Криворот Оксана Олексіївна

П’яна Криворот О.О. послала Вову Зеленського і ВРП нахер

Новости, Популярные новости, Суды

В провадженні судді Солом’янського районного суду м. Києва Жовноватюк В.С. знаходяться на розгляді матеріали заявленого відводу слідчому судді Солом’янського районного суду м. Києва Вишняку М.В. від розгляду оскарження бездіяльності керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. у судовій справі № 760/9705/19, яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК строк.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк В.С. не має права розглядати заяву про відвід судді Вишняку М.В. у судовій справі № 760/9705/19, особа 1 подав 04.06.2019 року заяву про її відвід.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, заяву від 04.06.2019 року про відвід судді Жовноватюк В.С. від розгляду заявленого відводу слідчому судді Вишняку М.В. у судовій справі № 760/9705/19 було авторозподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Криворот Оксану Олексіївну.
13.06.2019 року, під головуванням одіозної судді Криворот О.О., відбулося судове засідання з розгляду заявленого відводу судді Солом’янського районного суду м. Києва Жовноватюк В.С. від розгляду заяви про відвід слідчого судді Вишняка М.В. у судовій справі № 760/9705/19 (від розгляду оскарження бездіяльності керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК строк), за результатами якого дана суддя постановила чергову неправосудну ухвалу.
Виходячи з тексту ухвали у судовій справі № 760/9705/19 від 13.06.2019 року можна зробити висновок, що суддя Криворот О.О. є явним шахраєм, виключно безграмотною і авантюрною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної вище ухвали є відповідні підстави засумніватися у психічному здоров’ї судді Криворот О.О. А саме, як пише суддя Криворот О.О. в одному з декількох абзаців своєї ганебної ухвали, що «У поданій заяві… заявник не навів обставин, які виключають участь судді Жовноватюк В.С. від розгляду заяви», а також що «Доводи, викладені у заяві про відвід, вказують на незгоду… заявника з процесуальними діями і рішеннями судді Жовноватюк В.С…». Хіба міг написати таку безглузду і бездумну дурню суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею явно психічно нездорової людини або білогарячащого алкоголіка. Останнє є найбільш ймовірною причиною постановлення саме такого судового рішення, так як суддя Криворот О.О. перебувала у стані алкогольного дурману. Суддя Криворот О.О. настільки сильно була під впливом зеленого змія, що не могла зрозуміти навіть після чотирьох пояснень заявника, що подані ним в якості клопотання копії документів являються належними і припустимими доказами, на які він опирається в своїй заяві про відвід, а також які являються беззаперечними підставами для її задоволення. В процесі проведення судового засідання (якщо його можна так назвати), яке суддя Криворот О.О. протиправно обмежила до 10 хвилин випливало те, що дана суддя нічого не знає про правила проведення судового засідання (етапність та послідовність вчинення процесуальних дій), про потребу встановлення учасників судового процесу (за документами і з власних слів), про наявність права у сторін знати прізвища та імена секретаря судового засідання і головуючого, про необхідність повідомлення учасникам судового засідання їх прав і обов’язків, про надання права учасникам процесу заявити відвід судді і секретарю суду, про наявність права у заявника на зачитування тексту заяви, про наявність права у сторін на дебати, про необхідність встановлення в судовій залі факту підтримування заявлених вимог, про необхідність озвучення заявника своїх вимог, про наявність у сторін реплік і т.д.
Все це суддя Криворот О.О. упустила напевно тому, що була під алкогольним наркозом або через свою нахабну бездарність та безалаберність, або через свою психічну нездоровість.
Щодо саботажу, самодурства і упередженості слідчого судді Жовноватюк В.С., які були підставою для її відведення від розгляду заяви про відвід слідчого судді Вишняка М.В. у судовій справі № 760/9705/19 (стосовно розгляду оскарження бездіяльності керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК строк), то особа 1 у своїй заяві на 8 аркушах виклав наступне:
1) навмисне затягування розгляду судових справ з обмеженим строком розгляду (до 3-5 днів) понад розумний строк (від одного до шести календарних місяців;
2) перешкоджання передачі апеляційній інстанції судових справ впродовж шести місяців, які підлягали передачі в строк до п’яти діб для визначенню підсудності (у відповідності до вимог ст. 32, 34 КПК України);
3) численні службові підроблення;
4) винесення серії неправосудних ухвал;
5) обмеження скаржника у процесуальних правах;
6) регулярне перевищення повноважень;
7) розгляд судових справ без участі скаржника;
8) приховування вчинених злочинів;
9) протиправна «співпраця» з детективами, слідчими, прокурорами;
10) переслідування особи 1 за його громадську діяльність;
11) перешкоджання громадській діяльності особи 1;
12) відсутність в судді чіткої правової позиції (в одних ухвалах суддя описує неможливість задоволення скарг, в яких фігурантами проходять професійні судді, а в інших — задовольняє скарги та описує підстави для притягнення до кримінальної відповідальність професійних суддів);
13) запрошує на судові засідання в одних судових справах, а проводить їх в інших справах;
14) не дозволяє ознайомлюватися з поданими від НАБУ запереченнями (і додатками до таких заперечень) на скарги слідчому судді;
15) незаконно залучає до судових справ належним чином не завірені документи, а також документи, які передані в суд у не дозволений спосіб;
16) при винесенні ухвал посилається на належним чином не завірені документи, а також документи, які передані в суд у не дозволений спосіб;
17) затримує видачу ухвал понад встановлений законом строк (від одного до трьох місяців);
18) проводить судові засідання в робочій кімнаті, яка не пристосована для розміщення сторін і слухачів;
19) встановила відеообладнання та несанкціоновано втручається в особисте життя відвідувачів суду;
20) встановила у дверях кімнати замок із магнітним доступом, чим перешкоджає доступу до правосуддя;
21) зазначив вітчизняні і міжнародні норми права, які зобов’язують суддів брати самовідвід або бути усуненими від розгляду судових справ, «якщо є щонайменші сумніви у їх упередженості у стороннього спостерігача», а також долучив до своєї заяви про відвід судді Жовноватюк В.С. докази у копіях таких документів:
— витягів з ЄРДР та повідомлень про початок досудового розслідування в НАБУ і ДБР щодо даної судді;
— ухвал суддів, якими було задоволено скарги особи 1 щодо бездіяльності НАБУ та зобов’язання внести до ЄРДР відомості про вчинення суддею Жовноватюк В.С. нових аналогічних злочинів;
— ухвал суддів (як судова практика), які задовольняли його заяви про відвід інших суддів, де підставою було відкриття карних справ на таких суддів і т.д.
Однак, навіть якби і не було вищезазначених підстав для відводу судді Жовноватюк В.С. від розгляду справи № 760/9705/19, то для цього особа 1 в своїй заяві від 04.06.2019 року вказав норми міжнародного права, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року Європейський суд відзначив:
«Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч.1 ст.6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду». Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя в контексті цивільного провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості (права) звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення.
В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ч.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Зазначені та інші обмеження оскарження дій чи рішень органів, які ведуть провадження, не обмежують загальне право на доступ до суду (правосуддя). Так, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді».
Отож, «…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…».

Останнє було залізним приводом для відводу судді Жовноватюк В.С. від розгляду судової справи за № 760/9705/19. Хіба не за ці міжнародні стандарти права щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Напевно, твердолобість судді Криворот О.О. не дозволяє згадати про посмертний героїзм Небесної сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів в АТО? А може саме у такий спосіб суддя Криворот О.О. навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну сотню і бійців АТО, своїми диверсійними діями нівелюючи героїчні досягнення українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у м.Києві знайдеться хоч один ветеран АТО або учасник Майдану, який задасть ці самі питання прямо в лоб явному диверсанту і гендляру — судді Криворот О.О.
Поміж тим, положення КПК України і Конституції України вимагають від таких шахрайських суддів як Криворот О.О. в своїх рішеннях піддавати аналізу і процесуальному обгрунтуванню усіх зазначених заявником фактів, на які він посилається у своїй заяві як на підставу для відводу. Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 20 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді Жовноватюк В.С., то суддя Криворот О.О. мусила описати в своїй ухвалі усі ці 20 фактів і надати їм правову оцінку, при чому — у кожному випадку посилаючись на відповідні закони, які спростовують ці доводи або обгрунтовують. Натомість, в своїй неправосудній ухвалі у судовій справі за № 760/9705/19 суддя Криворот О.О. лише декількома коротенькими абзацами виклала суть 8 (восьми) аркушів заявленого особою 1 відводу, не надавши правової оцінки жодному факту, а також не спростовуючи їх та не посилаючись на норми закону.
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено:
«1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) вказано:
«1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясовуваних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції).
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Солом’янського районного суду м.Києва Криворот О.О. вчинила чергове кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/9705/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Криворот О.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Криворот О.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Криворот О.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, покриває вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Криворот О.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Криворот О.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Криворот О.О. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Криворот О.О. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Криворот О.О. Крім того, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Криворот О.О. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Криворот О.О., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

5 comments

  • ця нікчемна алкоголічка і на мої усі судові засідання приходить нетверезою! чому б представникам вищої ради правосуддя зненацька не відвідати цю підлу стерву? прямо в своєму кабінеті вона розпиває алкогольні вироби і накурює так, що аж сокиру можна на дим повісити!

  • я адвокат із 11-річним стажем. особисто бачив як суддя Криворот О.О. була настільки нетверезою що навіть обпісялася. готовий пройти поліграф, якщо хтось серйозно візьметься за цю мразь і алкоголічку. кожний божий день суддя Криворот О.О. методично розпочинає свої судові засідання із розпивання в своїй робочій кімнаті спиртних напоїв. часто їй складають компанію інші судді з цього самого суду.

  • Я також багато раз бачила цю нікчемну самодурку у нетверезому стані. Напивається так що навіть розмовляти не може! Приходить на роботу коли захоче, а то і взагалі прогулює. Шереметьєва її кобилячий зад постійно прикриває: табелює як повний робочий день і без прогулів. А фактично це є ст. 191 КК України. Пора за цих скотин як слід взятися СБУ, НАБУ, ДБР і ВРП!

  • Хіба таке могло бути в любій іншій державі? Суддя-алкоголічка, яка ледь повзає на обмочених сечею колінцях по суду, кимось і для чогось навмисно утримується на такій відповідальній роботі!? Ганьба Вищій раді правосуддя! Ганьба президенту Зеленському! Ганьба Верховній Раді!

  • суддя Криворот більше схожа на зачухану селянську кобилу аніж на жінку-інтелігента і суддю. грубіянка, мужланка, барига і ханига вищої проби!

Добавить комментарий