Букіна Олена Миколаївна

Букіна О.М. перекваліфікувалася із судді у бездарного шахрая

Новости, Популярные новости, Суды

01.05.2019 року, вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Агафонов Сергій Анатолійович не має права розглядати заяву про відвід слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняку Максиму Володимировичу у судовій справі № 760/156/19, визначеного системою авторозподілу судових справ на розгляд скарги особи 1 за вих. № 2839/04 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у не внесенні відомостей заяви за вих. № 2829/02 від 02.01.2019 року до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, особа 1 надіслав електронний лист на поштову скриньку Солом’янського районного суду м.Києва з коротким варіантом заяви про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Агафонова С.А. з клопотанням про перенесення призначеного судового засідання на іншу дату і час. При чому, у короткому тексті заяви про відвід судді Агафонову С.А. особа 1 зазначив таке: «Примітка: повний текст заяви про відвід судді Агафонова А.С. у судовій справі № 760/156/19 з доказами про наявність причин для такого відводу, надам під час судового засідання з розгляду моєї заяви від 01.05.2019 року».
У відповідності до положення ст.35 КПК України, заяву про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Агафонову С.А. від розгляду заяви про відвід слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняку М.В. у судовій справі № 760/156/19 було авторозподілено на суддю Солом’янського районного суду м.Києва Букіну Олену Миколаївну.
03.05.2019 року відбулося судове засідання у судовій справі № 760/156/19 під головуванням судді Солом’янського районного суду м.Києва Букіної О.М., на яке особу 1 навіть не було запрошено та за результатом якого вказана суддя винесла неправосудну ухвалу, перевищивши власні повноваження, вчинивши службове підроблення, приховавши безумовні підстави для відводу судді Агафонову С.А., перекрутила значення фактів, імітувала розгляд заяви про відвід, в той час як у справі суду № 760/156/19 саме такої заяви насправді не було.
Виходячи з тексту ухвали у судовій справі № 760/156/19 від 03.05.2019 року можна зробити адекватний висновок, що суддя Букіна О.М. є зухвалим шахраєм, виключно безграмотною і бездарною особою. Також, виходячи зі змісту і форми вказаної вище ухвали є відповідні підстави засумніватися у психічному здоров’ї судді Букіної О.М., яка давно потребує негайної госпіталізації до психіатричної лікарні, оскільки складає неабияку загрозу для безпеки життя і здоров’я оточуючих людей.
А саме, як пише усього двома коротенькими рядками суддя Букіна О.М. в своїй божевільно-брехливій Ухвалі у судовій справі № 760/156/19 від 03.05.2019 року: «Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного… Заявлення відводів судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді), у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, кримінальним процесуальним кодексом не передбачено». І це попри те, що насправді матеріалів судової справи досі не існує, так як особа 1 досі не подавав до суду жодного із заявлених у примітці повного тексту заяви про відвід та доказів про наявність відповідних підстав для відводу судді Агафонову С.А., оскільки суддя Букіна О.М. зумисно перешкодила законному праву особи 1 на участь у судовому засіданні. Натомість, явно перебуваючи у не своєму розумі, суддя Букіна О.М. протиправно послалась в своїй ганебній ухвалі у судовій справі № 760/156/19 від 03.05.2019 року на нібито відсутність в КПК правової бази, дозволяючої їй розглядати заяву особи 1 про відвід, що є чистим маразмом або збоченням. Насправді ж, враховуючи вимоги ч.6 ст.9 КПК України, за якими у випадках, коли положення КПК України не регулюються або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Відповідно, суддя Букіна О.М. під час прийняття рішення за заявою особи 1 залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. За таких обставин суддя Букіна О.М., постановивши Ухвалу у судовій справі №760/156/19 від 03.05.2019 року, якою залишила без розгляду заяву про відвід, подану на підставі ст.75-80, 81-82 КПК України, Конституції України, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактично істотно порушила вимоги цих самих законів.
Відповідно, хіба міг написати таку безглузду, бездумну і злочинну Ухвалу у судовій справі № 760/156/19 від 03.05.2019 року суддя з вищою юридичною освітою? Дане словоблуддя є нічим іншим як справжньою бреднею явно психічно нездорової людини, або деградованого наркомана, або білогарячащого алкоголіка, адже дана ухвала не піддається читанню, усвідомленню та розумінню.
У відповідності до положення статті 81 КПК України (Порядок вирішення питання про відвід), зазначається наступне: «1. У разі заявления відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявления відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. 2. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження — суд, який його здійснює. 3. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті мотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів. 4. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається:
«2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
Відповідно до положення ст.21 КПК України (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень), «ч.1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».
Статтею 318 (Строки і загальний порядок судового розгляду) КПК України встановлено:
«1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку».
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Однак, суддя суддя Букіна О.М., мало того що винесла неправосудне рішення у справі № 760/156/19 від 03.05.2019 року, при цьому відсторонивши особу 1 від законної участі в судовому засіданні, так вона ще й постановила ухвалу заднім числом і надіслала її на адресу заявника із запізненням на три календарних місяці.
Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального і процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«ч.1 Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. ч.2 ст.9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень». Відтак, постановлена суддею ухвала є незаконною і необгрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального і процесуального закону.
Однак, навіть якби і не було суттєвих підстав для відводу судді Агафонова С.А. від розгляду відводу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. від розгляду скарги особи 1 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у не здійсненні процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити в обмежений КПК України строк у судовій справі за № 760/156/19, то для цього існують ціла низка норм міжнародного права, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод:
«Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру.
Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді». Отож, «…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…». Останнє було залізним приводом для самовідводу суддів Агафонова С.А., Вишняка М.В. і Букіної О.М. від розгляду судової справи № 760/156/19, чого останні ганебно уникли, троє добре знаючи що на даний час проходять у дюжинах кримінальних справах за вчинені ними злочини.
І потім, хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Букіна О.М. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Букіна О.М. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м. Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Солом’янського районного суду м.Києва Букіна О.М. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/156/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Букіної О.М. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Букіної О.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Букіна О.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, постійно перевищує свої службові повноваження, порушує присягу судді, виносить неправосудні ухвали, вчиняє службові підроблення, приховує безумовні підстави для відводів, перекручує значення фактів і законів, імітує розгляд заяв про відвід суддів без наявності саме таких заяв та доказів у судових справах, позбавляє особу 1 конституційного і КПК права на участь у судовому засіданні з розгляду заявлених відводів, перешкоджає відправці правосуддя, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Букіна О.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м. Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Букіною О.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Букіної О.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Букіною О.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Букіною О.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Букіної О.М., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи.
Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Букіна Олена Миколаївна ухвала

відвід Агафонову Сергію Анатолійовичу

3 comments

  • Дійсно не можу зрозуміти про що написано в перших п’яти абзацах цієї шизоїдної ухвали. Таке враження що цю ухвалу писав якийсь недоумок або мутант! Набір між собою не нічим не пов’язаних слів, які зовсім не несуть зрозумілої або корисної інформації. На скільки я зрозумів, що ця ідіотка сама не змогла зрозуміти що це за судова справа і про що в ній йдеться!

  • Букіна є колоритною невдахою і такою собі пустоголовою дурочкою, яка не в змозі затримати в своїй пустій голові більше чим два простих слова. В зазвичай, на дешеві обгортки від не смачних цукерок діти не ображаються, однак коли це стосується рішень суду — тут одним лише дитсадком не обійтися. Вважаю що Букіну потрібно гнати з суду з особливою ганьбою та з відром свинячого лайна на її голові, як своєрідну відзнаку за знущання над фемідою і людьми!

  • У мене складається враження що суддя Букіна навіть знає що вона тупа дурочка і тим навіть дуже тішиться. Таке враження що Солом’янський районний суд м. Києва уже давно став тим зоопарком, куди люди приходять посміятися і розвіятися, а не шукати справедливого правосуддя.

Добавить комментарий