Хардіна Оксана Петрівна

Суддя Хардіна О.П. вчиняє економічні диверсії і саботаж

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні третього слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за ознаками вчинених кримінальних правопорушень ТОВ «Доклаб», передбачених ч.1 ст.205 КК України.
Однак, в порушення п.2 ст.55, п.1 ч.2 ст.56, 21, 534 КПК України, ст.57 Конституції України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, а також у порушення вимог Ухвали у судовій справі №754/3324/17 від 17.03.2017 року (щодо скасування Постанови від 28.02.2017 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року), станом на 12.04.2019 року особі 1 так і не було вручено Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого, а також двох витягів з ЄРДР.
В статті 57 Конституції України зазначено таке: «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними».
Відповідно до Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року під поняттям «потерпілий» слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін «потерпілий» також охоплює найближчих членів сім’ї або утриманців прямо постраждалої особи (п.1.1). Процесуального статусу потерпілого особа набуває: з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора.
У відповідності до ч.1 ст.214 КПК України, «…при прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий або прокурор вносить відповідні відомості до ЄРДР і розпочинає розслідування, вручивши потерпілому Пам’ятку про його процесуальні права та обов’язки.
Відповідно ч.1,2 ст.55 КПК України, законодавець констатує наступне: «1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди… 2. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення… Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення».
У своїй заяві за вих. № 204/19 від 20.07.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення особа 1 вказував, що вона подається виключно в порядку ст.55 КПК України. Крім того, в даній заяві особа 1 зазначав, що «…Діями директора ТОВ «Доклаб» Казанцева Сергія Володимировича було заподіяно матеріальну шкоду на суму 60000,00 (шістдесят тисяч) гривень, а моральної – ще на 40000,00 (сорок тисяч) грн., разом – на 100000,00 (сто тисяч) гривень». Отже, при прийомі вказаної заяви слідчий ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві мусив вручити особі 1 Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки потерпілого, чого досі не зробив. Винесення слідчим постанови про визнання особи потерпілим КПК не передбачає.
Водночас, у п.1 ч.2 ст.56 КПК наголошується, що потерпілий має право «на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим».
17.03.2017 року слідчим суддею Деснянського районного суду м.Києва було скасовано Постанову від 28.02.2017 року слідчого ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. про відмову у задоволенні клопотання про визнання особи 1 потерпілим у провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, про що було винесено Ухвалу у справі № 754/3324/17.
Однак, станом на 12.04.19 року, Ухвала у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року залишається не виконаною. Слідчий так і не скорився вимогам ст. 21, 535, 534 Кримінально процесуальному Кодексу України, адже навіть після реорганізації СУ ФР ГУ ДФС України продовжує не виконувати вимог Ухвали суду за №754/3324/17 від 17.03.2017 року, тим самим перевищуючи свої службові повноваження та вчиняючи злочин, що передбачений ст.382 КК України.
Згодом, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України щодо реорганізації органів СУ ДФС України, слідчий ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. передав матеріали кримінального провадження № 32016100030000059 від 12.08.2016 року за підслідністю до СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві. Однак, після цього всього досудового розслідування знову не проводилося, а особу 1 та наявних свідків у даному кримінальному провадженні навіть ніхто не допитував.
Крім того, начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. досі не виконав вимог Ухвали судді у справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року, адже взамін вказаної у заяві та в резулятивній частині ухвали кваліфікації вчиненого злочину за ст.205 і ст.212 КК України вніс до ЄРДР лише ст.205 КК України, тим самим послабивши кримінальну відповідальність.
У відповідності до статті 129-1 Конституції України (Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання), держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
Вважаючи тривалу бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. незаконною та такою, що підриває економічні підвалини та обороноздатність нашої держави, особа 1 подав 12.04.2019 року скаргу за вих. № 3166/11 слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва на не здійснення інших процесуальних дій, які він був зобов’язаним вчинити у визначений КПК строк.
В якості належних доказів особа 1 посилався на наступні доводи, що обгрунтовували подану скаргу та змушували суддю її задовольнити в повному обсязі.
У своєму першому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойка Ю.І. за вих. № 319/16 від 16.08.2016 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 319/16 від 16.08.2016 року.
У своєму другому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 381/30 від 30.08.2016 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 381/30 від 30.08.2016 року.
У своєму третьому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 892/19 від 20.02.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 892/19 від 20.02.2017 року.
У своєму четвертому клопотанні до процесуального керівника Київської місцевої прокуратури №3 у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2017 року за вих. № 893/19 від 20.02.2017 року особа 1 просив вчинити низку слідчих і процесуальних дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року процесуальний керівник у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року Київської місцевої прокуратури №3 так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 893/19 від 20.02.2017 року.
У своєму п’ятому клопотанні до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. за № 1059/16 від 16.03.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. у кримінальному провадженні №32016100030000059 від 12.08.2016 року так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1059/16 від 16.03.2017 року.
У своєму шостому клопотанні до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. за вих. № 1138/03 від 03.04.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1138/03 від 03.04.2017 року.
У своєму сьомому клопотанні до начальника СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Пилипенка Д.Ю. за вих. № 1139/03 від 03.04.2017 року особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Пилипенко Д.Ю. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1139/03 від 03.04.2017 року.
У своєму восьмому клопотанні до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. за вих.№ 1497/06 від 07.07.2017 року особа 1 просив вчинити низку слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1497/06 від 07.07.2017 року.
У своєму дев’ятому клопотанні за вих. № 1647/06 від 07.08.2017 року до слідчого СВ СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві Бойко Ю.І. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні за №32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.08.2016 року слідчий Бойко Ю.І. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1647/06 від 07.08.2017 року.
У своєму десятому клопотанні за вих.№ 1696/14 від 14.08.2017 року до начальника ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих.№ 1696/14 від 14.08.2017 року.
У своєму одинадцятому клопотанні за вих.№ 1697/14 від 14.08.2017 року до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченка С.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Солодченко С.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих. № 1697/14 від 14.08.2017 року.
У своєму дванадцятому клопотанні за вих.№ 2251/15 від 15.03.2018 року до в.о. начальника ГСУ ДФС у України Татарінова Р.В. особа 1 просив вчинити низку процесуальних і слідчих дій у кримінальному провадженні за №32016100030000059 від 12.08.2016 року, які ним були проігнорованими. Станом на 12.04.2019 року в.о. начальника ГСУ ДФС у України Татарінов Р.В. так і не надав особі 1 відповіді за наслідками розгляду клопотання за вих.№ 2251/15 від 15.03.2018 року.
Крім цього, слідчими суддями Деснянського районного суду м.Києва та Шевченківського районного суду м.Києва було винесено 9 нижчезазначених Ухвал, якими було зобов’язано слідчих Бойко Ю.І. і Жукова М.А., заступника начальника і начальника ВР КП СУ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, заступника начальника і начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, заступника начальника і начальника ГСУ ДФС України вчинити невідкладні слідчі і процесуальні дії у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, які досі ніким з перерахованих вище посадових осіб не були вчинені, а ухвали суду досі залишаються так і не виконаними:
— у судовій справі № 754/9653/16-к від 03.08.2016 року;
— у судовій справі № 754/10655/16-к від 08.09.2016 року;
— у судовій справі № 754/14574/16-к від 27.01.2017 року;
— у судовій справі № 754/2688/17 від 15.03.2017 року;
— у судовій справі № 754/3324/17 від 17.03.2017 року;
— у судовій справі № 754/24814/17 від 23.08.2017 року;
— у судовій справі № 754/6705/17 від 13.06.2017 року;
— у судовій справі № 754/12720/17 від 31.10.2017 року;
— у судовій справі № 754/5435/18 від 21.06.2018 року;
— у судовій справі № 761/11584/18 від 21.05.2018 року;
— у судовій справі № 754/5431/18 від 25.05.2018 року.
Крім цього, навіть на сьогоднішній день у даному кримінальному провадженні залишаються так і не допитаними особа 1 та ще 9 (дев’ять) наявних свідків. Залишаються досі не проведеними вкрай важливі слідчі і процесуальні дії: не допитані по суті справи працівники патрульної поліції 10-ї роти 2 батальйону УПП, яких особа викликав на місце події (Шеремет М.В., Похольчук О.О.), не внесено до ЄРДР відомостей про вчинене ТОВ «Доклаб» кримінальне правопорушення за ст.212 КК України, не надано Пам’ятки потерпілого у кримінальному провадженні та витягів з ЄРДР, не досліджено і не надано правової оцінки тим фактам, що ТОВ «Доклаб» досі не отримало ліцензії МОЗУ на медичні послуги, не досліджено і не надано правової оцінки листам з МОЗ України щодо обов’язковості ліцензування послуг ТОВ «Доклаб», призначення судових експертиз, проведення сеансів одночасного допиту потерпілого з директором і бухгалтером ТОВ «Доклаб», дослідження і надання правової оцінки речових доказів (звукозапис розмови) щодо зізнання директора ТОВ «Доклаб» про те, що він займається наданням медичних послуг та шантажує договірних агентів особистим написанням негативних відгуків на своєму веб-сайті, призначення фоноскопічної експертизи звукозапису зізнання директора ТОВ «Доклаб» про фіктивність адреси реєстрації товариства,
призначення фоноскопічної експертизи звукозапису зізнання керівника офісного центру стосовно його підкупу ТОВ «Доклаб» з метою підроблення юридичної адреси, надання правової оцінки наявним розбіжностям у кількості працюючих осіб на ТОВ «Доклаб» за даними допиту фігурантів і даними ДФС, встановлення законності роботи найманих працівників ТОВ «Доклаб» на дому, встановлення наявності колективного договору і трудових угод на ТОВ «Доклаб», витребовування з ГУ ДФС м.Києва Актів проведеної фактичної виїзної перевірки на ТОВ «Доклаб», надання правової оцінки фактам переховування ТОВ «Доклаб» від контролюючих органів та від контрагентів і клієнтів в іншому адміністративному районі м.Києва, надання правової оцінки тому факту, що ТОВ «Доклаб» проводить діяльність не за власними КВЕДами.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/15641/19 була розподіленою на слідчого суддю Хардіну Оксану Петрівну.
04.06.2019 року, із невиправданою затримкою розгляду судової справи № 761/15641/19 аж на два календарних місяці, слідча суддя Хардіна О.П. у зв’язку із зробленим їй зауваженням на порушення строків розгляду незаконно перенесла дане судове засідання на 05.06.2019 року. Крім цього, під час нетривалого проведення судового засідання у судовій справі № 761/15641/19 з’ясувалося що суддя Хардіна О.П. вчинила зухвалі кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — Новачука С.А.;
— протиправно викликала на дане судове засідання уповноваженого слідчого, про призначення якого у судовій справі не було жодного доказу;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення від уповноваженої особи, яка не підтвердила своїх повноважень;
— залучила до справи судового провадження письмові заперечення і копії документів, які належним чином були не оформлені та були подані з порушенням вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— не дозволила залучити до провадження, в порядку клопотання, наявні в особи 1 копії документів;
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— приймала процесуальні рішення за клопотаннями, яких насправді ніхто не заявляв;
— перервала судове засідання за заявою сторін, якої насправді не поступало від учасників судового засідання;
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення.
05.06.2019 року було продовжено судове засідання у судовій справі № 761/15641/19. Під час даного судового засідання суддею Хардіною О.П. були допущеними повторні порушення, які спостерігалися 04.06.2019 року і були допущені нові:
— не викликала в судове засідання суб’єкта оскарження — Новачука С.А.;
— не просила назватися учасників судового засідання та вказати адресу свого помешкання;
— не зачитала права і обов’язки учасникам судового засідання та не запитала про їх зрозумілість та значення;
— не запитала чи є у сторін провадження клопотання та заяви;
— перевищила терміни розгляду скарги з 72 годин до 60 днів (порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України);
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— не зачитала текст поданої скарги за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— не дозволила особі 1 зробити доповідь по скарзі за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— обминула стадію дебатів;
— не запитувала у скаржника чи підтримує він вимоги своєї скарги;
— не дозволила скаржнику ознайомитися із поданим запереченням на його скаргу та з листом-повідомленням від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. за вих. № 3166/11 від 12.04.2019 року;
— не дозволила скаржнику сфотографувати подані заперечення та лист-повідомлення від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А.;
— зумисно перешкоджала громадській діяльності особи 1;
— вчинила службове підроблення;
— винесла неправосудну ухвалу, якою перешкодила виконанню усіх попередніх 11 ухвал;
— винесла неправосудне рішення, яке суперечить вимогам Конституції України (ст.129, 129-1);
— винесла неправосудне рішення, яке завдало шкоди економіці країни (адже позбавило державного бюджету грошового наповнення через несплату податків суб’єктом підприємництва);
— винесла неправосудне рішення, яким послабила обороноздатність країни (не надходження податків до бюджету напряму вплине на військову кампанію);
— винесла неправосудне рішення, яким позбавила українців заробітних плат та інших соціальних виплат.
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи, чого у незаконно залучених до судової справи № 761/15641/19 документах насправді не було.
Крім цього, під час даного судового засідання слідчий суддя Хардіна О.П. зачитала повідомлення від начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. від 17.05.2019 року, у відповідності до якого прокурор прокуратури м.Києва 21.12.2018 року об’єднав матеріали кримінального провадження № 32016100030000069 від 27.09.2016 року з матеріалами кримінальної справи № 32016100030000059 від 12.08.2016 року та визначив підслідність провадження останнього за слідчим відділом Деснянського УП ГУ НП в м.Києві і скерував матеріали справи до Київської місцевої прокуратури №3 м.Києва. Останнє, явно за хворобливою уявою судді Хардіної О.П., нібито було безумовною підставою для відмови у задоволенні скарги особи 1 так як орган досудового розслідування змінився. В той же самий час, явно божевільна суддя Хардіна О.П., упустила вкрай важливі речі як для КПК України і для Конституції України — факт не виконання начальником СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачуком С.А. 11 ухвал слідчих суддів, декотрі з яких стосувалися внесення до ЄРДР відомостей за ст.212 КК України, а деякі — про вчинення слідчих і процесуальних дій, які нічого спільного із ст.205 КК України не мають (щодо якої і було змінено підслідність за СВ Деснянського УП ГУ НП в м.Києві).
У відповідності до статті 216 КПК України (Підслідність), законодавець зазначає таке: «3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 205-1, 212, 212-1, 216, 218 — 1, 219 Кримінального кодексу України. Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 199, 200, 222, 222-1, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства».
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень) зазначається:
«1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
2. Вирок та ухвала суду, що набрали законно; сили в порядку, визначеному цим Кодексом, с обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
3. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України».
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК України передбачено:
«1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 ( Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні) КПК України передбачено: «2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства». Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясовуваних обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Хардіна О.П. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Хардіна О.П. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній персоні фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Хардіна О.П. вчинила чергове кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 761/13641/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Хардіної О.П. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Хардіної О.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Хардіна О.П., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадським організаціям, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Хардіна О.П. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Хардіною О.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Хардіної О.П. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Хардіною О.П. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Хардіною О.П. Крім цього було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Хардіної О.П., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Хардіна Оксана Петрівна ухвала 1

Хардіна Оксана Петрівна ухвала 2

3 comments

  • ви тільки почитайте що ця рапата жаба пише: «немає у справі доказів тому, що Новачук отримував клопотання та не відреагував на них в порядку ст. 220 КПК». а звідки тоді взялися ці всі 11 ухвал? хіба не за результатами розгляду цієї самої бездіяльності в порядку ст. 220 КПК? тіпа прибацана Хардіна не знає, що без належних доказів судді не постановили б 11 ухвал, якби в 11 судових справах не містилися докази отримання Новачуком цих самих 11 клопотань? ну і тварюка ця Хардіна!

  • А в чому прикол, що прибацана Хардіна своєю однією ухвалою відмінила виконання аж 11 інших ухвал? Я не думаю що вона не знає, що постановлені ухвали підлягають безумовному виконанню, не важно де знаходиться орган досудового розслідування! Якщо є ухвала внести ст. 212 ККУ, то це точно стосувалося податківців, а не поліції! Крім того, вона сама мусила ініціювати виконання досі не виконаних 11 ухвал у відповідності до вимог ст.129-1 Конституції! Схоже що це її особиста війна нашому українському народові! З історії її політичних і резонансних рішень можна здогадатися що вона давно «воює» на боці сепаратистів, так як усі її дії направлені на шкоду державі і людей! Навіть дурак зрозуміє, що без податків нам усім гаплик!

  • запитується, чому нова злочинна влада Володимира Зеленського так рясно захищає сепаратиських суддів, які своїми потенційними діями підривають основи нашої держави і незалежності? випадково не тому, що Володимир Зеленський є тим самим сепаратистом? а чому б і ні, коли він всім бреше що у нього немає бізнесу з Росією і що родичі членів його смердючої партії також не мають цього зрадливого інструменту? і це попри те, що Зеленський фактично в кишені тримає СБУ, НАБУ і ДБР! на прикладі штурму адміністративного суду ми уже переконалися, що Зеленський знає коли потрібно послати в бій своїх собак!

Добавить комментарий