Мовчан Наталя Володимирівна

Суддя Мовчан Н.В. Самодури Вищого антикорупційного суду

Новости, Популярные новости, Суды

24.09.2019 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинського Андрія Володимировича заяву за вих. № 3379/24 про вчинення Свистуновим О.В., Смирновим О.Г., Гончаровою Н.О., Дзядевич О.А., Шкуро М.Ю., Кіцелюк Ю.Ю. та О.Шмагаловим кримінального правопорушення, яку НАБУ зареєструвало під вх.№ В-11742. У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІП осіб, місце їх роботи та займані посади тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення Свистуновим О.В., Смирновим О.Г., Гончаровою Н.О., Дзядевич О.А., Шкуро М.Ю., Кіцелюк Ю.Ю. та О.Шмагаловим злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.206, ч.2 ст.382, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві особи 1 були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або уповноваженим детективом, хоча положення нового КПК і не вимагало від заявника зазначення усіх складових вчинення злочину для того, що б Калужинський А.В. виконав свій обов’язок.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 25.09.2019 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. № 3379/24 від 24.09.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення Свистуновим О.В., Смирновим О.Г., Гончаровою Н.О., Дзядевич О.А., Шкуро М.Ю., Кіцелюк Ю.Ю. та О.Шмагаловим.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4, 6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні відомостей поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за вих. № 2757/05 від 05.12.2018 року у визначений КПК України строк, є предметом оскарження в загальному місцевому суді.
25.09.2019 року, що відповідало 2 (другому) процесуальному дню (з оглядом на ч.5 ст.115 КПК України), особа 1 подав через канцелярію Вищого антикорупційного суду скаргу за вих. № 3388/25 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В., яка виразилася у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. № 3379/24 від 24.09.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення Свистуновим О.В., Смирновим О.Г., Гончаровою Н.О., Дзядевич О.А., Шкуро М.Ю., Кіцелюк Ю.Ю. та О.Шмагаловим.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду, провадження № 1-кс/910/618/19 було розподілено на слідчого суддю Мовчан Н.В.
30.09.2019 року відбулося судове засідання у провадженні № 1-кс/910/618/19 під головуванням слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мовчан Наталії Володимирівни, під час якого дана суддя вчинила зухвалі кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— у порушення ч.2 ст.306 КПК затримала розгляд скарги;
— призначила судове засідання на одну і ту саму годину (на 11-00) відразу для декількох осіб у різних судових справах, що призвело до непотрібних сварок і скандалів, а також до не раціональної витрати власного часу на нікому непотрібне очікування під дверями даної судді свого судового засідання;
— не викликала у дане судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала у дане судове засідання “уповноважену” особу НАБУ, про призначення якого не мала доказів;
— не зачитала текст поданої до суду скарги за вих. №3388/25 від 25.09.2019 року;
— пропустила етап дослідження судової справи;
— провела судове засідання і винесла рішення без належним чином повідомленого суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— постановила неправосудне рішення (відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви про вчинення злочину, чого не передбачено вимогами ст.214 КПК, Наказами ГПУ за № 139 і 125, Висновками про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист № 9-49/0/4-17);
— неправдиво вказала в ухвалі те, що нібито скаржнику потрібно було вичекати дві доби, перш ніж подати скаргу на бездіяльність детектива, так як останнє суперечить вимогам ч.1,7 ст.115 КПК;
— неправдиво вказала в своїй ухвалі, що скаржник мусив довести в суді факт не внесення до ЄРДР відомостей його заяви про вчинене кримінальне правопорушення, так як останнє покладається виключно на орган досудового розслідування, а не на заявника (скаржника);
— перевищила повноваження і вчинила службове підроблення, так як винесла резолютивну частину ухвали у судовій справі з розгляду банальної скарги на бездіяльність, в якій налічується всього 13 аркушів, в той час як статтею 376 КПК України передбачена подібна процедура виключно для винесення вироків у справах, що містять десятки-сотні томів;
— перевищила повноваження, адже протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— приховала вчинені злочини фігурантів у справі провадження;
— зумисно перешкодила громадській діяльності особи 1;
— порушила присягу судді.
Крім цього слід особливо зазначити, що суддя Мовчан Н.В. тричі призначала для особи 1 судові засідання, на які впродовж дня не з’являлася. За неофіційно здобутою інформацією від працівників цього ж самого суду, дана суддя регулярно порушує трудову дисципліну (значно запізнюючись на роботу або взагалі прогулюючи цілі дні), однак отримує заробітну плату як за цілий робочий день. Також слід відзначити, що через свою професійну невідповідність суддя Мовчан Н.В. повернула особі 1 оскарження Постанови від 26.06.2019 року року за вих.№ 3320/09 від 09.07.2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001167 від 28.11.2018 року детективом ВВР УВК НАБУ Грабар С.В., яку останній до даного суду насправді не подавав, а яку, у відповідності до вимог КПК України, своєю окремою ухвалою перекинув Солом’янський районний суд м.Києва для розгляду по суті. А оскільки вказана Постанова детектива оскаржується лише в строки до 10 днів, то даним поверненням справи суддя Мовчан Н.В. позбавила особу 1 можливості на повторне подання скарги, а відтак – надала допомогу злочинному угрупуванні у кримінальному провадженні № 52018000000001167 від 28.11.2018 року тим, що назавжди приховала вчинені злочини (у даному досудовому розслідуванні особа 1 і його свідки навіть не були допитаними, а ухвали суду щодо вчинення невідкладних слідчих і процесуальних дій – не виконаними).
Більше того, суддя Мовчан Н.В. зумисно саботує розгляд усіх інших судових справ особи 1, адже без будь-яких підстав робить подання до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з метою умисного затягування строків їх розгляду. І не дивлячись на те, що у 100% випадків колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відмовляє у задоволенні подання даній судді, вона знов і знов продовжує робити ідентичні подання з ідентичних питань, що наштовхує на думку про її явну психічну нездоровість.
В статті 115 КПК України (Обчислення процесуальних строків) законодавцем передбачено:
“1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
2. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
3. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
4. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
6. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
7. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи”.
Статтею 376 КПК України (Проголошення судового рішення) законодавець передбачає таке:
“1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
3. Після проголошення вироку головуючий роз’яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
4. Якщо обвинувачений, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не володіють державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз’яснює їм зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.
5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
6. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
7. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
8. Про ухвалення вироку щодо особи, яка є державним виконавцем, не пізніше наступного дня після ухвалення повідомляється Міністерству юстиції України, а щодо особи, яка є приватним виконавцем, – Міністерству юстиції України та Раді приватних виконавців України”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається: «1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Мовчан Н.В. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Мовчан Н.В. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судове провадження № 1-кс/910/618/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Мовчан Н.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Мовчан Н.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Мовчан Н.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним угрупуванням, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, отримує незаконну заробітну плату, перешкоджає діяльності громадських організацій, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Мовчан Н.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Мовчан Н.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Мовчан Н.В. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Мовчан Н.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Мовчан Н.В. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Мовчан Н.В., яка регулярно порушує присягу судді та виносить неправосудні рішення. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також чекаємо на відповідний суспільний резонанс: на реакцію не байдужої міжнародної і української громадськості і не корумпованого мас-медіа.

Мовчан Наталії Володимирівни ухвала 1

Мовчан Наталії Володимирівни ухвала 2

5 comments

  • Що називається цілих п’ять років шукали в українських глубинках цвіт нашої революційної нації, яких згодом жорстко екзаменували і в запеклих конкурсах мордували для потреб укомплектування Вищого антикорупційного суду, а разом із тим – для задоволення потреб українського і всього цивілізованого світу. І кого ж у результаті ми отримали? Судячи з цього відео і статті – лише одних придурків, мародерів, корупціонерів, казнокрадів, збоченців, волоцюг, нездар, неучей, поплічників бандюків і сепаратистів! Чи цього нам гарантував клоун Володимир Зеленський у передвиборчій гонці, коли без зупинки по 24 години на день нам усім пропагував свою хворобливу уяву про новий “Зе-комунізм” і про порядок в судах? Пора народу України уже тверезіти і самим судити цих безмозких тварюк і шизофреніків!

  • оце так дала маху ця бридка, напівнормальна нездара і аферистка! собаче лайно, яким вона сама себе щодня і щедро поливає, так і лізе через верх з реєстру судових рішень. якщо туда глянути бодай одним оком, то лише Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду за не повний місяць її нікчемної роботи в суді уже с касувала майже сотню неправосудних рішень! чим скоріше гнати цю мерзоту і нікчемного сепаратиста з Вищого антикорупційного суду в три шиї! ганьба придуркам і бездарям!

  • нормальна людина, яка добре знається на правознавстві, не попала б до вищого антикорупційного суду тому тільки тому, що забракло б можливості надати хабара Порошенку і ВРП у 250-300 000 баксів. такі гроші могли мати лише сепаратисти з бойовиками, які на війні грабили мирне населення. тому і виходить так, що суддями стають лише одні бандити і неучі, а то і шизофреніки. зрештою, матінка природа по-своєму карає цих сволот і мерзотників: божевіллям і народженням нащадків-уродів!

  • таке враження, що ця ідіотка двічі шизонута, якщо до цих пір не знає таких елементарних речей, які знають усі студенти других-третіх курсів юридичного факультету ВУЗів нашої країни – як обчислювати процесуальні строки (ст. 115 КПК). це саме можна сказати і про потребу доказування не внесення ГПД НАБУ відомостей до ЄРДР! тут навіть і юристом не потрібно бути що б здогадатися, що подібне доказування покладається на НАБУ, а не на заявника. заявник лише в одному випадку дізнається, що відомості внесені до ЄРДР – якщо йому про це НАБУ повідомить. якщо ж це не станеться, то і дурню зрозуміло що такі відомості до ЄРДР не внесені. чесно кажучи, такий блювотний дебілізм серед суддів за свої 44 роки бачу вперше! цю потворну скотину негайно потрібно гнати із цього суду, що б не ганьбила своїх колег!

  • прости господи, это же не судья, а законченный придурок! впервые за 10 лет встречаю судью, которая не умеет считать процесуальные сроки. но если это так, то можно прикинуть, как она может знать более сложные вещи, если не в состоянии знать самих элементарных вещей, с которые начинается даже не судья, а студент юрфака!? люди, вы себе представляете как она судит людей? разве можно положиться на такую тварь, что она вынесет правосудное решение, особенно если человек не виновен?

Залишити відповідь