Коробенко Сергій Віталійович

Коробенко С.В. шляхом підроблення змінив результати виборів

Выборы, Новости, Популярные новости, Суды

07.06.2019 року, згідно з вимогами статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», особою 1 було подано повний пакет документів до Центральної Виборчої Комісії для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 222, відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ «Про вибори народних депутатів України». Також, у відповідності до вимог ст.56 Закону України «Про вибори народних депутатів України», особою 1 було внесено грошову заставу в розмірі 41730,00 (сорок одна тисяча сімсот тридцять) грн. на розрахунковий рахунок ЦВК.
18.06.2019 року особою 1 була виявлена в Постанові за № 975 від 11.06.2019 року та в усіх електронних джерелах ЦВК не правильна інформація щодо місця роботи та займаної посади. А саме, взамін назви громадської організації і посади президента даної організації ЦВК без узгоджень з особою 1 зазначила назву його приватного підприємства, яке згідно наказу призупинила свою господарську діяльність два роки назад. Крім цього, навіть за таких умов публічного шахрайства (надання штучних переваг кандидатам від партії Президента Володимира Зеленського над усіма іншими кандидатами), ЦВК навмисно не вказала усі займані особою 1 посади на даному підприємстві: директор, головний лікар, лікар. Останнє було б логічною, правильною і закономірною дією, яка б не ущемляла законні права кандидата у народні депутати та права виборців володіти практично усією інформацію про кандидатів.
Останнє могло стати пріоритетом при визначенні виборцем свого народного обранця, а відповідно – обов’язково вплинуло б на загальну кількість голосів особи 1.
При цьому особливо слід наголосити, що передвиборча програма особи 1 складалась з 11 (одинадцяти) друкованих аркушів, з яких 10 (десять) містили звіт про громадську діяльність особи 1 за останні 3,5 (три з половиною) роки, які стали відповідною підставою для його самовисування до Верховної ради України, завдячуючи кропіткій і вкрай результативній громадській роботі. Враховуючи саме такі результати громадської роботи в особи 1 мусив бути чи малий електорат по 222 Одномандатному виборчому округу, чого не можна було сказати про результати його господарської діяльності в межах приватного підприємства, яке не веде свою господарську діяльність два роки поспіль.
За таких умов, які штучно створила ЦВК, за особу 1 мало хто міг проголосувати по 222 Одномандатному виборчому округу, адже виборці всупереч вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» були позбавлені свого законного права на безперешкодний доступ і ознайомлення з об’єктивною інформацією на цього кандидата.
Потенційного виборця не могло не зацікавити те, що рішуче відрізняло особу 1 від практично усіх кандидатів у депутати по всій території України: що особа 1 безоплатно пропрацював на громадських засадах і на благо українського народу близько 6 (шести) років (з врахуванням того періоду, коли його громадська діяльність обмежувалася лише громадською активністю — без реєстрації у реєстраційних органах), з 16-18 годинним робочим днем (без вихідних і святкових днів, без відпусток і навіть без пауз на лікування простудних хворіб), з чималими фінансовими витратами за рахунок його власного бюджету на покриття практично усіх розходів: від сплати за приміщення і комунальних послуг до офісного паперу, ручок, коректорів, конвертів, поштових марок, рекомендованих і цінних поштових відправлень, ксероксів і картриджів, без яких було б просто неможливим здійснювати таку громіздку та тривалу громадську діяльність (адже наша держава давно відмовилася від фінансової підтримки діяльності громадських організацій).
Не менш важливим для широкого кола виборців було знати і те, що особа 1 за свою шестирічну виснажливу та за власний кошт громадську діяльність поплатився тим, що депутат Київської міської Ради VIII скликання Руденко Олексій Павлович, директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Свистунов Олександр Вікторович, начальник Управління з питань реклами КМДА Смирнов Олександр Григорович, начальник відділу реклами Департаменту містобудування та архітектури КМДА Гончарова Наталія Олексіївна, екс-голова Солом’янської районної адміністрації м.Києва Шкуро Максим Юрійович, заступник голови Солом’янської районної адміністрації м.Києва Бялковський Володимир Вікторович, директор КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м.Києва» Радик Володимир Іванович перешкоджають третій рік поспіль перешкоджають здійсненню законної господарської діяльності: незаконно демонтували і «конфіскували» вивіску приватного підприємства (та не повертають її навіть за наслідками винесеного Рішення окружним адміністративним судом м.Києва, який визнав дії КМДА незаконними), влаштовують багаторазові підтоплення приватного підприємства, замовляють розбійні напади на приватне підприємство (із застосуванням сокир), залякують працівників приватного підприємства, пошкоджують зовнішнє освітлювальне обладнання підприємства, нищать і викрадають обладнання системи відеоспостереження тощо.
А оскільки особа 1 і надалі продовжував нещадно боротися з свавіллям, корупцією, казнокрадством і безчинністю чиновників, то останніми було ініційовано вбивство його матері, здійснено незакінчений замах на його власне вбивство, засуджено на 11 років тюрми його невинного брата з подальшим застосовуванням нелюдських тортур, внаслідок чого останній став інвалідом. При чому, навіть за умови винесення виправдовувального вироку, досі за цей злочин ніхто з причетних прокурорів, слідчих і суддів чомусь не покараний. Останнє стало причиною тому, що знахабнілі прокурори прокуратури Рівненської області досі погрожують братові особи 1 повторним ув’язненням якщо він спробує звернутися в суд за отриманням від держави грошової компенсації.
Також цікавим було знати для потенційного виборця, що особа 1 за результатами кропіткої, виснажливої і небезпечної громадської роботи пережив на користь українського суспільства 3080 (три тисячі вісімдесят) судів щодо оскарження бездіяльності органів досудового розслідування, яка виразилася у не внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення злочинними чиновниками, політиками, народними обранцями, керівниками міністерств і силових відомств, за результатами яких було відкрито 1300 (одна тисяча триста) кримінальних справ, а ще 1100 (одна тисяча сто) ухвал слідчих суддів зараз очікують на своє остаточне виконання по внесенню до ЄРДР решту відомостей про вчинення злочину. Серед такого широкого загалу числа посадових осіб і народних обранців, на яких особою 1 було відкрито кримінальні справи рахуються: Яценюк Арсеній Петрович, Гройсман Володимир Борисович, Петренко Павло Дмитрович, Кругляк Едуард Борисович, Богдан Андрій Йосипович, Чумак Віктор Васильович, Соболєв Єгор Вікторович, Князевич Руслан Петрович, Лутковська Валерія Володимирівна, Луценко Юрій Віталійович, Холодницький Назар Іванович, Ситник Артем Сергійович, Труба Роман Михайлович, Продан Мирослав Васильович, Кінах Анатолій Кирилович, Грицак Василь Сергійович, Райнін Ігор Львович, Говда Роман Михайлович, Солодченко Сергій Вікторович, Татарінов Роман Володимирович, Беспалов Максим Олександрович, Білан Сергій Васильович, Троян Вадим Анатолійович, Баканов Іван Геннадійович, Кличко Віталій Володимирович, Остафійчук Григорій Володимирович, Маяков Віталій, Новачук Сергій Андрійович, Демченко Людмила Дмитрівна, Дроздов Олександр Михайлович, Руденко Олексій Павлович, Мондриївський Валентин Миколайович, Пантелеєв Петро Олександрович, Шкуро Максим Юрійович, Бялковський Володимир Вікторович, Лозовий Василь Борисович, Бонюк Олексій Петрович, Свистунов Олександр Вікторович, Кондратенко Віталій Львович, Фіщук Андрій Вікторович, Смирнов Олександр Григорович, Гончарова Наталія Олексіївна, Дзядевич Оксана Анатоліївна, Лозовий Василь Борисович, Донченко Тетяна Миколаївна, Валіахметов Давід Енверович, Курмаз Юрій Павлович, Головченко Юрій Іванович, Корчемлюк Олена Леонідівна, Радик Володимир Іванович, Устинова Ольга Володимирiвна, Перрі Річард-Чарльз, Пєтухов Іван Михайлович, Левченко Олег Михайлович, Солодуха Андрій Миколайович, Дудар Микола Петрович, Крупенькін Аркадій Іванович, Табор Юлія Володимирівна, Сидорчук Андрій Юрійович, Міщенко Лариса Анатоліївна, Смаровоз Ігор Олександрович, Терещенко Анатолій Михайлович та близько 100 (ста) професійних суддів першої, другої та третьої інстанції і т.д.
Усе вищевказане підтверджувало важливість зазначення у всіх паперових і електронних носіях ЦВК об’єктивної інформації на особу 1 як кандидата у депутати до Верховної ради України, з приводу чого він у визначений законом спосіб відреагував шляхом звернення 18.06.2019 року на особистий прийом до свого куратора — члена Центральної виборчої комісії Діденко Олега Миколайовича та до його помічника Дудник Юлії, які люб’язно погодилися внести зміни до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до усіх електронних джерел ЦВК за умови, якщо даний кандидат подасть заяву на ім’я керівника ЦВК з проханням внести відповідні зміни, що він відразу і зробив (заява була прийнятою ЦВК під вх. № 21-36-20588 від 18.06.2019 року). Однак, як згодом з’ясувалося, дана заява була проігнорованою. За словами Діденко О.М., вона була лише взятою до уваги, без вчинення обіцяної напередодні дії та «без права на письмову відповідь чи усне повідомлення», що суперечить вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України» та Конституції України.
01.07.2019 року, оскільки жодної реакції зі сторони ЦВК стосовно внесення змін або доповнень до Постанови за № 975 від 11.06.2019 року та до інших носіїв офіційної інформації (включаючи веб-сайт ЦВК) не було, особа 1 цією ж датою подав повторну заяву до ЦВК з проханням вчинити дію – внести доповнення або зміни в його анкетні дані (в тому числі в Постанову за № 975 від 11.06.2019 року та на веб-сайт ЦВК), на що особі 1 було відмовлено листом від 05.07.2019 року за вих. № 21-36-6036.
Останнє стало доказом того, що особу 1 було навмисно введено в оману з метою затягування встановлених строків, відведених на оскарження бездіяльності ЦВК в судовому порядку. Тобто, член Центральної виборчої комісії Діденко О.Г. та його помічниця Дудник Юлія вступили в злочинний зговір з метою перешкоджання реалізації конституційного права особи 1 на звернення в апеляційний адміністративний суд для відновлення порушеного виборчого права. Вищенаписане доказується тим, що такий же самий кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» по 221 територіальному виборчому округу Пуртова Анна Анатоліївна подала 20.06.2019 року про себе відомості ЦВК як безробітна особа, однак усього через 6 днів цю саму інформацію «удачно та вчасно» змінила на керівника громадської організації. Усе вищенаписане дозволяє зробити наступні безпомилкові висновки:
1) Що якщо в Постанові та у всіх інших джерелах інформації ЦВК буде зазначеною інформація про кандидата у народні депутати стосовно місця його роботи як в громадській організації, а не як в бізнесі чи як безробітна особа, то це автоматично збільшує авторитет даного кандидата в очах виборця і надає йому більше виборчих голосів чим тим особам, про яких у цих самих джерелах не міститься саме такої інформації;
2) Що все-таки можна було виправити завідомо неправильно вказану інформацію в Постанові та у всіх інших електронних і паперових носіях ЦВК про справжнє місце роботи і займану посаду особи 1, якщо ця сама дія згодом була вчиненою з кандидаткою у депутати Пуртовою Анною Анатоліївною, однак чого ЦВК навмисно не зробила на користь партії Володимира Зеленського;
3) Що тут має місце незаконного використання адміністративного ресурсу Президентом України Володимиром Зеленським з метою просування кандидатів від своєї партії в потенційну шкоду правам інших кандидатів, адже так швидко відкрити і організувати громадську організацію для кандидатки Пуртової А.А. не виявляється за можливе в звичайному порядку, що з особистої практики добре відомо особі 1 як президенту громадської організації, який відкривав її в свій час аж шість календарних місяців;
4) Що тут має місце зухвале порушення конституційних і виборчих прав особи 1;
5) Що ЦВК зумисно перешкоджала реалізації конституційних прав особи 1 з метою незаконного просування членів партії Володимира Зеленського;
6) Що вибори по 222 одномандатному територіальному округу не можуть рахуватися легітимними і підлягають скасуванню з метою поновлення виборчих прав особи 1.
До цього також підштовхують ще й інші порушення виборчих прав особи 1 у дільничних виборчих комісіях. А саме, під час голосування 21.07.2019 року особа 1 виявив на практично усіх ДВК 222 Одномандатного виборчого округу порушення ч.5, 6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
З цього приводу особа 1 просив 21.07.2019 року у керівників ДВК № 800872 і № 800886 прийняти від нього відповідні скарги та скласти Акти допущених порушень, в чому йому було незаконно відмовлено. Не дивлячись на те, що особа 1 викликав оперативно-слідчу групу (поліцію), яка склала відповідний протокол вчинення кримінального правопорушення, керівник дільничної виборчої комісії № 800886 (03049, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 9, вестибюль) Савченко Анастасія Миколаївна (мобільний телефон 068-943-98-08; адреса реєстрації — 03061, м.Київ, вул. Шепелева, буд. 31/87 кім. 43) все-рівно не погодилася складати акт і приймати скаргу від кандидата у депутати за фактами допущених порушень. Це саме стосується і голови ДВК № 800872 Вауліна Андрія Афанасійовича (03186, м.Київ, вул. Антонова Авіаконструктора,3; мобільний телефон: 050-693-54-02; адреса реєстрації — 75000, Херсонська обл., смт.Білозерка, вул. Л.Українки,7), який хоч і прийняв від особи 1 скаргу, однак складати акт допущених порушень також відмовився, а також не повідомив ОВК про виниклий інцидент та не надав письмової відповіді особі 1 за наслідками розгляду поданої скарги.
Як зазначається в ч.5 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятсот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації.
Центральна виборча комісія погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката».
Однак, з особою 1 текст його передвиборчого плакату чомусь ніхто з членів ОВК № 222 не узгоджував, а віддрукований примірник плакату особи 1 зовсім не відповідав тому інформаційному джерелу, якого він надавав перед виборами до ЦВК на окремому DVD-R диску та на паперовому носію, що був узгодженим із членом ЦВК Діденко О.М. та його помічницею Дудник Юлією).
Як зазначається в ч.6 ст.63 Закону України «Про вибори народних депутатів України», «Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю…».
Однак, при огляді 21.07.2019 року усіх приміщень ДВК 222 ОВК, особа 1 так і не побачив вивішеним другого примірника свого плакату, а той що був вивішеним — розміщувався з порушенням алфавітного порядку.
У відповідності до вимог ст.63 Закону законодавець зазначає таке: «1. Виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору. 2. Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб’єкт висування кожного кандидата у депутати. 5. Центральна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п’ять днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Плакати повинні містити біографічні відомості кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев’ятисот друкованих знаків) та фотокартку, подані ним при реєстрації. ЦВК погоджує з кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, текст та поліграфічне виконання його інформаційного плаката. 6. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій та кандидатів із розрахунку не менш як по два примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю.
У відповідності до вимог ст.66 Закону (Засади участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів) зазначається:
«1. Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення ЦВК та окружних виборчих комісій на підставі відповідних договорів, укладених із зазначеними комісіями. 2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. 3. Засоби масової інформації, інформаційні агентства мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій та кандидатів у депутати щодо подій, пов’язаних із виборами. 4. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї…
У відповідності до вимог ст.73 Закону (Порядок використання друкованих засобів масової інформації) зазначається таке: «1. Партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх партій поліграфічному виконанні в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», а також в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності кожного з регіонів свою передвиборну програму обсягом не більше семи тисяч восьмисот друкованих знаків. Кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в одному з регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності свою передвиборну програму обсягом не більше трьох тисяч дев’ятисот друкованих знаків. Угода про публікацію вказаних матеріалів з редакціями зазначених засобів масової інформації укладається відповідно Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією у відповідному регіоні, визначеною згідно з частиною шостою статті 72 цього Закону. 2. Редакції газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр», а також редакції регіональних друкованих засобів масової інформації державної форми власності, з якими укладено угоди про опублікування передвиборних програм партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, зобов’язані надрукувати передвиборні програми суб’єктів виборчого процесу в окремих спеціальних випусках видань не пізніш як за сорок п’ять днів до дня виборів. Послідовність розміщення перевиборних програм партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, у відповідному виданні визначається згідно з черговістю їх реєстрації Центральною виборчою комісією.
Однак, особі 1 було запропоновано 19.07.2019 року лише один чотирихвилинний виступ на телебаченні по Центральному каналу України, який в ефір чомусь так і не вийшов, а доказу протилежному в даній телекомпанії, в ОВК і в ЦВК досі немає. А що стосується друкованих видань, то особі 1 взагалі ніяких пропозицій від ЦВК та мас-медіа не надходило стосовно поширення агітаційного матеріалу чи хоча б своєї передвиборчої програми. Відповідно, це також суттєво порушило право особи 1 на безперешкодність участі у виборах і право на абсолютну рівність з іншими кандидатами у депутати до Верховної ради України. Фактично, ЦВК і ОВК позбавила особу 1 майже усіх йому гарантованих Законом про вибори та Конституцією України виборчих прав.
І на кінець, як це підтверджується аудіозаписом на портативний звукозаписуючий пристрій особи 1, останнім було зафіксовано 21.07.2019 року, під час виборів, ще одне порушення виборчого законодавства – фальсифікація кількості голосів. Як витікає з аудіозапису розмови особи 1, кандидатки у депутати по 222 ОВК Ткаченко, секретаря і голови ДВК № 800872, станом на 20 годин і 00 хвилин 21.07.2019 року кількість учасників голосування становила 1150 чоловік, в той час як дані Протоколу про підрахунок голосів за № 2827510 від 21.07.2019 року містить зовсім іншу інформацію — про видачу 1059 бюлетенів для голосування виборців, які начебто згодом і проголосували. Відповідно, різниця в зазначених цифрах більше чим вражає: 1150 – 1059 = 91. Тобто, на ДВК № 800872 було викрадено 91 бюлетень.
Цього усього, поряд з усіма іншими порушеннями, більше чим достатньо щоб визнати результати голосування по 222 ОВК № 222 (пр-т Перемоги,37, корп. №32, м. Київ, голова комісії Волошин Олександр Миколайович, тел.: (044) 236-02-90, (044) 236-00-75) не дійсними. На підставі вищенаписаного особа 1 подав 24.07.2019 року подав до Шостого апеляційного адміністративного суду позовну заяву про визнання дій Центральної виборчої комісії, Дільничної виборчої комісії № 800886 і Дільничної виборчої комісії № 800872 протиправними та скасування результатів виборів по Одномандатному виборчому округу № 222.
24.07.2019 року, Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву від 24.07.2019 року було повернуто Позивачу у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог, відповідно до п.6. ст.169 КАС України. 26.07.2019 року, в 14 годин і 50 хвилин, у порушення вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах, було надіслано на електронну адресу Позивача копію Ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду, а копію належним чином завіреної Ухвали – лише 02.08.2019 року. При чому, після усунення недоліків, даною ухвалою надавалося право на повторну подачу позовної заяви на вільний вибір Позивача: до Шостого апеляційного адміністративного суду або до Солом’янського районного суду м.Києва, або в обидві судові інстанції.
26.07.2019 року, в п’ятницю (рівно в 17 годин і 45 хвилин, про що в журналі охорони суду зроблена відповідна відмітка та зазначено номер документу Позивача) Позивач прибув до Солом’янського районного суду м.Києва з метою подачі черговому судді позовної заяви про визнання дій протиправними Дільничної виборчої комісії № 800886 і Дільничної виборчої комісії № 800872. Однак, у зухвале порушення прав Позивача, працівники загальної канцелярії суду та заступник керівника апарату суду Квітченко Яна Олегівна протиправно відмовили у прийнятті вказаної вище позовної заяви, посилаючись на те що голова суду Шереметьєва Л.А. не виносила наказів про чергування суддів, які ведуть адміністративні справи.
29.07.2019 року Позивач повторно прибув до Солом’янського районного суду м.Києва та подав вказану позовну заяву щодо визнання Дільничної виборчої комісії № 800886 і Дільничної виборчої комісії № 800872 протиправними. При чому, в даній позовній заяві Позивач піднімав декілька питань, декотрі з яких мусили розглядатися суддею у відповідності до дії ч.6 ст.273 КАС України. А саме:
1. Визнати дії дільничної виборчої комісії за № 800886 протиправними.
2. Визнати дії дільничної виборчої комісії за № 800872 протиправними.
3. Накласти адміністративне покарання на керівника дільничної виборчої комісії за № 800872 шляхом накладення штрафу.
4. Накласти адміністративне покарання на керівника дільничної виборчої комісії за № 800886 шляхом накладення штрафу.
5. Скасувати результати голосування на дільничній виборчій комісії за № 800886.
6. Скасувати результати голосування на дільничній виборчій комісії за № 800872.
7. Стягнути на користь позивача понесені витрати у зв’язку з виборчим процесом (застава кандидата у депутати на позачергових виборах до Верховної ради України 21.07.2019 року) в розмірі 41730,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань (виборчого фонду).
8. Стягнути на користь позивача понесені витрати у зв’язку з оплатою найманого адвоката в розмірі 7035,18 за рахунок бюджетних асигнувань (виборчого фонду).
9. Стягнути на користь позивача понесені витрати у зв’язку з оплатою розхідних матеріалів, необхідних для створення і подачі позовної заяви в сумі 220,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань (виборчого фонду).
10. Розглядати позовну заяву за безпосередньої участі Позивача і представника Позивача.
11. Рахувати днем подання даної позовної заяви 26.07.2019 року, враховуючи протиправність відмови у її прийнятті саме цього дня).
31.08.2019 року, у порушення вимог ч.11 ст.273 КАС України, суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В. постановив Ухвалу у судовій справі № 760/21639/19, якою залишив позовну заяву від 29.07.2019 року (а фактично – від 26.07.2019 року) без розгляду, при цьому бездарно надавши Позивачу аж 15 днів (!) для її оскарження в апеляційному порядку.
02.08.2019 року, у порушення вимог ч.2 ст.271 КАС України суддя Солом’янського районного суду м.Києва Коробенко С.В. та секретар суду Семененко А.Д. надіслали Позивачу поштою завірену копію Ухвали у судовій справі № 760/21639/19, яку йому було вручено працівниками пошти лише 05.08.2019 року.
Ознайомившись із текстом ухвали у судовій справі № 760/21639/19 від 31.07.2019 року Позивач дійшов висновку, що остання постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, що перешкоджає подальшому розгляду позовної заяви по суті справи. Суддя Коробенко С.В., будучи абсолютно безграмотним або божевільним, посилається у своїй шахрайській ухвалі на те, що нібито Позивач упустив дводенний строк, встановлений законодавцем на оскарження рішень ДВК, що є підлою брехнею. А саме, ч.6 ст.273 КАС України передбачено, що «Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності». В той же самий час безглуздий і безграмотний суддя Коробенко С.В. розглянув позовну заяву аж на третій процесуальний день, в той час як це потрібно було робити у перші два дні, з врахуванням того, що б суд міг доставити Позивачу копію його шахрайської Ухвали у судовій справі № 760/21639/19 не пізніше двох діб.
Не дивлячись на це, Позивач на наступний день, 06.08.2019 року все-рівно подав через Солом’янський районний суд м.Києва апеляційну скаргу на Ухвалу у судовій справі № 760/21639/19 від 31.07.2019 року та просив керівника апарату даного суду Тромса Світлану Олександрівну і працівника канцелярії не звертати увагу на хибну ухвалу судді Коробенко С.В. та не пізніше 24 годин 06.08.2019 року передати кур’єром дану скаргу в апеляційну інстанцію, що виконано не було. Вказана апеляційна скарга особи 1 була переданою до апеляційної інстанції лише 07.08.2019 року із пропущенням строку на один день.
Частина 2 ст.271 КАС України зазначає, що «Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення». В частині 11 ст.273 КАС України зазначається, що «Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви…».
З вищенаписаного слідує, що Позивач звернувся до Солом’янського районного суду м.Києва із позовною заявою без пропущення встановленого законом строку на подання позовної заяви, однак через потенційну дурнуватість і злочинність судді Коробенко С.В., Ухвала у судовій справі № 760/21639/19 була постановлена з пропущенням строку, а її копія була надісланою Позивачу секретарем суду Семененко А.Д. тоді, коли термін для її апеляційного оскарження вже минув. Саме у такий спосіб суддя Коробенко С.В. доказав, що він не відповідає займаній посаді або є психічно хворим, що в свою чергу завдало Позивачу збиток на 50000,00 грн. (плюс збитки на найм адвоката, на розхідні матеріали, за вимушений простій підприємства, моральні збитки).
08.08.2019 року, як результат шахрайства, безграмотності і самодурства судді Коробенка С.В., керівника апарату суду Тромса С.О. та секретаря суду Семененко А.Д. колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду залишив апеляційну скаргу від 06.08.2019 року особи 1 без розгляду у причині пропущення дводенного строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Хіба не за ці стандарти вітчизняного і міжнародного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Коробенко С.В., керівник апарату Тромса С.О. та секретар суду Семененко А.Д. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, Коробенко С.В., Тромса С.О. і Семененко А.Д. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які влаштують цим ганебним персонам фекальну люстрацію, якщо ВРП, ВРУ і Президент України Володимир Зеленський не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Коробенко С.В., керівник апарату Тромса С.О. і секретар суду Семененко А.Д. вчинили кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.157, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що особа 1 був висунутим у кандидати до Верховної ради України громадською організацією, то протиправну діяльність Коробенко С.В. і Тромса С.О. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання діяльності даної організації і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Коробенка С.В., Тромси С.О. і Семененко А.Д. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Коробенко С.В., Тромса С.О. і Семененко А.Д., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищили свої службові повноваження, вчинили підроблення, перешкодили виборчим правам кандидата, приховали вчинені злочини ДВК, перешкодили діяльності громадської організації, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Коробенко С.В., Тромса С.О. і Семененко А.Д. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м. Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці Коробенком С.В., Тромсою С.О. і Семененко А.Д. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності Коробенко С.В., Тромси С.О. і Семененко А.Д. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень Коробенком С.В., Тромсою С.О. і Семененко А.Д. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.157, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення Коробенком С.В., Тромсою С.О. і Семененко А.Д. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з Коробенко С.В. з метою подальшого безперешкодного притягнення його до кримінальної відповідальності.
Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів подання до ВРУ, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Коробенко Сергій Віталійович Ухвала 1

Коробенко Сергій Віталійович Ухвала 2

Коробенко Сергій Віталійович апеляційна ухвала 1

Коробенко Сергій Віталійович апеляційна ухвала 2

Коробенко Сергій Віталійович апеляційна ухвала 3

14 comments

  • ну і скільки ця божевільна потвора буде ще з людей глумитися? скільки ВРП буде ще вагатися з поданням Президенту України Володимиру Зеленському на звільнення цього убогого шизофреніка? ця смердюча падаль роками виносить неправосудні рішення, які хоч і скасовуються в апеляційному порядку однак чомусь без належної реакції ВРП. пора раз і назавжди очистити цей мішок гімна від задушливого смороду!

  • А чому не реагує на злочини судді Коробенко С.В. «Слуга Народу» Володимир Зеленський? Хіба не він вирішує кому бути суддею а кому ні? Чи у цієї зеленої чуми стає кишка тонка, коли мова заходить про злочинних суддів, Авакова, Петренко, Троян В.А., Невгад В.В. і Князєва С.М.? Що це за такий слуга народу, який приховує злочини бандитів у законі? Пора надавати імпічмент цьому довбаному клоуну!

  • Це огидне створіння у мене вимагало гроші за судове рішення, яке буде вигідним моєму клієнту (я адвокат із 8-ми річним стажем). Цей гандон тільки і може що підробляти судові рішення так як з усіма іншими у нічого путнього ніяк не виходить. Не виключаю того, що Сергій Коробенко навмисно включив дуріка та виносить 99% неправосудних ухвал, щоб всі це наперед знали і несли йому хабара за позитивне рішення. В тому та іншому випадках він не заслуговує бути суддею! Його місце в дурці або в тюрмі!

  • Ця гнила потвора сфабрикувала мою цивільну справу в Солом’янському суді і його місце за це в тюрмі. Думаю що він не хворий, а просто доїть гроші з людей. Помічник судді Коробенка С.В. Семененко А.Д. є його «коханкою», яка виконує всі його злочинні доручення та через яку проводяться усі договорняки. Мною на цього суддю були подані скарги до ВРП, ВККС та ДБР але безуспішно. Коробенко С.В. всюди залагоджує свої проблеми хабарами… Якщо потрібна якась документація проти нього, можете писати мені і я її надам для вас.

  • До речі, суддя Коробенко С.В. дуже багатий, його батько колишній мент, який працював начальником СВ на Укрзалізниці, дядько — суддя Коробенко Г.П., зять займається нерухомістю. В суді всі знають про його тісні любовні зв’язки з його секретуткою Семененко А.Д. і сміються за їх спинами. Як людина він — гниляк і корупціонер. Потрібна допомога у боротьбі з ним.

  • Коробенко С.В. дуже неграмотний, тупий і надзвичайно корумпований. Його місце виключно в тюрмі. До речі, зацікавлені можуть проглянути результати співбесіди цього судді на предмет його відповідності займаній посаді від 23.04.2019 року на сайті ВККС України, з якої витікає що він тупий як сибірський вальонок!

  • Рекомендую автору цієї статті обов’язково сходити на особистий прийом до керівника ВРП Говорухи В.О., директора ДБР Труби Р.М. та Генерального прокурора Луценка Ю.В. з відповідними скаргами на неправомірні дії судді Солом’янського районного суду Коробенка С.В. Щодо помічника судді Семененко А,Д., то на неї моїм адвокатом по справі були подані численні скарги ще в 2017-2018 році до ВРП, ДСА, Голові та керівнику апарату Солом’янського районного суду України Шереметьєвій Л.А. та Тромсі С.В. з проханням про її негайне звільнення з посади секретаря суду. На той період часу вона працювала в суді ще секретарем судових засідань Солом’янського районного суду м. Києва, про те відразу після неодноразових скарг на неї, її коханець суддя Коробенко С.В. подав документи на її підвищення до посади його помічника, щоб крім нього її ніхто не міг звільнити чи притягнути до передбаченої законом України відповідальності. Також мені відомо, що Семененко А.Д. не любить і цурається свого маленького сина, якого кинула на призволяще. Крім всього цього, на Семененко А.Д. була відкрита кримінальна справа щодо фабрикації документів справ, виконання нею різних злочинних та брудних вказівок судді Коробенка С.В. Вважаю, що суддя Коробенко С.В. та Семенеко А.Д. повинні бути притягнені до кримінальної відповідальності та звільненні зі своїх посад, як такі, що не відповідають займаним посадам. Всі злочинні дії судді Коробенка С.В. прикриваються його батьком Коробенко В.І., який знаходився на керівній посаді (слідчим) на Південно-західній Укрзалізниці. А зять судді Коробенка займається будівництвом нерухомості (будинків, квартир, торгових центрів) та працює на керівній посаді в МЕТ СТРОЙ ГРУП, проте судді не вистачає коштів і він обдирає та дурить нещасних та незахищених (пенсіонерів) громадян України, забираючи через адвокатів від них останні копійки. Суддя Коробенко С.В. та його сім’я мають багато нерухомості в Києві та області, а його рідний брат Коробенко А.В., що постійно проживає в Іспанії має ніби то власну квартиру в м. Києві по бульвару Л.Українки в елітному будинку (так званому Царському селі (ст. метро «Печерська»), проте в декларації судді Коробенка С.В. про дану квартиру всупереч закону нічого не зазначено.

  • Всім працівникам суду відомо, що помічник судді Солом’янського районного суду м. Києва Семененко Аліна непорядна жінка. Вона давно має тісні любовні зв’язки з суддею Коробенком С.В, незважаючи на те, що він одружений і має двох дітей. Як не соромно Семененко Аліні відбирати у дітей батька, адже вона сама має маленького сина. Напевно для таких підлих повій, як вона, не має значення з кого гроші тягти. Дурного суддю Коробенка С.В. вона використовує багато років для власного збагачення і завдяки його підтримці робить у суді все, що їй захочеться, та ставиться до громадян України та працівників суду так, ніби їй всі щось винні. Дивлячись на її непристойний одяг у суді, склалося враження, що вона не може відрізними державну установу (суд) від дешевого кабака. Нещасна жінка, шкода її. Напевно, якщо суддя Коробенко С.В. пройде конкурс до IP суду вона і там буде крутити ним, як циган сонцем, та продовжить знущатися над громадянами України. Вважаю, що жінка судді Коробенка С.В. не заслуговує на таке підле ставлення та зраду від судді та «його Семененко», адже вона порядна, добра людина та мати. На скільки мені відомо, суддя Коробенко С.В. обманював свою дружину та сім’ю тривалий час, затримуючись на роботі та в інших місцях для власної любовної втіхи з Семененко Аліною. Подонок!

  • Коробенко — ходячий трипер! Хоча б свою ширинку після уборної застібав, а то вже звідти гноєм капає! Таке враження що ВРП і уряд країни зараз створює новий стереотип українського правосуддя за наступними люмпен-ознаками: аморальність, дурнуватість, збоченість, тупорилість, продажність, твердолобість, смердючість…

  • Знав суддю Коробенка С.В. ще до того, як Семененко Аліна почала працювати з ним в Солом’янському районному суд м. Києва. Після декількох років роботи Аліни Семененко з суддею Коробенком С.В. стало очевидним, що даний суддя дуже змінився в гіршу сторону настільки, що зовсім став іншою людиною. Мабуть, Аліна Семененко зробила судді любовний приворот, щоб він не міг без неї жити та виконував всі її забаганки: давав гроші, купував тряпки і подорожі до країн Європи. Крім цього, завдяки довірі судді Коробенка С.В., Семененко Аліна за його плечима робить що їй тільки заманеться та підставляє його де тільки може. Сьогодні суддя Коробенко С.В. став сам на себе не схожий: ніби зомбі, який повністю підпорядковується волі Аліни Семененко. Не здивуюсь, якщо в сім’ї судді Коробенко через Семененко Аліну є дуже великі проблеми: сварки, непорозуміння, бійки, чвари, докори.

  • ніякий він не зачарований. я особисто бачила як його помічниця робила йому укол наркотика. я прийшла на судове засідання, з запасом на півгодини. двері кабінету Коробенка були відкритими і я зайшла запитати на рахунок судового засідання. коли я зайшла до кімнати то побачила як його коханка робила йому укол в руку. я перелякалася і запропонувала викликати швидку допомогу, на що його коханка почала арати на мене. потім різко голова Коробенка упала на стіл, наче він заснув. оскільки я зауважила що зіниці його були дуже розширеними то здогадалася, що це був наркотик у шприці! так що неадекватна і хвороблива поведінка судді Коробенка цілком зрозуміла і пояснюється його наркозалежністю, при якій організм людини трансформується в безвольну і бездумну овощ!

  • Люба, якщо ви були свідком такої ситуації, то треба було негайно звернутися з заявою до голови суду, а не писати на форумі, адже в руках cудді Коробенко С.В. долі людей. Те, що ви пишете — серйозні речі і можливо судді Коробенко С.В. потрібна негайна допомога лікарів. Семененко Аліна — це «конотопська відьма», яка робить чорне зло людям та розбиває чужі сім’ї для власного збагачення, адже чоловік її залишив саму з дитиною, а треба якось виживати. Якщо маєте можливість, то зверніть увагу, яка вона криклива та злюща на весь світ! У Семененко Аліни погляд, як у дикого звіра, який готовий тебе розірвати на шматки, аж страшно дивитися. Курва, яких треба пошукати. Цій потворі потрібні лише гроші судді Коробенко і більш нічого. При чому майже всі судові рішення по справах приймаються неадекватною Семененко Аліною, які вона навіть пише замість судді. Суддя Коробенко С.В. — хоч і багата, однак дуже нещасна людина, яка знаходиться під впливом його коханки-помічниці. Куди жінка судді (Лана) дивиться, незрозуміло? Невже вона не може судді якось допомогти, хоча б заради їхніх дітей?

  • Шизофренік і наркоман! Дуже рідке поєднання стану психічного розладу з протиправним вживанням недозволеної законом речовини — ін’єкційних наркотиків. Якщо ця чупакабра колеться прямо на роботі — біда усім фігурантам, що проходять по справам, які він розглядає, адже це говорить про безконтрольність його поведінки. Я Переконана що це правда: на тиждень я буваю в цьому суді тричі і те що я бачу на обличчі судді Коробенка — це живий мертвяк, такий собі зомбі без ознак задоволеності життям. Таке враження що біля тебе проходить не людина, а тінь нечистої сили. Ані тобі міміки, ані жестикуляції, ані посмішки. Таке враження що в його трусах куча проносного гімна, яке мішає йому рухатися.

  • Усіх, хто ходить до Солом’янського районного суду м. Києва застерігаю, бійтесь помічника судді Коробенка С.В. — Семененко Аліну. Ця особа дуже опасна і складає загрозу для оточуючих.

Добавить комментарий для Ірина Отменить ответ