судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В.

Банда неадекватів: Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В.

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року за підозрою екс-керівника прокуратури м.Києва Говди Р.М., заступника начальника Другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва Сотниченко В.С. та слідчого Другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури прокуратури м.Києва Завгороднього М.С. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.2 ст.373, ч.2 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396 КК України.
14.04.2020 року детектив ГПД НАБУ Прокопенко Б.О. учетверте виніс Постанову про закриття кримінального провадження за № 52018000000000883 від 14.09.2018 року. Вважаючи Постанову від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року незаконною і передчасною, а відтак — підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 23.04.2020 року скаргу за вих. № 3884/23 до Вищого антикорупційного суду.
У своїй скарзі за вих. № 3884/23 від 23.04.2020 року особа 1 зазначав, що перед тим як закрити кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року детектив Прокопенко Б.О. в черговий раз не вчинив наступних обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
– не виконав в повній мірі вимог Ухвали слідчого судді у провадженні № 1-кс/760/10860/18 від 12.02.2019 року;
– не вніс до ЄРДР відомостей про вчинення правопорушення за ч.2 ст.396 КК України;
– не проводив досудове розслідування за статтею вчиненого злочину – ч.2 ст.396 КК України;
– не перекинув за належністю до ДБР частину не підслідних НАБУ кримінальних проваджень за статтями вчиненого злочину – ч.2 ст.366, ч.2 ст.373, ч.2 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396 КК України;
– не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування;
– не повідомив особі 1 імен детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
– не вручив особі 1 відповідні витяги з ЄРДР;
– не вручив особі 1 відповідні Пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілого у вказаному вище кримінальному провадженні, позаяк і не виніс Постанови про не визнання його потерпілим у провадженні;
– не визначив процесуальний статус особи 1 у даному кримінальному провадженні;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 20.11.2018 року про закриття даного кримінального провадження;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 29.12.2018 року про закриття даного кримінального провадження;
– не виконав вказівок процесуального керівника, які були наданими йому після скасування попередньої постанови від 15.07.2019 року про закриття даного кримінального провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для винесення процесуальним керівником Постанови від 05.12.2018 року про скасування Постанови від 20.11.2018 року про закриття даного провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для скасування в судовому порядку Постанови від 29.12.2018 року про закриття кримінального провадження;
– не усунув допущених порушень, які стали підставою для скасування в судовому порядку Постанови від 15.07.2019 року про закриття кримінального провадження;
– жодного разу не допитав особу 1 у справі даного провадження;
– жодного разу не допитав свідка події у справі провадження – особу 2;
– жодного разу не допитав свідка події у справі провадження – особу 3;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 2560/01 від 01.10.2018 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 2560/01 від 01.10.2018 року;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 3694/03 від 03.01.2020 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 3694/03 від 03.01.2020 року;
– не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 17/01 від 17.01.2020 року в порядку ст.220 КПК України;
– не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 17/01 від 17.01.2020 року;
– розглянув подане особою 1 клопотання за вих. № 3/17/03 від 17.03.2020 року, яке повністю задовольнив, однак обманув особу 1 і не запросив для проведення допиту, протиправно закривши провадження;
– не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. №2475/15 від 15.08.2018 року про вчинення кримінального правопорушення;
– не допитав усіх фігурантів провадження в контексті піднятих особою 1 питань, що були висвітленими в заяві про вчинення кримінального правопорушення;
– не витребовував матеріалів звернень особи 1 до керівника прокуратури м.Києва, не досліджував їх і не надавав їм належної правової оцінки;
– не витребовував і не вивчав матеріали 250 проваджень, в декотрих з яких особа 1 має статус потерпілого;
– на вивчав і не надавав правової оцінки тому, що всі ці 250 проваджень були незаконно об’єднаними;
– на вивчав і не надавав оцінки тому, що у цих 250 провадженнях особу 1 ніхто не допитує;
– у Постанові детектив посилається лише на нічим не підкріплені слова Завгороднього М.С.;
– при винесенні постанови посилається лише на нічим не підкріплені слова прокурора Сотниченко В.С.;
– не надав правової оцінки тому, що в особи 1 на руках є пам’ятка про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 42015100040000162;
– не надав правової оцінки тому, що у справі провадження № 42015100040000162 наявний висновок судової експертизи про нанесення особі 1 тілесних ушкоджень працівниками поліції;
– не надав правової оцінки тому, що слідчий Завгородній М.С. судом відсторонений від справи провадження № 42015100020000217 за наявними зловживаннями повноваженнями;
– не надав правової оцінки тому, що Завгородній М.С. не виконав біля 20 ухвал слідчих суддів;
– не надав правової оцінки тому, що прокурор Говда Р.М. досі не виконав ухвали слідчого судді;
– не надав правової оцінки тому, що фігуранти у провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 року приховують вчинені злочини фігурантів провадження № 42015100040000162;
– не призначив фоноскопічної експертизи наявних доказів;
– не призначив відеоскопічної експертизи наявним доказам;
– не провів жодного сеансу одночасного допиту особи 1 із фігурантами провадження;
– не призначив судово-медичної експертизи для особи 1;
– не надав особі 1 можливості залучити до справи провадження наявні у нього докази вчиненого злочину: документи, звукозаписи розмов, відеозаписи тощо;
– не надав особі 1 можливості долучити до справи провадження документи, які доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку тощо.
14.04.2020 року детектив Прокопенко Б.О. закрив провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року не вчинивши обов’язкових слідчих і процесуальних дій, відсторонивши особу 1 від законної участі в ньому. Детектив Прокопенко Б.О. своєю Постановою від 14.04.2020 року про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року також порушив вимоги ст.110 КПК. У відповідності до п.5 ст.110 КПК, Постанова детектива мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття Постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
— зміст прийнятого процесуального рішення;
— місце та час (строки) його виконання;
— особу, яким належить виконати Постанову, чого майже не має у Постанові від 14.04.2020 року детектива Прокопенка Б.О. про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року.
Однак, всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК у Постанові від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О.:
1) відсутній перелік проведених слідчо-розшукових дій;
2) не зазначені причини не проведення допиту свідків і потерпілих;
3) не вказані причини не проведення експертиз наявних доказів;
4) не надано правової оцінки діям фігурантів у справі провадження;
5) не надано правової оцінки доказам у справі провадження;
6) відсутній реєстраційний номер та дата реєстрації Постанови в канцелярії НАБУ;
7) відсутній підпис керівника органу досудового розслідування;
8) відсутня печатка або штамп органу досудового розслідування.
В той же самий час Постанова від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О. не містить наступних позначок: «Згідно з оригіналом», дати створення копії Постанови, ПІП особи що створювала дану копію, зазначення посади і місця роботи особи, що виготовляла копію, підпис особи що створювала дану копію, дати реєстрації Постанови в канцелярії НАБУ, ПІП керівника органу досудового розслідування, що ознайомлювався із даною копією, підпису керівника органу досудового розслідування, печатки органу досудового розслідування тощо. Останнє є доказом того, що детектив Прокопенко Б.О. порушив вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності», що надавало окремий привід для скасування Постанови від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року. Крім цього, в Постанові від 14.04.2020 року не вказано змісту обставин, які є підставою для прийняття саме такого рішення та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. Окрім цього, текст оскаржуваної Постанови містить протиріччя, оскільки детектив Прокопенко Б.О. в своїй Постанові від 14.04.2020 року обгрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині даної Постанови в якості процесуальних підстав для закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст.284 КПК (закриття провадження у зв’язку з відсутністю події злочину).
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, Вищий антикорупційний суд зареєстрував судову справу № 991/3308/20, яку автоматизованою системою документообігу було розподіленою на слідчого суддю Широку К.Ю. 26.05.2020 року, було розпочате слідчим суддею Широкою К.Ю. судове засідання, під час якого дана суддя знову вчинила кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— затримала розгляд судової справи № 991/3308/20 на 28 календарних днів;
— не повідомила процесуального керівника (прокурора) про призначення судового засідання з розгляду скарги на Постанову від 14.04.2020 року детектива Прокопенко Б.О. щодо закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року;
— не встановлювала особу скаржника за особистими документами;
— не просила скаржника назватися та вказати адресу реєстрації та місця свого проживання;
— не зачитала скаржнику прав і обов’язків учасника судового провадження;
— не запитувала у скаржника про зрозумілість прав і обов’язків учасника судового провадження;
— залучила до справи провадження належним чином не завірені копії заперечень детектива Прокопенко Б.О.;
— не надала особі 1 для ознайомлення залучені до судової справи належним чином не завірені копії заперечень детектива Прокопенко Б.О.;
— не запитала думки в особи 1 щодо можливості залучення до справи провадження поданих детективом Прокопенко Б.О. заперечень на оскарження його Постанови від 14.04.2020 року;
— залучила до справи провадження, в якості окремого клопотання, додаткові копії документів особи 1, що мають значення для справи, однак умисно не надала їм правової оцінки та про це нічого не зазначила в своїй ухвалі, що є порушенням норм Кримінально-процесуального закону;
— задовольнила клопотання про перегляд в судовому засіданні наданих особою 1 відеодоказів та фактично оглядала їх (щодо наявності свідків події у справі кримінального провадження № 42015100040000162 та не проведення їх допиту, стосовно перевищення повноважень усіма фігурантами у справі даного провадження – ігнорування наданої їм для огляду Пам’ятки потерпілого та примушування проведення допиту особи 1 як свідка події), однак умисно не надала цим обставинам справи правової оцінки та про це нічого не зазначила в своїй ухвалі, що є порушенням норм Кримінально-процесуального закону;
— не запитувала чи особа 1 підтримує свою скаргу;
— обмежувала скаржника у тривалості доповіді по суті справи, що є порушенням норм КПК;
— під час подання клопотань і доповіді по суті скарги, суддя весь цей час переглядала порнофільми;
— пішла в нарадчу кімнату “…до ранку 27.05.2020 року”, а насправді продовжувала проводити 26.05.2020 року усі нею заплановані на цей день судові засідання в інших провадженнях. Згідно записів в журналі “Приходу та уходу з роботи”, дана суддя покинула 26.05.2020 року приміщення суду рівно в 18 годин і 20 хвилин;
— позбавила особу 1 права на участь у проголошенні результатів прийнятого судового рішення за наслідками розгляду судової справи 26.05.2020 року;
— постановила неправосудну ухвалу, якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 3884/23 від 23.04.2020 року на Постанову від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження
№ 52018000000000883 від 14.09.2018 року детективом ГПД НАБУ Прокопенко Б.О.;
— при проведенні засідання зовсім не притримувалася встановленої нормами КПК послідовності;
— не досліджувала в судовому засіданні матеріалів судової справи, лише сказавши таке: “…і документи, які залучив до судової справи скаржник”;
— постановила неправосудну ухвалу, якою приховала злочини трьох фігурантів у справі провадження;
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим надала можливість і надалі вчиняти подібні злочини фігурантам у справі даного провадження;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 173 “Про діловодство в судах…”;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”;
— видрукувала копію і оригінал ухвали у судовій справі № 991/3308/20 від 26.05.2020 року, яка зовсім не відповідає вимогам Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
— в своїй ухвалі умисно викривила позицію скаржника стосовно того, що начебто детектив проводив допит усіх фігурантів у справі провадження, а скаржник мовляв, неправдиво зазначив в своїй скарзі що такого допиту проведено не було. Однак, як свідчить сама скарга, особа 1 насправді в ній зазначав інше, що детектив не допитав фігурантів у справі провадження стосовно того кола питань, які ним піднімалися в його заяві за вих. № 2475/15 від 15.08.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення, що власне і вимагається КПК;
— не надала правової оцінки тому, що детектив не розглянув і не надав відповіді на подані клопотання;
— не надала правової оцінки тому, що одне клопотання все-таки детектив задовольнив та обіцяв у своєму листі перенести дату проведення допиту особи 1 на інший день, однак цього чомусь так і не зробив, а кримінальне провадження учетверте поспішно закрив;
— суддя в судовому засіданні встановила факти отримання детективом усіх цих заяв і клопотань, однак належної оцінки цьому не надала та про це усе в своїй ухвалі не зазначила;
— не надано правової оцінки і тому факту, що детектив не в повній мірі виконав вимоги ухвали слідчого судді щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину – ч.2 ст.396 КК України;
— не надано оцінки тому, що детектив закрив провадження без визначення в провадженні статусу особи 1;
— не надано правової оцінки тому, що Постанова від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року зовсім не відповідала вимогам процесуального документу і тому потребувала окремих підстав для її скасування, що власне і підтверджується Наказом Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5) та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
— також не надано правової оцінки тому, що детектив досі не надав особі 1 витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні;
— суддя в своїй ухвалі чомусь не зазначила, що детектив не надав особі 1 витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні, що детектив досі не розглянув три клопотання та не надав на них три відповіді особі 1, а також того, що детектив не виконав в повній мірі вимог ухвали слідчого судді, так як не вніс до ЄРДР ч.2 ст.396 КК України;
— не надала правової оцінки тому, що детектив не допитав наявних свідків події, а також не відобразила цих ключових моментів в описовій частині своєї ганебної ухвали;
— не надала правової оцінки долученим у судовому засіданні додатковим доказам у вигляді копій документів, які обгрунтовували вимоги скаржника, а також про це чомусь не зазначила в своїй ухвалі;
— не надала правової оцінки тому факту, що п’ять ухвал, яких детектив досі не виконав, набрали законної сили та підлягають до безумовного виконання;
— не надала правової оцінки тому, що детектив досі не виконав письмових вказівок процесуального керівника, яких останнім було надано детективу у відповідь на чотири ухвали суду, якими було скасовано його чотири попередніх Постанов про закриття даного кримінального провадження;
— проігнорувала вимоги ст.129-1 Конституції України, якою передбачений суддівський контроль за виконанням судових рішень, які детектив досі не виконав у даному провадженні, однак прийняла неправосудне рішення, яким повністю унеможливила їх подальше виконання;
— приховавши від дослідження не розглянуті клопотання і ухвали, суддя тим самим вчинила підроблення;
— прийнявши неправосудне рішення, суддя тим самим нівелювала багаторічну діяльність громадської організації, яка та окремі її члени, в процесі супроводу даного кримінального провадження отримали відповідний матеріальний і моральний збиток;
— в своїй неправосудній ухвалі неправдиво і безграмотно стверджує, що нібито детектив Прокопенко Б.О. наділений правом не вчиняти процесуальних дій (щодо проведення допиту свідків і потерпілого, розгляду клопотань тощо), які ініціював в своїх клопотаннях особа 1, і що останнє розцінюється як втручання в діяльність детектива і може мати наслідки, так як ст.22 КПК стверджує протилежне;
— вчинила підроблення, адже неправдиво стверджує в своїй брехливій ухвалі що Постанова від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року відповідає вимогам ст.110 КПК, що є зухвалою неправдою, адже остання навіть не завірена в канцелярії НАБУ та не містить резолюції, підпису і печатки керівника органу досудового розслідування;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя приховала від аналізу і той факт, що детектив Прокопенко Б.О. своїми протиправними діями учетверте завдав інтересам держави і особи 1 матеріального збитку;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя неправдиво і безграмотно зазначає, що у провадженні № 42015100040000162 та № 42015100020000217 особа 1 має статус свідка, в той же самий час стверджуючи, що особа 1 скасовував усі Постанови слідчих прокуратури м.Києва про відмову у визнанні його потерпілим. Останнє і доказує той факт, що суд визнав особу 1 потерпілим. Однак, через свою твердолобість і безграмотність суддя досі не знає, що КПК уже не передбачає визнання слідчими суддями заявників потерпілими, оскільки всі заявники автоматично уже визнані потерпілими. І тільки тоді, коли слідчий, прокурор чи детектив винесе Постанову про не визнання потерпілим у провадженні, в компетенції слідчих суддів є лише скасування таких Постанов, а не визнання потерпілими;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя неправдиво зазначає, що допит свідка і потерпілого у провадженні може не проводитися, адже згідно вимог КПК саме ця дія підпадає під обов’язкову слідчу дію;
— в своїй неправосудній ухвалі суддя також неправдиво зазначає, що призначення експертиз за поданими особою 1 клопотаннями є не обов’язковими діями;
— в своїй злочинній ухвалі суддя неправдиво зазначає, що не встановлено події злочину за наданими особою 1 відомостями, адже останнє стало б можливим лише після належного проведення досудового розслідування: після належного допиту свідків і потерпілих, після проведення перехресного допиту, після проведення низки експертиз, після дослідження наданих доказів тощо;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що детектив нібито провів усі можливі і не можливі слідчі і процесуальні дії, що є неправдою і знущанням над КПК України, КК України і Конституцією України;
— в своїй ухвалі неправдиво стверджує, що детектив нібито жодного разу не отримував від процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні письмових вказівок, при цьому не посилаючись на підстави, які надавали їй привід для такого твердження, в той час як такі вказівки насправді надавалися вказаному детективу після кожного скасування слідчими суддями його передчасних Постанов;
— в своїй ухвалі посилається на припущення, що є порушенням норм процесуального і матеріального права. А саме, що “…наявність в кримінальній справі повісток доказує факт їх вручення скаржнику…”. Насправді ж, не повістка являється доказом її вручення скаржнику, а опис у цінне вкладення, або власноручна розписка про вручення повістки. Крім цього, КПК не містить жодної статті, яка б надавала право на закриття провадження через не явку на допит, однак містить статті, які дозволяють застосувати привід або накладення штрафів;
— в своїй ухвалі протиправно стверджує, що нібито особа 1 безпричинно не з’явився на допит за викликом детектива, в той час як належних і допустимих доказів цього справа суджу не містить;
— приховала від надання правової оцінки тому, що усі повістки стосувалися допиту особи 1 як свідка, в той час як у матеріалах справи немає Постанов про відмову у визнанні його потерпілим;
— в своїй примітивній ухвалі протиправно стверджує, що суддя не наділена ст.303-307 КПК повноваженнями на повідомлення правоохоронних органів про вчинення детективом Прокопенко Б.О. злочину, тоді як насправді КК України передбачає кримінальну відповідальність за приховування злочину (не повідомлення правоохоронних органів про подію злочину особою, якій стали відомі саме такі відомості);
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим перешкодила діяльності громадської організації;
— грубо і неодноразово порушує присягу судді.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Однак, суддя Широка К.Ю. навіть не проаналізувала долучене до справи провадження рішення Верховного Суду № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, яке в окремому порядку вимагало скасування Постанови від 14.04.2020 року про закриття провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, так як остання не відповідала вимогам процесуального документу.
Враховуючи те, що положення ст.409, 412 КПК України передбачають скасування подібних ухвал першої інстанції, то з цього приводу особа 1 подав 01.06.2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скаргу за вих. № 3897/01 на Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/3409/20 від 26.05.2020 року.
16.06.2020 року, ухвалою у провадженні № 11-сс/991/486/20 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів Панкулич Віктора Івановича, Панаід Ігора Васильовича і Боднар Сергія Богдановича було залишено Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/3409/20 від 26.05.2020 року без змін, а скаргу – без задоволення.
Поміж тим, розглядаючи апеляційну скаргу за вих. № 3897/01 від 01.06.2020 року на Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/3409/20 від 26.05.2020 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів Панкулича В.І., Боднара С.Б. і Панаіда І.В. вчинила кримінальні і дисциплінарно караємі вчинки:
— належним чином не повідомила процесуального керівника (прокурора) про призначення судового засідання з розгляду скарги за вих. № 3897/01 від 01.06.2020 року на Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/3409/20 від 26.05.2020 року;
— не повідомила детектива Прокопенко Б.О. про призначення судового засідання з розгляду скарги за вих. № 3897/01 від 01.06.2020 року на Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. у провадженні № 1-кс/991/3409/20 від 26.05.2020 року;
— проводили дане судове засідання у позаробочий час: з 18 годин і 10 хвилин до 20 годин і 05 хвилин;
— не просила назватися апелянта та вказати адресу його реєстрації і фактичного місця проживання;
— не повідомила особі 1 процесуальних прав і обов’язків учасника судового засідання;
— не запитувала в особи 1 про зрозумілість процесуальних прав і обов’язків учасника судового засідання;
— повернула подане через канцелярію даного суду та зареєстроване в даній канцелярії клопотання;
— протиправно відмовила у залученні до справи провадження біля двох десятків документів, які стосувалися даних матеріалів справи та обгрунтовували доводи апелянта;
— регулярно порушувала послідовність ведення даного судового засідання;
— під час даного судового засідання вищевказані судді спали або ж розмовляли між собою;
— постановила неправосудне рішення, яким умисно завдала матеріальної шкоди апелянту та інтересам держави на десятки мільярдів гривень;
— постановила неправосудне рішення, яким приховала численні злочини працівників прокуратури м.Києва, судді першої інстанції та детектива НАБУ;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не виконав вимог ухвали слідчого судді щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не розслідував факти не виконання численних ухвал суду усіма трьома фігурантами у провадженні;
— не надала оцінки тому, що детектив не розглянув і не надав відповіді на заяви і клопотання апелянта;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не проводив розслідування у даному провадженні;
— не надала правової оцінки долученим до скарги додаткам, які обгрунтовували вимоги скаржника;
— не надала правової оцінки тому факту, що ті ухвали, яких детектив не виконав, набрали законної сили та підлягають до безумовного виконання;
— не надала правової оцінки тому факту, що Постанова детектива не відповідає вимогам процесуального документу, а тому підлягала скасуванню в окремому порядку;
— не надала правової оцінки тому факту, що Постанова детектива не відповідає вимогам ст.110 КПК, а тому підлягала скасуванню в окремому порядку;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не допитував фігурантів у справі провадження стосовно того кола питань, які піднімав у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення апелянт;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив взагалі уникнув допиту наявних двох свідків у справі провадження, які стали очевидцями кримінальної події;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не проводив допиту заявника, на надав йому витягів з ЄРДР і Пам’ятки потерпілого у даному кримінальному провадженні;
— не надала правової оцінки тому факту, що детектив не призначав судових експертиз наявних в апелянта відео- і аудіодоказів вчинення злочину;
— не надала правової оцінки тому факту, що в апелянта на руках є Пам’ятка потерпілого в одному із кримінальних проваджень, із яких складається це об’єднане провадження № 42015100040000162 та декілька ухвал суду, якими слідчі судді Печерського районного суду м.Києва уже скасовували Постанови фігурантів у провадженні про не визнання апелянта потерпілим в об’єднаному провадженні;
— не надала правової оцінки тому факту, що фігуранти у провадженні на даний час не виконали біля 25 ухвал слідчих суддів щодо вчинення низки процесуальних і слідчих дій;
— не надала правової оцінки тому, що суддя при винесенні рішення порушила нарадчу кімнату;
— не надала правової оцінки тому, що в справі № 42015100040000162 наявні два висновки про результати проведеної судово-медичної експертизи за наслідками нанесення апелянту тілесних ушкоджень, яких фігуранти не надають йому для ознайомлення та стосовно яких не приймають рішень;
— не надала правової оцінки тому факту, що слідчий Завгородній М.С. був судом відсторонений від ведення кримінальної справи № 42015100020000217, однак і надалі продовжує утримувати дану справу;
— не надала оцінки тому, що суддя першої інстанції не досліджувала в засіданні матеріалів судової справи;
— не надала оцінки тому, що суддя першої інстанції не надала жодного значення усьому вищенаписаному;
— не надала оцінки тому, що Постанова детектива про закриття провадження була не завіреною і не зареєстрованою, в той час як Верховний Суд уже приймав відповідні рішення щодо подібної ситуації, яким було повернуто касаційну скаргу КМДА через неналежність її оформлення (була долученою до апеляційної скарги);
— не надала правової оцінки тому факту, що до прокурора Говди Р.М. апелянт звертався на прийом численну кількість раз та подавав численні скарги, заяви, клопотання, яких він ігнорував;
— не надала правової оцінки тому факту, що суд зобов’язав прокурора Говду Р.М. розглянути клопотання апелянта і вчинити низку слідчих і процесуальних дій, яких він досі уникає;
— не надала правової оцінки тому факту, що фігурантами протиправно об’єднано 250 кримінальних проваджень в одне провадження – за № 42015100040000162, які не взаємопов’язані між собою будь чим;
— у своїй неправосудній ухвалі у провадженні № 11-сс/991/486/20 неправдиво зазначила, що апелянт нібито не вказав суму хабара, якого від нього вимагали фігуранти, що не відповідає дійсності;
— не звернула своєї уваги на те, що вимогами ст.129-1 Конституції України передбачений суддівський контроль за виконанням судових рішень, від яких даний детектив на сьогоднішній день уникнув, однак прийняла неправомірне рішення, яким повністю унеможливила подальше їх виконання;
— приховавши від належного дослідження не розглянуті детективом клопотання і ухвали суду, колегія суддів тим самим вчинила службове підроблення;
— в своїй ухвалі неправдиво вказала, що начеб то апелянт в судовому засіданні уникав відповідей на поставлені судом питання, що не відповідає дійсності, і що підтверджується відеозаписом суду;
— в своїй неправосудній ухвалі колегія неправдиво стверджує, що нібито заява про вчинення кримінального правопорушення не містить конкретних даних вчинення злочину, при цьому приховуючи вимоги ст.214 КПК щодо стислості суті заяви про вчинення злочину (короткого змісту заяви), так як для збору більш детальних даних існує період досудового розслідування у 12 місяців, який включає допит заявника і свідків, перехресні (одночасні) допити заявникам і фігурантів, свідків і фігурантів, чого в даному випадку проведено не було;
— прийнявши неправосудне рішення, тим самим нівелювала багаторічну громадську діяльність громадської організації, яка та окремі її члени, в процесі супроводу даного кримінального провадження отримали вкрай великий матеріальний і моральний збиток;
— обминула етап дебатів (обійшовшись лише власними словами: “Просите задовольнити свою скаргу?”, що є неприпустимим);
— грубо і неодноразово порушила присягу судді.
При цьому слід особливо зазначити, що станом на 16.06.2020 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів Панкулича В.І., Боднара С.Б. і Панаіда І.В. винесла біля 22-х подібних неправосудних ухвал, якими з однієї сторони нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на десятки мільярдів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
Крім цього, судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. надіслали особі 1 копію Ухвали у провадженні № 11-сс/991/486/20, яка не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 173 від 17.12.2013 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» та вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже:
— була віддрукованою з обох сторін одного аркушу;
— декотрі слова віддруковані великими літерами;
— розмір шрифту значно більший встановленого;
— містить міжрядкові відступи;
— містить копії підпису суддів;
— не містить підпису суддів на контрольній стрічці;
— не вказано прізвища судді на контрольній стрічці;
— не містить запису про місцезнаходження оригіналу Ухвали, що робить з такого судового документу абсолютно недієздатний шматок паперу.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Отож, хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. явно через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним диверсантам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. вчинили кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 11-сс/991/486/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність суддів Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії суддів Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, систематично перевищують свої службові повноваження, виносять неправосудні рішення, вчиняють службові підроблення, приховують безумовні підстави для відводів, перекручують значення фактів, імітують розгляд заяв про відвід, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, порушують присягу судді, перешкоджають доступу до правосуддя, з’являються на судові засідання у нетверезому стані, протидіють громадській діяльності, переслідують громадських діячів, бойкотують розгляд судових справ, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддями Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності суддів Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України.
Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ ГПУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради юстиції України про не належну поведінку суддів Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В., які регулярно порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ ГПУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради юстиції України — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 1

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 2

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 3

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 4

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 5

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 6

судді Панкулич В.І., Боднар С.Б., Панаід І.В. ухвала 7

6 comments

  • Якщо ці триперні дегенерати Панкулич В. І., Боднар С. Б. і Панаід І. В. настільки тупорилі що взагалі не володіють елементарними знаннями правознавства, то навіщо Україні взагалі цей довбаний антикорупційний суд? Я шокований тим що ці алкогольні бариги і насильники на знають того, що ст. 129, 129-1 Конституції України передбачена обов’язковість виконання рішень суду та суддівський контроль за виконанням постановлених ухвал. Про це також сказано в ст. 534, 535 КПК України. Натомість ці недороблені чупакаброю уроди своєю неправосудною ухвалою перешкодили виконанню постановлених слідчими суддями ухвал, якими було зобов’язано детектива, слідчих прокуратури м.Києва і особисто прокурора Говду Р. М. вчинити слідчі і процесуальні дії. Де таке бачено, що б одні судді схиляли вчиняти дії, а інші – спростовували такі ухвали, попри те що ці самі ухвали були не в їх компетенції (а в компетенції Київського апеляційного суду). Як гвалтувати своїх дочок то вони добре уміють (тобто, добре знають де знаходиться дирка між ногами у їх рідних дочок), а от прочитати Конституцію і КПК – розуму у них зовсім не вистачає?! Таке враження що ВРП, Порошенко і Зеленський взагалі з глузду з’їхали! Кому вони тепер посвідки судді роздають, одним лише баригам, дебілам, уродам, психам і гвалтівникам, які на своїх судових засіданнях обсикаються і обсираються!? Це що, спеціальне таке знущання над українським народом та надсміяння над Конституцією України? Це ж яка ганьба в очах світу! У нас немає здорового на голову Президента України і ВРП, а одні лише уроди, дегенерати, шизофреніки, дауни, педофіли, сифілітики, бариги, засранці, психи і наркомани, які навмисно ганьблять нашу державу в очах світової спільноти. Це явно така собі форма президентського сепаратизму, що б нас українців за кордоном мали лише за дураків. Цих уродських сук потрібно вже не люструвати гімном, а вішати! Так далі жити вже не можна. Геть наркоманських сук із крісла президента!

  • обратите свое пристальное внимание на ровенского мошенника и попандопало Панкулича В. И. будучи никчемным адвокатишкой, за всю свою никудышнюю деятельность в г. Ровно он вообще не платил налогов. эта законченная мразь изнасиловала свою дочь, а чтобы не сесть в тюрму – купил для себя ксиву судьи. теперь же, чтобы не лишиться своей неприкосновенности, постоянно отсасывает Сытнику его грязную залупу, а тут несет всем всякую ахинею что мол можно детективу не выполнять решений суда, не рассматривать ходатайства, не допрашивать свидетелей и потерпевших, не проводить судебных експертиз, не брать во внимание доказательства в виде видео и аудиозаписей, и все такое. для кого эта лапша? дебил ты законченный, пидрас в жопу ебаный. тебе бы за изнасилование сидеть в тюрьме. там с твоим рылом козлиным тебя ебать будут во все дыры всей тюрягой! если конечно на найдутся намного раньше настоящие патриоты с зоны АТО и не засунут тебе в зад твой вонючий гильзу из-под танкового снаряда, чтобы ты сдох как бродячий пес!

  • я так розумію, без всяких там юридичних штучок, що якщо слідчі судді три рази уже скасовували ідентичну постанову долбодятла-мажора Прокопенко Б. О., то всі ці попередні ухвали із відповідними зауваженнями слідчих суддів даним детективом не були виконаними. крім цього, у відповідь на кожну таку ухвалу про скасування постанови про передчасність закриття кримінального провадження, процесуальні керівники САП мусили надавали акромегаліку-байстрюку, татко якого начеб то працює у Верховному Суді (не просто ж кажуть в народі про таких як він: “В сім’ї – не без уродів”), відповідні вказівки, яких він також не виконав, якщо в четвертий раз посмів закрити провадження, не допитавши навіть заявника і свідків події, я вже мовчу про судові експертизи і одночасні допити та про визначення статусу заявника. тому, навіть якби і не було інших підстав для скасування цієї шахрайської постанови (як не виконання ухвал суду, в тому числі щодо внесення відомостей до ЄРДР, про розгляд клопотань), то було достатньо вищевказаних речей з лихвою для скасування неправосудної ухвали судді Широкої. однак Панкулич В.І., Боднар С.Б. і Панаід І.В. цього не зробили, проговоривши і проспавши дане судове засідання, що свідчить про корупцію і посадовий бандитизм цих трьох уродів Панкулича В.І., Боднара С.Б. і Панаіда І.В., судді Широкої та детектива Прокопенка.

  • мразь Панкулич з’являється на роботу усього пару раз впродовж місяця, а зарплату отримує повну. всі його судові справи мусять очікувати на його розгляд місяцями, так як він прогулює робочі дні. агов, любі бійці-атошніки, чи не пора вам і цього урода-насильника відправляти до таращанського лісу? ця продажна рівненська шлюха жодної користі людям не приносить, так як навмисно саботує розгляд усіх апеляційних справ, умисно виносячи неправосудні рішення. кожна його ухвала, це чергова його спроба приховати вчинені злочини корупційних чиновників або ж бандитська спроба розкрутити багатих Буратіно на користь злочинної хунти Зеленського!

  • трійка брудних і продажних сук, грьобаних дебілів! як може носити українська земля цих зрадливих московських підарасів? не бачу жодної користі від цієї антикорупційної палати, поки там “працюватимуть” такі вошиві єблани як Панкулич В. І., Боднар С. Б. і Панаід І. В. думаю, що буде великим героїчним вчинком, якщо атошніки закопають цих уродів десь під Києвом. ці ублюдки висмоктують усі резервні кошти з бюджету країни, в той час як все населення країни потерпає від голоду, хворіб і неспроможності сплатити комунальні послуги!

  • І до чого ж ми таки дожилися. Петро Порошенко начебто почав очищувати цю суддівську нечисть та погань, а Володимир Зеленський обіцяв закінчити чистку судової влади від суддівських відморозків. А в знаменнику вийшло так, що нові судді, да ще й антикорупційні, являються ще гіршими від тих, кого вже вишвирнули з крісел суддів. От вам і живий приклад – насильник, корупціонер, неплатник податків, аферист, казнокрад і диверсант Панкулич В. І. Ніяк не зрозумію, навіщо Зеленському ця погань і саранча? Цей урод і ублюдок мав би давно сидіти в тюрмі за згвалтування своєї дочки, а також за корупцію, несплату податків, за теперішні афери із зарплатою, за саботаж і підривну діяльність. А чому він досі не сидить у тюрмі? Хто і навіщо приховує його злочини? Думаю що через те, що він уклав відповідні угоди із Порошенком і Зеленським служити їм вірною псиною: оберігати їх від можливого засудження за їх кримінальні дії, виносити для них потрібні судові рішення (садити до тюрми політичних і громадських діячів, які мішатимуть їм досхочу красти і вчиняти бесчинство, робити бандитський переділ раніше “переділеного” державного майна, відбирати у багатіїв ними раніше награбоване – від грошей до нерухомості)…

Залишити відповідь