сергій-поліщук-ТОВ-Сіті-Ліфт

Уханьов М.В., Веденітов В.В. і К* привласнили держмайно

Бизнес, Выборы, Новости, Популярные новости

16.07.2019 року, особа_1 зайшов до вузької кабінки внутрішньобудинкового ліфту, що знаходиться в Солом’янському районі м.Києва, та через дуже погано змонтований рекламний стенд пошкодив не дешеву сорочку. Добре ознайомившись із інформаційним наповненням даного стенду особа прийшов висновку, що він належить ТОВ “Київ Медіа” (ідентифікаційний код юридичної особи – 42255396; місцезнаходження юридичної особи: 04053, м.Київ, Бехтеревський провулок, буд.4; перелік засновників та інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: Уханьов Максим Володимирович, 11.05.1996 року народження; адреса місцезнаходження – 94415, Луганська обл., м.Луганськ, вул.Літвінова, буд.9; керівник – Уханьов Максим Володимирович, тел. (063) 13-45-205; розмір частки засновника (учасника): 1000,00 грн.; види діяльності: 73.11 Рекламні агентства (основний), 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, дата реєстрації – 20.06.2018 року; місцезнаходження реєстраційної справи – Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація) і РА “Сіті Ліфт” (місцезнаходження юридичної особи: 04071, м.Київ, вул.Щекавицька, 30/39, офіс 249, 4 поверх; телефони: +380 (44) 207‒11‒77, +380 63‒134‒52‒05; вид діяльності: 73.11 – Рекламні агентства; ідентифікаційний код юридичної особи, перелік засновників юридичної особи та інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, місцезнаходження реєстраційної справи, інформації про керівника – зараз встановлюється слідчими).
Зателефонувавши по вказаному стенді контактному телефоні (063) 13-45-205 особа_1 почув голос молодої особи чоловічої статі, який надав відповіді на декілька запитань, в тому числі щодо приналежності даного стенду ТОВ “Київ Медіа”. А оскільки особа_1 був кандидатом у народні депутати до Верховної Ради України на дострокових виборах 21.07.2019 року, то паралельно уточнив інформацію про наявність дозвільної документації на розміщення ТОВ “Київ Медіа” політичної реклами на даному стенді, на офіційності її оформлення та на потребі її демонтажу після з 20.07.2019 року.
Однак, навіть станом на 22.08.2019 року політична реклама чомусь продовжувала залишатися присутньою на вказаному стенді, а пошкоджений стенд продовжував і надалі завдавати шкоди мешканцям даного будинку.
На неодноразові заяви і прохання особи_1 щодо потреби у знятті політично-агітаційних матеріалів у день “тиші”, які навіть не позначалися обов’язковими позначками «Реклама» або «На правах реклами», що суворо вимагається від мас-медіа Законом України “Про рекламу”, Законом України “Про вибори народних депутатів” та Законом України “Про вибори Президента України”, ані РА “Сіті Ліфт”, ані ТОВ “Київ Медіа” у належний спосіб не реагували та існуючих проблем у рекламній конструкції не усували, що стало окремим видом їх протиправних дій. З цього приводу особа_1 повторно зателефонував 21.08.2019 року за телефоном ТОВ “Київ Медіа” (063) 13-45-205, однак у відповідь почув привітання від людини, що назвала компанію-рекламодавець зовсім по-іншому: “Наталья Лысенко, менеджер по работе с клиентами компании “Сити Лифт” (телефон: +38 (044) 207-11-77, мобільний телефон: +38 (068) 896-00-99, (063) 501-29-72″.
Добре розуміючи, що тут мова йде про шахрайство і нелегітимну господарську діяльність, особа_1 попросив у менеджера РА “Сіті Ліфт” Наталії Лисенко надати йому копії дозвільних документів на розміщення вказаних вище щитів у ліфтах м.Києва, під виглядом клієнта, який бажає замовити їм дорогу і тривалу рекламну кампанію. Однак, як виявилося, саме такої дозвільної документації у РА “Сіті Ліфт” не виявилося. Згодом це саме підтвердила і менеджер відділу продаж РА “Сіті Ліфт” Анастасія Грушецька (моб. тел. 0987551318, E-mail: [email protected]), яка палко запевнила особу_1 в тім, що під словами РА “Сіті Ліфт” насправді слід розуміти не суб’єкта господарської діяльності, а звичайний бренд, якого нібито представляють на ринку України декілька різних рекламних агенцій, на одну з яких власне і надала пакет дозвільної документації та фотокопію договору: ТОВ “Тернел Грос” (ідентифікаційний код юридичної особи – 44241375; місцезнаходження юридичної особи: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.86, офіс 330; перелік засновників (учасників) юридичної особи та інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: Веденітов Віталій Володимирович; місцезнаходження: 04213, м.Київ, вул.Північна, буд.52, кв.161; керівник – Веденітов Віталій Володимирович; розмір частки засновника: 1000,00 грн.; тел.: +38(066)-069-09-25, E-mail: [email protected]; місцезнаходження справи – Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, дата реєстрації – 10.06.2021 року) і ТОВ “Ліфт Медіа” (ідентифікаційний код юридичної особи – 42331356, місцезнаходження юридичної особи: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 256; перелік засновників юридичної особи та інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: Гундич Юрій Анатолійович, місцезнаходження особи: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.116-А, кв.41; розмір частки засновника: 500,00 грн.; Татаренко Ярослав Леонідович, місцезнаходження: 04201, м.Київ, вул.Кондратюка Юрія, буд.5, кв.423; розмір частки засновника: 500,00 грн.; керівник – Гундич Юрій Анатолійович; місцезнаходження реєстраційної справи – Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, дата реєстрації – 26.07.2018 року; номер запису: 10711020000041649; тел.: +380672209986; вид діяльності: 73.11 – Рекламні агентства (основний), 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин).
З електронної переписки з менеджером відділу продаж РА “Сіті Ліфт” А.Грушецькою та з веб-сайту цієї рекламної агенції з’ясувалося, що ТОВ “Тернел Грос” і ТОВ “Київ Медіа” надають рекламні послуги для РА “Сіті Ліфт” у ліфтових кабінках м.Києва та в обласних центрах України одним і тим же складом найманих працівників, за рахунок: Сергія Поліщука (керівник відділу, тел.(067) 447-61-45, E-mail: [email protected]), Анастасії Грушецької, Лесі Грищенко (заступник керівника відділу продажу, тел.(063) 993-87-91, E-mail: [email protected]), Марини Білецької (менеджер, тел.(066) 240-58-88, E-mail: [email protected]).
Однак, такі запевнення менеджера відділу продаж РА “Сіті Ліфт” Анастасії Грушецької позбавлені всякої логіки і законності, а також спростовуються численною інформацією в інтернеті: фактом розміщення РА “Сіті Ліфт” в інтернет-каталогах і на дошках об’яв (де дане агентство фігурує як самостійна фірма), автобіографічними даними Сергія Поліщука (який працював у даній компанії задовго до того, як були створені нові її осередки – ТОВ “Тернел Грос”, ТОВ “Ліфт-Медіа”, ТОВ “Київ Медіа”), наявність одного колективу у зазначених компаніях.
Хоча, якщо співставити річні фінансові обороти ТОВ “Тернел Грос” і ТОВ “Київ Медіа”, то важко буде навіть уявити, як усього 5 зареєстрованих працівників можуть справлятися з такими мега-об’ємами робіт. Тобто, мова йде про очевидне приховування від офіційної реєстрації найманої робочої сили, а відповідно – уникнення від сплати податків та ЄСВ в особливо великих розмірах, адже надавати рекламні послуги у сотнях тисяч ліфтів по усій Україні без залучення як мінімум тисячу відповідних робітників – просто неможливо.
Як мінімум тут мова йде про приховування найманої робочої сили у тисячі робітників: слюсарів, електриків, монтажників, спеціалістів із типографії, кур’єрів тощо. За попередніми оцінками, збиток нашій державі від такої нелегітимної діяльності РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос” наноситься у десятки мільйонів гривень щомісячно.
За результатами спілкування з представниками РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос” особа_1 прийшов висновку, що в діяльності перелічених суб’єктів господарювання наявна ознака добре організованої кримінальної діяльності з метою отримання багатомільйонних прибутків за рахунок привласнення і розтрати державного майна. При цьому, саме такі незаконні прибутки роками вказаними товариствами не оподатковувалися. А для “кришування” свого незаконного бізнесу керівники вказаних товариств залучали чималу кількість корумпованих чиновників з комунальних служб, а також з апарату правоохоронних органів, задачами яких досі являються приховування вчинених даними аферистами кримінальних злочинів.
А враховуючи дуже велику кількість ліфтів в Україні, сума приблизного збитку державі може обчислюватися у мільярдах гривень на рік. А якщо врахувати ще й те, що у подібних випадках має місце приховування найманої робочої сили, не сплата ЄСВ і військового збору, адже даний бізнес обов’язково відпрацьовується спеціально підготовленими майстрами, від етапу підготовки рекламних матеріалів аж до їх монтажу в ліфтах, то останнє суттєво збільшує первинну суму шкоди бюджету Києву та економіці України у рази. Тобто, сумарний збиток державі від діяльності даного організованого злочинного угрупування складає до 1,5 мільярди гривень на рік.
Відтак, РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос”, не сплачуючи в повній мірі податків та обов’язкових відрахувань до бюджету нашої держави, тим самим послаблюють боєздатність наших військ на Сході України (на Донецькому і Маріупольських фронтах) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів усіх воєн та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього слід зазначити, що подібними рекламними аферистами наноситься вкрай велика шкода суверенітету і економіці України, адже казнокради і корупціонери у передвиборчих гонках за крісло у Верховній Раді України, маючи вкрай великі статки, залюбки орендують такі стенди в РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос” на період виборів і після виборів, змінюючи собі на користь розстановку політичних сил в країні.
РА “Сіті Ліфт” і ТОВ “Київ Медіа” з надлишковим захопленням продовжували неспинно рекламувати злочинних олігархів навіть через один календарний місяць після закінчення виборів, які крім горя і сліз нашій державі не принесли нічого іншого. Отож, читаючи саме такі незаконно вивішені стенди, люди несправедливо обмежувалися у своєму виборі кандидата у народні депутати, за яких вони могли б об’єктивно проголосувати, так як РА “Сіті Ліфт” і ТОВ “Київ Медіа” свідомо вводили людей в заблуду щодо кількісного і якісного складу наявних кандидатів. Наприклад, по Одномандатному виборчому округу № 222 проходило 14 кандидатів у народні депутати, в той самий час як РА “Сіті Ліфт” і ТОВ “Київ Медіа” висвітлювало на своїх стендах лише трьох кандидатів, при чому у дуже хвалебних тонах. Очевидно, що незаконно розміщені в ліфтах Солом’янського району м.Києва стенди РА “Сіті Ліфт” і ТОВ “Київ Медіа” будуть нав’язувати виборцям хибні уяви про кількісний і якісний склад цього округу, що обов’язково відобразилося на результатах виборів інших 11 кандидатів у депутати, які роками вкладали свої сили, піт, кров і кошт задля справжньої розбудови демократичного суспільства, побудованого на суворій рівності і чеснотах, на мирі і злагоді, взаємоповазі і взаємопідтримці, добробуті і достатку.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається. Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 139, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 139 від 06.04.2016 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України.
Також, п. 2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.01.2017 пояснив:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК України обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обв’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК України, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року, прийнятим на виконання вимог КПК. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обв’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У відповідності до ст.194 КК України (Умисне знищення або пошкодження майна), зазначається:
1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,- карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років.
Основним безпосереднім об’єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об’єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров’я людини. 2. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна. Тобто, коли такий вид майна є ознакою іншого самостійного складу злочину або знищення чи пошкодження майна є способом вчинення більш тяжкого злочину (наприклад, ст.113, 252, 258, 292, 298, 338, 347, 352, 357, 360, 378, 399, 411). Поняття “майно” у диспозиції ст.194 КК України має дещо інше значення, ніж в диспозиціях ст.185-187, 189-191 КК України. Про особливості майна як предмета злочину, передбаченого ст.194-196 КК України. У багатьох випадках за знищення (зруйнування), пошкодження (зіпсуття) певних видів майна передбачено адміністративну відповідальність (це має місце зокрема у випадках, передбачених ст.46-1, 56, 57, 61, 65, 66, 72, 103-2, 109, 111, 114, 115, 116-2, 117, 139 КАП), що часто створює складнощі у правовій оцінці скоєного.
У разі конкуренції ст.194 КК України і відповідної норми КАП, яка передбачає відповідальність за умисне знищення, пошкодження майна, слід керуватися правилом, закріпленим у ч.2 ст.9 КАП.
Предметом знищення чи пошкодження у злочині, передбаченому ст.194 КК України, може бути тільки чуже майно. Про поняття чужого майна див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.
Для кваліфікації діяння за ст.194 КК України не має значення, кому саме і за правом якої форми власності (державної, колективної, приватної тощо) належить майно, яке є предметом знищення чи пошкодження. Знищення чи пошкодження власного майна, у тому числі майна, яке є спільною власністю винного та інших осіб, не утворює складу цього злочину. Знищення або пошкодження особою майна, яке було предметом вчиненого нею викрадення, кваліфікується тільки як викрадення.
Кваліфікація дій винної особи за сукупністю злочинів, які полягають у викраденні майна, і злочинів, які полягають у його умисному знищенні чи пошкодженні, можлива лише у разі їх реальної сукупності (наприклад, це може мати місце у разі, коли знищення чи пошкодження майна є способом готування до його викрадення, або коли викрадення майна супроводжується знищенням чи пошкодженням майна, яке є частиною того майна, що викрадається). Об’єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв’язком між вказаними діями і наслідками. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо). Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
Якщо знищення чи пошкодження майна є ознакою іншого злочину, то такі дії, за загальним правилом, кваліфікуються за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин.
Додатково кваліфікувати їх ще й за ст.194 КК України необхідно лише у випадках, якщо зазначені дії вчинювались способом чи спричинили суспільно небезпечні наслідки, які не враховані у статті, що передбачає відповідальність за такий злочин. Такою (за ч.2 ст.355 КК України та ч.2 ст.194 КК України), наприклад, має бути правова оцінка дій, які виразились у примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, поєднаному з пошкодженням чи знищенням майна шляхом вибуху, підпалу чи іншим загальнонебезпечним способом.
Термінологічна конструкція “знищення або пошкодження” передбачає як вчинення певного роду діяння, так і настання відповідних суспільне небезпечних наслідків. При цьому наслідки мають головне значення, оскільки саме з ними закон пов’язує момент закінчення злочину.
Знищення майна – це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення.
Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.
Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за ЇЇ цільовим призначенням стан.
У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втрачено внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, необхідно призначати відповідну експертизу. За своєю конструкцією склад злочину, передбачений ст.194 КК України, є матеріальним. Обов’язковими ознаками його об’єктивної сторони є заподіяння цим діянням великої шкоди і причинний зв’язок між діянням та заподіяною шкодою. Шкода у великих розмірах – ознака оціночна. Вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода великою, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартості майна, обсягу, кількості предметів, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо).
Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди як кваліфікуючої ознаки у ряді інших злочинів проти власності, видається, що шкода у великому розмірі у складі умисного знищення або пошкодження майна може бути визнана тоді, коли цим злочином спричинено матеріальні збитки приблизно на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Визначення розміру шкоди знищеного чи пошкодженого майна окремих видів здійснюється за таксами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами. В окремих випадках розмір шкоди може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. При визначенні розміру шкоди враховуються лише реальні матеріальні збитки. Упущена вигода до уваги братися не повинна.
На відміну від злочину, передбаченого ст.194 КК України, умисне знищення чи пошкодження окремих спеціальних видів майна утворює склад відповідного злочину незалежно від розміру заподіяної такими діями шкоди, офіційних документів, штампів та печаток (ст.357 КК України), майна службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок, судді, народного засідателя, присяжного, захисника, представника особи та їх близьких родичів (ст.352, 378, 399 КК України).
Цей злочин є закінченим з моменту, коли чуже майно пошкоджено або знищено і шкода від цього є великою. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч.1 ст.194 КК України) або 14-річного (ч.2 ст.194 КК України) віку. Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст.364 (423) або 365 (424) КК України. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
У разі знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним способом винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчинюється посягання, або може і повинен це передбачати.
Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки, психічне ставлення винної особи може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. У тих випадках, коли внаслідок умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом “потерпілому з необережності було заподіяно смерть, вчинене слід кваліфікувати тільки за ч.2 ст.194 КК України. Якщо ж винний передбачав і бажав або свідомо допускав настання цих наслідків, його дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.194 КК України і відповідною частиною ст.115 КК України. Мотив і мета не є обов’язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (ст.113 КК України), вимагання (ст.189 КК України), терористичний акт (ст.258 КК України), масові заворушення (ст.294 КК України). Якщо винний знищує чи пошкоджує спеціальний вид майна, відповідальність за знищення чи пошкодження якого передбачена окремою статтею КК. вважаючи при цьому, що він посягає на майно не спеціального виду, його дії слід кваліфікувати за спрямованістю умислу – як замах на умисне знищення чи пошкодження чужого майна (за ст. ст. 15 і 194). Якщо ж винний вважає, що ним знищується чи пошкоджується майно спеціального виду, яке перебуває під спеціальною охороною кримінального закону, а насправді воно таким не є, відповідальність настає за замах на знищення чи пошкодження спеціального виду чужого майна.
Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
Про поняття підпал і вибух див. коментар до ст.113 КК України. Умисним знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли створюється загроза життю чи здоров’ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків (коли такий підпал є загальнонебезпечним). Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, яке не створювало такої загрози (наприклад, спалення у печі), не може розглядатися як кваліфікуючи цей злочин ознака і тягне відповідальність за ч.1 ст.194 КК України.
Якщо внаслідок підпалу чи дій, спрямованих на його вчинення, майно не було знищено чи пошкоджено з причин, що не залежали від волі винного, вчинене повинно розглядатися як замах на знищення або пошкодження майна шляхом підпалу.
Під іншим зогальнонебезпечним способом розуміється будь-який інший, крім підпалу та вибуху, спосіб знищення або пошкодження майна, внаслідок якого створюється небезпека життю чи здоров’ю багатьох людей, заподіяння шкоди багатьом матеріальним об’єктам тощо (затоплення, поміщення у воду дроту високовольтної лінії електропередач, застосування сильнодіючої отрути для отруєння домашніх тварин, забруднення парку, пляжу чи іншої місцевості небезпечними відходами, організація катастрофи тощо). Загальнонебезпечність способу знищення чи пошкодження майна визначається з урахуванням факту створення небезпеки для життя чи здоров’я громадян, властивостей майна, якому заподіюється шкода,
засобів знищення чи пошкодження, місця вчинення діяння.
Майнова шкода в особливо великих розмірах, як і майнова шкода у великих розмірах – ознаки оціночні.
З урахуванням законодавчих критеріїв визначення значної шкоди, великого і особливо великого розміру у складах злочинів проти власності, передбачених ст.185-191 КК України, можна зробити висновок, що майнова шкода в особливо великих розмірах у складі умисного знищення або пошкодження майна матиме місце у разі, коли такими діями заподіяно майнову шкоду приблизно на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
До майнової шкоди в особливо великих розмірах внаслідок знищення або пошкодження чужого майна судова практика відносить зокрема загибель великої кількості худоби, спричинення інших особливо великих матеріальних збитків. До умисного знищення або пошкодження майна, що спричинило загибель людей, належать випадки вчинення такого діяння, внаслідок якого сталася смерть хоча б однієї особи.
Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом та більше особам, залишення людей без житла або засобів до існування, виведення з ладу повністю або на тривалий час важливих споруд, техніки, тривале припинення або дезорганізацію роботи підприємства, установи, організації тощо.
Питання про те, що слід розуміти під іншими тяжкими наслідками, вирішується у кожному конкретному випадку стосовно конкретних обставин справи. Оскільки таке поняття, як “тяжкі наслідки”, застосовується у багатьох основних та у кваліфікованих складах злочинів, то під час кваліфікації злочину за ст.194 КК України слід ретельно досліджувати питання про відмежування цього злочину від інших, суміжних з ним за ознаками об’єктивної сторони, та про необхідність кваліфікації за сукупністю.
Умисне знищення або пошкодження чужого майна, поєднане з викраденням, коли знищення чи пошкодження майна, наприклад, є способом готування до викрадення іншого (пошкоджуються двері чи стіна приміщення, розбивається скло автомобіля, пошкоджуються засоби системи сигналізації), або здійснюється з метою знешкодити докази вчиненого викрадення, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів – як корисливий злочин проти власності (залежно від способу) і злочин, передбачений ст.194 КК України.
Якщо ж особа знищує раніше викрадене нею майно, ці дії кваліфікуються тільки як викрадення, оскільки на момент знищення такого майна вона, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння ним. Вчинення цього діяння в процесі вимагання охоплюється відповідною частиною ст.189 КК України. Додаткової кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України воно потребує лише у випадку, коли знищення чи пошкодження майна було здійснене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі восьми років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос” в особах їх власників і керівників Гундич Ю.А., Татаренко Я.Л., Уханьова М.В. і Веденітова В.В., через свою нахабність і протиправність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО (ОСС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити у відповідності до європейських стандартів права.
Більше цього, Уханьов М.В., Веденітов В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. саме у такий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ОСС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві і м.Маріуполі знайдуться виживші ветерани АТО (ОСС) і учасники Майдану, які влаштують цим персонам фекальну люстрацію, якщо правоохоронні органи не бажають реагувати у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що Уханьов М.В., Веденітов В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. вчинили кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.157, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність РА “Сіті Ліфт”, ТОВ “Київ Медіа”, ТОВ “Ліфт Медіа” і ТОВ “Тернел Грос” являється частиною громадської діяльності особи_1, то саме таку діяльність Гундич Ю.А., Татаренко Я.Л., Уханьова М.В. і Веденітова В.В. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання його громадській діяльності і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії Уханьова М.В., Веденітова В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до мас-медіа, ЦВК і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Уханьов М.В., Веденітов В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. привласнюють та розтрачають державне майно, не платять в повній мірі податки та ЄСВ і військовий збір, приховують від реєстрації в органах ДПС найману робочу силу, вчиняють шахрайства, обмежили виборчі права кандидата в депутати до Верховної Ради України на користь кримінального олігархату, шкодять майну фізичних осіб, фальсифікували інформаційно-виборчий процес, продовжували вивішувати рекламну інформацію про кандидатів у народні депутати на позачергових виборах у період “тиші”, перешкоджають діяльності громадських організацій та справедливим виборам в Україні. Втручання у вибори, обмеження громадян в інформації та штучна зміна думки виборців прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Уханьов М.В., Веденітов В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. умисно вчинили посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці аферистами Уханьовим М.В., Веденітовим В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності шахраїв Уханьова М.В., Веденітова В.В., Гундича Ю.А. і Татаренко Я.Л. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень аферистами Уханьовим М.В., Веденітовим В.В., Гундичем Ю.А. і Татаренко Я.Л. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.157, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.191, ст.170, ч.1 ст. 111, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, ГСУ СБУ та до ГСУ НП в м.Києві про вчинені кримінальні правопорушення аферистами і колабораціоністами Уханьовим М.В., Веденітовим В.В., Гундичем Ю.А. і Татаренко Я.Л.
Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, ГСУ СБУ та до ГСУ НП в м.Києві стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

ТОВ-“Київ-Медіа”-РА-“Сіті-Ліфт”-витяг-ЄРДР

ТОВ-“Київ-Медіа”-РА-“Сіті-Ліфт”-витяг-ЄРДР-2

ТОВ-“Київ-Медіа”-РА-“Сіті-Ліфт”-витяг-ЄРДР-3

ТОВ-Тернел-Грос-статут-1

ТОВ-Тернел-Грос-статут-2

Уханьов М.В., Веденітов В.В., Гундич Ю.А. і Татаренко Я.Л. повідомлення

5 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Mар'яна
2 роки тому

судячи з цих фотографій, це не рекламна агенція, а якийсь дешевий африканський бордель! пози у цих дешевих хвойд і одяг вкрай пошлий, в той час як у рекламістів він в зазвичай має бути суворий. схоже що це зборище дурнуватих шахраїв, які щойно вступили на дорогу злочинців! цих аферистів потрібно кинути до СІЗО, там давно на таких сучок озвірілі пахани чекають!

Інна
2 роки тому

Це ж потрібно настільки обарзіти що б у 40 містах України без будь яких дозвільних документів розміщувати в ліфтах рекламні щити і отримувати баснословні кошти, які толком оподаткувати не можна, так як ці гроші незаконні! Факт існування цього організованого злочинного угрупування є індикатором того, що в нашій країні повний безлад! Ці уроди навіть не бояться тюрми і конфіскації, а значить що тут мова йде про підкуп чиновників по всій нашій державі!

Лариса
2 роки тому

Прочитавши цю статтю я відразу телефонувала в комунальне підприємство Солом’янського району міста Києва та в Київліфтсервіс. Виявляється, що ніхто з цими уродами не укладав жодних договорів на розміщення в ліфтах будь-якої реклами! Схоже що ці аферисти вирішили увійти в історію України під виглядом Остапа Бендера! Цікаво, як скоро їх посадять до СІЗО? Агов, педофіл Аваков, раптово чи це не ви кришуєте цих уродів, бо пора їх арештовувати!? На Сході України дуже потрібні їх мільярди, яких вони викрали у громадян і держави!

Адам
2 роки тому

мразі використовують на свою користь військове становище в країні, нерозбериху, повний безлад, безконтрольну корупцію і правову необізнаність громадян та мародерствують нічим не гребуючи, в тому числі ліфтами, обескровлюючи нашу державу (так як не платять податки)!

Даша
3 місяців тому

ніяк не зрозумію, у нас що в державі мало патріотів і правоохоронних органів, що б цих аферистів Гундича Ю. А., Татаренко Я. Л., Уханьова М. В. і Веденітова В. В. перевішати або згноїти в тюрягах? ми з дня на день в очікуванні війни з Росією, а нас обкрадають до нитки ці підлі дегенерати-колабораціоністи! невже потрібно йти на війну на Донбас аби лише там показати свої геройства? закликаю атошніків до негайної очистки нашого суспільства від цих удурків-мародерів! ще не наступила війна, а вони уже розікрали до нитки нашу і так обніщалу державу! крім цього, їх діяльність – це відверта диверсійна робота… Читати далі »