Оксюта Тарас Григорович

Оксюта Т.Г. Сексуально одержимий суддя домагається інтиму

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. знаходиться на розгляді справа за № 760/28584/20 за позовом особи 1 до особи 2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Вважаючи, що з етичних, медичних і процесуальних міркувань суддя Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніна Лариса Миколаївна не має права розглядати сфальсифіковану нею цивільну справу № 760/28584/20, особа 2 за нововиявлених підстав 02.04.2021 року подав повторну заяву про її відвід.
У своїй заяві від 02.04.2021 року особа 2 зазначав 30 (тридцять) підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи за № 760/28584/20. Серед таких підстав значилися і такі, що гарантували відвід даної судді від розгляду сфабрикованого нею провадження:
1) суддя отримала 09.03.2021 року клопотання про надсилання наступних судових повідомлень на паперовому носії, однак повісток на судове засідання на 10.03.2021 року в жодній формі особі 2 не надсилала;
2) суддя отримала 09.03.2021 року заяву про її відвід від розгляду провадження, однак дану заяву чомусь не розглядала та проводила судове засідання без участі особи 2;
3) 02.03.2021 року суддя розглянула усну заяву про її відвід від розгляду судової справи, за результатами чого винесла вступну і резулятивну частину ухвали, копії якої сторонам провадження не надала;
4) 25.03.2021 року листоноша вручила особі 2 два рекомендованих відправлення від судді Ішуніної Л.М., в яких знаходилися не підписана суддею повістка (на 26.04.2021 року), копія ухвали від 02.03.2021 року про розгляд заяви про відвід даній судді, копія ухвали від 10.03.2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, на яке особу 2 не було запрошено. При чому, ухвала від 10.03.2021 року була без унікального номеру і без зазначення провадження;
5) суддя розглянула 10.03.2021 року усі наявні у судовій справі клопотання і заяви особи 2 без його участі;
6) суддя винесла два суперечливих рішення: в резулятивній частині ухвали від 02.03.2021 року зазначила, що задовольняє клопотання представників позивача і не дозволяє особі 2 знімати їх на портативний відеозаписуючий пристрій, в той час як в ухвалі від 10.03.2021 року суддя зазначила зовсім протилежне – що відмовляє представникам позивача у задоволенні їх клопотання про не надання дозволу особі 2 на проведення відеозйомки під час проведення судового засідання;
7) суддя розглянула 02.03.2021 року клопотання представників позивача під час розгляду заяви особи 2 про її відвід у даній судовій справі, порушивши вимоги ЦПК щодо послідовності судового процесу;
8) суддя внесла результати розгляду клопотання представників позивача в ухвалу суду, яка була постановлена за результатами розгляду заяви особи 2 про її відвід від розгляду даного провадження;
9) суддя допустила 03.02.2021 року до участі у судовому засіданні трьох представників позивача, які належним чином не завірили своїх документів на представництво інтересів позивача в даному суді;
10) суддя дозволила цим самим трьом представникам позивача долучати до провадження клопотання і заяви, в той самий час як вони не підтвердили своїх повноважень на здійснення саме таких дій;
11) суддя дозволила цим самим трьом представникам позивача 03.02.2021 року приймати активну участь у судовому засіданні та ініціювали прийняття незаконних рішень, чого теж не мали права вчиняти;
12) що суддя надіслала рекомендованим листом дві копії ухвали від 03.02.2021 року, які повторно не відповідали вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ від 24.12.2019 № 1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, які набрали чинності з 01.01.2020 року);
13) 02.03.2021 року суддя розглянула заяву від 26.02.2021 року про її відвід від розгляду справи № 760/28584/20, в той час як у даній справі суду чомусь не було доповнення і додатків до цієї самої заяви від 01.03.2021 року про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М.;
14) суддя винесла неправосудну ухвалу 02.03.2021 року про відмову у задоволенні заяви від 26.02.2021 року (з доповненням від 01.03.2021 року) про її відвід, при цьому спотворивши міжнародні і вітчизняні правові акти, які гарантували її відвід від розгляду судової справи № 760/28584/20;
15) суддя винесла неправосудну ухвалу 02.03.2021 року про відмову у задоволенні заяви від 26.02.2021 року (з доповненням від 01.03.2021 року) про її відвід, однак на надала сторонам провадження ані резулятивної її частини, ані повного тексту ухвали;
16) суддя винесла неправосудну ухвалу 02.03.2021 року про відмову у задоволенні заяви від 26.02.2021 року (з доповненням від 01.03.2021 року) про її відвід, з повідомленням сторін про дату проголошення її повного тексту ухвали 05.03.2021 року, однак навіть 09.03.2021 року повного тексту саме такої ухвали так і не проголошувала та до ЄДРСР такої ухвали не вносила;
17) суддя умисно порушила таємницю нарадчої кімнати;
18) суддя не розмістила до Єдиного державного реєстру судових рішень двох ухвал від 02.03.2021 року;
19) суддя винесла незаконне рішення про часткову закритість розгляду справи № 760/28584/20, що не узгоджується із Конституцією України, ЦПК України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
20) суддя надіслала повістку відповідачу «задньою» датою, в той час як регулярно заперечує цей факт при розгляді заяв особи 2 про її відвід від розгляду провадження;
21) суддя надіслала дві копії ухвали відповідачу «задньою» датою, в той час як цей факт регулярно заперечує при розгляді заяв особи 2 про її відвід від розгляду провадження;;
22) суддя неправомірно обмежує представника відповідача в процесуальних правах;
23) суддя своїми неправомірними рішеннями завдає вкрай великої моральної, матеріальної шкоди та шкоди життю і здоров’ю представнику відповідача та інтересам громадської організації;
24) суддя перебуває в неприязних стосунках із учасником провадження – представником відповідача;
25) суддя переслідує представника відповідача за його суспільно-громадську діяльність;
26) суддя регулярно не дозволяє особі 2 (як учаснику судового процесу і як журналісту) знімати судові засідання на портативний відеозаписуючий пристрій всупереч вимогам Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”;
27) суддя проводить судові засідання в неробочий час, ігноруючи з цього приводу заперечення особи 2;
28) суддя не робить перерв у засіданні для відправлення фізіологічних потреб, яке триває по 4 години;
29) суддя регулярно відмовляє особі 2 у технічній перерві на прийом ліків, добре знаючи (з матеріалів справи) що особа 2 хворіє на відповідні хвороби, які потребують регулярного прийняття ліків;
30) суддя не слідкує за порядком у судовому засіданні, через що представники позивача дебоширять, скандалять, будують барикади, тим самим обмежуючи особу 2 в реалізації своїх процесуальних прав.
А в додатку до своєї заяви від 02.04.2021 року про відвід судді Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніної Л.М. у судовій справі № 760/28584/20 особа 2 надавав такі докази:
– копія клопотання від 09.03.2021 року про надсилання повісток на паперовому носії (через поштову службу)
– копія заяви від 09.03.2021 року про відвід судді Ішуніної Л.М.
– копія ухвали від 10.03.2021 року (без зазначення унікального номеру і номеру провадження)
– копія ухвали від 02.03.2021 року у судовій справі № 760/28584/20
– фотокопія переліку судових справ (з Реєстру судових рішень), які розглядала суддя Ішуніна Л.М. у порушення таємниці нарадчої кімнати
– копія Протоколу медичного обстеження від 27.06.2018 року за № 45569
– копія Акту від 25.03.2021 року про розкриття конверту і виявлення недоліків.
У повторній заяві від 02.04.2021 року про відвід судді Ішуніній Л.М., особа 2 опирався на очевидний непрофесіоналізм даної судді, на її юридичну безграмотність, безтолковість, свавілля і безчинність, власну зацікавленість у розгляді сфабрикованої судової справи № 760/28584/20, а також на норми ЦПК України, Конституції України, висновки ВССУ та практики ЄСПЛ.
Також, особа 2 посилався в своїй заяві від 02.04.2021 року на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, завдячуючи чому суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. При цьому слід врахувати, що надаючи свою згоду на застосування практики Європейського суду з прав людини, Верховна рада України виходила з того, що любі розбіжності і неоднакові тлумачення норм ЦПК України мусять бути прерогативою ЄСПЛ.
06.04.2021 року суддя Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніна Л.М. розглянула заяву особи 2 від 02.04.2021 року про її відвід від розгляду справи № 760/28584/20 та винесла чергову неправосудну ухвалу, якою визнала вказану заяву необґрунтованою та у відповідності до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України передала її “…для подальшого вирішення іншому судді”.
Фактично ж, суддя Ішуніна Л.М. саме у такий спосіб намагається відстояти своє право на отримання хабара в повному обсязі, адже якщо вона не винесе замовленого позивачем рішення у цій сфабрикованій справі, то їй прийдеться як мінімум повернути цьому позивачу частину отриманого хабара, а то й увесь завдаток.
Поміж тим, як це витікає з тексту її ухвали від 06.04.2021 року, безмозка потвора Ішуніна Л.М. не тільки не спростувала наведені особою 2 тридцять фактів, як неспростовні підстави для її відводу, але і безсоромно продовжувала в своїй безграмотній ухвалі брехати як скажений пес і фантазувати як Іванко-дурачок, тим самим визнаючи свою зацікавленість і надалі розглядати сфальшовану нею цивільну справу № 760/28584/20.
Більше цього, суддя Ішуніна Л.М. проігнорувала вимоги ЦПК України, Конституції України, Закон України “Про судоустрій та статус суддів” та Закон України “Про забезпечення права на справедливий суд”, адже досі не вручила учасникам провадження копії саме такої ухвали.
І тільки через два календарних місяці особа 2 з великими труднощами витребував копію саме такої ухвали, яка, як на його здивування, знову була зі звичними як для даної божевільної судді порушеннями: копія ухвали була знову неправильно сформована та віддрукована, у порушення Наказу ДСА за № 814, Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”.
Ознайомившись із її змістом особа 2 прийшов висновку, що дана ухвала є точною копією попередньої ухвали у справі № 760/28584/20. Як і у попередній версії своєї ганебної і безграмотної ухвали, суддя Ішуніна Л.М., повторно відмовляючи у задоволенні заяви про її відвід, зазначила таку бредню:
“02 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява Громадської організації… про відвід судді Ішуніної Л. М. на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Мотивуючи подану заяву, заявник не погоджується з процесуальними діями судді Ішуніної Л. М. при розгляді зазначеної справи, зокрема: прийняттям до розгляду позову; оформленням процесуальних документів (судових повісток, ухвал); мотивуванням процесуальних ухвал; затримкою видачі ухвал. Крім того, заявник стверджує, що суддею Ішуніною Л. М. порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки після проголошення вступної та резолютивної частини ухвали 02 березня 2021 року та до виготовлення повного тексту ухвали 05 березня 2021 року продовжувала проводити судові засідання в інших судових справах. За таких обставин, заявник вважає, що суддя Ішуніна Л. М. зацікавлена у результатах розгляду зазначеної справи, що свідчить про її упередженість та необ`єктивність при її розгляді… Суд вважає, що обставини, зазначені в заяві відповідача, як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому судді є необґрунтованою”.
Вищенаписане суддею Ішуніною Л.М. скидається на явну бредню психічно хворої особи. Яким чином суддя Ішуніна Л.М. могла прийти до такого рішення, якщо вона не описала в своїй ганебній ухвалі 30 підстав для її відводу, а потім не проаналізувала кожен з цих 30 пунктів у відповідності із Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, Законом України “Про забезпечення права на справедливий суд”, Конституцією України, Європейським судом з прав людини, ЦПК України і ВССУ?
Попри все це слід сказати, що якби навіть і не існувало “об’єктивних” підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, то суддя Ішуніна Л.М. все-рівно мусила задовольнити заяву від 02.04.2021 року про її відвід на підставі міжнародних правових актів, які є обов’язковими для виконання Україною, у відповідності до укладених міждержавних угод і наданих дозволів Верховної ради України на кшталт (цитата): “…кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу…
Останнє також було залізним приводом для самовідводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду судової справи № 760/28584/20, чого остання ганебно уникає, при цьому виявляючи себе вельми зацікавленою особою у результатах розгляду цієї сфальшованої цивільної справи.
Відтак, вищенаписане повторно доводить, що суддя Ішуніна Л.М. є психічно хворою особою, інакше б дана суддя не стала б заперечувати ті очевидні норми права, на які посилався особа 2 та які чітко прописані в ЦПК України, Конституції України, Законі України “Про судоустрій та статус суддів”, Законі України “Про забезпечення права на справедливий суд”, практиці ЄСПЛ, рішеннях ВССУ і т.д. За цією аналогією суддя Ішуніна Л.М. з таким же успіхом може уперто заперечувати наявність зірок на небі, дня і ночі, тобто наявність очевидних і безспірних загальновизнаних речей, з якими ми щодня стикаємося. А якщо це так, тоді чому Володимир Зеленський і ВРП обдарували в грудні місяці 2020 року душевно хвору особу посвідкою і мантією судді? А може це якийсь злий жарт Зеленського: мовляв, якщо я, Президент України закінчений наркоман, а мій кишеньковий штат ВРП – суцільні збоченці і корупціонери, то навіщо тоді нам судді із здоровими головами? Адже на фоні численної маси суддів-психів, навряд чи будуть кидатися в очі перехожого наркотична залежність Президента України і його корупційні взаємовідносини з ВРП?!
Тим не менше, суддя Ішуніна Л.М. своєю повторною ганебною ухвалою у судовій справі № 760/28584/20 від 29.06.2021 року у черговий раз переконує, що вона не має права не то що розглядати дану цивільну справу, але і надалі працювати в органах судової влади, навіть на посаді прибиральниці.
А саме, у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ від 24.12.2019 №1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, які набрали чинності з 01.01.2020 року), суддя Ішуніна Л.М. постановила 06.04.2021 року ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована і віддрукована: текст ухвали віддрукований на одному аркуші, ухвала не зшита, не опломбована, на пломбі не вказано скільки містить аркушів дана ухвала, на пломбі не вказано ПІП судді і секретаря суду, на пломбі немає підписів секретаря і судді, на пломбі немає круглої (гербової) печатки, з наявними міжрядковими відступами, з виділенням окремих слів жирним кольором, без зазначення прізвища секретаря суду, без зазначення в ухвалі де зберігається її оригінал і т.д.
Також, як це зазначається в Законі України “Про судоустрій і статус суддів”, в Законі України “Про забезпечення права на справедливий суд” та у ЦПК України, судові виклики мають бути підписаними суддею та завірені печаткою, в той час як повістки, які епізодично надходять особі 2, підписані секретарем судді Ішуніної Л.М., або ж взагалі ніким не підписані та не завірені печатками.
Зрештою, суддя Ішуніна Л.М., протиправно протримавши у себе без належного розгляду заяву особи 2 про її відвід від розгляду судової справи № 760/28584/20 аж на 18 днів, все-таки передала судову справу за № 760/28584/20 для її авторозподілу, з метою визначення судді, який відповідно вимогам ч.1 ст.33 ЦПК України розгляне дану заяву по суті справи.
23.04.2021 року, суддя Солом`янського районного суду м.Києва Оксюта Тарас Григорович розглянув заяву особи 2 про відвід судді Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніній Л.М. від 02.04.2021 року, за наслідками чого постановила ухвалу, якою відмовив у її задоволенні. В обгрунтування своїх доводів суддя Оксюта Т.Г. зазначив таке: “Заявником було подано заяву про відвід судді Ішуніної Л.М. з підстав необ`єктивності та упередженості на його думку судді при розгляді даної справи. Зазначене полягає в тому, що головуючий у справі Ішуніна Л.М. порушує норми процесуального закону та відмовляє у задоволенні його клопотань різного змісту. На підставі викладеного просив заяву задовольнити. Вказана заява передана головуючому 23.04.2021 року… Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, оскільки підстави для відводу зазначені заявником необґрунтовані”.
В той же самий час, шизофренік Оксюта Т.Г., рівносильно дебілоїду Ішуніній Л.М., чомусь не описав в своїй ганебній ухвалі 30 підстав для відводу судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20 та не надав жодної правової оцінки долученим до заяви доказам.
І це попри те, що законодавець вимагає від суддів в суворому порядку описувати і аналізувати в своїй ухвалі кожну деталь, яку заявник зазначив в своїй заяві. А якщо суддя Оксюта Т.Г. цього умисно не зробив, то це може говорити лише про три причини: тупість, злочинність або божевільність.
Що б із цього всього справжньою причиною не було, дебіл Оксюта Т.Г. не має жодного права і надалі працювати в цьому суді, хіба що геєм або шофером! Більше чим очевидно, як це витікає з перерахованих вище 30 підстав для відводу судді Ішуніної Л.М., що розумово відсталий Оксюта Т.Г. умисно приховав усі ці причини для її відводу з корупційних міркувань.
За таких обставин суддя Оксюта Т.Г., постановивши Ухвалу у справі № 760/28584/20 від 23.04.2021 року, якою відмовив у задоволенні заяви особи 2 про відвід судді Ішуніній Л.М., яка подавалась на підставі п.3,5 ч.1 ст.36, ст.39,40 ЦПК України, Конституції України, Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд”, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактично істотно порушив вимоги цих самих законів.
23.04.2021 року суддя Солом’янського районного суду м.Києва Оксюта Т.Г. постановив ухвалу у судовій справі № 760/28584/20 стосовно розгляду заявленого особою 2 відводу судді Ішуніній Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20, за результатами якого вчинив службове підроблення, приховав вчинені злочини, надав допомогу злочинній особі, постановив неправосудну ухвалу, порушив присягу судді. Крім цього, даний суддя умисно спотворив міжнародні і вітчизняні правові акти, які гарантували особі 2 відвід судді Ішуніної Л.М. від розгляду справи № 760/28584/20.
З цього витікає, що суддя Оксюта Т.Г. маніпулює законами України та практикою ЄСПЛ за для прийняття неправосудних судових рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
Крім цього, як це витікає з особистих звернень в громадську організацію постраждалих жінок, а також з відгуків на цьому веб-сайті від потенційних жертв, сексуально заклопотаний маніяк Оксюта Т.Г. регулярно домагається інтиму від працівниць Солом’янського районного суду м.Києва та від жінок, які звертаються у даний суд із позовами та скаргами.
За таких підстав суддя Оксюта Т.Г. не має права і надалі працювати суддею. І уже є не важливим, що саме спонукає Оксюту Т.Г. до винесення неправосудних рішень і до сексуального переслідування жінок: божевільність чи злочинність, його інвалідність чи вседозволеність, так як усе з перерахованого не дозволяє даній особі виконувати функції судді. Простіше кажучи, якщо суддя Оксюта Т.Г. маніпулює у такий спосіб законодавством України з корупційних міркувань – тоді його місце в тюрмі. А якщо це все робиться з причин його психічних розладів – тоді місце судді Оксюта Т.Г. в психлікарні.
Як бачимо, ВРП, Верховна Рада і Президент України тепер мусять прийняти адекватне рішення.
Суддя Оксюта Т.Г. за любих підстав мусить бути позбавленим своїх повноважень.
Крім цього, суддя Оксюта Т.Г., у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Державної судової адміністрації України (Наказ від 24.12.2019 №1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, які набрали чинності з 01.01.2020 року), виніс ухвалу у справі № 760/28584/20, яка неправильним чином сформована і віддрукована: текст ухвали віддрукований на одному аркуші, ухвала не зшита, не опломбована, на пломбі не вказано скільки містить аркушів дана ухвала, на пломбі не вказано ПІП судді і секретаря суду, на пломбі немає підписів секретаря і судді, на пломбі немає круглої (гербової) печатки, ухвала містить міжрядкові відступи, з виділенням окремих слів жирним кольором, без зазначення в ухвалі де зберігається її оригінал і т.д.
Також слід окремо зазначити, що суддя Оксюта Т.Г. уже постановив дюжину неправосудних ухвал, якими з однієї сторони частково нівелював кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкодив наповненню державної скарбниці на декілька сотень мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні рішень у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з цією нормою має бути лише унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Таким чином, достатньою підставою для відводу/самовідводу є обгрунтоване припущення про існування ризику того, що суддя в силу впливу певних факторів може бути необ’єктивним і упередженим.
Наведене свідчить про те, що підставою для відводу/самовідводу не обов’язково має бути беззаперечно доведений факт не об’єктивності чи зацікавленості судді.
Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Виходячи з вищезазначеного можна прийти до висновку, що суддя Оксюта Т.Г. умисно чи то через брак мізків, психічні розлади, потенційний бандитизм або через неабияку твердолобість регулярно порушує міжнародні і вітчизняні норми права, тим самим плюючи на могили десяток тисяч героїчно загиблих бійців АТО (ОСС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях у відповідності до європейських стандартів права. Більше цього, суддя Оксюта Т.Г. саме у такий підлий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, нівелюючи своїми диверсійними діями їх героїчні досягнення. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ОСС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цьому збоченцю фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя Оксюта Т.Г. вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 760/28584/20 також витікає з предмету громадської діяльності особи 2, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді Оксюти Т.Г. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді Оксюта Т.Г. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Суддя Оксюта Т.Г., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, культивує і поширює корупцію, вчиняє підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні ухвали, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу кримінальному угрупуванню, вчиняє саботаж і диверсії, грубо порушує присягу судді. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя Оксюта Т.Г. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Оксюта Т.Г. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності судді Оксюти Т.Г. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Оксютою Т.Г. містить всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Оксютою Т.Г. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Оксюта Т.Г., який грубо порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої Ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Оксюта-Т.Г.-неправосудна-ухвала-1

Оксюта-Т.Г.-неправосудна-ухвала-2

4 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Люда
1 рік тому

судячи із дуже багато залишених на цьому веб-сайті відгуків, маніяк Оксюта Т. Г. і вправду є інвалідом на всю його лису голову! це єдиний суддя, щодо якого люди найбільше залишають негативних відгуків, серед яких є і такі, що викривають його сексуально розпущене життя. як пишуть ображені на Оксюту дописувачі, ця лиса потвора встигає задовольняти і свою дружину, і свого секретаря, і свою помічницю, да ще й домагається сексу від учасниць судового процесу. за інформацією з інтернету, цей збоченець перегвалтував половину свого суду! не розумію, чому цей маньяк не сидить у тюрмі? адже насильництво – це злочин! краще б цей урод… Читати далі »

Валя
1 рік тому

Цей гнусний неосвідчений балбес точно не гідний навіть прибиральником працювати в цьому суді із-за неабиякої твердолобості! Однак насильник з нього першокласний. Напевно жменями віагру жре. Книжки пишуть, що лисі чоловіки практично всі імпотенти. Тим паче, що Оксюта ще й інвалід. Не розумію, навіщо такого невігласа ВРП зробив суддею? Оксюта – типічний шоферюга! З нього суддя як з песика трамвай. Якщо дійсно в Києві є ще живі атошніки, то цьому уроду потрібно точно яйця відрізати за сепаратизм, збочення і корупцію!

Марія
1 рік тому

І дійсно, на цьому веб-сайті найбільше скарг на цього шизіка Оксюту. Люди жаліються на його безграмотні або неправосудні рішення, або ж на його сексуальні домагання: від своєї секретарки і помічниці і прибиральниці до учасників судового процесу. І дійсно, чому це бездарне чмо ще не сидить у тюрмі? Адже сексуальні домагання караються кримінальним Кодексом. Ця лиса потвора заслужила того, що б тюремні пахани трахали його гнилий задок щогодини! Словом, з Оксюти вийшов би чудовий петушок!

Алла
11 місяців тому

дійсно дивно, як таке закінчене падло може працювати в суді і отримувати мільйонну заробітну плату, якщо в його черепній коробці лише собаче лайно, а між ногами – не керовані яйця?! взагалі-то в нашій країні сексуальні домагання караються кримінальним кодексом! тому це собаче лайно мусив би уже давно сидіти в тюрмі, а не гвалтувати своїх співпрацівниць. куди дивляться Зеленський і Вища рада правосуддя? чому дозволяють цьому нехлюю і збоченцю тероризувати майже очолюваний суд?