Зелінська Марія Борисівна

Суддя Зелінська М.Б. приховує злочини та вчиняє шахрайства

Новости, Популярные новости, Суды

В судовому провадженні судді Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк В.С. знаходяться на розгляді матеріали судової справи за № 760/156/19 стосовно відводу слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва Агафонову С.А. від розгляду скарги особи 1 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК строк. Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк В.С. не має права розглядати судову справу № 760/156/19, особа 1 подав заяву від 08.07.2019 року про її відвід.
У відповідності до положення ст.35 КПК України, судову справу № 760/156/19 було авторозподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Зелінську Марію Борисівну.
05.08.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 760/156/19 під головуванням судді Зелінської М.Б., за результатом якого вказана суддя постановила неправосудну ухвалу, вчинила службове підроблення, приховала безумовні підстави для відводу, перекрутила значення фактів, приховала вчинені злочини, посилалася на судову практику, як на джерело права.
Виходячи з тексту ухвали у судовій справі № 760/156/19 від 05.08.2019 року можна зробити висновок, що суддя Зелінська М.Б. є зухвалим шахраєм, виключно безграмотною і бездарною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної вище ухвали — є відповідні підстави засумніватися у психічному здоров’ї судді Зелінської М.Б. А саме, як пише суддя Зелінська М.Б. у сьомому абзаці свої ганебної ухвали, що заявник «…зазначив, що у діях слідчого Жовноватюк В.С., на його думку, наявні численні ознаки службового підроблення, перевищення службових повноважень, покривання вчинених злочинів, винесення неправомірних рішень, примушування заявника вчинити не передбачені Кодексом дії, а також перешкоджає здійсненню його громадської діяльності, про що він звернувся з заявами до ГСУ СБУ, ГПД, НАБУ і СУ ДБР», чого насправді не було.
А саме, як це витікає зі справжньої заяви про відвід судді Жовноватюк В.С. на паперовому носії та на аудіозапису даного судового засідання, особа 1 зазначив Жовноватюк В.С. як суддю, а не як слідчого, що має суттєве значення. Також, орган досудового розслідування особа 1 зазначав як ГПД НАБУ, а не як ГПД, якого до тепер не існує в природі. Останнє доказує про неадекватність судді та про не знання нею значення абревіатури — ГПД, як одного з повноважних підрозділів ГПД, а не як окремого органу досудового розслідування. Також це саме стосується і нібито поданих заяв особою 1 «…до ГСУ СБУ, ГПД, НАБУ, і СУ ДБР», що також не відповідає правді, адже особа 1 за наслідками цих самих заяв добився внесення судді Жовноватюк В.С. до ЄРДР у п’яти кримінальних справах, про що на даному судовому засіданні особа 1 вручив відповідні копії з ЄРДР та повідомлення слідчих і детективів про початок проведення досудового розслідування щодо вчинених злочинів суддею Жовноватюк В.С., що мало зовсім інше значення як для прийняття суб’єктивного судового рішення.
Також не витримує будь-якої критики і те, що суддя Зелінська М.Б. «…при винесенні судового рішення посилалася на роз’яснення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (при цьому навіть не вказавши цитати, дати листа, номеру листа, авторів), що не є джерелом права, яке б носило обов’язковий імперативний характер…» (на що особливо звертає свою увагу колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, яка своєю Ухвалою у судовому провадженні №11-сс/796/2091/2018 від 19.04.2019 року вже скасовувала подібні бездарні і злочинні судові рішення).
Також заслуговує особливої уваги те, що особа 1 надавав у додатку до своєї заяви про відвід вражаючі копії документів, які однозначно виключали у судді потребу вживати такі непевні слова на адресу заявника як «На думку заявника», так як ці самі документи однозначно свідчили про службові підроблення, перевищення повноважень судді Жовноватюк В.С., приховування злочинів, обмеження процесуальних прав особи 1.
А саме, у додатках до своєї заяви про відвід судді Жовноватюк В.С. особа 1 надавав такі копії документів, які згідно тексту ухвали у судовій справі № 760/156/19 від 05.08.2019 року суддя Зелінська М.Б. ніби то досліджувала належним чином: копія ухвали у судовій справі № 760/150/19 від 19.07.2019 року, два аркуші; копія ухвали у судовій справі № 760/8662/17 від 15.06.2017 року, один аркуш; копія постанови від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І., два аркуші; копія оскарження постанови від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І. за вих.№ 2750/30 від 30.11.2018 року, дев’ять аркушів; копія повістки від 27.02.2019 року, один аркуш; копія повідомлення про початок досудового розслідування від 04.07.2019 року та копія витягу з ЄРДР за № 62019000000000854 (на зворотній сторінці), один аркуш; копія ухвали у судовій справі № 760/22271/18 від 24.10.2018 року, один аркуш; копія ухвали у судовій справі № 761/1199/19 від 25.02.2019 року, два аркуші». Також слід зазначити, що особа 1 насправді не вказував у своїй заяві про відвід того, що нібито «…повістки про виклики до суду у справах, що перебувають у слідчого судді Жовноватюк В.С., не відповідають вимогам Наказу від 17.12.2013 року № 173…, оскільки не мають ПІП слідчого судді, уточненої причини проведення судового засідання», так як крім цього було вказане набагато важливіше — надсилання викликів на особистий мобільний телефон, якого у своїх заявах, скаргах та клопотаннях особа 1 не вказував, що є втручанням у приватність життя.
Відповідно, хіба міг написати усю цю вищенаписану безглузду, бездумну і злочинну дурню в Ухвалі від 05.08.2019 року за № 760/156/19 суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею явно психічно нездорової людини, або деградованого наркомана, або білогарячащого алкоголіка. Навіть пересічна людина, яка далека від юриспруденції, не наважилась би і подумати про таке, ознайомившись із нижчевикладеною історією потенційного саботажу і самодурства судді Жовноватюк В.С., не то що про це писати у формі судових рішень.
У провадженні Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень суддею Солом’янського районного суду м.Києва Букіною О.М., передбачених ч.2 ст.364 ККУ.
19.11.2018 року, у злісне порушення ст. 55, 56, 21, 220, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року, статті 57 Конституції України та Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», детектив Жукова Валерія Ігорівна надіслала особі 1 поштою простий лист, в якому була копія Постанови від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року.
30.11.2018 року особа 1 подав через канцелярію суду слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року на Постанову від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І. Враховуючи те, що суддя Букіна О.М. являється працівником Солом’янського районного суду м.Києва, то відповідно вимогам ч.2 ст.32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України подана скарга за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року на Постанову від 14.11.2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001026 від 22.10.2018 року детективом ГПД НАБУ Жуковою В.І. підлягала обов’язковій передачі слідчим суддею апеляційній інстанції для визначення підсудності впродовж до 5 (п’яти) календарних днів, з постановленням відповідної ухвали. Зважаючи на малокомпетентність і потенційні неправомірні дії переважної кількості суддів Солом’янського районного суду м.Києва, особа 1 у прохальній частині своєї скарги за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року жирним шрифтом в першому пункті (після слова «Прошу») в якості підказки для слідчого судді зазначив таке: «Направити судову справу Київського апеляційного суду для визначення підсудності не пізніше п’яти діб з моменту відкриття провадження. 2. У визначеному апеляційною інстанцією судом першої інстанції — розглянути скаргу до 5 діб».
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа №760/31573/18 була розподіленою на суддю Жовноватюк В.С. 27.02.2019 року, в зухвале порушення вимог ч.2 ст.306, ч.2 ст. 32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України, не розглянувши подане клопотання з обмеженим строком розгляду щодо передачі судової справи до апеляційної інстанції для визначення підсудності, не постановивши ухвали та не передавши матеріали справи до апеляційної інстанції для визначення підсудності, нахабно перевищуючи власні повноваження, після протиправного утримування скарги за вих. № 2750/30 від 30.11.2018 року впродовж 3 (трьох) календарних місяців, особу 1 було запрошено на 10 годин і 30 хвилин для її розгляду в межах судової справи №760/31573/18. Однак, у зв’язку з тим, що детектив ГПД НАБУ Жукова В.І. зателефонувала помічнику судді Жовноватюк В.С. і попросила суддю до не розглядати дану судову справу (?), поки детектив не оприділиться із своїми планами на цей день, то суддя Жовноватюк В.С. протиправно відклала судовий розгляд даної скарги на не визначений час та почала протиправно розглядати інші судові справи, на які особу 1 раніше не запрошувала.
Відповідно, суддя Жовноватюк В.С. не скорилася вимогам закону та протиправно продовжувала утримувати судову справу №760/31573/18, періодично призначаючи її до розгляду та знов і знов переносячи її розгляд на більш пізні терміни, ігноруючи подане особою 1 клопотання про передачу судової справи до апеляційної інстанції для визначення підсудності.
18.03.2019 року, у відповідності до наданої особі 1 наручно повістки 27.02.2019 року, скаржник прибув рівно в 17 годин і 30 хвилин під кабінет судді Жовноватюк В.С. Із невиправданою затримкою судового засідання у судовій справі № 760/31573/18, особу 1 було запрошено суддею Жовноватюк В.С. до її робочого кабінету для участі у судовому засіданні. Однак, суддя Жовноватюк В.С. взамін проведення призначеного повісткою судового засідання у судовій справі № 760/31573/18 провела судове засідання у судовій справі № 760/2952/19, на яке скаржника навіть не запрошувала. Більше того, судового засідання у судовій справі № 760/2952/19 як такого насправді не проводилося, так як суддя без розгляду судової справи відразу винесла своє рішення, яким відмовила у задоволенні скарги особі 1.
При цьому особливо слід зазначити, що суддя Жовноватюк В.С. не зачитала особі 1 його прав та не запитала про наявність у нього відводу головуючому судді і секретарю суду, а також надати свої пояснення або доповнення по суті справи. І тільки 19.03.2019 року особа 1 отримав через пошту рекомендований лист від судді Жовноватюк В.С., в якому знаходилася повістка на судове засідання з розгляду судової справи № 760/2952/19, тобто заднім числом. Останнє стверджує, що суддя Жовноватюк В.С. на момент проведення судового засідання аж ніяк не могла побачити у судовій справі № 760/2952/19 «обратку», що особа 1 був належним чином повідомленим про призначення даного судового засідання, однак протиправно провела його, що є злочином. Крім цього, у відповідності до положення ч.8 ст.135 КПК України, судові повістки мають вручатися сторонам провадження не пізніше чим за 3 (три) доби до призначення судового засідання.
Також слід особливо зазначити, що упродовж 2016-2017 року суддя Кицюк В.С. розглядала велику кількість судових справ, відкритих за скаргами особи 1 на бездіяльність органів досудового розслідування: НАБУ, Київської місцевої прокуратури №9 м.Києва, СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві тощо. Суддя Кицюк В.С., запрошуючи особу 1 на свої судові засідання, згодом вчиняла протиправні дії, що були пов’язані з службовим підробленням, перевищенням службових повноважень, винесенням неправосудних рішень тощо. А саме, коли особа 1 з’являвся у призначені суддею Кицюк В.С. дні і години для розгляду вказаних вище судових справ, то дана суддя протиправно схиляла особу 1 до написання і подання на її ім’я клопотань про розгляд призначених справ без його участі. Саме за такими клопотаннями суддя Кицюк В.С. виносила згодом судові рішення, якими у 100% випадків задовольнялися усі судові вимоги особи 1: органи досудового розслідування нею зобов’язовувалися вчинити дію — вносити відомості поданих особою 1 заяв до ЄРДР. Cуддя Кицюк В.С. безперешкодно задовольняла і ті скарги, які стосувалися протиправних дій професійних суддів. При чому, суддя Кицюк В.С. в своїх ухвалах ретельно обгрунтовувала підстави для задоволення саме таких скарг: з посиланням на прояв публічності, на імперативну вимогу ст.214 КПК України, на вимогу Положення за № 69 ГПУ, на вимогу Наказу ГПУ за № 139 тощо. Однак, з метою помсти за громадську позицію особи 1, а частково – з метою повернення власних повноважень, від яких тривало була усунутою за вчинене скандальне адміністративне правопорушення (порушення правил паркування свого автомобіля поруч із судом, що викликало великі та тривалі затори), суддя Жовноватюк В.С. почала приймати протилежного характеру рішення, в яких суперечливо обґрунтовувала прийняття неправосудних ухвал, згідно яких ніби то професійні судді не підлягають кримінальному покаранню за вчинені ними злочини(?).
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається:
«2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
Відповідно до положення ст.21 КПК України (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень), «ч.1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». Однак, суддя Жовноватюк В.С. ці самі розумні строки навмисно затягує до 90 календарних днів і виносить завідомо неправосудні рішення.
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку».
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Додатковими причинами відводу судді Жовноватюк В.С. від розгляду даної судової справи є як на погляд особи 1 і медичні підстави: суддя не адекватно реагує на його заяви і клопотання, вчиняє свавілля і безчинність. Приміром цьому може бути те, що під час судового розгляду 27.02.2019 року судової справи № 760/2952/19 суддя Жовноватюк В.С. на прохання особи 1 показати в залі суду поданий в електронній формі примірник заперечення на його скаргу нібито уповноваженим працівником з управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, неадекватно сприйняла і особисто озвучила це як ним подане усне клопотання про створення перерви у судовому слуханні його скарги аби нібито особа 1 мав можливість ознайомитися з матеріалами судової справи, чого він насправді не казав, і про що у нього та на дисках суду є відповідні відеозаписи цього судового засідання.
Це саме стосується і шантажу, якого застосувала в цей день до особи 1 суддя Жовноватюк В.С. у відповідь на його заяву у судовій справі № 760/31573/18 щодо її розгляду без присутності особи 1 у зв’язку з хворобою та через протиправне перенесення цього судового засідання на інші дати. Шантаж виразився і втім, що суддя Жовноватюк В.С. відмовила у наданні особі 1 повістки про призначення двох судових засідань на 27.02.2019 року, на які особа 1 власне і прибув, будучи викликаним у не передбачений законом спосіб (по мобільному телефону, якого в своїй скарзі я не зазначав), яка йому потрібна була як доказ поважної причини не прибуття на інше судове засідання, яке також було призначене йому на цей самий час і день іншим суддею іншого районного суду. Взамін цього, суддя Жовноватюк В.С. надала вказівку секретарю надати особі 1 повістку у судовій справі № 760/31573/18 із зазначенням у ній дати наступного судового засідання (18.03.2019 року, 17-30), в якій окремим текстом секретар мала дописати, що особа 1 був присутнім у даному судовому засіданні 27.02.2019 року. Сюди також можна віднести і інцидент з відмовою даної судді у наданні 18.03.2019 року особі 1 копії резулятивної частини ухвали у судовій справі № 760/2952/19. А ті резулятивні частини ухвал, які дана суддя особі 1 раніше вже надавала, жодна з них не відповідали встановленій формі, змісту і вимогам закону.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Враховуючи наявність у діях судді Жовноватюк В.С. численних ознак службового підроблення, перевищення службових повноважень, покривання вчинених злочинів, винесення неправосудних рішень, примушування особу 1 вчиняти не передбачені Кодексом дії, а також перешкоджання здійсненню його громадської діяльності, особа 1 звернувся з п’ятьма заявами про вчинене кримінальне правопорушення до ГСУ СБУ, ГПД НАБУ і СУ ДБР. Останнє аж ніяк не може не вплинути на винесення даним суддею рішення у судовій справі № 760/156/19, так як її упередженість щодо розгляду його скарги буде гарантованою. Крім того, більше чим вбачається з розгляду попередніх судових справ, що суддя Жовноватюк В.С. перебуває у крайньо неприязних стосунках з особою 1 як з громадським діячем з твердою антикорупційною позицією, якого було уповноважено міністерством юстиції на виявлення саме такого рівня службових зловживань, серед яких є і професійні судді. Крім того, у відповідності до положень ЄСПЛ, саме на громадські організації покладається контроль за належною роботою держслужбовців, а також контроль за належною роботою органів досудового розслідування. Останніх три винесених неправосудних Ухвали слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва Жовноватюк В.С. із численними порушеннями регламенту ведення судового засідання, незаконного залучення до справи провадження неналежних доказів та доказів, які належним чином не були оформленими та переданими до суду у невстановлений КПК спосіб, незаконне перенесення судових засідань як спосіб затягування розгляду поданих скарг з обмеженими Кодексом термінами їх розгляду, приховування від надання об’єктивної оцінки документам, які особа 1 залучав до справи в якості належного доказу, незаконне утримування судової справи від законного визначення її підсудності — є уже доказаними фактами упередженого ставлення вказаного судді до особи 1, що власне ставить під сумнів об’єктивність та компетентність даного слідчого судді при розгляді судової справи № 760/156/19.
Відповідно до ч.1 п.3,4 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя, або присяжні не можуть брати участь у кримінальному провадженні:
— «якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження»;
— «за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості».
Під «іншими обставинами», які викликають сумнів у неупередженості судді, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) суддя перебуває в неприязних стосунках із учасником кримінального провадження.
Тому, для втілення довіри громадськості до суду, з метою попередження виникнення сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості суду при розгляді скарги особи 1, його заява від 08.07.2019 року про відвід судді Жовноватюк В.С. у судовій справі № 760/156/19 від розгляду відводу слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва Агафонову С.А. має бути задоволеною.
У відповідності до вищенаписаного, при цьому керуючись практикою ЄСПЛ, ст. 3, 8, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 13 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1 Першого протоколу Конвенції, а також керуючись ч.1 п.3,4 ст.75, ст.80-82 КПК України, особа просив суддю Зелінську М.Б. задовольнити заяву відвід та відвести суддю Жовноватюк В.С. від розгляду справи № 760/156/19.
Однак, навіть якби і не було суттєвих підстав для відводу судді Жовноватюк В.С. від розгляду справи №760/156/19, то для цього особа 1 в своїй заяві від 08.07.2019 року додатково вказав норми міжнародного права, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод: «Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу. Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді».
Отож, «…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…».

Останнє було залізним приводом для відводу судді Жовноватюк В.С. від розгляду судової справи за № 760/156/19. Хіба не за ці міжнародні стандарти права щодня і на протязі усіх п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України?
Чи твердолобість судді Зелінської М.Б. не дозволяє згадати про посмертний героїзм Небесної сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів в АТО? А може саме у такий спосіб суддя Зелінська М.Б. навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну сотню і бійців АТО, своїми диверсійними діями нівелюючи героїчні досягнення українського народу, який пережив вже не одну революцію і війну? Сподіватимемося, що у м.Києві знайдеться хоч один ветеран АТО або учасник Майдану, який задасть ці самі питання прямо в лоб явному диверсанту — судді Зелінській М.Б.
Поміж тим, положення КПК України і Конституції України невблаганно вимагають від таких шахрайських суддів як Зелінська М.Б. в своїх судових рішеннях піддавати обов’язковому аналізу і процесуальному обгрунтуванню усіх зазначених заявником фактів, на які він посилається у своїй заяві як на підставу для відводу.
Простіше кажучи, якщо заявник у своїй заяві посилається на 20 фактів, які як на його думку є приводом для відводу судді Жовноватюк В.С., то суддя Зелінська М.Б. мусила описати в своїй ухвалі усі ці 20 фактів і надати їм правову оцінку, при чому — у кожному випадку посилаючись на відповідні закони, які спростовують ці доводи або обгрунтовують, а не приховувати їх від дослідження як деградований шахрай. Натомість, в своїй неправосудній ухвалі у судовій справі за № 760/156/19 від 05.08.2019 року суддя Зелінська М.Б. лише трьома коротенькими спам-абзацами виклала суть 8 (восьми) аркушів заявленого особою 1 відводу, не надавши правової оцінки жодному факту, а також не спростовуючи їх та не посилаючись на норми закону.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Солом’янського районного суду м.Києва Зелінська М.Б. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/156/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Зелінської М.Б. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Зелінської М.Б. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Зелінська М.Б., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищила свої службові повноваження, вчинила підроблення, приховала від належного дослідження гарантовані докази для відводу судді, а ті що досліджувала — навмисно спотворила їх з метою приховування вчинених злочинів її колегою, винесла неправосудне рішення, порушила присягу судді, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Зелінської М.Б. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Зелінською М.Б. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Зелінської М.Б. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Зелінською М.Б. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Зелінською М.Б. Крім цього, у відповідності до вимог ст.218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та ст.480, 482 КПК України, було прийнято рішення про колективне звернення до Генерального прокурора України про подання ним до Верховної Ради України пропозиції про зняття недоторканості з судді Зелінської М.Б. з метою подальшого притягнення її до кримінальної відповідальності. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Зелінської М.Б., яка грубо порушила присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування Генерального прокурора України щодо подання пропозиції до ВРУ, а також від ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 1

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 2

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 3

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 4

4 comments

  • Краще б ця тупорила ботексна мавпа заглянула в КПК, а не тупо і бездумно переписувала текст насміх підкинутого суддею Жовноватюк В.С. примірника ганебної ухвали, яка навмисно була складеною на користь останній, однак передбачає тривалу ганьбу і кримінальну відповідальність для дурнуватої судді Зелінської М.Б.

  • нагуляла три байстрюки від трьох биків, а розуму так і залишився круглий нуль! взамін губ краще б вона ботексу закачала в черепну коробку, може це хоч трохи компенсувало відсутність там мозку! не перестаю дивуватися таким курвам, які і самі мучаться по життю, і іншим людям не дають спокою!

  • Цікаво, якому підару прийшло в голову поставити це примітивне опудало суддею-спікером? Зелінська настільки тупа що не може відризнити КПК від судової практики. З таким понтом ця дура може в своїх ухвалах посилатися і на байки базарних бабок або на старечі теревені бабок у підворотнях! І взагалі, в Солом’янському районному суді м. Києва не знаю жодного судді, який би був нормальним чи грамотним. Бігають щодня один до одного радитися, яким чином виносити рішення і як їх обґрунтовувати щодо певних випадків. А як же тоді бути із незалежністю, індивідуальністю і справедливістю? За для договорняків і мавп із зоопарку достатньо було б, до того ж — абсолютно безоплатно. Цей притон корупціонерів, дуроманів, маразматиків, підарасів, тупорилих мавп, збоченців, шизофреніків та безпридільників давно пора повністю розформовувати!

  • Ганьба! Такі бездарні судді не мають права навіть заходити до приміщення цього суду! На скільки я розумію, коханці судді Зеленської купують для неї рекламні інтерв’ю на малорейтингових каналах, так як поважаючий себе телеканал ніколи не буде псувати свій імідж такими пустоголовими і аморальними особами, які крім роздутих як м’яч ботексних губ нічого путьового людям не покажуть і не скажуть!

Добавить комментарий для Тома Отменить ответ