Гайданка Анатолій Іванович

Детектив Гайданка А.І. Дауни і невігласи приховують злочини

НАБУ, Новости, Популярные новости

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року за ознаками вчинених старшим детективом Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів ГПД НАБУ Мирко Богданом Миколайовичем злочинів, передбачених ст.170 КК України.
22.09.2020 року, у злісне порушення ст.55, 56, 21, 110, 214, 284, 220, 534, 535 КПК України, ст.57 і 129 Конституції України, Наказу про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України за № 139 від 06.04.16 року, детектив Гайданка Анатолій Іванович виніс повторну Постанову про закриття кримінального провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року.
Вважаючи Постанову від 22.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року детективом Гайданка А.І. незаконною і передчасною, а відтак – підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 30.09.2020 року до Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4001/30 від 30.09.2020 року в порядку ст.303, 304 КПК України.
Детектив Гайданка А.І., перед тим як утретє закрити кримінальне провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року не вчинив наступних слідчих і процесуальних дій:
1) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/3017/19 від 20.02.2019 року;
2) не виконав вимог ще двох ухвал суду, якими було скасовано його дві попередні Постанови про закриття даного кримінального провадження;
3) виніс Постанову від 06.07.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року, однак знехтував процесуальним правом особи 1 на її оскарження в суді, закривши дане кримінальне провадження;
4) протиправно відмовив слідчому судді у наданні матеріалів кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року з метою перешкоджання розгляду скарги на Постанову від 06.07.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у цьому ж самому кримінальному провадженні;
5) не повідомив особу 1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року;
6) не повідомив особі 1 імен детективів і процесуальних керівників у кримінальному провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року;
7) не надав правової оцінки тому факту, що детектив Мирко Б.М. досі не виконав вимог двох ухвал слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва у справі № 760/10779/17 від 11.10.2017 року та № 760/10779/17 від 04.08.2017 року стосовно скасування Постанови детектива ГПД НАБУ Мирка Б.М. про не визнання його потерпілим у провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2017 року;
8) жодного разу не допитав існуючих свідків у справі провадження;
9) жодного разу не допитав детектива Мирка Б.М. у справі провадження в межах тих питань, яких особа 1 піднімав у своїй заяві за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення;
10) не вніс до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинене правопорушення за кваліфікацією – за ч.2 ст.364, ч.1 ст. 365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ККУ;
11) не проводив досудове розслідування за статтями вчиненого злочину – ч.2 ст.364, ч.1 ст. 365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України, які були зазначеними у заяві за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинені кримінальні правопорушення;
12) не повідомив прокурора САП про потребу зміни підслідності проваджень за кваліфікаціями – ст.170, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України;
13) не розглянув подану заяву за вих. № 3095/20 від 20.03.2019 року в порядку ст.220 КПК України;
14) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану заяву за вих. № 3095/20 від 20.03.2019 року;
15) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинені кримінальні правопорушення;
16) не провів жодного перехресного (одночасного) допиту особи 1 із детективом Мирко Б.М.;
17) не призначив для для особи 1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
18) не надав оцінки наявним у справі провадження доказам вчиненого злочину детективом Мирко Б.М.: звукозапису розмови депутата Руденка О.П. із чиновниками КП “Київреклама”, Рішенню Окружного адміністративного суду м.Києва про визнання незаконним дій КМДА, Постанові Апеляційного адміністративного суду, численним ухвалам суду (які досі не виконав фігурант), численним клопотанням (яких досі не розглянув і не надав відповіді фігурант), фото пошкодженого майна, фіскальних чеків (що доказували збиток потерпілого), фіскальних чеків (що доказували наявність шкоди здоров’ю);
19) не надав значення тому, що детектив ГПД НАБУ Мирко Б.М. приховав від розслідування факти того, що депутат Руденко О.П. наніс державі фінансовий збиток, адже роками не оплачував комунальні послуги, за прибирання прибудинкової території, за вивезення сміття, за обслуговування інфраструктури будинку тощо, а також те, що вказаний депутат приховує найману робочу силу та не платить податки;
20) не надав значення тому, що детектив ГПД НАБУ Мирко Б.М. приховав від розслідування факти незаконного розміщення рекламних засобів та несплати за них податків суб’єктами господарювання;
21) не надав жодної оцінки наявним у справі провадження документам, які доказують факти отриманого особою 1 матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні тощо.
Крім цього, детектив Гайданка А.І. закрив провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року відразу з двох підстав, чого не передбачено Кодексом (у зв’язку з встановленням відсутності складу злочину (п.2 ч.1 ст.284 КПК України) в діях детектива Мирка Б.М. та у зв’язку з закінченням строку розслідування (абзац 2 п.10 ч.1 ст.284 КПК України). Поміж тим, детектив Гайданка А.І., констатуючи що кримінальне провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року було закрите ним 22.09.2020 року у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, тим самим вчинив підроблення, адже строк досудового розслідування насправді був вичерпаним 06.03.2020 року, в той час як він, всупереч вимогам ст.219 КПК, проводив допит особи 1, видавав йому витяг з ЄРДР і Пам’ятку потерпілого в травні-червні місяці 2020 року.
Однак, даний детектив мав достатньо прав і часу що б звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про продовження строку досудового розслідування, чого з незрозумілих причин не вчинив.
22.09.2020 року детектив Гайданка А.І. утретє закрив провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року не вчинивши жодної процесуальної і слідчої дії, відсторонивши особу 1 від участі в ньому.
Детектив Гайданка А.І. своєю передчасною Постановою від 22.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 також порушив вимоги ст.110 КПК. У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова детектива мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття Постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову, чого майже не має у Постанові від 28.12.2019 року детектива Гайданка А.І. про закриття провадження № 52019000000000195 від 10.12.2018 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК у Постанові від 28.12.2019 року детектива Гайданки А.І.:
1) відсутній перелік проведених слідчих дій;
2) не зазначені причини не проведення допиту заявників, свідків, потерпілих;
3) не зазначені причини не проведення експертизи наявних доказів;
4) не надана правова оцінка діям фігуранта у справі провадження;
5) не надана правова оцінка доказам у справі провадження;
6) відсутній реєстраційний номер та дата реєстрації Постанови;
7) відсутній у Постанові підпис керівника підрозділу;
8) відсутня у Постанові печатка органу досудового розслідування.
Крім цього, детектив Гайданка А.І. порушив вимоги Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», адже належним чином не завірив свою Постанову від 22.09.2020 року: відсутній реєстраційний номер канцелярії, не зазначена дата реєстрації, немає печатки, не зазначено «копія вірна», немає підпису і ПІП особи, що створювала копію Постанови, відсутній підпис і ПІП керівника органу досудового розслідування, відсутня печатка органу досудового розслідування.
Також, в даній Постанові не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття подібної Постанови та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу.
Окрім того, текст оскаржуваної Постанови містить суперечності, оскільки детектив Гайданка А.І. в своїй Постанові обґрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині Постанови в якості процесуальних підстав для закриття кримінального провадження посилається на положення п.2 ч.1 ст.284 КПК України (закриття провадження у зв’язку з відсутністю події злочину).
Відповідно трьом Ухвалам колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, № 11-сс/824/4003/2020 від 31.08.2020 року та № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року, а також відповідно положенню ч.1 ст.219 КПК, «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Однак, детектив Гайданка А.І. досі не вніс до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинені кримінальні правопорушення, а відповідно відлік часу у досудовому розслідуванні ще не наступив, а відповідно – досудового розслідування як такого ще не розпочиналось.
Аналогічна ситуація констатується і іншими Ухвалами колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року та № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року, які разом із ч.1 ст. 03 КПК України та Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) стверджують, що якщо потерпілий ініціює перед слідчим (детективом, прокурором) внесення до ЄРДР усіх статей вчиненого злочину, які ним вказувалися у заяві про вчинення кримінального правопорушення, то слідчий, детектив або прокурор зобов’язані це зробити в негайному порядку, виходячи з Наказу ГПУ за № 139, а також з Положення про внесення відомостей до ЄРДР та ч.5 ст.214 КПК України, чого детектив Гайданка А.І. з незрозумілих причин уникає, досі не розглянувши заяву особи 1 в порядку ст.220 КПК про вчинення інших процесуальних дій, які він зобов’язаним був вчинити у визначений законом строк (про внесення до ЄРДР усіх мною визначених кваліфікаційних статей вчиненого злочину), тим самим саботуючи проведення досудового розслідування та приховуючи вчинені злочини фігуранта у справі кримінального провадження. Виходячи з вищеприведеного, три різні колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду уже скасували три ухвали першої інстанції, не дивлячись на позицію ст.219 КПК, яка дозволяє припиняти досудове розслідування навіть на «нульовій точці», якщо термін досудового розслідування уже вичерпаний.
В той же самий час, враховуючи що детектив не виконав первинної ухвали суду та не вніс до ЄРДР усіх кваліфікуючих статей вчиненого злочину, які особа 1 зазначав в своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень та які були перерахованими в ухвалі слідчого судді першої інстанції, то і «старту» досудового розслідування також не могло розпочатися. Ця ситуація в точності повторилася із детективом Гайданкою А.І., який досі не вніс до ЄРДР тих статей вчиненого злочину, які були вказаними у заяві про вчинення кримінальних правопорушень та в ухвалі слідчого судді, тим самим досі не розпочавши досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року.
У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована Постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою».
Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. У статті йдеться про клопотання, які направлені на проведення будь-яких процесуальних дій. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні та його обгрунтованість. З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання. Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування. Якщо заявлене слідчому клопотання зумовлює потребу звернення до прокурора, то це не може розглядатись як підстава для відмовлення в задоволенні клопотання, і таке звернення розглядає слідчий, повідомляючи заявника про рішення останнього. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.
Стаття 113 КПК України дає вичерпну характеристику поняття процесуальних строків: це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства — обов’язковість рішень суду. Виконання будь-якого судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Тому при вирішенні спору про відповідальність держави за невиконання судового рішення суд повинен з’ясувати причини такого невиконання та визначити державний орган, з вини якого це сталося. При цьому необхідно мати на увазі, що Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 07.05.2002 року у справі «Бурдов проти Росії», наголосив, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування, некомпетентність слідчого чи через бездіяльність керівника органу досудового розслідування.
В статті 21 КПК України зазначається (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень): «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК передбачено: «1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 (Порядок виконання судових рішень) КПК України передбачено: «2.Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Згідно ст.2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом.
З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, Постанова детектива про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею запитання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. У свою чергу слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов’язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така Постанова у обов’язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, а у разі, якщо такій особі ставилися в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи у вчиненні кожного з них.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінального права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним та неупередженим. Останнє означає, що органи слідства завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати, що трапилось, однак не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх незаконних рішень, або ж як відповідну підставу для отримання неправомірної вигоди. Детективи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи зокрема показання свідків та отримання висновків судових експертиз, яких детектив Гайданка А.І. умисно уникнув з метою приховування вчинених злочинів фігурантами у даній кримінальній справі. Будь-який недолік розслідування обов’язково призведе до не встановлення причин вчинення злочину або винних осіб у цьому ж самому злочину та створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. Рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»). Проте, обставини, які особа 1 виклав у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не стали предметом належного розслідування детективом Гайданка А.І. Винесена Постанова від 22.09.2020 року детектива Гайданки А.І. про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року не відповідає жодним нормам КПК України, являється по суті не вмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи. Детектив Гайданка А.І. виклав у своїй протиправній Постанові від 22.09.2020 року сумнівні та не перевірені факти, що є не припустимим, оскільки напряму порушує імперативні засади КПК, а з іншої сторони процесуально значимих дій не вчинив. Крім того, Постанова від 22.09.2020 року містить вказівку на те, що провадження закрито через відсутність складу злочину, однак із її змісту не можливо встановити, в чиїх діях саме відсутній склад злочину. Тобто, з оскаржуваної Постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано всебічну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх – не узгоджується із стандартами доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п.161 серія А заяви № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), а також ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК України.
В Узагальненні про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 року пояснив:
«…Закриття кримінального провадженні є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.2, 284 КПК України). Процесуальна можливість оскарження рішень слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження регламентована пунктами 3,4 ч.1 ст.303 КПК, при цьому суб’єктами оскарження відповідного рішення слідчого є заявник, потерпілий, його представник, законний представник, а прокурора – заявник, потерпілий, його представник, законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник. Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у ст. 284 КПК, яка, крім іншого, визначає випадки, коли закриття провадження уповноважений здійснювати слідчий, а коли – прокурор. Так, відповідно до ч.4 ст.284 КПК слідчий приймає Постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9 ч.1 ст.284 КПК, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а прокурор – щодо підозрюваного з підстав, передбачених ч.1 ст.284 КПК. Також під час розгляду аналізованого виду скарг слідчі судді враховують положення ч.2 ст.9 КПК, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні Постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття. …Беручи до уваги те, що Постанова про закриття кримінального провадження, яка зумовлена недбалим виконанням процесуальних обов’язків слідчим або прокурором, перешкоджає виконанню завдань кримінального провадження в частині забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, слідчі судді обґрунтовано скасовують Постанови, встановлюючи відповідну недбалість. Вивчення ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення про закриття кримінального провадження в частині перевірки підстав відповідного рішення слідчого чи прокурора показало, що підставами скасування слідчими суддями вказаних рішень здебільшого були такі: невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування; необґрунтованість висновків, які містяться в Постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину; не проведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі; непризначення та не проведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші”.
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.
Хіба не за ці стандарти вітчизняного права щодня і на протязі майже п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Детектив Гайданка А.І. через свою нахабність, протиправність і неадекватність напевно забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, детектив Гайданка А.І. саме у такий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Київ знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цьому ганебному самодуру фекальну люстрацію, якщо ГСУ СБУ, СУ ДБР і УВК НАБУ не бажають реагувати на це неподобство у встановлений спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності детектива Гайданка А.І. є склад кримінального правопорушення, що передбачене ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що вказане кримінальне провадження також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність детектива Гайданки А.І. слід розцінювати як таку, що направлена на зумисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії детектива Гайданки А.І. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до антикорупційних органів і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Детектив Гайданка А.І., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, не проводить досудових розслідувань, порушує присягу держслужбовця, перешкоджає діяльності громадських організацій, тим самим саботуючи роботу органу НАБУ. Саботаж і бойкотування роботи органу НАБУ прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Детектив Гайданка А.І. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці детективом Гайданка А.І. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності детектива Гайданка А.І. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень детективом Гайданка А.І. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до УВК НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення детективом Гайданка А.І. Очікуємо результатів адекватного реагування УВК НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасного внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Гайданка Анатолій Іванович постанова 1

Гайданка Анатолій Іванович постанова 2

3 comments

  • ніяк не можу усвідомити, як цей сучий монстр Гайданка міг відмовити слідчому судді у наданні матеріалів кримінального провадження? як це йобнуте чмо могло винести постанову про часткове задоволення клопотання та не дочекавшись рішення суду (за скаргою) закрити провадження? це ж явний злочин (підроблення, перевищення повноважень, корупція), за який моментально виганяють з роботи і садять до тюрми, а не що місяця платять за подібні злочини заробітну плату по 120000 грн.! запитується, чи могла нормальна українська жінка народити цю потвору? я повністю впевнений, що його мама була така ж йобнута шлюха як і він сам. а тато його був не чоловік, я якась спідоносна шимпанзе! краще б його свиноматка-мама зробила аборт то тепер не прийшлося б їй червоніти пере сусідами за такого синочка-Дауна!

  • мене дуже дивує, як цей йобнутий вилупок міг закрити кримінальне провадження відразу з двох підстав, адже КПК цього не передбачає. також дивує і те, яке це городнє опудало мав право проводити в травні-червні місяці 2020 року слідчі і процесуальні дії, в той час як термін досудового розслідування був вичерпаним ще в березні місяці цього року (про що і сам зазначає в своїй гімняній постанові). потім, як міг процесуальний керівник пропустити цю похабну постанову, яку мусив відразу після ознайомлення скасувати. раджу скаржнику звернутися в державну службу щодо контролю за держслужбовцями із скаргою на цих двох йобнутих недоносків. крім цього, потрібно звернутися із заявами про вчинені ними злочини до ДБР, де підняти питання їх відсторонення від обов’язків детективів та зробити запити в навчальні заклади, де скоріше за все вони не навчалися (є підстави вважати їх дипломи підробленими).

  • Судячи по тим слухам, які давно ходять по НАБУ, шизоїд Гайданка є затятим наркоманом. Саме це і пояснює, чому він такий тугодум, неадекват і безмозка істота. Принаймні його заробітна плата дозволяє купувати любий тип наркоти, яку вживати хоч усіма дірами, включаючи його триперний анус! Не здивуюсь якщо він навіть ділиться цією наркотою із своїм шефом Осипчуком Р. С.

Залишити відповідь