Сазонова Марія Георгіївна

Суддя Сазонова М.Г. Зрадники гендлюють на значках судді

Новости, Популярные новости, Суды

06.08.2019 року оперативно-слідчою групою з трьох чоловік було складено протокол прийняття усної заяви від кандидата у народні депутати 9 скликання до Верховної ради України про вчинене кримінальне правопорушення головою Солом’янського районного суду м.Києва Шереметьєвою Людмилою Антонівною. У даній заяві особа 1 зазначив всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Більше того, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, особисті дані на фігуранта, місце його роботи та посаду тощо. Також, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення вищевказаною посадовою особою злочину – за ч.3 ст.157, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України. Відповідно, в протоколі прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин начальником СВ КП Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Жидовцевим Антоном Володимировичем, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, або уповноваженим слідчим, з одночасною зміною органу підслідності (перекинути матеріали справи до СУ ДБР).
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.2016 року, а також Інструкції про порядок внесення відомостей до ЄРДР в органам МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 19.11.2012 року за № 1050, станом на 08.08.2019 року року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено начальником СВ КП Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Жидовцевим А.В. або уповноваженим слідчим про внесення до ЄРДР відомостей протоколу усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2019 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення за вих. № 3354/07 від 08.08.2019 року у визначений КПК строк, є предметом оскарження в загальному місцевому суді.
08.08.2019 року, що відповідало 3 (третьому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію суду на ім’я слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 3354/07 від 08.08.2019 року на бездіяльність начальника слідчого відділу Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Жидовцева А.В., для якнайскорішої її передачі до Київського апеляційного суду для визначення підсудності судового провадження, керуючись ч.2 ст.32, п.3 ч.1 та ч.2 ст.34 КПК України.
23.08.2019 року Київський апеляційний суд задовольнив подання голови Солом’янського районного суду м.Києва Шереметьєвої Л.А. та визначив підслідність провадження за Дніпровським районним судом м.Києва. У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Дніпровського районного суду м.Києва, судову справу № 760/22788/19 було розподілено на слідчого суддю Сазонову Марію Георгіївну.
19.09.2019 року відбулося судове засідання у справі № 760/22788/19 під головуванням слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва Сазонової М.Г., за результатами якого дана суддя вчинила зухвалі та нездорового глузду протиправні дії:
— затримала розгляд скарги понад розумний строк;
— надіслала особі 1 повістку, яка не відповідала вимогам ст.137 КПК: в якій не було вказаним причини судового засідання (якої саме скарги чи стосовно кого: її вихідного номеру чи імені фігуранта);
— не викликала на судове засідання суб’єкта оскарження — начальника СВ КП Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві Жидовцева А.В.;
— викликала у дане судове засідання «уповноважену» особу Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві, в той час як у матеріалах справи не міститься жодних даних про його призначення;
— викликала у судове засідання «уповноважену» особу Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві, в той час як працівники управління поліції не мають жодного відношення до слідчого відділу даного управління поліції і не наділені повноваженнями щодо прийому заяв про вчинення кримінального правопорушення та внесення до ЄРДР відповідних відомостей на підставі цих самих заяв;
— не зачитала тексту скарги особи 1;
— не дозволила особі 1 зачитати текст своєї скарги за вих. № 3354/07 від 08.08.2019 року;
— вийшла за межі своїх повноважень, адже взамін розгляду скарги за вих. № 3354/07 від 08.08.2019 року вдалася до розгляду по суті протоколу прийому усної заяви про вчинення кримінального правопорушення;
— обминула обов’язковий етап судового засідання — дебати;
— постановила неправосудне рішення (протиправно відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність «…уповноважених осіб Солом’янського УП ГУ НП у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР…» після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення…»);
— вчинила службове підроблення, стверджуючи в своїй ухвалі, що «Дослідивши скаргу та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2019 року, враховуючи відсутність письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що за своїм змістом скарга та додані матеріали не містить таких фактичних даних на підтвердження, що заявником було подано повідомлення про злочин…» (тим самим визнавши себе особою, яка не відповідає зайнятій посаді та/або що дана суддя є шизофреніком так як протокол прийняття усної заяви про вчинення злочину і є тою самою заявою, якої дана суддя «не побачила» у справі);
— стверджуючи в своїй ухвалі, що «Дослідивши скаргу та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.08.2019 року, враховуючи відсутність письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку… що заявником було подано повідомлення про злочин», дана суддя зізналася що її диплом юриста і посада судді були незаконно отриманими (ознака підроблення документів і корупції в межах ВРП і в Адміністрації Президента України);
— вчинила службове підроблення, оскільки безпідставно в своїй ухвалі стверджує те, що нібито був належним чином повідомленим «слідчий Солом’янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві», оскільки де-юре таких посад не передбачено в МВСУ чинними законами та відповідних відомостей про це у судові справі досі не має;
— вчинила службове підроблення, оскільки безпідставно в своїй ухвалі стверджує те, що нібито «оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину…», оскільки таким документом був у справі суду «Протокол прийняття усної заяві про вчинення кримінального правопорушення», про що вона сама і неодноразово констатує в своїй ухвалі;
— перевищила повноваження, адже протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (прокурора, слідчого);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— приховала вчинені злочини фігуранта у справі провадження;
— зумисно перешкодила громадській діяльності особи 1;
— неправильно вказала в проголошенні резулятивній частині судового рішення по-батькові скаржника;
— неправильно зазначила в резулятивній частині ухвали по-батькові скаржника;
— запросила особу 1 на проголошення 23.09.2019 року повного тексту ухвали у судовій справі № 760/22788/19, в той час як його навіть до закінчення цього дня не склала;
— в своїй неправосудній ухвалі неправомірно послалася на Висновки ВССУ, які не є самостійними законами України і не дають жодного права суддям на їх поприщі постановлювати судові рішення, а лише рекомендуються ВСУ як судова практика;
— грубо порушила присягу судді.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
«1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
Статтею 137 КПК України (Зміст повістки про виклик) передбачено:
«1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:
1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
У тексті повістки про виклик, виконаний на типографському стандартному бланку, зазначається прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, які здійснюють виклик; найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик (прокуратура, слідчий відділ органів внутрішніх справ тощо), номер кабінету, поверх (у разі потреби), а також номер службового телефону. У повістці також зазначається ім’я особи, яка викликається, її адреса, процесуальний статус, в якому перебуває особа (свідок, потерпілий тощо); найменування кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик, а також час, день, місяць, рік та місце прибуття викликаної особи. Вказується процесуальна дія, для участі у якій викликається особа — допит, очна ставка, пред’явлення для впізнання тощо. Може бути вказано на необхідність мати з собою документ, який посвідчує особу. У повістці можуть бути вказані наслідки нез’явлення особи за викликом, наприклад, застосування приводу у разі неприбуття без поважної причини; зроблено нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення. На повістці може бути поставлений штамп установи або відповідна печатка. Повістку підписує службова особа, яка проводить виклик: слідчий, прокурор, слідчий суддя або суддя».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим Наказом Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2016 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Право на справедливий судовий розгляд закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…». Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Сазонова М.Г. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Сазонова М.Г. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Сазонова М.Г. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/22788/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Сазонової М.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Сазонової М.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Сазонова М.Г. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадських організацій, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Сазонова М.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Сазоновою М.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Сазонової М.Г. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Сазоновою М.Г. містять всі ознаки злочину, що передбачені ст.170, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Сазоновою М.Г. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Сазонової М.Г., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Сазонова Марія Георгіївна Повістка

Сазонова Марія Георгіївна ухвала 1

Сазонова Марія Георгіївна ухвала 2

Сазонова Марія Георгіївна Протокол 1

Сазонова Марія Георгіївна Протокол 2

6 comments

  • Ця іудейська чупакабра напевно психічно хвора: на судовому засіданні сама до себе посміхається і либу для себе давить. І взагалі її голова не пропорційно подовжена, як у коня, що в дисбалансі із решту частинами її тіла. Таку хворобу описують в інтернеті як акромегалію. Також звертають на себе увагу як у корови мега губи, в які суддя Сазонова закачала піввідра ботексу щоб компенсувати відсутність в своїй нікчемній голові мізків! Робимо правильний висновок — суддями роблять тільки дебілів і уродів.

  • Сазонова схоже і в правду є шизофренічкою. На початку своєї нікчемної ухвали пише що скаржник був на судовому засіданні і що він підтримував свою скаргу та просив її задовольнити, однак вкінці ухвали уже резюмувала протилежним: що скаржник і уповноважена особи з поліції не з’явилися на судове засідання… Як таке може бути? Навіть на цьому відеозаписі видно і чутно, що скаржник був присутній в залі судового засідання. В медицині ця ознака захворювання носить назву «симптому», а сам симптом називається — симптомом «роздвоєння особистості». Куди не глянь — одні курви або шизофреніки! Напрошується невтішний висновок: в Україні немає з кого вибирати суддів — залишилися одні лише покидьки, шизофреніки і закінчені уроди!

  • запитується у президента володимира зеленського, як у брехуна і шахрая номер один в Україні: навіщо нам українцям настільки продажна і нікчемна вища рада правосуддя, якщо вона продає значки судді відстійним шизофренікам і особам з підробленими юридичними дипломами? як могла ця падаль Сазонова пройти хоч один тест чи екзамен, якщо вона не знає чим відрізняється заява про вчинення кримінального правопорушення від протоколу прийняття усної заяви про вчинення злочину, а також не знає чим відрізняється робота «уповноваженого» слідчого — слідчого відділу управління поліції від звичайного штатного працівника управління поліції? і чому досі володимир зеленський не відбирає значка судді у цієї шизофренічної потвори?

  • Сазонова обісралася по самі слонові вуха! Якби вона не була придурком, то з сорому пішла і повісилася! Тепер є всі підстави відкривати на Сазонову кримінальне провадження і в порядку клопотання робити запити до навчального закладу (чи вона насправді навчалася у вищому навчальному закладі), а заодно і в наркодиспансер та в дурдом. Не здивуюся якщо вона звідти втекла! Якщо Сазонова досі не знає що таке протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення і якими повноваженнями наділений звичайний поліцейський — то я торчу! Це не суддя, а шлаєбень, відходи суспільства!

  • ну і де таку бездарну потвору на свою хвору голову знайшла вища рада правосуддя? не менш цікавим є і те, як Сазонова здавала іспити і проходила тестування? куди дивилася і Рада доброчесності, якщо мартишка і то більше знає за це довбане горохове опудало? складається враження що про екзамени і тести ВРП складає лише байки, які сама зумисно і розпускає з метою стимуляції надання хабарів, а насправді куди усе простіше: хабар дорівнює посвідчення судді. тому і маємо по судах те, що маємо: суддів-шльондр, гоміків, педіків, самодурів, безмозких потвор і шизофреніків! усе як і було раніше: гроші є — ума не потрібно!

  • такое впечатление что в этой силиконовой дуры губы намного больше объема ее мозгов в черепной коробке! сколько же она отвалила бабла ВРП за место судьи, в то время как не тянет даже на уборщика сортиров?

Добавить комментарий