Українець Віталій Васильович

Суддя Українець В.В.: лакеї і приспішники мародерів НАБУ

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень керівником Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинським Андрієм Володимировичем, передбачених ч.3 ст.382 КК України.
06.06.2019 року, у злісне порушення ст.56, 21, 220, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129, 129-1 Конституції України, детектив ВВР УВК НАБУ Грабар Сергій Васильович надіслав особі 1 поштою рекомендований лист за штрихкодовим № 0303605608208, в якому була копія Постанови про закриття кримінального провадження за № 52019000000000296 від 09.04.2019 року.
Вважаючи Постанову від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 року детективом Грабар С.В. незаконною і передчасною, а відтак — підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 18.06.2019 року до Солом’янського районного суду м.Києва оскарження. У своїй скарзі за вих.№ 3280/18 від 18.06.2019 року особа 1 зазначав, що перед тим як закрити кримінальне провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 року детектив Грабар С.В. не вчинив наступних обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування;
2) не повідомив особі 1 імена детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
3) не виконав в повній мірі вимог Ухвали слідчого судді за № 760/7921/19 від 02.04.2019 року (щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого Калужинським А.В. злочину);
4) не вручив особі 1 витягів з ЄРДР;
5) не вручив особі 1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
6) жодного разу не допитав особу 1 у справі даного провадження;
7) жодного разу не допитав існуючих свідків у справі провадження;
8) жодного разу не допитав фігуранта у справі провадження (стосовно піднятих в заяві про вчинення злочину питань, в тому числі щодо не виконання Калужинським А.В. впродовж останніх двох років вимог ухвали у судовій справі №760/4823/17 від 24.03.2017 року стосовно внесення до ЄРДР відомостей заяви за вих. №1009/05 від 06.03.2016 року про вчинення кримінального правопорушення керівником прокуратури м.Києва Говдою Романом Михайловичем);
9) досі не вніс до ЄРДР достатніх відомостей заяви особи 1 за вих.№ 3085/15 від 15.03.2018 року про вчинення кримінального правопорушення за кваліфікацією – за ст.170, ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.1 ст.396, ч.2. ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
10) не проводив досудове розслідування за статтями кримінального правопорушення – ч.2 ст.376, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України, які були зазначеними у заяві за вих.№ 3085/15 від 15.03.2018 року про вчинення кримінального правопорушення;
11) не перекинув за підслідністю (до ДБР) кримінальні провадження за кваліфікаціями — ст. 170, ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 367, ч.3 ст. 382, ч.1 ст. 396, ч.2. ст. 256, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України;
12) не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 3149/12 від 12.04.2019 року в порядку ст.220 КПК України;
13) не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану ним заяву за вих. № 3149/12 від 12.04.2019 року;
14) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. № 3085/15 від 15.03.2019 року про вчинення кримінального правопорушення;
15) не провів жодного перехресного допиту;
16) не призначив для особи 1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
17) не надав особі 1 можливості залучити до справи провадження наявні у нього докази вчиненого злочину;
18) не надав особі 1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні;
19) не визначив статусу особи 1 у даному кримінальному провадженні;
20) не створив протоколу допиту особи 1 та не відібрав у нього підписів за роз’яснення щодо несення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві покази тощо.
31.05.2019 року детектив Грабар С.В. закрив кримінальне провадження за № 52019000000000296 від 09.04.2019 року не вчинивши жодної процесуальної і слідчої дії, відсторонивши особу 1 від законної участі в ньому. Детектив Грабар С.В. своєю протиправною Постановою від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000296 також порушив вимоги ст.110 КПК України. У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
— зміст прийнятого процесуального рішення;
— місце та час (строки) його виконання;
— особу, яким належить виконати Постанову тощо, чого майже не має у Постанові від 31.05.2019 року детектива Грабара С.В. про закриття кримінального провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 31.05.2019 року детектива Грабар С.В. відсутні:
1) перелік проведених слідчих дій;
2) причини не проведення допиту заявників, свідків, потерпілих;
3) причини не проведення експертизи наявних доказів;
4) правова оцінка фігурантам у справі провадження;
5) правова оцінка доказам у справі провадження;
6) реєстраційний номер та дата реєстрації постанови;
7) підпис керівника підрозділу;
8) печатка органу досудового розслідування.
Вищенаписане є прямим доказом того, що детектив Грабар С.В. порушив вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності».
Також, в даній Постанові не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття подібної Постанови та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. Окрім того, текст оскаржуваної постанови містить протиріччя, оскільки детектив Грабар С.В. в своїй Постанові обгрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині постанови в якості процесуальних підстав для закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю події злочину).
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/17670/19 була розподіленою на слідчого суддю Українця Віталія Васильовича.
Не дивлячись на те, що особа 1 у скарзі не зазначив номеру контактного телефону (з метою запобіганню підробленням, які останнім часом дуже часто спостерігаються у даному суді стосовно імітації судових викликів), слідчий суддя Українець В.В. у порушення Закону України «Про персональні дані» протиправно встановив номер телефону скаржника та передав по ньому судовий виклик.
27.06.2019 року, в 15 годин і 00 хвилин (із невиправданою затримкою на 30 хвилин) було проведене в робочій кімнаті судді Українець В.В. незаконне судове засідання у судовій справі № 760/17670/19.
Під час проведення судового засідання у справі № 760/17670/19, суддя Українець В.В. вчинив кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— не встановлював особу 1 за його особистими документами;
— не витребовував з ВВР УВК НАБУ матеріалів кримінального провадження № 52019000000000296 від 09.04.2019 року;
— залучив до справи судового провадження клопотання, що було передане у недозволений спосіб (в електронній формі);
— залучив до справи судового провадження клопотання, яке належним чином було не оформлене;
— порушував послідовність і порядок ведення судового засідання;
— не зачитав скаргу особи 1;
— не дозволив зачитати текст скарги особі 1;
— обминув етап дебатів;
— перешкоджав громадській діяльності особи 1;
— вчинив службове підроблення;
— виніс неправосудне рішення.
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи, чого у незаконно залучених до судової справи № 760/17670/19 документах насправді не було.
Статтею 23 КПК України встановлено вимогу щодо безпосередності дослідження показань, речей і документів. Це означає, що у даному випадку слідчий суддя Українець В.В. був зобов’язаним дослідити як Постанову про закриття кримінального провадження так і матеріали даного провадження, які служили підставою для постановлення такого рішення. З матеріалів судового провадження, звукозапису і відеозапису вбачається, що всупереч вимогам ст. 23 КПК України слідчим суддею Українець В.В. не було витребувано і не досліджено матеріали кримінального провадження, на підставі яких детектив дійшов висновку про закриття кримінального провадження, оскільки в матеріалах судової справи відсутні дані щодо запиту та повернення НАБУ даного кримінального провадження, однак зі слів судді витікає, що він усвідомлено порушив вимоги КПК і не витребовував матеріали провадження. З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя лише обмежився ознайомленням з матеріалами скарги. Відсутність матеріалів кримінального провадження унеможливила як проведення перевірки слідчим суддею доводів, викладених у скарзі на постанову про закриття кримінального провадження, так і того, чи повноважною особою НАБУ були вчинені всі можливі слідчі і процесуальні дії, які виключають подальше проведення досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності детектива має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального і процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«ч.1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. ч.2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень». Відтак, враховуючи вищенаведене, постановлена суддею ухвала є незаконною і необгрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального і процесуального закону. Вказані порушення є істотними, та підставою для скасування ухвали слідчого судді, згідно ст.409, 412 КПК України, а суддя Українець В.В. підлягає кримінальному і дисциплінарному покаранню.
Згідно ст.2, ст.284 КПК, закриття провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обгрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, Постанова детектива про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею запитання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
У свою чергу слідчий під час досудового розслідування, зобов’язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов’язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, а у разі, якщо такій особі ставилися в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи у вчиненні кожного з них.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного розслідування є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю.
Розслідування має бути ретельним та неупередженим. Останнє означає, що органи слідства завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, однак не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх незаконних рішень, або ж як відповідну підставу для отримання неправомірної вигоди. Слідчі повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та отримання висновків судових експертиз, яких детектив Грабар С.В. умисно уникнув з метою приховування вчинених злочинів фігурантами у даній кримінальній справі.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Українець В.В. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Українець В.В. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які влаштують цій ганебній особі фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у визначений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Українець В.В. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/17670/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Українець В.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Українець В.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Українець В.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадським організаціям, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Українець В.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Українець В.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Українець В.В. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Українець В.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Українець В.В. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Українець В.В. з метою подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Українець В.В., який порушив присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

6 comments

  • ця корупційна і напівграмотна потвора уже декілька років знаходиться на контролі в НАБУ. аби не сісти в тюрму за фактами хабарництва він роками «співпрацює» з керівництвом НАБУ: клепає «потрібні» для детективів судові рішення, вчиняє підроблення, виносить неправосудні рішення, тим самим саботує роботу суду!

  • дурік досі посилається в своїх тупорилих ухвалах на Положення №69 про порядок внесення відомостей в ЄРДР, в той самий час як вказане положення втратило свою актуальність 06.04.2016 року у зв’язку з введенням ГПУ в дію Наказу № 139!

  • Моя подруга працює адвокатом і розповіла мені вражаючі речі про цього шахрая, хабарника і дебіла. Як з’ясувалося, суддя Українець В.В. кожному другому адвокатові і кожному першому слідчому пропонує надавати йому хабарі за винесення лояльних рішень і вироків. Тобто, цей яйцеголовий пацюк за хабарі відмазує від тюрми осіб, які вчинили злочини. Це саме стосується і цивільних проваджень, в яких виграють не ті, за ким правда, а за тими хто надав цьому чмирю хабара. Ну і куди дивляться НАБУ і НАЗК?

  • Перед тим як винести судове рішення в порядку ст. 303-304 КПК, цей твердолобий клоун обов’язково з’ясовує, хто являється фігурантом провадження. Якщо у справі проходять чиновники, керівники підрозділів або судді, він все одно знайде причину відмовити у задоволенні скарги. За таких умов це не суддя, а дешева і брудна хвойда! Справжні судді мають не пристосовуватися як дощові черв’яки до умов навколишнього середовища що б вижити, а бути твердими, стабільними, незалежними і поважати себе!

  • справжній гімноїд. навіть якби детектив НАБУ попросив суддю українця з’їсти власне гімно, він би просто ним поласував, навіть не запиваючи водою! маю власний досвід, коли детектив-шизофренік УВК НАБУ грабар сергій васильович також пачками закривав кримінальні провадження, попередньо не опитавши потерпілих і свідків, не розглянувши подані клопотання та не надавши на них відповіді, однак більш порядні судді мали розум і обережність щоб просто так і на слово повірити детективу-збоченцю грабару с.в. та витребовували з НАБУ закриті кримінальні справи. як виявилося в залі суду, досліджуючи матеріали закритих справ, що у постановах про закриття була суцільна брехня і шизофренічна бредятіна грабара с.в. на кшталт того що вказаний детектив бог сонця і місяця, і що він володар усіх грошей світу, і таке подібне. досліджуючи матеріали закритих справ судді виявляли, що у них було зворотнє усім твердженням детектива грабара с.в., навіть містилися вказівки процесуальних керівників даному детективу вчинити массу процесуальних і слідчих дій, які він так і не вчинив, а також що в таких матеріалах справ не було жодного доказу того, про що у своїх постановах про закриття провадження детектив грабар с.в до запаморочення фантазував! висновок один — суддя українець є корупційною потворою, що підриває авторитет судової гілки влади та потенційно шкодить інтересам українців і української держави! ганьба зрадникам і корупціонерам! ганьба неучам і дуроманам!

  • це ж яким закінченим падлом потрібно бути що б відважитися на відмову у задоволенні скарги, добре знаючи що кримінальна справа зовсім не розслідувалася і що апеляційна інстанція точно скасує його протизаконну ухвалу?! тут ймовірніше справа не у підлості, а у вродженій відсутності мізків у черепній коробці у судді Українця Віталія Васильовича або у невиліковному дебілізмі!

Добавить комментарий