не дозволила особі 1 зробити доповідь по скарзі за вих.№ 3148/12 від 12.04.2019 року;
— обминула стадію дебатів;
— не запитувала у скаржника чи підтримує він вимоги своєї скарги;
— не дозволила скаржнику ознайомитися із поданим запереченням на його скаргу та з листом-повідомленням від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. за вих.№ 3148/12 від 12.04.2019 року;
— не дозволила скаржнику сфотографувати подані заперечення та лист-повідомлення від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А.;
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення;
— винесла неправосудне рішення, яким перешкодила виконання попередньо винесених слідчими суддями 8 (восьми) ухвал (що стосуються внесення до ЄРДР додаткової кваліфікаційної статті вчиненого злочину, надання витягів з ЄРДР, надання Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у провадженнях, розгляду клопотань щодо проведення експертизи та допиту);
— винесла неправосудне рішення, яке суперечить вимогам Конституції України (ст.129, 129-1);
— винесла неправосудне рішення, яке завдало шкоди економіці країни (адже позбавило державного бюджету грошового наповнення через несплату податків суб’єктом підприємництва);
— винесла неправосудне рішення, яким послабила обороноздатність країни (не надходження податків до бюджету напряму вплине на військову кампанію);
— винесла неправосудне рішення, яким позбавила українців заробітних плат та інших соціальних виплат.
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи, чого у незаконно залучених до судової справи № 761/15641/19 документах насправді не було.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясовуваних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції).
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Рішенням Європейського Суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року) встановлено, що відповідно до практики Європейського Суду, наявність безсторонності щодо п.1 ст.6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію, беруться до уваги лише особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб’єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). Стосовно об’єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній. Позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії», п.45 від 28.10.98 р.). Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Хардіна О.П. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Хардіна О.П. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які влаштують цій ганебній персоні фекальну люстрацію, якщо ВРП, ВРУ і Президент України В.Зеленський не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Хардіна О.П. вчинила чергове (вже не один десяток раз) кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 761/13642/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Хардіної О.П. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Хардіної О.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Хардіна О.П., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадським організаціям, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Хардіна О.П. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Хардіною О.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Хардіної О.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Хардіною О.П. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Хардіною О.П. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Хардіної О.П. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Хардіної О.П., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

4 comments

  • Я рахую, що ця тупорила і неадекватна особа має бути не в Шевченківському суді Києва, а в якійсь психіатричній лікарні! Складається враження, що вона під час судових засідань ніби в небесах літає! Цей чоловік її ясно запитав, чи «можна глянути» і «чи можна сфотографувати» залучений до судової справи документ, а вона це запитання сприйняла зовсім на оборот, типу як заяву про перенесення судового засідання (про відкладення)! Пардон, але це ж зовсім різні речі, як цукор і сіль! Голова кругом ходить, коли бачиш таких задротних шизіків в мантіях судді! Тепер мені зрозуміло,чому на зонах 90% людей сидять абсолютно не винними!

  • схоже що ця мавпа таки точно збожеволіла! якщо первинна ухвала, якою було зобов’язано слідчого внести до ЄРДР відомості поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення не була виконаною, то уже не важно де знаходиться кримінальне провадження і чи воно закрите чи відкрите, ухвала слідчого судді все-рівно підлягає безумовному виконанню! суддя хардіна мусила задовольнити скаргу цього чоловіка і зобов’язати слідчого (начальника) органу досудового розслідування вчинити дію — внести до ЄРДР ті відомості, які раніше не були внесеними…

  • можна прикинути собі наскільки тупа ця мочалка якщо вона дійсно не нічого не знає про вимоги ст. 57, 129, 129-1 Конституції України та про ст. 21, 534, 535 КПК України. мужик роками накопичував ухвали, якими судді зобов’язовували слідчого, керівників слідчих відділів та управлінь відкорегувати відомості в ЄРДР, вручити пам’ятку і витяги, а це потворне чудіще враз все споганила! виходячи із завданої шкоди для економіки країни її потрібно не просто звільнити, а присудити розстріл або повішення!

  • таке враження що ВРП навмисно обирає суддями алкоголіків, тупорилих і психічно хворих людей. хотів би з перших уст почути, навіщо вони своїми діями підривають авторитет судової гілки влади. це саме стосується і приватних інтересів президента України Петра Порошенка, який за два дні до складання своїх повноважень своїм указом узаконив злочини ВРП. думаю, що тут має місце корупція: хто заплатив — тому і значок та ксіва судді, а хто ні — зась! саме за таких умов чиканута аферистка Хардіна О.П. пролізла в судді!

Добавить комментарий для Ірина Отменить ответ