Біцюк Андрій Володимирович

Біцюк А.В. у задзеркаллі, або як суддя ВАСУ став клоуном

Новости, Популярные новости, Суды

16.09.2019 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В. заяву за вих. № 3374/16 про вчинення кримінального правопорушення головуючим суддею колегії суддів з розгляду адміністративних справ Верховного Суду Гриців М.І., яка була зареєстрованою в НАБУ під вх. № В-11066.
У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігуранта, його місце роботи і посаду тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення суддею Гриців М.І. злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.206, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 3374/16 від 16.09.2019 року були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин керівником ГПД НАБУ, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України або уповноваженим детективом, навіть як для вимог “старого” Кодексу 1960 року.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, ст.214 КПК України та п.3.3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 25.09.2019 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей поданої заяви а вих. № 3374/16 від 16.09.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4,6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність начальника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви а вих. № 3374/16 від 16.09.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення суддею Гриців М.І. у визначений КПК строк, є предметом оскарження у Вищому антикорупційному суді.
25.09.2019 року, що відповідало 9 (дев’ятому) процесуальному дню, особа 1 подав через канцелярію Вищого антикорупційного суду скаргу за вих.№ 3384/25 слідчому судді на бездіяльність керівника ГПД НАБУ.
У відповідності до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду, судову справу № 910/378/19 було розподілено на слідчого суддю Біцюк Андрія Володимировича.
25.09.2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. виніс перше безпрецедентне судове рішення у судовій справі за № 910/378/19, яке затьмарило розум самих що не є бувалих та досвідчених суддів світу – “Відкрити провадження за скаргою… на бездіяльність ГПД НАБУ в частині невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.364, ч.2 ст.368 КК України”. 26.09.2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. виніс друге безпрецедентне судове рішення у судовій справі за № 910/378/19, яке затьмарило розум самих що не є бувалих та досвідчених суддів світу – “Скаргу… на бездіяльність ГПД НАБУ в частині невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.206, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України повернути заявнику”.
При цьому слід окремо зазначити, що суддя Біцюк А.В., постановивши таку бездарну ухвалу, згодом не міг вирішити виниклу проблему з “клонуванням” скарги за вих. № 3384/25 від 25.09.2019 року, адже одна з таких ухвал заставляла суддю в негайному порядку повернути на адресу скаржника оригінал саме такої скарги, а інша його ухвала – вимагала залишення саме такої скарги у матеріалах судового провадження, адже слухання справи було призначене на 27.09.2019 року і без даної скарги винесення рішення було б необгрунтованим та незаконним. Відповідно, аби вийти із дурнуватого положення, в яке себе сам поставив суддя Біцюк А.В., останній прийняв історичне рішення – вчинити службове підроблення. А саме, суддя Біцюк А.В. вирішив надіслати особі 1 разом із ухвалою про повернення матеріалів скарги за вих. № 3384/25 від 25.09.2019 року не її оригінал, а лише ксерокопію.
27.09.2019 року відбулося засідання у судовій справі № 910/378/19 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. під головуванням слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за результатами якого даний суддя вчинив протиправні і дисциплінарно караємі вчинки:
— не викликав у дане судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликав у засідання “уповноважену” особу НАБУ, про призначення якого не мав ані уяви, ані доказів;
— розглядав судову справу за відсутності суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— не просив назватися особу 1 в залі суду;
— не просив особу 1 вказати місце свого проживання;
— не встановлював повноважень в особи 1 на участь у даному судовому засіданні;
— не зачитав права і обов’язки учасникам судового провадження;
— не запитував в особи 1 про зрозумілість зачитаних прав та обов’язків учасника судового провадження;
— не зачитав текст скарги особи 1;
— не оголошував дебатів у даному судовому провадженні;
— вийшов за межі своїх повноважень, адже взамін розгляду скарги за вих.№ 3384/25 від 25.09.2019 року вдався до розгляду заяви за вих. № 3374/16 від 16.09.2019 року про вчинення кримінального правопорушення;
— постановив неправосудне рішення (відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні відомостей заяви особи 1 до ЄРДР, чого не передбачено ст.214 КПК України, Наказами ГПУ за № 125 і 139, а також Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17);
— вчинив службове підроблення, стверджуючи в своїй ухвалі всупереч прямим вимогам ст.26 КПК України те, що “заява… за вих. № 3374/16 від 16.09.2019 року за своїм не є повідомленням про кримінальне правопорушення, оскільки не містить об’єктивних даних про вчинення суддею кримінального правопорушення”, що є зухвалою брехнею і бреднею явного неадеквата;
— перевищив повноваження, адже протиправно вирішував ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора, слідчого);
— стверджував обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— приховав вчинені злочини фігуранта у справі провадження;
— зумисно перешкодив громадській діяльності особи 1;
— вчинив підроблення, адже взамін повернення особі 1 оригіналу скарги – повернув її ксерокопію;
— грубо порушив присягу судді.
Крім цього, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. надав особі 1 копію Ухвали у провадженні № 910/378/19 від 27.09.2019 року, яка не відповідає вимогам Наказу 173 від 17 грудня 2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ», адже:
— не містить помітки про набрання законної сили;
— не містить дати набрання сили;
— не містить штампу суду;
— не містять запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали;
— містить міжрядкові відступи;
— містить з лівої і з правої сторони ухвали дублюючі написи “Копія вірна”;
— друга сторона кожного аркушу ухвали не перекреслена, що робить з такої Ухвали звичайний папір.
Бездарність і явна неадекватність слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. підкреслюється рішенням за № 11-сс/991/29/19 колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.10.2019 року, яким була скасована Ухвала у судовій справі за № 910/378/19, а матеріали скарги за вих. № 3384/25 від 25.09.2019 року передані до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті справи “…в частині невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.206, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В статті 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) зазначено: «1.Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. 2.Головуючий у судовому засіданні вживає заходів для забезпечення в судовому засіданні порядку».
В статті 342 КПК України (Відкриття судового засідання) Кримінально процесуального Кодексу України вказано: «1.У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження. 2.Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Біцюк А.В. через свою нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Біцюк А.В. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення нашого народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 910/378/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Біцюк А.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Біцюка А.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Біцюк А.В. явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом перевищує свої службові повноваження, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам, виносить неправосудні рішення, порушує присягу судді, перешкоджає діяльності громадським організаціям, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Біцюк А.В. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Біцюк А.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Біцюка А.В. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Біцюк А.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Біцюк А.В. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Біцюк А.В., який регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Біцюк Андрій Володимирович ухвала 3

Біцюк Андрій Володимирович ухвала 4

Біцюк Андрій Володимирович ухвала 1

Біцюк Андрій Володимирович ухвала 2

4 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ліда
2 роки тому

ця божевільна мавпа витратила годину на судове засідання, із якої цілих 40 хвилин безбожно мордував скаржника в хворобливому бажанні дізнатися елементи і ознаки вчиненого злочину суддею Гриців М.І., в той час як міг спокійно собі в нарадчій кімнаті за 5 хвилин прочитати заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка була наявною у справі суду, при цьому не порушуючи вимоги ст.26 КПК. однак, якщо цей телепень свідомо пішов на порушення закону, при цьому знаючи що його знімають на відео, складається враження що він не просто клоун, а є банальним шизофреніком, якими і без нього кишить ця порошенківська сральня! що стосується двох взаємозаперечливих… Читати далі »

Mаряна
2 роки тому

З вигляду – типічний гомосєк! І скоріше за все – пасивний. На скільки я начувана, таких як він набирають на роботу впливові чиновники (з числа активних гомосєків), при чому – навіть без хабарів аби по першій же ерекції драти їх у всі дири. Цікаво, а чи знав про це Петро Порошенко, коли підписував наказ про призначення на пост судді цього смердючого і тупорилого козлодоя? За час судового засідання куда тільки не сував своїх рук цей недоумок: і в рот, і в ніс, і в вуха, і в очі… Таке враження що у нього щось з нервами не ладне.

Ольга
2 роки тому

недороблений неандерталець! наші молоді хлопці щодня помирають в зоні АТО за те, що б Україна була незалежною, неподільною, демократичною і вільною від корупції та казнокрадів, а ця сатанинська погань купила посвідчення судді щоб усі ці жертви зводити нанівець! ганьба ВРП і президенту України, які продають посвідчення таким уродам як Біцюк і дозволяють їм руйнувати основи нашої держави!

Наталія
2 роки тому

типічний вигляд транссексуала. хоча він схожий і на гоміка. ручки склав у підборідка як дівчинка. це не антикорупційний суд, а притон для аферистів, корупціонерів, мародерів, шлюх і збоченців! дивно що президент Володимир Зеленський їх досі ще не порозганяв, хоча обіцяє це людям уже майже півроку!