Хоменко Олена Леонідівна

Хоменко О.Л. Аферистка і самодур порушує присягу судді

Новости, Популярные новости, Суды

06.12.2018 року, через приймальну ГПД НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В. заяву за вих. № 2757/05 від 05.12.2018 року про вчинення кримінального правопорушення слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва Вишняком М.В., яка була зареєстрованою в НАБУ під вх. № В-10597.
У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП особи, її місце роботи і посаду тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення суддею Вишняком М.В. злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.256, ч.2 ст.375, ч.1 ст.396, ст.170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або уповноваженим детективом.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 14.12.2018 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення за вих. № 2757/05 від 05.12.2018 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні відомостей поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за вих. № 2757/05 від 05.12.2018 року у визначений КПК України строк, є предметом оскарження в загальному місцевому суді.
14.12.2018 року, що відповідало 9 (дев’ятому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію суду на ім’я слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 2776/13 від 14.12.2018 року на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України для якнайскорішої її передачі до Київського апеляційного суду для визначення підсудності судового провадження, керуючись ч.2 ст.32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України.
Київський апеляційний суд задовольнив подання голови Солом’янського районного суду м.Києва Шереметьєвої Л.А. та визначив підслідність провадження за Голосіївським районним судом м.Києва. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Голосіївського районного суду м.Києва, судову справу № 760/32872/18 було розподілено на слідчого суддю Хоменко Олену Леонідівну.
09.08.2019 року, в порушення вимог ч.2 ст.306 КПК України, після протиправної затримки розгляду скарги особи 1 впродовж 9 (дев’яти) календарних місяців (взамін відведених законом 72 години), відбулося засідання у судовій справі № 760/32872/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Хоменко О.Л., за результатами якого дана суддя допустила протиправні вчинки:
— затримала розгляд скарги на додаткових два місяці, добре знаючи що терміни розгляду її вже були порушеними на вкрай нерозумний строк — на цілих 5 (п’ять) місяців;
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала у дане засідання «уповноважену» особу НАБУ, про призначення якого не мала доказів;
— залучила до справи провадження клопотання про перенесення засідання від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, бездіяльність якого насправді особою 1 не оскаржувалася;
— залучила до справи провадження клопотання про перенесення засідання від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який не підтвердив своїх повноважень;
— залучила до справи провадження клопотання про перенесення засідання від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який його належним чином не оформив;
— залучила до справи провадження клопотання про перенесення засідання від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який передав його у не визначений законом спосіб;
— не встановлювала особу 1 в залі суду за його особистими документами;
— прийняла неправомірне і безпрецедентне судове рішення — перенести судове засідання на 28.08.2019 року за клопотанням працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який його належним чином не оформив та бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася, який не підтвердив своїх повноважень на участь у даному судовому засіданні та який передав його у не визначений законом спосіб;
— проводила судове засідання у своїй робочій кімнаті без створення умов для його провадження.
28.08.2019 року, після протиправної затримки розгляду скарги особи 1 впродовж 9 (дев’яти) календарних місяців, відбулося повторне засідання у судовій справі № 760/32872/18 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Хоменко О.Л., за результатами якого дана суддя повторно допустила низку кримінально і дисциплінарно караємих вчинків:
— затримала розгляд скарги на додатковий місяць, добре знаючи що терміни розгляду її вже були порушеними на вкрай нерозумний строк — на цілих 6 (шість) місяців;
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала у судове засідання «уповноважену» особу НАБУ, про призначення якого не мала доказів;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, бездіяльність якого насправді особою 1 не оскаржувалася;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який не підтвердив своїх повноважень;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який його належним чином не оформив;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який передав його у не визначений законом спосіб;
— провела судове засідання і винесла рішення без належним чином повідомленого суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— при винесенні Ухвали посилалася на заперечення працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який його належним чином не оформив, бездіяльність якого особою 1 насправді не оскаржувалася, який не підтвердив своїх повноважень на участь у даному судовому засіданні та який передав його у не визначений законом спосіб;
вийшла за межі своїх повноважень, адже взамін розгляду скарги за вих. № 2776/13 від 14.12.2018 року вдалася до розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення по суті справи;
— вчинила службове підроблення, стверджуючи в своїй ухвалі всупереч прямим вимогам ст.26 КПК України те, що «заява… за вих. № 2757/05 від 05.12.2018 року за своїм не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки не містить об’єктивних даних про вчинення суддею кримінального правопорушення», що є зухвалою брехнею і бреднею явного збоченця;
— перевищила повноваження, адже протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— приховала вчинені злочини фігуранта у справі провадження;
— зумисно перешкодила громадській діяльності особи 1;
— постановила неправосудне рішення (відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні відомостей заяви особи 1 до ЄРДР);
— постановлюючи неправосудне рішення посилалася на Наказ МВС України від 19.11.2012 року за № 1050, а також на Інструкцію про внесення відомостей до ЄРДР в органам МВС України, які не мають жодного відношення до правопорушення професійного судді;
— постановлюючи неправосудне рішення посилалася на Висновки Судової палати у кримінальних справах ВСУ, які не є самостійними законами України і не дають жодного права суддям на їх поприщі постановлювати інші судові рішення, а лише рекомендуються ВСУ суддям першої і другої інстанції виключно з позиції взяття до уваги як судову практику;
— грубо і вже не вперший раз порушила присягу судді.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
«1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
У відповідності до Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», копія документу має засвідчуватися підписом особи, яка виготовляє дану копію, із обов’язковим зазначенням його прізвища, імені і по-батькові, а також зазначенням його посади та дати створення даної копії. А щодо надсилання до органів влади офіційного звернення, то воно має пройти обов’язкову реєстрацію в канцелярії організації, містити підписи уповноважених осіб та керівника підрозділу, а також «мокрі» печатки та/або штампи. Стосовно електронних листів, то вони крім вищенаписаного мають містити цифровий підпис. Жодному з цих вимог не відповідали ані клопотання, ані заперечення, які були переданими через електронну скриньку працівниками Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, які керуються у своїй роботі лише вимогами Закону України «Про звернення громадян», в той час як особа 1 подавав свою заяву про вчинення кримінального правопорушення, керуючись КПК України, при цьому скеровуючи свою заяву на конкретну людину — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»(Гласність і відкритість судового процесу), судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників процесу і дає змогу реалізовувати свої права і виконувати обов’язки.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
Статтею 135 КПК України (Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні) передбачено:
«8.Особа мас отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Хоменко О.Л. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Хоменко О.Л. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м. Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Голосіївського районного суду м.Києва Хоменко О.Л. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/32872/18 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Хоменко О.Л. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Хоменко О.Л. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Хоменко О.Л. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадським організаціям, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Хоменко О.Л. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Хоменко О.Л. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Хоменко О.Л. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Хоменко О.Л. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Хоменко О.Л. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Хоменко О.Л., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Хоменко Олена Леонідівна ухвала 1

Хоменко Олена Леонідівна ухвала 2

Хоменко Олена Леонідівна ухвала 3

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 3

Зелінська Марія Борисівна Ухвала 4

5 comments

  • ця ідіотка уже не в перший раз притягувалася Вищою радою правосуддя до дисциплінарного покарання, однак продовжує і надалі вчиняти свавілля і безчинність, які направлені на потенційну шкоду нашій державі і громадянам! крім цього, через неабияку тупоголовість її уже в 2018 році звільнили ВРП з посади судді. не розумію, на яких таких підставах ця примітивна особь знову оділа значок судді і продовжує вчиняти саботаж і диверсії?

  • відморожена дебілка знайшла широкі плечі СБУ-шніка і відразу ховається за ними, на випадок коли щось не путьове викине, за що передбачено законом тюрма або примусове лікування у психлікарні. враховуючи те, що тепер СБУ очолює клоун, товариш якого хоч і клоун — однак цілий президент, який пообіцяв народу України рішуче і швидко реформувати запліснявіле болото СБУ, будемо сподіватися що «кришу» судді Хоменко невдовзі Баканов остаточно прибере і вже не буде штучних перешкод для кримінального покарання цієї параноїчки і бездарі!

  • наше «славне» ВПР і президент країни знову по всі вуха в свинячому лайні! ця задротка Олена Хоменко настільки тупа і дурна що ледь заслуговує на мітлу, якою їй можна було б довірити підмітати вулиці Києва, а наші славні «ковалі» Феміди в ній чомусь вбачають образ професійного судді. погляньте на знекровлене обличчя цієї судді. хіба воно вам не нагадує вампіра, який роками пив кров тих людей, хто вертався в Голосіївський районний суд м.Києва? хоча мені по душі було б дещо інше, якби її блідніть стала наслідком її захворювання на невиліковну форму раку, так як у такому випадку народ України куда швидше позбувся б цієї уродки і її злочинних судових рішень!

  • як не дивно, по стану божевільності і придуркуватості суддю Плахотнюк уже давно доганяє суддя Хоменко! уявіть собі, по дорозі до залу судового засідання ця пришелепкувата особа поправляла свої труси в ділянці сідниць. таке враження що наш уряд навмисно створює з судової системи України армію хоббітів і шизофреніків! питання тільки для чого все це? особисто я вважаю, що це є акт чітко спланованої диверсії проти українського народу! тобто, все що зараз роблять з судовою владою уряд і ВРП — це остаточна дискредитація судової влади задля руйнації держави! ганьба зрадникам України!

  • Та іще шахрайка і пройдисвітка! Не так часто можна побачити в районних судах бліду і пустоголову погань, яка умудрилася запудрити мізки ВРП і СБУ. В зазначай дурепи лопатою лайно на фермах загрібають, а цей пустоголовий кадр намагається зіграти роль митця і дуже поважної особи!

Добавить комментарий