Широка Катерина Юріївна

Широка К.Ю. Зрадники і неуки привласнили антикорупційний суд

Новости, Популярные новости, Суды

23.10.2019 року, через приймальну НАБУ, особа 1 подав на ім’я керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. заяву за вих. № 3452/23 про вчинення суддею Окружного адміністративного суду Клименчук Н.М. кримінального правопорушення. У даній заяві особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІП фігурантів, місце їх роботи і посади тощо. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення суддею Окружного адміністративного суду Клименчук Н.М. злочину – за ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.3 ст.157, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Відповідно, в заяві за вих. № 3452/23 від 23.10.2019 року про вчинення суддею Окружного адміністративного суду Клименчук Н.М. кримінального правопорушення були всі необхідні дані, які згідно вимог «нового» Кодексу були уже не обов’язковими для того, що б керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. виконав вимоги статті 214 КПК впродовж до 24 годин, у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, або уповноважив на цю дію підлеглого детектива. При цьому слід особливо зазначити, що для того що б внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, законодавець уже не вимагає від заявника притримуватися суворої професійної компетенції і територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, позаяк зберігає на ним право на зміну підслідності. Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст.214 КПК України, частини 2 розділу II пункту 8 і частини 3 розділу II пункту 1 Положення про внесення відомостей до ЄРДР, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 139 від 06.04.2016 року, станом на 01.11.2019 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. або уповноваженим детективом про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 3452/23 від 23.10.2019 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування. Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п. 4, 6 ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання. Наведене свідчить про те, що оскаржувана бездіяльність начальника ГПД НАБУ, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення у визначений КПК строк, є предметом оскарження у Вищому антикорупційному суді.
01.11.2019 року, що відповідало 8 (восьмому) процесуальному дню, з оглядом на прийняте на користь особи 1 рішення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у провадженні
№11-сс/991/29/19 від 03.10.2019 року, особа 1 подав через канцелярію Вищого антикорупційного суду скаргу за вих. № 3479/01 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.

У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Вищого антикорупційного суду, судова справа за № 991/1372/19 була розподіленою на слідчого суддю Широку К.Ю.
12.11.2019 року відбулося засідання у судовій справі № 991/1372/19 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ під головуванням слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої Катерини Юріївни,
за результатами якого дана суддя вчинила низку кримінальних і дисциплінарно караємих дій:

— не викликала у дане судове засідання суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— викликала у засідання “уповноважену” особу НАБУ, про призначення якого у справі суду не було доказів;
— не просила особу 1 назватися в залі суду;
— не просила особу 1 повідомити адресу свого проживання;
— не запитувала в особи 1 думки про проведення судового засідання без участі керівника ГПД НАБУ;
— розглядала судову справу за відсутності суб’єкта оскарження — керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— при залученні до судової справи копій документів в якості клопотання, не вирішувала ці питання по суті і не проголошувала рішень щодо цього;
— не зачитала текст скарги особи 1 за вих. № 3479/01 від 01.11.2019 року;
— при дослідженні судової справи не оголошувала назви і суті документів;
— вчинила службове підроблення, так як зазначила в ухвалі особу НАБУ, яка працює юрисконсультом у відділі по роботі зі зверненнями громадян, детективом;
— перевищила повноваження, так як при винесенні ухвали покладалася на письмові заперечення детектива, який насправді не являється детективом і не наділений повноваженнями на розгляд заяв про вчинені кримінальні правопорушення, які адресовані на ім’я керівника підрозділу ГПД НАБУ Калужинського А.В.;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, бездіяльність якого особою 1 не оскаржувалася;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який не підтвердив своїх повноважень;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який їх належним чином не оформив;
— залучила до справи провадження письмові заперечення на скаргу особи 1 від працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який передав їх у не дозволений законом спосіб;
— перевищила службові повноваження, адже протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (детектива, процесуального прокурора);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— вийшла за межі своїх повноважень, адже взамін розгляду скарги за вих. № 3479/01 від 01.11.2019 року вдалася до протиправного розгляду заяви за вих. № 3452/23 від 23.10.2019 року про вчинення кримінального правопорушення по суті справи;
— постановила неправосудне рішення (відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні відомостей заяви особи 1 до ЄРДР, чого не передбачено ст.214 КПК України, Наказами ГПУ за № 125 і 139, а також Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.17 № 9-49/0/4-17);
— постановила неправосудне рішення (відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка виразилася у невнесенні відомостей до ЄРДР), лише ґрунтуючись на “результатах” свого розслідування, яке проводилося нею впродовж судового засідання без попереднього внесення відомостей до ЄРДР;
— порушила вимоги Наказу Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 “Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ”, адже в своїй неправосудній ухвалі робила недозволені міжрядкові відступи, змінила розмір шрифту і стиль написання ухвали, не зазначила дати набрання сили ухвали та місця збереження її оригіналу;
— при винесенні Ухвали посилалася на заперечення працівника з Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, який його належним чином не оформив, бездіяльність якого особою 1 не оскаржувалася, який не підтвердив своїх повноважень та який передав його у не дозволений законом спосіб;
— вчинила підроблення, адже не тільки не взяла до уваги заперечення особи 1 щодо не використання матеріалів поданого заперечення представником відділу по роботі зі зверненнями громадян НАБУ, але про це в своїй ухвалі зумисно не зазначила та правової оцінки цьому не надала;
— вчинила службове підроблення, адже приховала від належного дослідження і надання правової оцінки залученим під час судового засідання особою 1 доказам у вигляді копій документів, та про яких у своїй неправосудній ухвалі нічого не зазначила;
— вчинила службове підроблення, адже приховала від зазначення в ухвалі та від надання правової оцінки тому факту, що суддя Клименчук Н.М. насправді винесла неправосудне рішення, підробила дату винесення ухвали та зумисно затримала видачу ухвали з метою перешкоджання виборчим правам особи 1, що суворо переслідується ст.157 КК України;
— вчинила службове підроблення, адже при винесенні своєї неправосудної ухвали зумисно підминила поняття “кримінального вчинку” на поняття “дисциплінарного вчинку”, які як для даного випадку нібито витісняють одне одного на користь “дисциплінарного вчинку”, що є не правдою;
— вчинила службове підроблення, так як покладається в своїй неправосудній ухвалі на судову практику Верховного суду (ВССУ), які не являються джерелом Конституційного або КПК-права;
— приховала вчинений злочин судді Клименчук Н.М., адже отримавши з рук особи 1 належні і припустимі докази того, що дана суддя безспірно втрутилася і перешкодила виборчим правам кандидата у народні депутати на позачергових виборах до Верховної Ради України, так як в своїй ухвалі все це подала з точки зору “не згоди скаржника з винесеним рішенням судді Клименчук Н.М.”;
— вчинила службове підроблення, стверджуючи в своїй неправосудній ухвалі те, що нібито заява про кримінальне правопорушення не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях судді Клименчук Н.М. ознак злочинів, відомостей що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є брехнею або бреднею явно психічно нездорової особи;
— вчинила службове підроблення, так як протиправно стверджує в своїй неправосудній ухвалі те, що нібито ухвала судді Клименчук Н.М. підлягала оскарженню в апеляційному порядку, чого насправді положеннями ст.303-307 КПК не передбачено;
— вчинила службове підроблення, так як протиправно стверджує в своїй неправосудній ухвалі те, що нібито дисциплінарне провадження заміняє кримінальне покарання судді, який вчинив злочин;
— вчинила службове підроблення, так як протиправно стверджує в своїй неправосудній ухвалі те, що особа 1 у своїй заяві про вчинення суддею Клименчук Н.М. кримінального правопорушення нібито виклав лише свою незгоду із винесеним даним суддею процесуального рішення;
— неправдиво зазначила в своїй ухвалі що нібито судді за вчинені злочини не несуть кримінального покарання, що не відповідає дійсності (на прикладі ст.21 Конституції України);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— зумисно перешкодила громадській діяльності особи 1;
— грубо і повторно порушила присягу судді.
Бездарність і явна неадекватність слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. підкреслюється рішенням за № 1-сс/991/47/19 від 11.11.2019 року колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якою було скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. у судовій справі № 910/377/19 від 27.09.2019 року та зобов’язано Вищий антикорупційний суд виконати вимоги ст. 306, 307 КПК України.
При чому, головним приводом для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. у судовій справі № 910/377/19 від 27.09.2019 року стало те, що суддя Воронько В.Д. перевищив свої владні повноваження та не виконав імперативні вимоги ч.1, 4, 5 ст.214 КПК України.
А саме, як зазначає Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, що є неприпустимим розгляд слідчим суддею першої інстанції заяви про вчинення кримінального правопорушення по суті справи, “…а лише вузьконаправлено з’ясовувати обставини: чи було внесено до ЄРДР відомості заяви про вчинення кримінального правопорушення чи ні”. Також, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду категорично не поділяє думку слідчого судді Вищого антикорупційного суду стосовно з’ясовування ним наявності підстав для внесення до ЄРДР відомостей поданої заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, так як цього новий Кодекс уже не передбачає, а натомість передбачається обов’язковість проведення досудового розслідування по кожній із таких заяв, навіть за відсутності ознак вчиненого злочину.
Якщо врахувати факт того, що суддя Широка К.Ю. мала можливість ознайомитися із даною ухвалою, яку до справи провадження залучив особа 1, однак повністю проігнорувала її та винесла ідентичну неправосудну ухвалу на кшталт тій, яку виніс суддя Воронько В.Д. у судовій справі № 910/377/19 від 27.09.2019 року, то останнє мимоволі наштовхує на думку про те, що даний суддя явно хворіє на розлади психіки, адже будучи нормальним суддею остання не вдалася б до повторної помилки, яка напередодні була виправленою апеляційною інстанцією, і яка автоматично стає приводом для відкриття дисциплінарної справи із усіма витікаючими з цього плачевними наслідками. При чому слід окремо зазначити, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду категорично не поділяє думку слідчих суддів Вищого антикорупційного суду щодо допустимості розгляду слідчим суддею першої інстанції заяви про вчинення кримінального правопорушення по суті справи, а лише “…вузьконаправлено з’ясовувати обставини: чи було внесено до ЄРДР відомості заяви про вчинення кримінального правопорушення чи ні”.
Також, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду категорично не поділяє думку слідчих суддів Вищого антикорупційного суду стосовно з’ясовування ними наявності підстав для внесення до ЄРДР відомостей поданої заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, так як цього новий Кодекс уже не передбачає, а натомість передбачає обов’язковість проведення досудового розслідування по кожній із таких заяв, навіть за повної відсутності в них ознак вчиненого злочину.
Усе вищенаписане підкреслює відсутність чіткої правової позиції у слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю., а також того, що вкладається в поняття субординації (виконуваності рішень апеляційної інстанції), психічної здоровості, лояльності до закону, адекватності, порядності, компетентності, етиці тощо. Однак, якщо слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Широка К.Ю. постійно перевищує свої владні повноваження та своїми неправосудними рішеннями шкодить державі і народу України, то напевне уже є підстави для її звільненні з роботи (позбавленні повноважень) та якнайскорішому притягненні до кримінальної відповідальності або до примусового психіатричного лікування.
Статтею 214 КПК України (Початок досудового розслідування) передбачено таке:
“1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела…”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК України.
Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні.
Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 N 139, прийнятим на виконання вимог КПК України. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора». Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отож, хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Широка К.Ю. явно через свою нахабність, бездарність, протиправність, неадекватність і продажність напевно забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права.
Більше того, суддя Широка К.Ю. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Широка К.Ю. вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судове провадження № 991/1372/19 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Широкої К.Ю. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Широкої К.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Широка К.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє підроблення і саботаж, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення і порушує присягу судді. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Широка К.Ю. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Широка К.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Широкої К.Ю. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Широкою К.Ю. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Широкою К.Ю. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Широкої К.Ю., яка грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Широка Катерина Юріївна неправосудна ухвала 1

Широка Катерина Юріївна неправосудна ухвала 2

Широка Катерина Юріївна неправосудна ухвала 3

Широка Катерина Юріївна неправосудна ухвала 4

Широка Катерина Юріївна 1

Широка Катерина Юріївна 2

Широка Катерина Юріївна 3

4 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Анатолій
2 роки тому

цікаво, як може судити ця потворна чупакабра корупціонерів, якщо вона досі не навчилася як правильно складати рішення суду? уявляю собі, як воно знаходитися на лаві підсудних, коли твою долю має вирішити тупорила шизофренічка, яка не володіє базисним рівнем юридичних знань. я цілком погоджуюся із позицією автора статті, що цю сучку потрібно щодня люструвати свинячим гімном: з голови до ніг! може у такий спосіб ця бридка курва зрозуміє хто вона насправді є і вчасно складе свої повноваження на користь справжніх патріотів України, поки ці самі патріоти не вчинять над нею самосуд за державну зраду і тривалу шкоду українській незалежності!

Вітя
2 роки тому

І дійсно, ця мавпа навіть не читала Наказу № 173 про діловодство в судах (інструкцію з діловодства в судах): в ухвалі зробила недозволені міжрядкові відступи, змінила стиль і шрифт написання ухвали, не зазначила в ухвалі місця збереження оригіналу ухвали і т.д. Не витримує критики, що суддя Широка, всупереч обмеженням ст. 26 КПК, винесла рішення на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення, в той час як змушеною була розглядати лише скаргу. Крім цього, бездарна суддя Широка при винесенні ухвали посилалася на судову практику і висновки ВССУ, в той час як судова практика та висновки ВССУ не являються ані Законами України, а… Читати далі »

Данило
2 роки тому

цікаво, як це безмозке чмо могло попасти в такий багатообіцяючий суд? сумніваюся що вона знає табличку множення. принаймні людям зараз відомо хоч те, що в антикорупційному суді зараз “працюють” одні лише порошенківські неуки, шизофреніки і сепаратисти! правда, мені не зрозуміло дещо інше, чому цих неуків і бандиток не позбавляють повноважень ті державні особи, які уповноважені на ці дії та зобов’язані це робити за першої підстави?

Алі
2 роки тому

іще одна брудна мен’єтчиця, що намагається конкурувати із провінціальними хвойдами з Дубровицького району Рівненської області. однак, на відміну від своїх конкуренток, чомусь дуже шкодує грошей на ботекс і сілікон! а у всьому решта – прямо близнюки за рівнем бездарності, безграмотності, твердолобості, дурнуватості і збоченості! пора керівникам цього антикорупційного суду уже замовляти ордени і медалі для тих шльондр, які виграють першість по безграмотності і збоченості!