Маяков Віталій Анатолійович

Маяков В.А. на службі російської контрозвідки, саботує СБУ

Новости, Популярные новости, СБУ

14.06.2019 року кандидат у народні депутати подав письмову заяву на ім’я виконуючого обов’язки голови СБУ, начальника ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ЦУ СБУ Баканова Івана Геннадійовича, в якій особливо наголошував на тому, що ГСУ СБУ протиправно та тривало не виконує вимог ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Трубнікова А.В. у судовій справі 761/8826/17 від 03.04.2017 року, що викликало цілу серію нових злочинів з боку проросійсько налаштованих емісарів від ТОВ «Хостмайстер» (в особі директора Левченко Олега Михайловича) та ТОВ «Центр інтернет імен України» (в особі директора Лобода Олександра Юрійовича). Крім цього кандидат у народні депутати повідомив завідуючого відділом звернення громадян про те, що крім вищевказаної ухвали ГСУ СБУ понад 3 (три) роки як протиправно не виконує біля 350 (триста п’ятдесят) інших ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м.Києва щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинені кримінальні правопорушення корупційними чиновниками чи не з кожної державної структури та працівниками органів прокуратури, поліції і ДФС України, а також щодо не проведення досудового розслідування у приблизно 60 (шістдесяти) вже існуючих кримінальних провадженнях, в яких за останні три роки навіть не були допитаними потерпілі, свідки і фігуранти.
12.07.2019 року, листом за вихідним номером 6/В-1400/2 заступник начальника Головного Управління СБУ Маяков Віталій Анатолійович повідомив кандидата у народні депутати про те, що він і надалі продовжуватиме не виконувати Ухвалу у судовій справі № 761/8826/17 від 03.04.2017 року, оскільки заяву про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 1020/06 від 06.03.2017 року СБУ повернуло заявнику «для усунення недоліків», а назад нібито вказана заява до СБУ не поверталась. Виходячи зі змісту даного листа можна зробити висновок, що заступник начальника Головного Управління СБУ Маяков В.А. є психічно нездоровою людиною, адже чинним законодавством України, в тому числі керуючись законодавчою базою усіх країн світу, не передбачено повертати потерпілим (заявникам) заяви про вчинення кримінального правопорушення для «усунення недоліків». Насправді ж, керівники СБУ впродовж останніх три з половиною років повертали практично усі подані кандидатом у депутати заяви про вчинення кримінального правопорушення не для їх доопрацювання, як про це завідомо брехливо зазначає заступник начальника Головного Управління СБУ Маяков В.А., а як факт відмови у внесенні до ЄРДР відомостей нібито через відсутність в цих заявах відомостей про вчинення злочину, які підслідні органам СБУ.
Натомість, статтями 55, 56, 214 КПК України передбачено, що не залежно від того «яка процесуальна компетенція і територіальна юрисдикція» органу досудового розслідування, остання вимушена без будь-яких перешкод вносити відомості до ЄРДР впродовж 24 годин з моменту вручення такої заяви. Більше цього, в момент прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілому (заявнику) невідкладно вручається Пам’ятка про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні. Згодом, коли слідчим органу досудового розслідування буде встановлено, що вказана заява була поданою потерпілим з порушенням вимог ст.216 КПК України, тоді даний слідчий, у відповідності до вимог п.3.3.1 Наказу Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2017 року, перекидає матеріали кримінального провадження до того органу, який є підслідним вчиненому злочину із врахуванням вимог ст.218 КПК України.
Згідно із положенням п.1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06 квітня 2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Також, п.2.2. Розділу ІІ Наказу Генерального прокурора України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно.
За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
Це саме сказано і Узагальненні про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК.
Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора».
Крім цього, пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана кандидатом у депутати бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення у визначений КПК України строк, є предметом оскарження в суді.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до органу досудового розслідування, здійснюється за дорученням його керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК. Пунктом 8 частини 1 статті 3 КПК України встановлено коло посад, які підпадають під визначення «керівник органу досудового розслідування», відповідно такою особою, як для даного прикладу являється – начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України. Отже, подання заяви, яка є повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов’язує начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України, шляхом надання доручення, забезпечити внесення необхідних відомостей до ЄРДР. Попри зазначене, викладені у заяві відомості до ЄРДР не внесені, внаслідок чого досудове розслідування досі фактично не здійснюється. Ухилення від виконання вказаного обов’язку свідчить про бездіяльність начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України, що тягне за собою карну відповідальність.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окремо від цього слід зазначити, що положенням ст.21, 534, 535 КПК України та на підставі ст.129 і 129-1 Конституції України, заступник начальника Головного Управління СБУ Маяков Віталій Анатолійович (або начальник ГСУ СБУ) зобов’язаними були виконати усі ці 350 ухвал суду без будь яких вагань і умов впродовж 24 годин з моменту їх отримання з суду, однак цього не зробили, вчинивши тяжкий злочин за ст.382 КК України. Відповідно, заступник начальника ГУ СБУ Маяков Віталій Анатолійович, не скорившись нормам КПК України, Наказу ГПУ та Конституції України, тим самим вчинив злочин — приховав незаконну діяльність численних злочинних посадових осіб і злочинних угрупувань. Останнє нанесло непоправний збиток економіці і безпеці України, а тому мусить розцінюватися як акт потенційної державної зради.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень) зазначається:
«1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
2. Вирок та ухвала суду, що набрали законно; сили в порядку, визначеному цим Кодексом, с обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
3. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України».
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК України передбачено:
«1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 ( Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні) КПК України передбачено: «2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Стаття 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем) зазначає: «1.Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2.Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу,- караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років».
Статтею 365 КК (Перевищення влади або службових повноважень) передбачено:
«1.Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,- карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років».
Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення — та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
Відповідальність за ч.1 і 2 ст.382 ККУ настає у випадку невиконання рішення лише одного органу державної влади — суду. Поняттям суд охоплюються всі існуючі в Україні суди, які входять до судової системи України: Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції, у т.ч. спеціалізовані. Незважаючи на те, що ч.З ст.382 ККУ не містить аналогічної вказівки, так само і рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню лише за умови, якщо вони є остаточними. Остаточне рішення, як правило, виносить відповідна палата, яка розглядає справу, а в передбачених зазначеною Конвенцією виняткових випадках — Велика палата Європейського суду з прав людини. Відповідальність за ст.382 ККУ може настати лише у випадку невиконання службовою особою правосудного судового рішення. Для наявності складу злочину, передбаченого ч.1 і 3 ст.382 ККУ, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Для визначення моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження судового рішення до службової особи, яка повинна його виконувати, і строку виконання судового рішення, який встановлено законом або судом. Суб’єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діях Маякова В.А. є склад кримінального правопорушення, що передбачений ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Крім того, як для даного випадку, позиція Маякова В.А. є явно злочинною та антидержавною, що направлена на підрив довіри громадськості до органів СБУ та до керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам. Маяков В.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, не виконує впродовж трьох років 350 ухвал суду, приховує вчинені чиновниками та злочинними угрупуваннями злочини, вчиняє бездіяльність і службову недбалість, надає допомогу злочинним угрупуванням, поширює корупцію, перешкоджає діяльності громадській організації, тим самим саботуючи роботу СБУ та державного апарату вцілому. Саботаж і бойкотування належної роботи СБУ прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам нашої держави. Маяков В.А. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії на території м.Києва. Навмисна протидія нинішній державній політиці Маяковим В.А., як одним з керівників ГСУ СБУ, вже розчарувала певну частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Вищенаписане дає відповідні підстави вважати, що в діяльності Маякова В.А. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачений ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення правопорушень Маяковим В.А. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГПД НАБУ і СУ ДБР про вчинені кримінальні правопорушення Маяковим В.А. Очікуємо результатів адекватного реагування вказаних вище структур, міжнародного резонансу, небайдужої громадськості і адекватної реакції не продажного мас-медіа.

Маяков Віталій Анатолійович ухвала отказ

6 comments

  • Схоже що Баканов і Зеленський давно і на повну котушку уже працюють на російського інтервента. Не замітити того, що заступник начальника ГСУ СБУ Маяков В.А. майже чотири роки як безперервно працює на російську контррозвідку просто не можливо! Однак, тоді чому Зеленський з Бакановим досі тримають цього шпигуна-шизофреніка в СБУ і дозволяють йому і далі зраджувати Україну?

  • Таке враження що Володимир Зеленський веде Україну до Путіна на чолобитну наче господар свою корову до бичка. Хоча б на прикладі цього ж самого СБУ: В.Зеленський посадив в якості керівника СБУ свого найкращого другана і клоуна Баканова, який там не тільки нічого не робить але і блокує виконання рішень суду! Хіба не дивно це? Не міг же президент Володимир Зеленський посадити свою людину в СБУ з метою відвертого саботажу? Однак, якщо воно в кінцевому результаті так і виходить, тоді Зеленський з дружбаном Бакановим є неприхованими зрадниками, яких не то що з крісла президента і з СБУ потрібно гнати, але і судити їх мерзот за державну зраду!

  • якщо ця напівлиса тварюка не знається на таких елементарних речах як обов’язковість (навіть безмовність) виконання рішення суду впродовж 24 годин, навіть якби воно було і помилковим, тоді про яке
    розслідування фактів збиття російською стороною пасажирського літака над територією Донбасу він може говорити? як абсолютно тупа військова людина, яка прийняла військову присягу і мусила б знати, що накази потрібно виконувати швидко і безмовно, він же їх більше трьох років як не виконує, однак без жодних експертиз і елементарного незнання експертної справи він мало чи не щодня на телебаченні доказує, що літак збила Росія? ганьба Баканову і Зеленському, які дозволяють цій безграмотній мерзоті досі бути на волі і керувати ГСУ СБУ, в той час як він є зрадником і хворою на всю голову особою, яка мусила ще три роки тому сісти в тюрму по ст. 111, 382, 396, 256 КК України!

  • якщо цього урода володимир зеленський не звільняє з роботи то це може означати лише одне — зеленський продався нашим ворогам і діє супроти інтересам нації і держави! ганьба клоунам баканову і зеленському! чемодан-вокзал-росія або ізраїль!

  • жесть! это примитивное существо проработало в СБУ до полностью поседевшего лобка но ума так и не нажил! подозреваю что он вышки не заканчивал а свой диплом подделал. юристы такой ахинеи не несли бы!

  • ці деградовані педофіли на більше не здатні чим гвалтувати полонених і затриманих в СІЗО чоловіків. хіба від цього стають майстернішими чи розумнішими наші українські спецслужби? саме тому кожен другий працівник СБУ є збоченцем, або наркоманом, або педофілом і шпионом іноземної держави!

Добавить комментарий для Тарас Отменить ответ