Трясун Ю.Р. Новов С.О. Мосьондз І.А.

Трясун Ю.Р., Новов С.О., Мосьондз І.А. Аферисти і зрадники

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні СУ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області перебувало на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року за ознаками вчинених кримінальних правопорушень слідчою СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В., передбачених ч.2 ст.382 КК України.
06.06.2019 року, у порушення ст.55, 56, 21, 220, 534, 535 КПК України, статті 57,129,129-1 Конституції України, слідчий в ОВС СУ ГУ СБУ у Києві та Київській області Чудийович Василь Васильович надіслав особі 1 поштою рекомендований лист за штрихкодовим № 0101040092090, в якому була копія Постанови від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року на підставі абзацу 14 ч.1 ст.284 КПК України (у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування).
Вважаючи Постанову від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року слідчим в ОВС СУ ГУ СБУ у Києві та Київській області Чудийович В.В. незаконною і передчасною, а відтак — підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 18.06.2019 року до Печерського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 3268/16 від 18.06.2019 року. У своїй скарзі за вих.№ 3268/16 від 18.06.2019 року особа 1 зазначав, що перед тим як закрити кримінальне провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року слідчий в ОВС СУ ГУ СБУ у Києві та Київській області Чудийович В.В. не вчинив наступних обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) в повній мірі не виконав Ухвалу у судовій справі № 757/7619/18-к від 02.03.2018 року;
2) не вніс до ЄРДР зазначену особою 1 в заяві за вих. № 2185/29 ще одну кваліфікуючу статтю вчиненого злочину – ч.1 ст.396 КК України;
3) не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування;
4) не вручив особі 1 жодного витягу з ЄРДР;
5) не вручив особі 1 жодної Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, поза як і не виніс Постанови про не визнання заявника потерпілим у провадженні;
6) жодного разу не допитав особу 1 у справі даного провадження (а відтак не міг знати за якими додатковими статтями вчиненого злочину могли кваліфікуватися вчинені злочини Кобець У.В.);
7) жодного разу не допитав широкого кола існуючих свідків у справі даного провадження (працівників приватного підприємства особи 1, мешканців будинку, які стали свідками вчинення злочину);
8) жодного разу не допитав фігуранта у справі даного провадження – слідчу СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В.;
9) не витребував та не дослідив матеріали провадження за № 42015100090005252 від 29.05.2015 року;
10) не надав правової оцінки ухвалам суддів, якими було відведено слідчу СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. від справи провадження;
11) не дослідив і не надав правової оцінки матеріалам службового розслідування Міністерством фінансів та Міністерством МВС України, яким було встановлено порушення у проведенні досудового розслідування слідчою СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В.;
12) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча Кобець У.В. без допиту незаконно відпустила затриманого нарядом патрульної поліції Можаєва Ігора Миколайовича, який сокирою два дні рубав майно особи 1 та разом з своєю сім’єю викрадав його рештки;
13) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м. Києві Кобець У.В. приховала вчинений злочин Можаєва Ігора Миколайовича та його рідних, а також навмисно затягнула досудове розслідування аж на чотири роки;
14) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. отримала хабара від адвоката Можаєва Ігора Миколайовича в присутності особи 1;
15) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. навіть не запрошувала на допит Можаєва Ігора Миколайовича та членів його сім’ї;
16) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. розікрала матеріали кримінальної справи з метою не притягнення до відповідальності осіб, які вчинили розбій і грабіж майна особи 1;
17) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. відмовилася провести експертизу порубаного Можаєвим І.М. майна особи 1;
18) не дослідив і не надав правової оцінки тому, що слідча СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В. відмовилася надсилати повістки та застосовувати привід до Можаєва І.М. і членів його родини, не дивлячись на те що особа 1 надав їй усі адреси фактичного проживання та місця роботи зловмисних осіб, а також номера їх легкових автомобілей;
19) не проводив досудове розслідування за статтею вчиненого злочину – ч.1 ст.396 КК України;
20) не розглянув в порядку ст.220 КПК подану особою 1 заяву за вих. № 2398/23 від 23.05.2018 року;
21) не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 2398/23 від 23.05.2018 року;
22) не розглянув в порядку ст.220 КПК подану особою 1 заяву за вих. № 2915/11 від 11.02.2019 року;
23) не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на заяву за вих. № 2915/11 від 11.02.2019 року;
24) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. № 2185/29 від 29.01.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення;
25) не провів жодного перехресного допиту;
26) не призначив для особи 1 судово-медичної експертизи у відповідності до отриманого ушкодження здоров’я по вині фігуранта у справі провадження;
27) не надав особі 1 можливості залучити до справи провадження наявні докази вчиненого злочину;
28) не надав особі 1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факт отриманого ушкодження здоров’я по вині фігуранта у справі провадження;
29) не надав особі 1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факт отримання матеріальних і моральних збитків у даному кримінальному провадженні;
30) не визначив статусу особи 1 у даному кримінальному провадженні;
31) не перекинув за підслідністю до органу ДБР у відповідності до вимог ст.216 і 218 КПК України дану кримінальну справу тощо.
Крім цього, Постанова від 31.05.2019 року слідчого Чудийович В.В. навіть не містить позначок: «Згідно з оригіналом», дати створення копії Постанови, дати реєстрації Постанови в канцелярії СБУ, вихідного номеру канцелярії СБУ, підпису керівника органу досудового розслідування, ПІП керівника органу досудового розслідування, печатки органу досудового розслідування тощо.
Останнє настільки порушувало вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності», що практично надавало окремий привід для скасування слідчим суддею Постанови слідчого Чудийович В.В. від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Печерського районного суду м.Києва, судова справа № 757/31566/19-к була розподіленою на слідчого суддю Шапутько Світлану Володимирівну. 06.08.2019 року, із невиправданою затримкою розгляду судової справи за № 757/31566/19-к майже на два календарних місяці, було проведене суддею Шапутько С.В. судове засідання, під час якого вказана суддя вчинила кримінальні і грубі дисциплінарно караємі вчинки:
— у порушення вимог ст.23 КПК, не витребувала матеріалів кримінального провадження та не досліджувала їх і не надавала їм правової оцінки;
— не повідомила процесуального прокурора про призначення судового засідання з розгляду скарги особи 1 на Постанову від 31.05.2019 року щодо закриття кримінального провадження;
— не надала можливості скаржнику надати заперечення стосовно розгляду справи без участі слідчого і процесуального прокурора;
— не надала можливості скаржнику надати пояснення щодо розгляду справи без наявних матеріалів кримінального провадження;
— не зачитала тексту скарги на Постанову слідчого Чудийович В.В. від 31.05.2019 року, позаяк і не надала можливості це зробити в повній мірі особі 1;
— порушувала послідовність і порядок ведення судового засідання;
— не взяла до уваги залучені в порядку клопотання особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, 12 не виконаних ухвал слідчих суддів, якими було зобов’язано слідчого Чудийовича В.В. вчинити низку процесуальних і слідчих дій;
— не взяла до уваги залучені особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, дві ухвали апеляційної інстанції (як судова практика і як посилання скаржника на правову базу), якими було скасовано два судових рішення першої інстанції в ідентичних справах та зобов’язано наново розглянути скаргу особи 1;
— не взяла до уваги залучені особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, рішення Верховного Суду (як судова практика і як посилання скаржника на правову базу), яким було відмовлено скаржнику у відкритті касаційного провадження тільки через те, що подані документи належним чином було не завірено (які також не відповідали вимогам Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанові Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності»);
— не взяла до уваги залучені особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, дві ухвали слідчих суддів, якими було відведено від подальшої участі у досудовому розслідуванні кримінальних проваджень № 42015100090005252 від 29.05.2015 року слідчих СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В., Ткач Г.О. і Батрак О.В.;
— не взяла до уваги залучені особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, висновки службових розслідувань МВС України у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42015100090005252 від 29.05.2015 року, якими було визнано дії слідчих СВ Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві Кобець У.В., Ткач Г.О. і Батрак О.В. протиправними;
— не взяла до уваги залучені особою 1 на даному судовому засіданні в якості належних доказів, що обгрунтовували доводи скаржника, Рішення у цивільному провадженні №760/10650/16-ц судді першої інстанції Лазаренко В.В. та Постанову колегії суддів апеляційної інстанції № 22-ц/824/3954/2019 (доповідач – суддя Слюсар Т.А.), якими було визнано дії Можаєва І.М. протиправними та накладено на останнього грошових зобов’язань на користь особи 1;
— перевищила повноваження, адже протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (слідчого, прокурора);
— стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав і доказів;
— не запитувала в особи 1 чи є у нього доповнення чи ремарка;
— пропустила етап судового засідання – дебати;
— постановила неправосудне рішення (відмовила у задоволенні скарги, тим самим перешкодивши доступу до правосуддя особі 1);
— приховала вчинені злочини фігурантів у справі провадження;
— постановила вступну і резолютивну частину ухвали у справі, чого насправді не передбачено КПК у досудовому провадженні;
— за наслідками розгляду скарги не надала особі 1 копії ухвали;
— перешкодила громадській діяльності особи 1;
— грубо порушила присягу судді;
— вчинила службове підроблення.
В Наказі ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року в 2 частині (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається:
«Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо».
Наказом ГПУ за № 139 від 06.04.2016 року частиною 3 (Облік кримінальних проваджень) розділом II (Порядок формування та ведення реєстру), пунктом 1 передбачено:
«1. Облік кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей щодо руху кримінальних проваджень, а саме про:
– кримінальне правопорушення та номер кримінального провадження;
– передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (ст.218 КПК України);
– об’єднання матеріалів досудових розслідувань (ч.1 ст.217 КПК України), при цьому об’єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження;
– виділення розслідування в окреме провадження, якому присвоюється новий номер;
– прийняття кримінального провадження для проведення досудового розслідування;
– закінчення досудового розслідування (ст.283 КПК України);
– зупинення досудового розслідування (ст.280 КПК України);
– продовження строку досудового розслідування (ст.219, 294 КПК України);
– доручення прокурором здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, – у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу (ч.5 ст.36 КПК);
– відновлення досудового розслідування;
– відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України);
– повернення судом клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурору в порядку, передбаченому ч.4 ст.288 КПК;
– повернення судом кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст.289, п.1 ч.3 ст.314, п.2 ч.2 ст.407 КПК України;
– повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору в порядку, передбаченому п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
2. У разі повернення матеріалів кримінального провадження судом на підставі ч.4 ст.288, ч.3 ст.289, п.1 та п.3 ч.3 ст.314, ст.407 КПК України відомості до Реєстру вносить прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
3. Кримінальні провадження, що надходять для проведення досудового розслідування з органів прокуратури до органу досудового розслідування або з органів досудового розслідування до іншого органу досудового розслідування, а також провадження, що надійшли з одного району (міста) в інший район (місто), удруге не обліковуються і закінчуються провадженням за номером первинної реєстрації. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження».
В статті 219 КПК України (Строки досудового розслідування) зазначається таке:
“1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) шість місяців – у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
4. Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається:
1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, – шляхом поглинання меншого строку більшим;
2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, – шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
5. Обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження”.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 ст.7 цього Кодексу. Згідно зі ст.8 Кодексу, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В статті 9 КПК (Законність) зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно
додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК України, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК України. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні.
Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необґрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу
усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність.
Слідчий суддя Шапутько С.В. не досліджувала матеріали кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року. За таких обставин суддя приймала рішення виключно не з підстав, наявних у справі провадження належних та припустимих доказів, а керувалася лише власними припущеннями, що є протиправним. Отже, слідчий суддя Шапутько С.В. в повній мірі не з’ясувала всі обставини кримінального провадження, яке оскаржувалося собою 1. В зв’язку з цим винесена ухвала у судовій справі № 757/31566/19-к від 06.08.2019 року гостро порушувала норми матеріального і процесуального права, а тому підлягала безспірному скасуванню, а матеріали скарги – поверненню до Печерського районного суду м.Києва для виконання слідчим суддею вимог ст.306-307 КПК України.
Слідча суддя Шапутько С.В. під час прийняття рішення за скаргою за вих. № 3268/16 від 18.06.2019 року на Постанову від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження №42018000000000855 від 10.04.2018 року слідчим в ОВС СУ ГУ СБУ у Києві та Київській області Чудийович В.В. залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя. За таких обставин, слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В., постановивши Ухвалу у судовій справі № 757/31566/19-к від 06.08.2019 року, якою відмовила особі 1 у задоволенні скарги за вих. № 3268/16 від 18.06.2019 року на Постанову від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження №42018000000000855 від 10.04.2018 року слідчим в ОВС СУ ГУ СБУ у Києві та Київській області Чудийович В.В., фактично істотно порушила вимоги кримінально-процесуального закону. Останнє, згідно ст.409 і 412 КПК України передбачало скасування такої ухвали в апеляційному порядку та призначення повторного розгляду вказаної скарги по суті справи в межах Печерського районного суду м.Києва.
27.08.2019 року особа 1 подав до Київського апеляційного суду скаргу за вих. № 3363/27 на Ухвалу судді Печерського районного суду Шапутько С.В. у судовій справі № 757/31566/19-к від 06.08.2019 року.
26.11.2019 року, після невмотивованого багаторазового перенесення судового засідання (включаючи щорічну відпустку, в яку протиправно пішли судді так і не розглянувши дану апеляційну скаргу), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі Трясуна Юрія Ростиславовича, Мосьондза Івана Анатолійовича та Новова Сергія Олександровича розглянула апеляційну скаргу за вих. № 3363/27 від 27.08.2019 року на Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. у судовій справі № 757/31566/19-к від 06.08.2019 року, за результатами чого було винесено безпрецедентне неправосудне судове рішення № 11-сс/824/5217/2019, яким було відмовлено особі 1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. було залишено без змін. При цьому, слідчі судді Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., Мосьондз І.А. та Новов С.О. вчинили зухвалі кримінальні і дисциплінарно караємі дії:
— всупереч вимогам КПК затримали розгляд апеляційної скарги на 90 днів;
— не встановлювали особу скаржника за його особистими документами;
— не просили назватися особу 1 та не просили вказати адресу проживання;
— не викликали у судове засідання процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42018000000000855 від 10.04.2018 року;
— не викликали у судове засідання слідчого у кримінальному провадженні № 42018000000000855;
— розглядали апеляційну справу без процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42018000000000855 від 10.04.2018 року;
— розглядали апеляційну справу без слідчого у кримінальному провадженні № 42018000000000855;
— не запитували думки скаржника чи можна проводити судове засідання без участі прокурора і слідчого;
— не зачитали апеляційної скарги особи 1;
— не притримувалися послідовності проведення судового засідання;
— не запитували в особи 1 чи є у нього доповнення чи ремарка;
— постановили неправосудне рішення, яке зовсім не опирається на матеріалах судової справи;
— вчинили службове підроблення, адже зазначили в своїй неправосудній ухвалі що нібито суддя Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. витребовувала від слідчого Чудийович В.В. матеріали кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року, що повністю спростовується відеозаписом судового засідання (яке знаходиться нижче даної статті);
— вчинили службове підроблення, адже зазначили в своїй неправосудній ухвалі що нібито суддя Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. витребовувала від слідчого Чудийович В.В. матеріали кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року, що повністю спростовується аудіозаписом судового засідання (комп’ютерний диск з яким знаходиться у судовій справі);
— вчинили службове підроблення, адже навмисно приховали від надання правової оцінки тому факту, що слідчий Чудийович В.В. досі не вніс до ЄРДР ще одну кваліфікаційну статтю вчиненого злочину – ч.1 396 КК України (яка була вказаною особою 1 у заяві про вчинення кримінального правопорушення) та досудового розслідування за нею не проводив;
— вчинили службове підроблення, адже навмисно приховали від надання правової оцінки тому факту, що слідчий Чудийович В.В. належним чином не оформив свою Постанову від 31.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000000855 від 10.04.2018 року, порушуючи вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також діючої Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності», що надавало окремий привід для скасування даної Постанови слідчим суддею Шапутько С.В.;
— вчинили службове підроблення, адже навмисно в своїй неправосудній ухвалі не вказали усі зазначені в скарзі скаржника причини для скасування ухвали судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. та не надали їм відповідного правового аналізу;
— вчинили службове підроблення, адже неправдиво в своїй неправосудній ухвалі зазначили що нібито постанова слідчого Чудийович В.В. відповідає усім вимогам закону;
— приховали вчинені злочини фігурантів у справі провадження;
— постановили вступну і резолютивну частину ухвали у справі, чого насправді не передбачено КПК на досудовому провадженні;
— за наслідками розгляду апеляційної скарги не надали особі 1 копії ухвали;
— перешкодили громадській діяльності особи 1;
— грубо порушили присягу судді.
У відповідності до вимог ст.23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей і документів) зазначається таке:
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом”.
Право на справедливий судовий розгляд закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості;
2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції;
3) особа повинна мати доступ до такого суду.
В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Судді Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А. через свою нахабність, бездарність, протиправність і явну ненормальність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, судді Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним зрадникам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що судді Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 1-сс/824/5217/2019 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність суддів Трясуна Ю.Р., Новова С.О. і Мосьондза І.А. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії суддів Трясуна Ю.Р., Новова С.О. і Мосьондза І.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Судді Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом регулярно перевищують свої службові повноваження, вчиняють службові підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, виносять неправосудні рішення, порушують присягу судді, перешкоджають діяльності громадських організацій та саботують роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України мають безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддями Трясуном Ю.Р., Нововим С.О. і Мосьондзом І.А. уже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності суддів Трясуна Ю.Р., Новова С.О. і Мосьондза І.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями Трясуном Ю.Р., Нововим С.О. і Мосьондзом І.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями Трясуном Ю.Р., Нововим С.О. і Мосьондзом І.А. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку суддів Трясуна Ю.Р., Новова С.О. і Мосьондза І.А., які грубо порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття трьох окремих дисциплінарних справ. Також чекаємо на відповідний резонанс небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Трясун Ю.Р. Новов С.О. Мосьондз І.А. ухвала 1

Трясун Ю.Р. Новов С.О. Мосьондз І.А. ухвала 2

Трясун Ю.Р. Новов С.О. Мосьондз І.А. ухвала 3

Трясун Ю.Р. Новов С.О. Мосьондз І.А. ухвала 4

Шапутько Світлана Володимирівна ухвала 1

Шапутько Світлана Володимирівна ухвала 2

Шапутько Світлана Володимирівна ухвала 3

Шапутько Світлана Володимирівна ухвала 4

Чудийович В.В._Скрипка М.В._постанова_1

Чудийович В.В._Скрипка М.В._постанова_2

7 comments

  • брехливий урод-акромегалік Трясун Ю.Р. настільки забрехався, що упустив можливість перевірки його шахрайських тверджень банальним переглядом відео із суддею Шапутько, або ж прослуховуванням звукозапису судового засідання, який зберігається у судовій справі на CD-комп’ютерному диску, де суддя Шапутько на самому початку судового засідання повідомила скаржника про те, що слідчий Чудийович В.В. на засідання не з’явився і що матеріали кримінального провадження не надав. якщо цей підер Трясун Ю.Р. такий тупий, то як він може приймати судові рішення у складних ситуаціях, де потрібно дуже добре знати юриспруденцію? якщо врахувати і те, що у судді Трясуна за спиною чи малий стаж роботи, то можна дійти висновку, що він або шизофренік, або трахнутий жеребчиком йолоп! брехня – це мистецтво! що б уміло брехати – потрібно щодня цьому вчитися і практикуватися до сьомого поту. напрошується висновок: суддя Трясун Ю.Р. єблан або шизік! не хотів би що б такі закінчені уроди мене судили!

  • ця тупорила іудейська бидлота досі не прочитала Наказу ДСА за № 173 від 17.12.2013 року “Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ”, а тому в своїй неправосудній ухвалі від 26.11.2019 року за № 11-сс/824/5217/2019 зробили недозволені міжрядкові відступи, перевищили розмір шрифту, не вказали в ухвалі дати набрання законної сили, не завірили ухвалу позначкою “копія вірна”, не засвідчили ухвалу підписом секретаря суду і т.д. як можна було допустити до роботи цих безграмотних тварюк, які крім хабарів навіть свої смердючі дупи підтерти не можуть!?

  • Ця шайка бездарних сифілітиків, в особах Трясуна Ю.Р., Новова С.О., Мосьондза І.А., аж ніяк не можуть не знати того, що КПК вимагає від суддів обов’язково зазначати в своїх ухвалах усі доводи скаржника, на які той покладався в своїй скарзі, щоб згодом кожному з них надати правову оцінку, при цьому опираючись на КПК і Конституцію (а не на судову практику, яка не має жодної сили). Однак, в цій безграмотно-шахрайській ухвалі я не знайшла жодного посилання і обгрунтування тому, що слідчий СБУ досі не виконав вимоги первинної ухвали щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статей вчиненого злочину, а також того, що постанова слідчого не відповідає вимогам Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постанові Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», на яких під час доповіді скаржник неодноразово акцентував свою увагу! Думаю, що це було зроблено цими смердючими козлами навмисно що б приховати наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови. А з іншої сторони ці скоти незрозуміло чому стверджують, що постанова слідчого повністю відповідає вимогам ст. 110 КПК, що не відповідає дійсності. А щодо витребовування суддею Шапутько матеріалів кримінальної справи, то я взагалі торчу. З перших хвилин відеозапису суддя сама призналася, що матеріалів кримінальної справи вона не має. Тоді навіщо було так нагло цим єбанутим шизофренікам Трясуну Ю.Р., Новову С.О. і Мосьондзу І.А. брехати в своїй ухвалі протилежне? Це ж скільки вони отримали бабла від судді Шапутько (не кажучи вже про фігурантів у справі провадження), що б ця зажиріла блядь не попала під дисциплінарне провадження, адже розцінки там сягають від десятки тисяч зелених!?

  • підрастичні маразматики навмисне не вказали в своїй дуркуватій ухвалі того що ухвала слідчого судді, яка стала підставою для відкриття кримінального провадження № 42018000000000855, до сьогоднішнього дня залишається слідчим Чудийович не виконана (що до ЄРДР не внесені і інші статті КК України). схоже що в головах суддів Трясуна Ю.Р., Новова С.О., Мосьондза І.А. лише курячий помет, якщо вони описують тут викладену копію постанови слідчого Чудийовича про закриття кримінального провадження № 42018000000000855 як документ, що нібито повністю відповідає вимогам закону (в тому числі ст. 110 КПК України, Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанові Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»). навіть з першого погляду видно, що постанова слідчого Чудийовича навіть не зареєстрована в канцелярії СБУ, не зазначено дати реєстрації цієї постанови, на постанові не має підпису керівника і печатки органу досудового розслідування, не має позначки “З оригіналом згідно (вірно)”, ПІП і посада особи що створювала дану копію, а також його особистий підпис і дата і т.д. якщо такої елементарщини не знає колегія Київського апеляційного суду, тоді чи не пора цим смердючим педофілам і безмозким неукам Трясуну Ю.Р., Новову С.О. і Мосьондзу І.А. звернутися до психіатра? а ще краще, що б ВРП і Володимир Зеленський схаменулися і якнайшвидше викинули з Київського апеляційного суду цих дряхлих, тупорилих, безграмотних, корупційних, злочинних смердючих козлів…

  • по закону підарюга Трясун Ю.Р. не мав права піти у відпустку, не розглянувши усі наявні у нього скарги (судові справи зі скаргами на відмову у задоволенні скарг на постанову слідчого про закриття кримінального провадження). в крайньому випадку суддя мусив передати на повторний авторозподіл ті судові справи, які він ще не розглянув або не йти у цей період у заплановану ним відпустку. у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами), якщо суддя не може розглянути судову справу більше як за 14 діб, то він зобов’язаний її передати для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи). тут є всі підстави підозрювати червонопике чмо у корупції. судді першої інстанції, після того як дадуть маху, часто надають хабарі суддям-доповідачам в апеляційній інстанції аби згодом не було скасовуючих рішень. усі адвокати знають, що кожна така скасовуюча ухвала з апеляційної інстанції тягне за собою відкриття дисциплінарної справи. при цьому і дурню зрозуміло, що відкупний для судді Шапутько буде значно меншим в апеляційній інстанції аніж у ВРП.

  • корупційні тварюки Трясун Ю.Р., Новов С.О. і Мосьондз І.А., у подібний спосіб намагаються заслужити лояльність в органах СБУ, що б останні як слід не взялися за розслідування їх багаторічних злочинів, пов’язаних з незаконним збагаченням і хабарництвом. хоча, відмовити у задоволенні апеляційної скарги, де йшлося про не внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину, виглядає надто зухвало і підло з боку суддів, адже здоровому на голову не можна погодитися з тим, що “відлік часу на досудове розслідування розпочалося з моменту внесення відомостей до ЄРДР”, в той час як такі відомості насправді ще не внесені! думаю, що шайка цих підрасів, що складається з Трясуна Ю.Р., Новова С.О. і Мосьондза І.А., дійсно є шизофреніками і підрасами, яких потрібно удавити свинячим гімном, адже вони і є тими самими смердючими свинями, яких не так просто відірвати від свинячого корита!

  • Меня зовут Елена Окатова. 2,5 года назад я пострадала в серьезной аварии. Есть запись с видеорегистратора (приложена к делу и рассматривалась в суде). На место аварии выезжала “Магнолия ТВ” (на их сайте есть видеосюжет со мной). В крови водителя – 2 промили алкоголя. Этот водитель на своем грузовике перекрыл мне путь. Оболонский суд города Киева вынес такой приговор: 4 месяца ареста и 2 года лишения водительских прав. Апелляционную жалобу написали я и прокурор Оболонского района. Апелляцию перенесли с 8 января на 6 февраля, председательствующий коллегии судей – судья Новов С.А.
    Читая Ваши статьи уже потеряла доверие к этому мошеннику-судье. Учитывая, какой приговор вынес Оболонский суд г. Киева, и то, что наше дело перенесли в известно-чьих интересах, хотела обратиться к Вам с вопросом, нет ли у Вас журналистов, которые смогут снять видеорепортаж и по итогам сделать соответствующие журналистские выводы?

Залишити відповідь до Коля Скасувати відповідь