Усатова Ірина Анатоліївна

Усатова І.А. Неук-аферист грабує державу і шкодить людям

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року за ознаками вчинених керівником Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинським Андрієм Володимировичем кримінальних правопорушень, передбачених ст.170 КК України.
09.09.2020 року у порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129 Конституції України, детектив ВВР УВК НАБУ Грабар Сергій Васильович в черговий раз (утретє) закрив кримінальне провадження за № 52018000000001163 від 27.11.2018 року.
Вважаючи Постанову детектива Грабара С.В. від 09.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року незаконною, а відтак підлягаючою до скасування у судовому порядку, особа 1 подав 17.09.2020 року скаргу за вих. № 3985/15 до Солом’янського районного суду м.Києва.
У своїй скарзі за вих. № 3985/15 від 17.09.2020 року особа 1 акцентував увагу слідчого судді на тому, що детектив Грабар С.В. перед тим як закрити провадження за № 52018000000001163 від 27.11.2018 року не вчинив обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) не виконав вимог Ухвали слідчого судді за № 760/27562/18 від 20.11.2018 року;
2) не виконав вимог двох ухвал суду, якими вже скасовувалися його дві попередні Постанови про закриття кримінального провадження: від 18.06.2019 року та від 29.05.2020 року;
3) не виконав письмових вказівок процесуального керівника, які надавалися детективу Грабару С.В. після кожного скасування його передчасних Постанов про закриття даного кримінального провадження;
4) не створював план проведення досудового розслідування та не затверджував його у свого керівника;
5) не повідомив особі 1 про початок досудового розслідування;
6) не повідомив особі 1 імен детективів і процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні;
7) не вручив особі 1 витягів з ЄРДР;
8) не вручив особі 1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у провадженні;
9) не визначив процесуальний статус особи 1 у даному кримінальному провадженні;
10) жодного разу не допитав особу 1 у даному кримінальному провадженні;
11) жодного разу не допитав існуючих свідків у даному кримінальному провадженні;
12) жодного разу не допитав фігуранта у кримінальному провадженні у відповідності до піднятих заявником кола питань у заяві про вчинені кримінальні правопорушення;
13) не вніс до ЄРДР відомостей заяви про вчинені кримінальні правопорушення за кваліфікацією – за ч.2 ст.376, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України;
14) не проводив досудове розслідування за статтями вчиненого злочину – ч.2 ст.376, ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України;
15) не повідомив прокурора САП про не підслідність НАБУ даного кримінального провадження;
16) не повідомляв прокурора САП про потребу у подовженні строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
17) не подавав клопотань слідчому судді про подовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
18) не розглянув подану особою 1 заяву за вих. № 2795/17 від 17.12.2018 року в порядку ст.220 КПК України;
19) не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на подану заяву за вих. № 2795/17 від 17.12.2018 року;
18) не розглянув подане особою 1 клопотання за вих. № 202/03/4 від 02.03.2020 року в порядку ст.220 КПК;
19) не надав особі 1 відповіді в порядку ст.220 КПК на клопотання за вих. № 202/03/4 від 02.03.2020 року;
20) у Постанові від 09.09.2020 року неправдиво зазначив, що пропонував особі 1 допит у даному кримінальному провадженні, поміж тим зізнаючись, що допит пропонувався в якості свідка, в той час як у провадженні досі немає Постанови про не визнання заявника потерпілим;
21) у своїй протиправній Постанові від 09.09.2020 року неправдиво зазначив, що нібито неодноразово пропонував особі 1 проведення допиту у даному кримінальному провадженні, що не відповідає дійсності і чому немає у провадженні жодного припустимого і належного доказу;
22) у своїй протиправній Постанові від 09.09.2020 року неправдиво зазначив, що нібито пропонував особі 1 проведення допиту у даному кримінальному провадженні, однак буцім то так і не дочекавшись його явки він прийняв рішення про повторне закриття провадження, що не узгоджується із положенням Кримінально-процесуального Кодексу (насправді ж Кодексом передбачений привід і накладення грошового стягнення, чого детектив з незрозумілих причин не застосував);
23) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа 1 зазначав у своїй заяві за вих. № 2665/19 від 19.10.2018 року про вчинення кримінального правопорушення;
24) не провів жодного перехресного (одночасного) допиту із фігурантом у кримінальному провадженні;
25) не призначив для особи 1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
26) не надав особі 1 можливості залучити до провадження наявні у нього докази вчиненого злочину;
27) не надав особі 1 можливості долучити до кримінального провадження документи, які доказують факти отриманого ним матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні;
28) не скорився вимогам закону (ч.3 ст.415 КПК України), який вимагав від даного детектива виконання ухвал суду, якими було скасовано його попередні дві Постанови про закриття кримінального провадження.
Крім цього, детектив Грабар С.В. закрив кримінальне провадження за № 52018000000001163 від 27.11.2018 року відразу з двох підстав, чого не передбачено чинним Кодексом: “На підставі встановлення відсутності складу злочину в діях керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В.” та “Через закінчення строку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001163 від 27.11.2018 року”.
09.09.2020 року детектив Грабар С.В. утретє закрив провадження за № 52018000000001163 від 27.11.2018 року не вчинивши значимої процесуальної і слідчої дії, відсторонивши особу 1 від участі в ньому. Детектив Грабар С.В. своєю передчасною Постановою від 09.09.2020 року про закриття провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року також порушив вимоги ст.110 КПК України. У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова детектива мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) суть поданої заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
б) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову тощо, чого майже не має у Постанові від 09.09.2020 року детектива Грабара С.В. про закриття провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 09.09.2020 року детектива Грабара С.В. відсутні:
– короткий опис заяви за вих. № 2665/19 від 19.10.2018 року про вчинені кримінальні правопорушення;
– перелік проведених слідчих дій;
– причини не проведення допиту заявників, свідків, потерпілих;
– причини не проведення експертизи наявних доказів;
– правова оцінка незаконним діям фігуранта у провадженні;
– правова оцінка доказам у кримінальному провадженні;
– реєстраційний номер та дата реєстрації Постанови;
– підпис керівника підрозділу;
– печатка органу досудового розслідування тощо.
Крім цього, у скарзі за вих. № 3985/15 від 17.09.2020 року особа 1 акцентував увагу слідчого судді ще й на нормах Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на вимоги ч.3 ст.415 КПК України, на Рекомендації 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, ст.57, 129, 129-1 Конституції України, а також на положення Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», на Постанову Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності”, на рішення Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, які детектив Грабар С.В. з особливою наглістю і бездарністю утретє порушив, та які надавали слідчому судді окремі приводи для скасування Постанови від 09.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року.
У відповідності до вимог ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/20289/20 була розподіленою на слідчого суддю Усатову І.А.
09.12.2020 року, всупереч вимогам ст. 2, 9, 21-23, 26, 55, 56, 110, 214, 284, 303, 304, 306, 370, 372, 534, 535 КПК України, після протиправного утримування скарги за вих. № 3985/15 від 17.09.2020 року без належного розгляду впродовж трьох календарних місяців, суддя Усатова Ірина Анатоліївна провела судове засідання в своїй робочій кімнаті, та винесла ухвалу у справі № 760/20289/20, якою залишила скаргу особи 1 на Постанову від 09.09.2020 року про закриття провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року без задоволення.
При чому, 09.12.2020 року слідча суддя Усатова І.А. проголосила лише вступну і резулятивну частини своєї неправосудної Ухвали у судовій справі № 760/20289/20, із зазначенням що повний текст даної ухвали буде оголошено 14.12.2020 року. Однак, 14.12.2020 року оголошення повного тексту ухвали у судовій справі № 760/20289/20 слідчою суддею Усатовою І.А. так і не відбулося, рівно як і станом на 18.12.2020 року, коли даною датою особі 1 було наручно видано копію вступної і резулятивної частини ухвали у судовій справі № 760/20289/20. На жаль, дана ситуація з бездіяльністю чи то божевільністю даної судді в точності повторилася і станом на 28.12.2020 року, адже станом і на цю дату повного тексту ухвали не було суддею оголошено та не було видано її копію особі 1.
Як би там не було, суддя Усатова І.А., на момент розгляду судової справи № 760/20289/20 добре знала, що детектив Грабар С.В. не виконав вимог первинної ухвали суду, адже не вніс до ЄРДР майже усіх кваліфікаційних статтей вчиненого злочину, які були вказаними в заяві про вчинені кримінальні правопорушення та в ухвалі суду, однак нічого не зробила для того, аби детектив скорився вимогам закону та виконав ухвалу суду (якою суд зобов’язав даного детектива внести до ЄРДР практично усі відомості про вчинені кримінальні правопорушення), однак зробила усе можливе аби перешкодити подальшому виконанню досі не виконаної ухвали суду, постановивши неправосудну ухвалу у судовій справі № 760/20289/20.
При винесенні свого неправосудного рішення суддя Усатова І.А. чомусь не надала належної правової оцінки тому, що у даному кримінальному провадженні відсутня Постанова про не визнання особи 1 потерпілим, однак детектив, згідно викладеній у його шахрайській Постанові від 09.09.2020 року ним позиції, чомусь настоював на проведенні допиту особи 1 виключно в якості свідка, що є неприпустимим.
Не витримує критики і те, що не дивлячись на вимоги ч.1 ст.214 КПК України, якою передбачено вручення заявникові витягу з ЄРДР, останній досі не отримав від детектива Грабара С.В. саме такого витягу, а слідча суддя Усатова І.А. чомусь цей факт проігнорувала.
В такій же мірі це стосується і Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у провадженні, якої в силу вимог ст.55, 56 КПК України детектив Грабар С.В. мусив вручити особі 1 в момент отримання від нього заяви про вчинені кримінальні правопорушення, чого детектив досі не зробив, а суддя Усатова І.А. цей момент умисно упустила. Суддя Усатова І.А. також з незрозумілих причин не відреагувала на те, що детектив Грабар С.В. досі не розглянув двох заяв і одне клопотання в порядку ст.220 КПК і не надав на них потрібних відповідей. Відповідно вимогам ст.220 КПК України і висновкам ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.01.2017 року передбачений обов’язок детектива впродовж 72 годин розглянути подібні звернення і надати на них відповіді заявнику.
Відповідно вимогам ч.3 ст.415 КПК України, висновки і мотиви, з яких були скасованими судові рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції, при новому розгляді. Так само, дані рішення (вказівки) апеляційної інстанції є обов’язковими для виконання будь-яким органом досудового розслідування. За таких обставин, детектив не виконав вказівок колегії суддів апеляційної інстанції щодо внесення усіх відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення декількох кримінальних правопорушень, а не лише одного (і того не підслідного НАБУ – за ст.170 КК України), то неможливо перевірити обставини дотримання детективом Грабарем С.В. процесуального порядку закриття кримінального провадження, а також дійсність підстав його закриття. Відповідно, останнє не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст.ст. 2,9 КПК України, а також практиці ЄСПЛ стосовно ефективності проведеного досудового розслідування. А оскільки ухвалою Київського апеляційного суду уже скасовувалася ухвала судді першої інстанції у цьому самому провадженні, а суддя Усатова І.А. приховала цей факт від надання правової оцінки, то є усі підстави вважати її ухвалу неправосудною та такою, що порушує норми матеріального і процесуального права. В рівній мірі це також стосується порушеного права особи 1 на участь у судовому засіданні з проголошення повного тексту ухвали у судовій справі № 760/20289/20, що гарантується нормами ч.3 ст.306 КПК України та ст. 55, 129 Конституції України. Однак, суддя Усатова І.А., з незрозумілих підстав, тривало уникає від проголошення повного тексту Ухвали у судовій справі № 760/20289/20.
І це попри те, що слідча суддя Усатова І.А. примудрилася порушити тайни нарадчої кімнати. А саме, резолютивна частина ухвали у судовій справі № 760/20289/20 була оголошена 09.12.2020 року, а повний її текст мав бути оголошений 14.12.2020 року. Навіть за таких підстав весь цей час суддя Усатова І.А. мусила готувати та узгоджувати зміст вказаної ухвали в нарадчій кімнаті. Натомість суддя Усатова І.А. в період з 09.12.2020 року по 14.12.2020 року (хоча такого оголошення фактично не відбулося навіть станом на 28.12.2020 року), приймала участь у 16 (шістнадцяти) судових справах, згідно Реєстру судових рішень.
Так, статтею 367 (Таємниця наради суддів) КПК України встановлено:
«1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті».
Однією з гарантій незалежності та неупередженості суду є таємниця нарадчої кімнати. Її зміст полягає в тому, що під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Забороняється не лише перебувати, але й тимчасово входити в нарадчу кімнату. Це правило стосується як учасників процесу, так і інших осіб (суддів, помічників, секретарів). Це положення встановлено для того, щоб ніхто не міг вплинути на рішення суду.
Рішення повинне бути постановлено одразу після судового розгляду. Інші справи в цей час розглядатися судом (або суддями) не можуть. Предметом таємниці є хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Усі обставини, що виникли та відбувалися в нарадчій кімнаті є таємницею і не можуть розголошуватися.
Суддя з цих обставин не може бути допитаний як свідок. Перевіривши інформацію в Єдиному реєстрі судових рішень особою 1 було з’ясовано, що суддя Усатова І.А. в цей час не займалася своїми прямими обов’язками по винесенню справедливого рішення, а розглядала усі наступні судові справи в загальній кількості – 16 (шістнадцяти) штук (не враховуючи того, що оголошення повного тексту даної ухвали не відбулося навіть станом на 28.12.2020 року). Приведена з цього приводу особою 1 судова практика – розгляд та прийняття рішення в інших справах після виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішень, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, при якому судове рішення підлягає скасуванню (Ухвала ВСС від 01.10.2015, справа № 5-2240км15). Данні ЄРСР є публічними, які для того і існують щоб користуватися ними безпосередньо, а не користуватися ними на користь НАБУ. Посилання судді Усатової І.А. в своїх поясненнях на буцім то велике навантаження не виправдовує суд в контексті порушення тайни нарадчої кімнати. Крім того, не виконання імперативних норм ст.196 КПК України стосовно таємниці наради суддів, порушує також таку засаду кримінального провадження, як законність, яка вимагає від суду, зокрема, неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства. Оцінюючи доводи скарги, ККС визнав їх слушними та навів у своїй постанові наступне обґрунтування.
Таємниця наради суддів є одним із найважливіших принципів правосуддя, що служить гарантом об’єктивності, незалежності, безсторонності, неупередженості і справедливості суду.
Згідно п.5 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддю зобов’язано не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання аж до притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Отже, таємниця нарадчої кімнати є охоронюваною законом і наведене положення стосується не лише дотримання таємниці наради суддів у провадженні.
Згідно ст.366 КПК України, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
При цьому недарма законодавцем в цьому випадку вживано термін «негайно» щодо виходу суду до нарадчої кімнати після заслуховування останнього слова обвинуваченого, оскільки має значення не лише нерозголошення інформації обговорюваної в нарадчій кімнаті, але й зосередження суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення.
Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті ухвалюється рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним або доведеним, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо.
Таким чином, враховуючи наведені положення закону, Касаційний кримінальний суд визнав достатніми підстави констатувати, що під час перебування суду в нарадчій кімнати з ухвалення судового рішення у відповідному кримінальному провадженні, розгляд інших судових справ у цей же час, проведення судових засідань з ухваленням як судових рішень по суті вимог, так і рішень з процесуальних питань, в тому числі щодо повернення матеріалів провадження, є порушенням таємниці наради суддів, що відповідно є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що було перешкодою суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Саме за такі порушення Верховний Суд своєю Ухвалою від 01.10.2015 року (справа № 5-2240км15) скасував вирок у 14 років тюремного ув’язнення та Постанову Вінницького апеляційного суду.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Саме про це йдеться в долученій особою 1 до справи провадження копії рішення Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, якою було відмовлено у прийнятті касаційної скарги голови КМДА Кличка В.В., так як остання не відповідала поняттю процесуального документу (не було правильним чином завірено додатки до касаційної скарги та саму скаргу, у відповідності до вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності”).
За цією аналогією, детектив Грабар С.В. також належним чином не завірив свою Постанову від 09.09.2020 року: в даній Постанові відсутній реєстраційний номер та не зазначена дата, в правому верхньому куті відсутній напис «копія вірна», немає підпису і ПІП особи, що створювала копію цієї Постанови, не вказана посада особи, яка створювала дану копію Постанови, відсутній підпис, ПІП і посада керівника органу досудового розслідування, який мусив бути ознайомленим з даною копією Постанови, немає печатки органу досудового розслідування. Усе це, за аналогією з рішенням Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, мало б стати окремою підставою для скасування цієї Постанови.
Також, в Постанові від 09.09.2020 року детектива Грабара С.В. не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття подібної Постанови та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. Проте, обставини, які особа 1 виклав у заяві про вчинення кримінального правопорушення не стали предметом належного досудового розслідування. Винесена Постанова від 09.09.2020 року детективом Грабарем С.В. про закриття кримінального провадження № 52018000000001163 від 27.11.2018 року не відповідає жодним нормам КПК та Конституції України, являється по суті не вмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи. Детектив Грабар С.В. з однієї сторони виклав у своїй передчасній Постанові від 09.09.2020 року сумнівні та не перевірені факти, що є не припустимим, оскільки порушує імперативні засади КПК України.
Відповідно трьом Ухвалам колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, № 11-сс/824/4003/2020 від 31.08.2020 року та № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року (які особа 1 також долучив до судової справи № 760/20289/20), а також відповідно положенню ч.1 ст.219 КПК України, «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Однак, детектив Грабар С.В. досі не вніс до ЄРДР відомостей заяви про вчинення правопорушення, а відповідно відлік часу у даному досудовому розслідуванні ще не наступив.
А якщо це так, тоді досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001163 від 27.11.2018 року як такого ще не розпочиналось.
Аналогічна ситуація спостерігається і з іншими Ухвалами колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року та № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року (які скаржник також долучив до даної судової справи), які разом із ч.1 ст.303 КПК України та Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) стверджують, що якщо потерпілий ініціює перед детективом внесення до ЄРДР усіх статтей вчиненого злочину, які ним вказувалися у заяві про вчинення кримінального правопорушення, то детектив зобов’язаний це зробити в негайному порядку, виходячи з Наказу ГПУ за № 139, Положення про внесення відомостей до ЄРДР та на підставі ч.5 ст.214 КПК України, чого детектив Грабар С.В. з незрозумілих причин досі не вчинив, так і не розглянувши двох заяв особи 1 в порядку ст.220 КПК про вчинення інших процесуальних дій, які даний детектив зобов’язаним був вчинити у визначений законом строк (про внесення до ЄРДР перерахованих у заяві кваліфікаційних статтей вчиненого злочину), тим самим саботуючи проведення досудового розслідування та приховуючи вчинені злочини фігуранта у вказаному кримінальному провадженні.
Виходячи з вищеприведеного, три різні колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду уже скасували три ухвали першої інстанції, не дивлячись на позицію ст.219 КПК України, яка дозволяє припиняти досудове розслідування навіть на «нульовій точці», якщо термін досудового розслідування уже вичерпаний. В той же самий час, враховуючи що детектив Грабар С.В. не виконав первинної ухвали суду та не вніс до ЄРДР усіх кваліфікуючих статтей вчиненого злочину, які особа 1 зазначав в своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень та які були перерахованими в ухвалі слідчого судді першої інстанції, то і «старту» досудового розслідування також не могло розпочатися.
При цьому потрібно окремо зазначити, що суддя Усатова І.А. уже постановила десятки неправосудних ухвал, якими з однієї сторони частково нівелювала кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодила наповненню державної скарбниці на сотні мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
А якщо врахувати ще й те, що суддя Усатова І.А. регулярно запізнюється на роботу, значно раніше покидає своє робоче місце та безпричинно прогулює робочі дні, в той час як отримує повну заробітну плату, то сумніватися в її аферах та/або в її психічних розладах уже не приходиться. Останнє завдає чи малого збитку державі і має належним чином каратися, у відповідності до закону.
У відповідності п.7 ст.11 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»
(Гласність і відкритість судового процесу), «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
Пунктом 8 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що «Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки».
У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Право на справедливий суд) «Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону».
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 306 КПК (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) передбачено таке:
«1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
Статтею 21 КПК (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень) зазначається:
«1. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
2. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
3. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України».
У відповідності до вимог ст.22 КПК (Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості) передбачено:
«1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав.
3. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.
6. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків».
Закриття кримінального провадженні є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи та оцінки детективом всіх зібраних та перевірених доказів (ст.2, 284 КПК України).
Враховуючи вимоги ч.6 ст.9 КПК України, за якими у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюються або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обгрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК України.
Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним або необгрунтованим, в своїй ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Слідчий суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим чи детективом на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Слідчий суддя під час прийняття рішення за скаргою особи 1 залишила поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За таких обставин, слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Усатової І.А., постановивши Ухвалу у судовій справі № 760/20289/20 від 09.12.2020 року, якою залишила скаргу особи 1 без задоволення, фактично істотно порушила вимоги кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року Європейський суд відзначив:
«Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч.1 ст.6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду».
Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя в контексті цивільного провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення. В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права. Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…».
Виходячи з вищезазначеного, суддя Усатова І.А. через свій аутизм, психічні розлади або аферизм порушує міжнародні і вітчизняні норми права, приховуючи вчинені злочини детективів НАБУ, тим самим плюючи на могили десяток тисяч героїчно загиблих бійців АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, суддя Усатова І.А. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Усатова І.А. вчинила кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/20289/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Усатової І.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Усатової І.А. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Усатова І.А., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні ухвали, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу злочинним особам, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, порушує присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Усатова І.А. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в серці України. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Усатовою І.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Усатової І.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Усатовою І.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.375, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Усатовою І.А. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Усатової І.А., яка грубо та регулярно порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття і об’єктивного розгляду дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.



Усатова Ірина Анатоліївна неправосудна ухвала

Усатова_ухвала_немає_27_12_20

Усатова порушення нарадчої

5 comments

  • Це старече клімактеричне стерво проробила усе своє життя в суді, однак досі не знає що таке послідовність проведення судового засідання – на якому етапі потрібно питати в учасників процесу про можливість розгляду скарги буз участі прокурора (якого вона взагалі не викликала у судове засідання) та належним чином повідомленого детектива НАБУ (який просто не захотів брати участь у даному судовому засіданні). Що ж стосується регулярного запізнення судді Усатової на роботу, передчасного залишення робочого місця та прогулювання трудоднів, однак отримання нею повної заробітної плати, то це є ознакою її абсолютної ненормальності, божевільності, нахабності і злочинності. У всякому разі, суддя не має жодного права на пограбування держави, да ще у той момент, коли скарбниця її практично пуста. І взагалі, за моїми тривалими спостереженнями, суддя Усатова є божевільною потворою і мерзотою, такою собі йобнутою лярвою, рівно як і її алкоголік-чоловік. Напевне тому вони і знайшли одне одного, як два чоботи пара!

  • недорозвинена курва, яку чоловік уже не трахає років із 15 через алкогольну імпотенцію. тому і біситься ця тупорила шалава, постійно мріючи про товстого чоловічого члена. а оскільки ця стара швабра жлобиться оплачувати сексуальні послуги молодих жеребчиків, то було б не погано аби її колеги-судді із Солом’янського районного суду м. Києва дружньо скинулися і найняли для пришелепкуватої німфоманки Усатової два темпераментних нігера із інтернаціональних борделів Києва, щоб вони як слід відтрахали її товстий і не підмитий зад та її триперну манду!

  • те ще дряхле падло, яке не упускає можливості облизати обісрані зади практично всіх набушників в надії на те, що вони їй простять корупційні дії, свавілля і безчинність. в той же самий час не зрозуміло, чому народ України має за рахунок своїх податків утримувати цю стару і бездарну шльондру? зауважу, що це діється в той самий час, коли ці гроші дуже потрібні знедоленим, малозахищеним верствам населення, включаючи патріотів ОСС, які на фронті не мають що їсти, в що одіватися і чим стріляти! таких драних сук потрібно виловлювати в темних заковулках і набивати її смердючий рот курячим пометом! дивно що ця мразь досі ще топче нашу українську землю, так як давно заслужила того, щоб її стервозне тіло годувало трупних черв’яків десь у непролазному лісі під Києвом!

  • Суддя Усатова пропрацювала в суді половину свого нікчемного життя, однак в її мавпячій голові на жаль нічого суддівського так і не осіло. Натомість Усатова роками прогулює свій робочий час, однак незаконно отримує повну заробітну плату. Куди дивиться наш НАБУ? Ця клімактерична рухлядь мала б давно уже гнити в тюрмі за обкрадання держави. Як таку мерзоту наша українська земля носить? Чому цю єбонуту суку досі ніхто ще не удавив собачим лайном? На Сході України ріками ллється людська кров, а ця триперна шльондра регулярно розкрадає останні крихти нашої державної скарбниці. Така тупорила потвора не повинна і надалі працювати суддею, хіба що мити унітази в уборній і відсмоктувати члени охоронцям суду.

  • А бог все-таки є на небесах, якщо здогадався спарувати цю єбонуту недорозвинену тварюку із її алкашем-чоловіком. Так би мовити, два сибірських валянки – буде пара! Чоловік постійно перебуває у білій гарячці, через що калічить в автомобільних аваріях людей, а ця уродська наволоч виносить мавпячі ухвали, чим знущається з людей, а також отримує незаконну заробітну плату. Їх би обох з чоловіком да до концтабірної топки, що б не плодили на світ божий алкоголіків, дебілів, злодіїв і шизофреніків, якими по суті самі зараз являються!

Залишити відповідь