Суддя-маніяк Широка К.Ю. в засіданні дивиться жорстке порно

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року за підозрою екс-керівника прокуратури м.Києва Говди Р.М., заступника начальника Другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва Сотниченко В.С. та слідчого Другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури прокуратури м.Києва Завгороднього М.С. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.373, ч.2 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396 КК України.
14.04.2020 року детектив ГПД НАБУ Прокопенко Б.О. учетверте виніс Постанову про закриття кримінального провадження за № 52018000000000883 від 14.09.2018 року. Вважаючи Постанову від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року незаконною і передчасною, а відтак — підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 23.04.2020 року скаргу за вих. № 3884/23 до Вищого антикорупційного суду.
У своїй скарзі за вих. № 3884/23 від 23.04.2020 року особа 1 зазначав, що перед тим як закрити кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року детектив Прокопенко Б.О. в черговий раз не вчинив наступних обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
– не виконав в повній мірі вимог Ухвали слідчого судді у провадженні № 1-кс/760/10860/18 від 12.02.2019 року;
– не вніс до ЄРДР відомостей про вчинення правопорушення за ч.2 ст.396 КК України;
– не проводив досудове розслідування за статтею вчиненого злочину – ч.2 ст.396 КК України;
– не перекинув за належністю до ДБР частину не підслідних НАБУ кримінальних проваджень за статтями вчиненого злочину – ч.2 ст.366, ч.2 ст.373, ч.2 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396 КК України;
– не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування;
– не повідомив особі 1 імен детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
– не вручив особі 1 відповідні витяги з ЄРДР;
– не вручив особі 1 відповідні Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у вказаному вище кримінальному провадженні, позаяк і не виніс Постанови про не визнання його потерпілим у провадженні;
– не визначив процесуальний статус особи 1 у даному кримінальному провадженні;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 20.11.2018 року про закриття даного кримінального провадження;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 29.12.2018 року про закриття даного кримінального провадження;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 15.07.2019 року про закриття даного кримінального провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для винесення процесуальним керівником Постанови від 05.12.2018 року про скасування Постанови від 20.11.2018 року про закриття даного провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для скасування в судовому порядку Постанови від 29.12.2018 року про закриття кримінального провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для скасування в судовому порядку Постанови від 15.07.2019 року про закриття кримінального провадження;
– жодного разу не допитав особу 1 у справі даного провадження;
– жодного разу не допитав свідка події у справі провадження – особу 2;
– жодного разу не допитав свідка події у справі провадження – особу 3;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 2560/01 від 01.10.2018 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 2560/01 від 01.10.2018 року;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 3694/03 від 03.01.2020 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 3694/03 від 03.01.2020 року;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 17/01 від 17.01.2020 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 17/01 від 17.01.2020 року;
– розглянув подане особою 1 клопотання за вих. № 3/17/03 від 17.03.2020 року, яке повністю задовольнив, однак обманув особу 1 і не запросив для проведення допиту, протиправно закривши провадження;
– не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. №2475/15 від 15.08.2018 року про вчинення кримінального правопорушення;
– не допитав усіх фігурантів провадження в контексті піднятих особою 1 питань, що були висвітленими в заяві про вчинення кримінального правопорушення;
– не витребовував матеріалів звернень особи 1 до керівника прокуратури м.Києва, не досліджував їх і не надавав їм належної правової оцінки;
– не витребовував і не вивчав матеріали 250 проваджень, в декотрих з яких особа 1 має статус потерпілого;
– на вивчав і не надавав правової оцінки тому, що всі ці 250 проваджень були незаконно об’єднаними;
– на вивчав і не надавав оцінки тому, що у цих 250 провадженнях особу 1 ніхто не допитує;
– у Постанові детектив посилається лише на нічим не підкріплені слова Завгороднього М.С.;
– при винесенні постанови посилається лише на нічим не підкріплені слова прокурора Сотниченко В.С.;
– не надав правової оцінки тому, що в особи 1 на руках є пам’ятка про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 42015100040000162;
– не надав правової оцінки тому, що у справі провадження № 42015100040000162 наявний висновок судової експертизи про нанесення особі 1 тілесних ушкоджень працівниками поліції;
– не надав правової оцінки тому, що слідчий Завгородній М.С. судом відсторонений від справи провадження № 42015100020000217 за наявними зловживаннями повноваженнями;
– не надав правової оцінки тому, що Завгородній М.С. не виконав біля 20 ухвал слідчих суддів;
– не надав правової оцінки тому, що прокурор Говда Р.М. досі не виконав ухвали слідчого судді;
– не надав правової оцінки тому, що фігуранти у провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 року приховують вчинені злочини фігурантів провадження № 42015100040000162;
– не призначив фоноскопічної експертизи наявних доказів;
– не призначив відеоскопічної експертизи наявним доказам;
– не провів жодного сеансу одночасного допиту особи 1 із фігурантами провадження;
– не призначив судово-медичної експертизи для особи 1;
– не надав особі 1 можливості залучити до справи провадження наявні у нього докази вчиненого злочину: документи, звукозаписи розмов, відеозаписи тощо;
– не надав особі 1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку тощо.
14.04.2020 року детектив Прокопенко Б.О. закрив провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року не вчинивши обов’язкових слідчих і процесуальних дій, відсторонивши особу 1 від законної участі в ньому. Детектив Прокопенко Б.О. своєю Постановою від 14.04.2020 року про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року також порушив вимоги ст.110 КПК. У відповідності до п.5 ст.110 КПК, Постанова детектива мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття Постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
— зміст прийнятого процесуального рішення;
— місце та час (строки) його виконання;
— особу, яким належить виконати Постанову, чого майже не має у Постанові від 14.04.2020 року детектива Прокопенка Б.О. про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року.
Однак, всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК у Постанові від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О.:
1) відсутній перелік проведених слідчо-розшукових дій;
2) не зазначені причини не проведення допиту свідків і потерпілих;
3) не вказані причини не проведення експертиз наявних доказів;
4) не надано правової оцінки діям фігурантів у справі провадження;
5) не надано правової оцінки доказам у справі провадження;
6) відсутній реєстраційний номер та дата реєстрації Постанови в канцелярії НАБУ;
7) відсутній підпис керівника органу досудового розслідування;
8) відсутня печатка або штамп органу досудового розслідування.
В той же самий час Постанова від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О. не містить наступних позначок: «Згідно з оригіналом», дати створення копії Постанови, ПІП особи що створювала дану копію, зазначення посади і місця роботи особи, що виготовляла копію, підпис особи що створювала дану копію, дати реєстрації Постанови в канцелярії НАБУ, ПІП керівника органу досудового розслідування, що ознайомлювався із даною копією, підпису керівника органу досудового розслідування, печатки органу досудового розслідування тощо. Останнє є доказом того, що детектив Прокопенко Б.О. порушив вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності», що надавало окремий привід для скасування Постанови від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року. Крім цього, в Постанові від 14.04.2020 року не вказано змісту обставин, які є підставою для прийняття саме такого рішення та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. Окрім цього, текст оскаржуваної Постанови містить протиріччя, оскільки детектив Прокопенко Б.О. в своїй Постанові від 14.04.2020 року обгрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині даної Постанови в якості процесуальних підстав для закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст.284 КПК (закриття провадження у зв’язку з відсутністю події злочину).
В обгрунтування вищенаведених доводів особа 1 в додатку до скарги за вих. № 3884/23 від 23.04.2020 року надавав такі докази: “копію Постанови від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, чотири аркуші; копію конверту з відтиском штемпелю фактичної дати відправки саме такої копії Постанови від 14.04.2020 року, один аркуш; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення за вих.№ 2475/15 від 15.08.2018 року, три аркуші; копію заяви за вих.№ 2560/01 від 01.10.2018 року, один аркуш; копія клопотання за вих. № 3694/03 від 03.01.2020 року, один аркуш; копія клопотання за вих. № 17/01 від 17.01.2020 року, один аркуш; копія клопотання за вих. № 3/17/03 від 17.03.2020 року, один аркуш; фотокопію Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), два аркуші”.
У відповідності до вищенаписаного, при цьому керуючись ст. 21, 55, 56, 110, 220, 534, 535, 303-307 КПК України, ст. 55, 57, 129, 129-1 Конституції України, Рекомендаціями 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, особа 1 просив суд:
“1. Розглянути дану скаргу в строк до 5 (п’яти) діб або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи).
2. Скасувати Постанову від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження №52018000000000883 від 14.09.2018 року детективом ГПД НАБУ Прокопенко Б.О.
3. Повідомити ДБР про зловживання повноваженнями та про приховування вчинених злочинів детективом ГПД НАБУ Прокопенко Б.О. і процесуальними керівниками у даному провадженні.
4. Надати копію ухвали за результатами розгляду даної скарги”.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, Вищий антикорупційний суд зареєстрував судову справу № 991/3308/20, яку автоматизованою системою документообігу було розподіленою на слідчого суддю Широку К.Ю. 26.05.2020 року, було розпочате слідчим суддею Широкою К.Ю. судове засідання, під час якого дана суддя знову вчинила кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— затримала розгляд судової справи № 991/3308/20 аж на 28 календарних днів;
— не повідомила процесуального керівника (прокурора) про призначення судового засідання з розгляду скарги на Постанову від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О. щодо закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року;
— не встановлювала особу скаржника за особистими документами;
— не просила скаржника назватися та вказати адресу реєстрації та місця свого проживання;
— не зачитала скаржнику прав і обов’язків учасника судового провадження;
— не запитувала у скаржника про зрозумілість прав і обов’язків учасника судового провадження;
— залучила до справи провадження належним чином не завірені копії заперечень детектива Прокопенко Б.О.;
— не надала особі 1 для ознайомлення залучені до судової справи належним чином не завірені копії заперечень детектива Прокопенко Б.О.;
— не запитала думки в особи 1 щодо можливості залучення до справи провадження поданих детективом Прокопенко Б.О. заперечень на оскарження його Постанови від 14.04.2020 року;
— залучила до справи провадження, в якості окремого клопотання, додаткові копії документів особи 1, що мають значення для справи (в тому числі копію рішення Верховного Суду у провадженні № 826/247/18 від 11.01.2019 року, чотири аркуші; копію талону-повідомлення про вчинення злочину ЄО № 8171 від 01.02.2020 року, один аркуш; копію Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого від 01.02.2020 року, один аркуш; копію витягу з ЄРДР № 12020100100001097 за матеріалами ЄО №8171 від 01.02.2020 року, один аркуш; копію ухвали у апеляційному провадженні № 11-сс/991/23/20 від 02.01.2020 року, три аркуші; копія ухвали у апеляційному провадженні № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2028 року, чотири аркуші; копія ухвали у апеляційному провадженні № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2028 року, три аркуші; копію Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні №42017101090000084 від 29.08.2017 року, два аркуші; копію витягу з ЄРДР за №42017101090000084 від 29.08.2017 року, один аркуш; копію Протоколу допиту потерпілого від 29.08.2017 року, один аркуш; копію Постанови прокурора про проведення судово-медичної експертизи від 29.08.2017 року, один аркуш; копії ЄКГ і медичних призначень лікаря швидкої допомоги, три аркуші; копії не розглянутих шести ухвал Солом’янського і Печерського районних судів м.Києва), однак умисно не надала їм правової оцінки та про це нічого не зазначила в своїй ухвалі, що є порушенням норм Кримінально-процесуального закону;
— задовольнила клопотання про перегляд в судовому засіданні наданих особою 1 відеодоказів та фактично оглядала їх (щодо наявності свідків події у справі кримінального провадження № 42015100040000162 та не проведення їх допиту, стосовно перевищення повноважень усіма фігурантами у справі даного провадження – ігнорування наданої їм для огляду Пам’ятки потерпілого та примушування проведення допиту особи 1 як свідка події), однак умисно не надала цим обставинам справи правової оцінки та про це нічого не зазначила в своїй ухвалі, що є порушенням норм Кримінально-процесуального закону;
— не запитувала чи особа 1 підтримує свою скаргу;
— обмежувала скаржника у тривалості доповіді по суті справи, що є порушенням норм КПК;
— під час подання клопотань і доповіді по суті скарги, суддя весь цей час переглядала порнофільми;
— пішла в нарадчу кімнату “…до ранку 27.05.2020 року”, а насправді продовжувала проводити 26.05.2020 року усі нею заплановані на цей день судові засідання в інших провадженнях. Згідно записів в журналі “Приходу та уходу з роботи”, дана суддя покинула 26.05.2020 року приміщення суду рівно в 18 годин і 20 хвилин;
— позбавила особу 1 права на участь у проголошенні результатів прийнятого судового рішення за наслідками розгляду судової справи 26.05.2020 року;
— постановила неправосудну ухвалу, якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 3884/23 від 23.04.2020 року на Постанову від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження
№ 52018000000000883 від 14.09.2018 року детективом ГПД НАБУ Прокопенко Б.О.;
— при проведенні засідання зовсім не притримувалася встановленої нормами КПК послідовності;
— не досліджувала в судовому засіданні матеріалів судової справи, лише сказавши таке: “…і документи, які залучив до судової справи скаржник”;
— постановила неправосудну ухвалу, якою приховала злочини трьох фігурантів у справі провадження;
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим надала можливість і надалі вчиняти подібні злочини фігурантам у справі даного провадження;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 173 “Про діловодство в судах…”;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
— в своїй ухвалі умисно викривила позицію скаржника стосовно того, що начебто детектив проводив допит усіх фігурантів у справі провадження, а скаржник мовляв, неправдиво зазначив в своїй скарзі що такого допиту проведено не було. Однак, як свідчить сама скарга, особа 1 насправді в ній зазначав інше, що детектив не допитав фігурантів у справі провадження стосовно того кола питань, які ним піднімалися в його заяві за вих. № 2475/15 від 15.08.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення, що власне і вимагається КПК;
— не надала правової оцінки тому, що детектив не розглянув і не надав відповіді на подані клопотання;
— не надала правової оцінки тому, що одне клопотання все-таки детектив задовольнив та обіцяв у своєму листі перенести дату проведення допиту особи 1 на інший день, однак цього чомусь так і не зробив, а кримінальне провадження учетверте поспішно закрив;
— суддя в судовому засіданні встановила факти отримання детективом усіх цих заяв і клопотань, однак належної оцінки цьому не надала та про це усе в своїй ухвалі не зазначила;
— не надано правової оцінки і тому факту, що детектив не в повній мірі виконав вимоги ухвали слідчого судді щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину – ч.2 ст.396 КК України;
— не надано правової оцінки і тому, що детектив закрив провадження без визначення в кримінальному провадженні статусу особи 1;
— не надано правової оцінки тому, що Постанова від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року зовсім не відповідала вимогам процесуального документу і тому потребувала окремих підстав для її скасування, що власне і підтверджується Наказом Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— також не надано правової оцінки тому, що детектив досі не надав особі 1 витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
— суддя в своїй ухвалі чомусь не зазначила, що детектив не надав особі 1 витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, що детектив досі не розглянув три клопотання та не надав на них три відповіді особі 1, а також того, що детектив не виконав в повній мірі вимог ухвали слідчого судді, так як не вніс до ЄРДР ч.2 ст.396 КК України;
— не надала правової оцінки тому, що детектив не допитав наявних свідків події, а також не відобразила цих ключових моментів в описовій частині своєї ганебної ухвали;
— не надала правової оцінки долученим у судовому засіданні додатковим доказам у вигляді копій документів, які обгрунтовували вимоги скаржника, а також про це чомусь не зазначила в своїй ухвалі;
— не надала правової оцінки тому факту, що п’ять ухвал, яких детектив досі не виконав, набрали законної сили та підлягають до безумовного виконання;
— не надала правової оцінки тому, що детектив досі не виконав письмових вказівок процесуального керівника, яких останнім було надано детективу у відповідь на чотири ухвали суду, якими було скасовано його чотири попередніх Постанов про закриття даного кримінального провадження;
— проігнорувала вимоги ст.129-1 Конституції України, якою передбачений суддівський контроль за виконанням судових рішень, які детектив досі не виконав у даному провадженні, однак прийняла неправосудне рішення, яким повністю унеможливила їх подальше виконання;
— приховавши від дослідження не розглянуті клопотання і ухвали, суддя тим самим вчинила підроблення;
— прийнявши неправосудне рішення, суддя тим самим нівелювала багаторічну діяльність громадської організації, яка та окремі її члени, в процесі супроводу даного кримінального провадження отримали відповідний матеріальний і моральний збиток;
— в своїй неправосудній ухвалі неправдиво і безграмотно стверджує, що нібито детектив Прокопенко Б.О. наділений правом не вчиняти процесуальних дій (щодо проведення допиту свідків і потерпілого, розгляду клопотань тощо), які ініціював в своїх клопотаннях особа 1, і що останнє розцінюється як втручання в діяльність детектива і може мати наслідки, так як ст.22 КПК стверджує протилежне;
— вчинила підроблення, адже неправдиво стверджує в своїй брехливій ухвалі що Постанова від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року відповідає вимогам ст.110 КПК, що є зухвалою неправдою, адже остання навіть не завірена в канцелярії НАБУ та не містить резолюції, підпису і печатки керівника органу досудового розслідування;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя приховала від аналізу і той факт, що детектив Прокопенко Б.О. своїми протиправними діями учетверте завдав інтересам держави і особи 1 матеріального збитку;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя неправдиво і безграмотно зазначає, що у провадженні № 42015100040000162 та № 42015100020000217 особа 1 має статус свідка, в той же самий час стверджуючи, що особа 1 скасовував усі Постанови слідчих прокуратури м.Києва про відмову у визнанні його потерпілим. Останнє і доказує той факт, що суд визнав особу 1 потерпілим. Однак, через свою твердолобість і безграмотність суддя досі не знає, що КПК уже не передбачає визнання слідчими суддями заявників потерпілими, оскільки всі заявники автоматично уже визнані потерпілими. І тільки тоді, коли слідчий, прокурор чи детектив винесе Постанову про не визнання потерпілим у провадженні, в компетенції слідчих суддів є лише скасування таких Постанов, а не визнання потерпілими;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя неправдиво зазначає, що допит свідка і потерпілого у провадженні може не проводитися, адже згідно вимог КПК саме ця дія підпадає під обов’язкову слідчу дію;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя також неправдиво зазначає, що призначення експертиз за поданими особою 1 клопотаннями є не обов’язковими діями;
— в своїй злочинній ухвалі суддя неправдиво зазначає, що не встановлено події злочину за наданими особою 1 відомостями, адже останнє стало б можливим лише після належного проведення досудового розслідування: після належного допиту свідків і потерпілих, після проведення перехресного допиту, після проведення низки експертиз, після дослідження наданих доказів тощо;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що детектив нібито провів усі можливі і не можливі слідчі і процесуальні дії, що є неправдою і знущанням над КПК України, КК України і Конституцією України;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що детектив нібито жодного разу не отримував від процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні письмових вказівок, при цьому не посилаючись на підстави, які надавали їй привід для такого твердження, в той час як такі вказівки насправді надавалися вказаному детективу після кожного скасування слідчими суддями його передчасних Постанов;
— в своїй ухвалі посилається на припущення, що є порушенням норм процесуального і матеріального права. А саме, що “…наявність в кримінальній справі повісток доказує факт їх вручення скаржнику…”. Насправді ж, не повістка являється доказом її вручення скаржнику, а опис у цінне вкладення, або власноручна розписка про вручення повістки. Крім цього, КПК не містить жодної статті, яка б надавала право на закриття провадження через не явку на допит, однак містить статті, які дозволяють застосувати привід або накладення штрафів;
— в своїй ухвалі протиправно стверджує, що нібито особа 1 безпричинно не з’явився на допит за викликом детектива, в той час як належних і допустимих доказів цього справа суджу не містить;
— приховала від надання правової оцінки тому, що усі повістки стосувалися допиту особи 1 як свідка, в той час як у матеріалах справи немає Постанов про відмову у визнанні його потерпілим;
— в своїй примітивній ухвалі протиправно стверджує, що суддя не наділена ст.303-307 КПК повноваженнями на повідомлення правоохоронних органів про вчинення детективом Прокопенко Б.О. злочину, тоді як насправді КК України передбачає кримінальну відповідальність за приховування злочину (не повідомлення правоохоронних органів про подію злочину особою, якій стали відомі саме такі відомості);
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим перешкодила діяльності громадської організації;
— грубо і неодноразово порушує присягу судді.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Однак, суддя Широка К.Ю. навіть не проаналізувала долучене до справи провадження рішення Верховного Суду № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, яке в окремому порядку вимагало скасування Постанови від 14.04.2020 року про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, так як остання не відповідала вимогам процесуального документу.
При цьому слід особливо зазначити, що станом на 26.05.2020 року слідча суддя Широка К.Ю. винесла біля 36 неправосудних ухвал, якими з однієї сторони нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на сотні мільярдів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Крім цього, суддя Широка К.Ю. надіслав особі 1 копію Ухвали у судовій справі № 991/1507/20, яка не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 173 від 17.12.2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» та вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже:
— була віддрукованою з обох сторін одного аркушу (можна лише з однієї);
— декотрі слова виділені “жирним” кольором;
— декотрі слова виділені похилим шрифтом;
— розмір шрифту значно менший встановленого;
— стиль написання ухвали Verdana (в той час як потрібно було писати на Times New Roman);
— містить міжрядкові відступи (чого не можна робити);
— не містить підпису слідчого судді на контрольній стрічці;
— не містить підпису слідчого судді на копії ухвали;
— не вказано прізвища судді на контрольній стрічці;
— не містить дати набрання законної сили;
— не містить запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали, що робить з такого судового документу абсолютно недієздатний шматок паперу.
Виходячи з конструкції ч.1 ст.6 Конвенції, можна зробити висновок, що у ній закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі. До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов’язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов’язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо. Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд.
Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент верховенства права.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Отож, хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя Широка К.Ю., явно через свою злочинність, продажність, нахабність, бездарність і неадекватність напевно уже забула про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше того, суддя Широка К.Ю. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Вищого антикорупційного суду Широка К.Ю. повторно вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 991/3308/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Широкої К.Ю. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Широкої К.Ю. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Широка К.Ю., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищує свої службові повноваження, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, перешкоджає доступу до правосуддя, порушує присягу судді, виносить неправосудні рішення, вчиняє службові підроблення, перекручує факти, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Широка К.Ю. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Широкою К.Ю. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Широкої К.Ю. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Широкою К.Ю. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Широкою К.Ю. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку судді Широкої К.Ю., яка регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР та ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Широка Катерина Юріївна шахрайська ухвала 1

Широка Катерина Юріївна шахрайська ухвала 2

Широка Катерина Юріївна шахрайська ухвала 3

Широка Катерина Юріївна шахрайська ухвала 4

Широка Катерина Юріївна шахрайська ухвала 5

Широка Катерина Юріївна неправосудні ухвали

10 comments

  • дешева венерична шлюха, у якої через часті меньєти уже всі мізки повисихали! я працюю адвокатом уже 16 років, однак вперше бачу таку тупорилу і бездарну шльондру. якби ця триперна наволоч подала заявку до Єврокомісії Гіннеса то напевне відразу отримала б почесне звання самої дурної і тупої істоти світу! у викладеній статті я нарахував 46 унікальних причин для скасування постанови детектива Прокопенка, а ця єбанута лярва не побачила жодної. крім цього, її ухвала не заслуговує навіть нуля балів по 12-бальній шкалі. скажіть мені, хто розбирається, як ця пустоголова курва могла здати екзамени і пройти тести (до ВАКС), якщо вона навіть уяви не має як пишуться ухвали? кожне її слово настільки потворне і дилетантське, що складається враження що у своєму житті вона всі свої екзамени і тести здавала смердючим ротом, розірваною дупою і венеричною мандою. тому і не дивно що всі її клієнти носять спід, сифіліс, трипер, трихомонади, хламідії, грибки, герпес… Словом – повний венеричний букет!

  • Якщо юрист чогось не знає то у нього завжди на підхваті є підручники з правознавства. У всякому разі нас такому навчали викладачі вузу. У випадку з контуженою блядіною Широкою К. Ю. – це чомусь не спрацьовує. Кожна наступна неділя-місяць її робити у ВАКС лише підтверджує, що вона ще більше тупіє і деградує. Тексти її судових рішень ще більше містять помилок, а речення взагалі не піддаються прочитанню і розумінню. А її розмова в суді нагадує щось подібне з діареєю орангутана. Останнє може говорити про те, що ця єбланка не навчалася у вузі, а купила свій диплом. Крім цього є підстави для здогадок що Широка К. Ю. страждає на хворобу Альцгеймера і параноїдну форму шизофренії (якщо вже не згадувати про її венеричні букети хворіб). Саме при цих двох захворюваннях спостерігається надмірний сексуальний потяг (німфоманія), прогресуюча забудькуватість, скутість і розсіяність. Тому ця інвалідна сучка регулярно переглядає порнофільми, не уміє складати судові рішення та має очевидні мовні проблеми

  • чого ви паритеся? згадайте як в народі кажуть: “клин клином вишибають”. заплатіть сотню-дві циганятам, які часто промишляють на Хрещатику, нехай вони вистежать цю венеричну курву біля під’їзду її будинку або на подвір’ї біля антикорупційного суду і цеглиною розіб’ють її дурну голову. згодом поспостерігайте за її поведінкою. якщо лярва Широка викличе поліцію і заведе кримінальну справу, тоді ви ще один раз заплатіть цим циганчатам, що б вони на цей раз взамін цеглини взяли дві копії цієї злочинної ухвали і заткнули ними її смердючий від сперми рот і триперну дірку! може тоді на кінець дійде до її мавпячих мозків, що якщо за наслідками побиття відкрито кримінальну справу, то вона не має права бути закритою неробою-слідчим без належного проведення досудового розслідування, а слідчі судді не мають права приховувати злочини слідчих, які все-таки наважуються на передчасне закриття подібних кримінальних проваджень і при першій нагоді зобов’язані скасовувати такі постанови

  • якщо бог є на небесах, то ця тварюка і без того здохне від коронавірусу або СНІДу, або від раку чи від автомобільної аварії… практика показує, що такі як ця пришелепкувата блядюга рано чи пізно здихає за скоєне зло. наше життя як бумеранг, що кинеш – тим і повертається. навіть наші слов’янські присказки стверджують, що той хто підніме меча – від нього і помре. тому буде цілком логічним, якщо ця мерзота невдовзі відповість за своє зло такими ж самими стражданнями, якими незаслужено наділяла сотні людей, які зверталися до цього антикорупційного суду. така суча голота не має права ходити по нашій українській землі, однак мусить горіти із своїми рідними і близькими в пеклі у синьому полум’ї!

  • схоже що ця дешева шлюха точно народилася без мізків і совісті. люба інша на її місці людина, хоча б із вдячності за своє народження і зрощення, не ганьбила б своїх батьків та інших своїх рідних та близьких своєю єбонутістю і продажністю. скільки б там не платили бойовики ЛДНР судді Широкій за саботаж і диверсійну діяльність, всі ці гроші все одно не коштують того, аби її батьки в глубокому соромі за злочинні і божевільні вчинки своєї доньки не могли вийти на вулицю чи в магазин. крім цього, сучара Широка наражає своїх рідних на помсту громадських діячів: від підпалів помешкання до застосування зброї. наведу приклад саме таким подіям: Рівненські громадські патріоти в ночі розстріляли з автомата і кинули в будинок гранату помешкання голови Рівненського міського суду. при цьому слід зауважити, що саме після цієї події голова Рівненського міського суду почав нормально судити. запитується, а хіба потрібно суддям доводити людей до того, щоб вони почали братися за гранати і автомати? невже обов’язково потрібно доводити людей до відчаю, що б потім пережити обстріл? не думаю що всім так може повести як вказаному голові суду і залишитися живим після такої трагічної ночі.

  • По цій курві навіть видно що вона хворіє СНІД і венеричними хворобами. Наслідком тривалого захворювання є виснаження, худорлявість, відсутність пам’яті і здатності до розсуду. Тому вона і досі не навчилася писати ухвали. Дивно що на цю кахексічку у когось з мужиків взагалі ще встає! Нехай це триперне падло купить собі у сексшопі механічні яйця і задовольняється від рота і до дупи, може тоді менше зла і горя буде приносити людям! Також я підтримую ідею із цеглиною. Триперне лярвище обов’язково мусить відчути себе на місці тих, кого поліція побила і які через таких венеричних суддів як вона роками не можуть добитися справедливості!

  • Це ущербне курвище точно являється збоченкою і параноїком. Людина цілу годину їй доповідала про те що в кримінальному провадженні детектив навіть не допитав нікого і не надав оцінки висновкам проведеної судово-медичної експертизи та факту нанесення тілесних ушкоджень скаржнику, а вона тобі – відмовити у задоволенні скарги так як детективом проведено всі можливі слідчі дії… Якби це я була на місці цього скаржника, то я би відразу після такого судового рішення проломала б голову цій триперній шлюсі стільцем або пляшкою з-під мінеральної води прямо в залі судового засідання. Тут і дурню на всі 100 процентів зрозуміло, що ця сифілісна блядь навмисно робить шкоду цьому чоловікові. А раз так, тоді і він має право на вендетту – проломити її сифілітичні мізки чим небудь. Не для цього народ України надриває свої животи що б утримувати на своїх горбах цю триперну голоту, яка щомісячно мільйонами отримує заробітну плату да ще й знущається над законами України і над людьми! Такі єбануті тварюки як вона мають цілими родами винищуватися в крематоріях що б у майбутньому ця зараза не відновлювалася знову!

  • Не розумію, чому у такому кричущому випадку Володимир Зеленський і Вища рада правосуддя відмовчується? Цю падаль потрібно якнайскоріше гнати з суду, щоб рачками звідти вебералася, казліна. Кінчена блядюга використовує своє службове становище для зведення особистих рахунків з громадськими діячами, а Володя Зеленський щомісяця відвалює їй за це ще й півмільйона гриваків. Країна зубожіє, люди помирають з голоду, а ця мерзотна шалава розважається у суді, наче у своєму приватному жидівському шинку. Де таке бачено, що б за вчинені злочини держава ще й платила? Кожен проступок цієї заразної шлюхи прописаний в КК України, тоді чому вона ще не сидить у тюрмі? Чому влада доводить людей до того, щоби люди самі захищали себе і творили правосуддя? Взяти цю падаль і утопити в каналізації. Так би мовити – гімно має плавати у гімні!

  • при німцях (при окупації Києва) ця триперна шльондра давно уже теліпалася у петлі на своїй заспермленій сучій шиї! за іудейської інтервенції чомусь не в моді привселюдне повішання таких як ця диверсанток-сучок, тому наші всі суди і переповненні свавіллям, безчинністю і корупцією.

  • Якщо блядюга – то вона і в Африці блядюга. Ганьба тій державі і тому президенту, які робить суддями збоченців, шлюх, аферистів, божевільних і злодіїв! Не розумію, чому люди досі терплять над собою насилля, коли мова йде про таких брудних і тупих шлюх як Широка, Зеленський, Єрмак, Разумков, Шмигаль, Ситник, Баканов, Аваков, Венедиктова, Говда та ще багато їм подібних? В любій іншій державі цих відморозків давно уже спалили б на кострах або повісили б на електричних стовпах!

Залишити відповідь